Предмет: журналістика, документалістика, фотожурналістика.
Тип роботи: дипломна, магістерська.
Об'єм роботи: 69 сторінок А4
Унікальність тексту: 86%
Сучасні медіа перестали бути лише технологічним майданчиком, ставши повноцінним інститутом, що активно впливає на соціальне життя та інші інститути суспільства. Включеність документальних фотографій у медіа у повсякденну реальність настільки велика, що багато соціальних процесів вже неможливо розглядати без медіальної компоненти, що підтверджує статус сучасного суспільства як медіатизованого. Сучасний соціум пронизаний незліченною кількістю опосередкованих комунікацій і наповнений безліччю смислів, які постійно, щомиті ініціюють медіа.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ ФОТОГРАФІЇ МЕДІА
1.1 Медіатизація як фактор трансформації комунікативного середовища
1.2. Теоретичні підходи до дослідження документальної фотографії
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ ФОТО-ДОКУМЕНТАЛІСТИКИ В УКРАЇНСЬКИХ ТА ЗАКОРДОННИХ ЗМІ
2.1 Форми та режими існування документальної фотографії в закордонних та українських ЗМІ
2.2 Приклади нових форм презентації фото документалістики в закордонних та українських ЗМІ
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми. Багато наукових публікацій, присвячених трансформації ролі документальної фотографії в сучасному світі, починаються з однієї і тієї ж тези, в якій автори говорять про проникнення інформаційних та комунікаційних технологій абсолютно у всі сфери життя. Подібне твердження є специфічним кліше та своєрідним «універсальним початком» для багатьох досліджень, що стосуються теми документальної фотографії. І хоча найчастіше слідування подібним мовним штампам часто позбавляє такі міркування цінності новизни, у разі повторення очевидної думки є виправданим. Інформаційно-комунікаційні технології в даний час дійсно задають вектор суспільного життя - практично всі процеси сучасного суспільного життя протікають за допомогою даних технологій.
Сучасні медіа перестали бути лише технологічним майданчиком, ставши повноцінним інститутом, що активно впливає на соціальне життя та інші інститути суспільства. Включеність документальних фотографій у медіа у повсякденну реальність настільки велика, що багато соціальних процесів вже неможливо розглядати без медіальної компоненти, що підтверджує статус сучасного суспільства як медіатизованого. Сучасний соціум пронизаний незліченною кількістю опосередкованих комунікацій і наповнений безліччю смислів, які постійно, щомиті ініціюють медіа.
Актуальність наукових інтерпретацій нового феномену підтверджується і інституціоналізацією такої галузі наукового знання, що відбувається, як соціологія медіа у дискурсі документальної фотографії. Безумовно, вивчення документальної фотографії здійснювалося наукою і раніше, наприклад, у рамках соціології ЗМІ, ґендерних досліджень чи соціології культури. Проте в останнє десятиліття, яке характеризується повсюдним поширенням інтернет-технологій та «бумом» нових медіа, сформувалося нове поле для досліджень. Сьогодні наукова спільнота активно займається питаннями трансформації документальної фотографії, медіатизації соціальних інститутів та процесів, впливу різних факторів на практики поведінки індивідів у медіапросторі.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що у зв'язку зі стрімким процесом розвитку медіатехнологій, зміною способів подання інформації, а також загальним прискоренням життя, дигіталізацією та віртуалізацією відбувається процес трансформації зміщення акцентів в оформленні контенту та збільшуються вимоги до багатьох журналістських матеріалів. Таким чином, фотографія, яка насамперед ставилася до способів оформлення та ілюстрування журналістських матеріалів, тепер стає не менш змістовним способом передачі інформації, ніж текст. Більше того, змінам піддаються не тільки канали розповсюдження та доставки інформації, удосконалюються не тільки фотокамери та мобільні телефони, вся медіасфера переживає якісні трансформації. Читач сьогодення є активним учасником, коментатором і навіть самостійним творцем контенту. Саме тут відбуваються процеси становлення нових форм презентації візуальної інформації. Зростання кількості медійних форм, на тлі повсюдного скорочення і навіть припинення випуску паперових версій, торкнулося впливових ілюстрованих тижневиків, наприклад, Life, Newsweek, які ставили професійні стандарти у фотожурналістиці та її формах, і жанрах.
Об'єкт даного дослідження – документальна фотографія та фото документалістика у сучасних мережевих ЗМІ (нові підходи до найважливіших понять фотожурналістики, таких як документальність, фоторепортаж та їх місце у новому медіа дискурсі).
Предмет дослідження – специфіка трансформації сучасної документальної фотографії.
Завдання дослідження:
1. вивчити теоретичні підходи до поняття «медіатизація» як фактор трансформації комунікативного середовища;
2. теоретично обґрунтувати підходи до дослідження документальної фотографії;
3. дослідити форми та режими існування документальної фотографії в закордонних та українських ЗМІ;
4. проаналізувати приклади нових форм презентації фото документалістики в закордонних та українських ЗМІ.
Мета дослідження - виявити суть та специфічні риси трансформації документальної фотграфії у взаємозв'язку з контекстом, у якому вона відбувається.
Аналізуючи стан розробленості теми, можна зробити висновок, що існує досить велика кількість академічних публікацій вчених, присвячених феномену візуалізації інформації та її проявам у масовій комунікації, сучасній культурі та психології людини тощо, таких вчених як М. Маклюєн, Г. А. .Нікулова, Ю.М. Лотман, Бодрійар Ж, П. Штомпка. Тенденціям візуалізації інформації у сучасних медіа присвячені роботи А. Градюшка, В. Лаптєв, Н. Лосєва, Р. А. Нікулова, С. С. Распопова, С. І. Симакова, С. Р. Сулейманова, О. В. Швед та ін.
Методологічна база: Зміни, що відбуваються у фотожурналістиці, а саме злиття активних користувачів, блогерів з інституалізованими ЗМІ, становлення незалежних документальних фотопроектів, націлених на захист прав людини та вирішення соціальних проблем, вимагають особливого багатостороннього аналізу, оскільки дані трансформації спостерігаються на стику різних дисциплін. Жанрові трансформації, що відбувається всередині, і гармонійне функціонування такої нової системи можна розглянути з точки зору медіа дискурсу, що склався, взаємодія тексту та ілюстрацій за допомогою контент-аналізу, а стилістичні особливості в традиції фотокритики та філософії фото. Трансформації ролі фотографії як нового технічного засобу пізнання світу та появи сучасних різноманітних способів редагування та монтажу фото, таких як програма Adobe Photoshop та філософське осмислення документальної фотографії як медіа ставить на перше місце питання про достовірність, документальність, справжність, а також одне з найважливіших питань для ЗМІ - довіри - з новою гостротою.
Методи дослідження: у дослідженні був використаний комплексний підхід, що поєднує в собі теоретичні (аналітичний та системно-історичний методи аналізу) та емпіричні методи (порівняння, зіставлення, класифікація). Також проведено структурно-функціональний аналіз за заданими критеріями.
Структура роботи: відповідає поставленим меті та завданням і складається з вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків.
ВИСНОВКИ
Стрімкий розвиток ЗМІ, зміною способів подачі інформації, загальне прискоренням життя, дигіталізація та віртуалізація, зміщення акцентів в оформленні контенту на користь візуального, збільшення вимог до багатьох журналістських матеріалів змінили ставлення до фотографії, яка насамперед належала до способів оформлення та ілюстрування журналістських матеріалів. Більше того, зміною піддаються не тільки канали розповсюдження та доставки інформації, удосконалюються не тільки фотокамери та мобільні телефони, вся медіасфера переживає якісні трансформації. Читач сьогодення є активним учасником, коментатором і навіть самостійним творцем контенту. Саме тут відбуваються процеси становлення нових форм презентації візуальної інформації. Зростання кількості ЗМІ та розвиток незалежних мультимедійних проектів виводять фотографію на новий рівень.
В результаті дослідження було визначено теоретичні підходи до поняття «медіатизація», яка означає, що медіа розширюють просторові межі комунікації, замінюють деякі види офлайн діяльності, інтегрують відразу кілька видів соціальної активності, змушують людину пристосовуватися до нових публічних медіа-умов. Для сучасного медіа-середовища характерне збільшення кількості комунікаційних каналів, що веде до інформаційного пересичення, та віртуалізація подій, коли віртуальні події заміняють собою реальні. Було проаналізовано основні ознаки сучасних ЗМІ, яким належить числове уявлення, що означає, що всі об'єкти нових ЗМІ є цифровим кодом і можуть бути модульовані за допомогою алгоритмів; модульність, при якій будь-яка одиниця інформаційного середовища є самостійним об'єктом, при цьому ця ж частина, як цегла, або блок, створює більш великий об'єкт. Також для нових медіа характерні автоматизація, що дозволяє здійснювати різні операції з проектування та створення нових об'єктів, мінливість, як можливість елементів медіа бути відтвореними на будь-якому носії, та «транскодинг».
Нові ЗМІ за кордоном в сучасному світі геометрично збільшили кількість інформації, що розповсюджується і споживається. Читач стає не просто споживачем контенту, але активним коментаторам, ставить тренди та вектори своїх інтересів і навіть самостійно виробляє контент. Новомедійне середовище робить більший акцент на візуальну складову публікацій.
У зв'язку з цим фотографія за кордоном виходить на новий рівень запиту. Якщо раніше вона була відображенням реальності, її копією або прямим документуванням реальності, проте під певним, часом незвичним кутом, то сьогодні фотографія стала гібридною формою реальності та внутрішнього бачення автора, що перетворюється на якусь нову реальність, новий образ. У зв'язку з цим під час дослідження було виявлено специфічні риси трансформації, які спостерігали у фотодокументалістиці сьогодні як в українській, так і закордонній.
По-перше, фотодокументалістика найчастіше використовує образи та іконографічні схеми, що прийшли з класичного мистецтва та живопису, що означає конвергенцію документального та художнього у фотографії. По-друге, цифрове представлення фотографії дозволяє впроваджувати до неї інтерактивні елементи та створювати мультимедійні проекти. По-третє, доступність та висока якість мобільної фотографії, а також скорочення витрат на штатних фотографів у редакціях перетворює читача та непрофесійних фотографів на творців документальних кадрів. По-четверте, факти маніпуляцій суспільною свідомістю за допомогою фотографій та технічні можливості редагування цифрових кадрів знижують рівень довіри до знімків як в Україні, так і за кордоном.
Незважаючи на серйозні виклики сучасності, документальна фотографія в Україні та за кордоном, як і раніше, залишається значущою та важливою у новому медіа-середовищі.
Документальне художнє дослідження, як в Україні, так і за кордоном створене у зручній мультимедійній формі, – це сильний засіб на аудиторію. Сучасна документальна фотографія або пост-док найчастіше є основою для створення таких проектів, тому, незважаючи на впровадження цифрових інтерактивних засобів, фотографія залишається значущою та якісною, оскільки звертається до класичних принципів фотодокументалістики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арнхейм Р. Про природу фотографії. Нові нариси з психології мистецтва, Наук. ред. В. П. Шестаков. Київ: "Прометей", 2014. с. 132.
2. Бажак К. Історія фотографії. Виникнення зображення. Київ: АСТ, Астрель, 2016. 159 с.
3. Базен А. Онтологія фотографічного образу, Що таке кіно. Київ: Мистецтво, 2012. с. 10.
4. Базен А. Що таке кіно? Текст; пров. із фр. В.Божович (книга I), І. Епштейн (книги ІІ, ІІІ, ІV). Київ: Мистецтво, 2012. с. 58.
5. Барт Р. Camera Lucida. Коментар до фотографії, пров., комент. і післямова М. К. Рикліна. Київ: Ad Marginem, 2017. 270 с.
6. Барт Р. Фотографічне повідомлення. Системи моди. Статті з семіотики культури. Київ: Видавництво ім. Сабашникових, 2013. с. 392.
7. Беляков З. З Вплив феномена фотографії в розвитку соціальної теорії у ХХ столітті // Відомості Тернопільського політехнічного університету. 2018. №6. с.132
8. Беньямін В. Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності. Вибрані есе. Київ: Медіум Культурний центр імені Гете, 2016. с. 133.
9. Берджер Д. Фотографія та її призначення. Київ: Пекло Маргінем, 2014. с.21.
10. Березін В.М. Про семіотичні принципи організації фотографічних текстів URL: http://eninka.uа/article/n/o-semioticheskih-printsipah-organizatsii-fotograficheskih-tekstov
11. Блог сайту Tilda стаття «35 лонґрідів з відмінним дизайном» [Електронний ресурс] URL: http://blog.tilda.cc/longreads
12. Бодрійар Ж. Суспільство споживання. Його міфи та структури, Київ, 2016. 269 с.
13. Бодрійяр Ж. Прозорість зла. Київ, 2010. [Електронний ресурс]: Центр гуманітарних технологій. URL: http://gtmarket.uа/laboratory/basis/3413
14. Большіянова Л.М. Зовнішня організація газетного тексту полікодового характеру. Типи комунікації та змістовний аспект мови. Зб. наук. праць. Київ, 2017. с. 172.
15. Бурдьє П. Загальнодоступне мистецтво. Пров. із франц. Б.М. Скуратова; післямова А.Т. Бікбова. Київ: Праксис, 2014. 456 с.
16. Вірільо П. Машина зору. Машина зору. Львів: Наука, 2014. 140 с.
17. Вульф Крістоф. Антропологія: Історія, культура, філософія, Пер. Г.Хайдарової. Львів: Вид-во ЛНУ, 2018. с. 199.
18. Гавришин О. Імперія світла: фотографія як візуальна практика епохи «сучасності», нариси візуальності. Київ: Новий літературний огляд. 2011. 192 с.
19. Градюшко, А. Перспективні стратегії веб-журналістики у глобальному інформаційному просторі, Міжнародна журналістика-2014: діалог культур та взаємодія медіа різних країн: матеріали Третього Міжнар. наук. Практ. конф. (20 лют. 2014 р.,) Харків: Видавництво. центр ХНУ, 2014. с. 88.
20. Джеймісон Фредрік "Репрезентація фотографії". Синій диван. Філософсько-теоретичний журнал. Вип 14. Київ. 2010. с. 15.
21. Добросклонська Т.Г. Медіалінгвістика: системний підхід до вивчення мови ЗМІ. Київ, 2018. 264 с.
22. Єфімов Є.Г. Соціальні Інтернет-мережі (методологія та практика дослідження): монографія; ВНУ. Вінниця: Вінницьке наукове видавництво, 2015. с. 73.
23. Засурський Я.М. Медіатекст у тих конвергенції, Мова сучасної публіцистики. Київ, 2017. с. 112.
24. Зонтаг С. Про фотографію. Київ: Пекло Маргінем Прес, 2013. с. 86.
25. Інтерв'ю «Ксенія Діодорова — про те, які вони насправді жінки в хіджабах» [Електронний ресурс]
URL:https://birdinflight.com/uа/vdohnovenie/fotoproect/kseniya-diodorova- o-tom-kakie- oni-na-samom-dele-zhenshhiny-v-hidzhabah.html
26. Козак М.Ю. Сучасні медіатексти: проблеми ідентифікації, делімітації, типології, Медіалінгвістика. 2014. №1.
27. Картьє-Брессон А. Реальна реальність. Львів: Лімбус-Прес, 2018. 128 с.
28. Кін, Дж. Демократія та декаданс медіа; Нац. дослідж. ун-т «Вища школа економіки». Київ: Вид. будинок Вищої школи економіки, 2015. с. 312.
29. Коломієць В.П. Медіасоціологія: теорія та практика. Київ, 2014. с. 83.
30. Коулман А. Документальна фотографія, фотожурналістика та прес-фотографія сьогодні. [Електронний ресурс] URL:
http://www.photographer.uа/cult/theory/383.htm
31. Ксенія Діодорова: як створюються мультимедійні проекти [Електронний ресурс] URL: https://te-st.uа/reports/art-doc-for-ngo/
32. Лаптєв, В. Образотворча статистика. Київ: Ейдос, 2012. с. 180
33. Левашов В. Фотостоліття. Коротка історія фотографії за 100 років. Одеса, Каріатида, 2012. 126 с.
34. Лекції з фотожурналістики: Грація Нері [Електронний ресурс]: Експертний інтернет-ресурс «Photographer.uа». URL: http://www.photographer.uа/cult/practice/400.htm
35. Лекція Катерини Богачевської «Пост-документальна у фотографії» [Електронний ресурс] URL: http://rosphoto.org/events/post-dokumental-noe-v-fotografii/
36. Лоран О. Постобробка в цифрову епоху: фотожурналісти та 10b photography, Львівський фотограф. [Електронний ресурс]. URL: http://spbphotographer.uа/2013/03/post-processing_10b
37. Лосєва, Н. Конвергенція та жанри мультимедіа, Журналістика та конвергенція: чому і як традиційні ЗМІ перетворюються на мультимедійні. Київ, 2010. с. 134.
38. Лукіна М.М. ЗМІ у просторі Інтернету. Київ: Факультет журналістики КНУ, 2015. с. 148.
39. Altheide D.L., Snow R.P. Media logic. Beverly Hills, 2019. - Р 7.
40. Henri Cartier-Bresson. The decisive moment, Editions Verve (Paris, 2012)
41. Hjarvard S. Mediatization of society: A theory of media як agents of social and cultural change. Nordicom Review. 2018. Vol. 29 (2). P. 134.
42. http://eninka.uа/article/n/vliyanie-fenomena-fotografii-na-razvitie- sotsialnoy-teorii-v-xx-veke
43. Joel Snyder, American Frontiers: The Photographs of Timothy H. O'Sullivan, 1867-1874 (Millerton, New York: Aperture, 2011). Р. 119.
44. Kaplan A.M., Haenlein M. Users of the world, unite! The challenges and opportunities of Social Media, Business Horizons. 2010. Vol. 53 (1). P. 68.
45. Kroker М. Theses of Disappearing Body in the Hypermodern Condition, Body invaders: panic sex in America. ed. І introd. by Arthur and Marilouise Kroker. - Monreal: New World Perspectives,2017. P. 279.
46. Manovich L. The Language of New Media. The MIT Press, 2012. P. 61.
47. Marien M.W. Фотографії: A Cultural History. London: Laurence King Publishing, 2012. P. 305.
48. McMillan S. J. Exploring Models of Interactivity з Multiple Research Traditions: Users, Documents, And Systems. In L. Lievrouw і S. Livingston (Eds.), Handbook of New Media. London: Sage. P. 164.
49. Mitchell William J, The Reconfigured Eye. Visual Truth in the Post-Photographic Era, Cambridge, Mass., 2012. P.196.
50. Peter B. Hales, Silver Cities: Photographing American Urbanization, 1839-1939 (Albuquerque, New Mexico: University of New Mexico Press, 2016), p. 348.
51. Rafaeli Sh. Interactivity: З New Media to Communication. Beverly Hills, CA, 2018. P. 111.
52. Random House Webster's Unabridged Dictionary. Random House Reference, 2016. P. 46.
53. Rosenblum, Naomi. "Documentation: Landscape and Architecture." A World History of Photography. Ed. Walton Rawls and Nancy Grubb. 3rd ed. New York: Abbeville Press, 2017. P. 100.
54. Schulz W. Reconstructing mediatization як analytical concept. European Journal of Communication. 2014. Vol. 19 (1). Р. 101.
55. Ulmer G. L. Object of Post-Criticism. The Anti-Asthetic: Essays on Postmodern Culture. Seattle; Wahington, 2013. P. 110.
56. Will Stapp, "John Beasly Greene", Encyclopedia of Nineteenth Century Photography New York and Oxford, England: Routledge, 2017, P. 622.
57. William Henry Jackson і Transformation of American Landscape (Philadelphia: Temple University Press, 2018). p. 477.
ТАКОЖ ЦІКАВІ СТАТТІ:
Немає коментарів:
Дописати коментар