Предмет: педагогіка, культурологія.
Тип роботи: дипломна, магістерська.
Об'єм роботи: 98 сторінок А4
Унікальність тексту: 85%
На сучасному етапі педагогічна наука та практика вирішують проблеми вдосконалення методів та форм вузівської підготовки, розробки педагогічних технологій, спрямованих на реалізацію особистісного підходу у навчанні. У контексті цього виявляється безперечний пріоритет розвитку творчої особистості, здатної до самореалізації, самовираження, саморозвитку; загальна спрямованість системи вищої освіти на цілісний розвиток особистості майбутніх викладачів закладів вищої освіти.
Щоб отримати повний текст роботи звертайтесь за контактами, які є на сайті
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
1.1. Теоретичний аналіз поняття «педагогічна культура»
1.2. Структурно-функціональна характеристика педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти
1.3 Методологічні основи формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1. Моделювання системи педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки
2.2. Система формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки
2.3. Організаційно-методичні рекомендації формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний стан українського суспільства, процеси, що проходять у політичному, економічному та духовному житті країни, спонукають по-новому поглянути на проблеми формування інтелектуального та творчого потенціалу особистості у вищих навчальних закладах. Сьогодні все більше усвідомлюється необхідність у спеціалістах нового типу, здатних до самореалізації та функціонування у нових соціально-економічних умовах, що поєднують у собі високий рівень культури, освіченості, професійної компетентності. Дані характеристики визначають перспективу розвитку особистості вузу, вимагають реорганізації освіти, ставлять завдання формування особистості спеціаліста з високим рівнем професіоналізму, креативності, високим рівнем педагогічної культури. Проблема формування та вдосконалення педагогічної культури вчителя в даний час є актуальною у зв'язку з тенденцією, що намітилася, до розкриття індивідуального потенціалу особистості, її творчих здібностей в освітньому процесі.
Актуальність розв'язання задачі формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти зумовлена процесами інтеграції та модернізації, що відбуваються в сучасному суспільстві та освіті; поглибленням протиріч між вимогами, що пред'являються до особистості та діяльності сучасної людини у формі соціального замовлення суспільства, та фактичним рівнем педагогічної культури випускників вузів.
На сучасному етапі педагогічна наука та практика вирішують проблеми вдосконалення методів та форм вузівської підготовки, розробки педагогічних технологій, спрямованих на реалізацію особистісного підходу у навчанні. У контексті цього виявляється безперечний пріоритет розвитку творчої особистості, здатної до самореалізації, самовираження, саморозвитку; загальна спрямованість системи вищої освіти на цілісний розвиток особистості майбутніх викладачів закладів вищої освіти.
Ступінь розробленості проблеми. Аналіз наявних публікацій з досліджуваної теми свідчить про те, що вона порушена, переважно, у таких аспектах: загальна культура людини у системі безперервної освіти (Б. Н. Боденко, І. А. Зимня, Н. А. Морозова, Т. О. Кривченко); загальна культура вчителя як фактор успішності педагогічної діяльності (І. Є. Відт, Н. В. Кузьміна, A. A. Петров, В. А. Сластенін); формування культури студентів у вигляді вивчення культурології (Т. В. Іванова).
В умовах модернізації української освіти необхідні нові засоби формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти і у зв'язку з цим існує потреба визначення методів, засобів формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти, активації та творчого розвитку їх потенціалу, які мають носити інноваційний характер, засновані на спільній творчій діяльності педагога та студентів, специфічних формах обміну особистісними потенціалами на основі педагогічної взаємодії. Таким є інноваційне освітнє середовище, яке орієнтоване на формування у майбутніх викладачів закладів вищої освіти творчого підходу до професійно-педагогічної діяльності, особистого творчого досвіду та самостійне отримання інформації, необхідної для формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти.
Все сказане дозволяє констатувати, що склалися необхідні наукові передумови для розробки цілісного концептуального підходу до змісту професійної підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти, який наголошує на формуванні педагогічної культури в інноваційній освітній галузі.
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні, створенні та реалізації системи формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти в процесі магістерської підготовки.
Об'єкт дослідження – процес навчання майбутніх викладачів закладів вищої освіти.
Предмет дослідження - формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти в процесі магістерської підготовки.
Відповідно до мети, об'єкта та предмета визначено такі завдання дослідження:
1) здійснити теоретичний аналіз поняття «педагогічна культура»;
2) дати структурно-функціональну характеристику педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти;
3) виділити методологічні основи формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти;
4) здійснити моделювання системи педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки;
5) проаналізувати систему формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки;
6) дати організаційно-методичні рекомендації формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки.
Методологічну основу дослідження становлять: філософські погляди на сутність людської особистості: про становлення людини в освіті (Б. М. Бім-Бад, П. Ф. Каптерєв, А. Ф. Лазурський); психологічні теорії особистості та діяльності (К. А. Абульханова-Славська, А. Г. Асмолов, A. A. Бодальов, Л. C. Виготський, М. С. Каган, А. М. Леонтьєв, A. B. Петровський, С. Л. Рубінштейн, Д. І. Фельдштейн та ін); про рефлексивні механізми управління діяльністю (Ю. В. Громико, В. В. Давидов, Ю. Н. Кулюткін, Г. А. Цукерман та ін.).
Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження:
1. Теоретичні методи: аналіз філософської, методологічної, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури щодо проблеми дослідження; аналіз освітніх стандартів, програм підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти; загальнонаукові методи дослідження – узагальнення, класифікація, систематизація, порівняння, зіставлення, моделювання.
2. Методи емпіричного дослідження: спостереження, тестування, педагогічний експеримент.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що розроблена сукупність теоретичних положень і висновків містить рішення значущої для професійної педагогічної, підготовки наукової проблеми підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти, що володіють високим рівнем-педагогічної культури. Розкрита сутнісна характеристика поняття «педагогічна культура», яка є інтегративною професійно-особистісною якістю, що поєднує у собі ціннісне ставлення до дітей та педагогічної діяльності, ціннісне самовідношення, опору в педагогічній діяльності та поведінці на загальнокультурні норми, прагнення до інновацій та творчості і що складається із взаємозалежних компонентів.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що теоретичні положення та висновки дослідження створюють передумови для наукового забезпечення практики вдосконалення освітнього процесу, а також є основою для оновлення основних та додаткових програм та змісту навчальних курсів з психолого-педагогічних дисциплін; запропонована модель формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти в процесі магістерської підготовки. Практична значимість визначається розробкою системи та технології формування педагогічної культури у майбутніх викладачів закладів вищої освіти, розробкою науково-методичних рекомендацій щодо вдосконалення освітнього процесу у вищій школі в руслі формування педагогічної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти.
Структура роботи визначається завданнями дослідження та логікою розкриття теми. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Теоретико-педагогічні аспекти становлення проблеми формування педагогічної культури у майбутніх викладачів закладу вищої освіти дозволили усвідомити точки зору, що відображають різні підходи до розгляду сутності педагогічної культури, її особливості. Під педагогічною культурою розуміємо інтегративну професійно-особистісну якість, що поєднує у собі ціннісне ставлення дітей і педагогічної діяльності, ціннісні самовідносини, опору у педагогічній діяльності та поведінці на загальнокультурні норми, прагнення інновацій і творчості, що складається з взаємозалежних компонентів.
Визначено структурні компоненти педагогічної культури – мотиваційно-ціннісний (визначає культурні устремління, систему внутрішніх принципів та переконань у необхідності засвоєння педагогічної культури як професійно-значущої якості та характеризується сформованістю ціннісних уявлень, наявністю щодо цілісної «Я-концепцією»; когнітивний (наявність загальнокультурної культури); знань, цілісного педагогічного знання, спрямованого на ціннісне ставлення до світу Дитинства та майбутньої професійної педагогічної діяльності та дозволяють успішно вирішувати педагогічні завдання); Я — професіонал», індивідуальний досвід майбутнього вчителя, який інтегрує знання, ціннісні орієнтації, мотиви, потреби, що проектуються на демонстрацію педагогічної культури в педагогічній діяльності); творчий (здатності входити у рефлексивну позицію стосовно образу «Я» у педагогічній культурі, вміння будувати та аналізувати моделі педагогічної культури у спілкуванні та взаємодії з учнями).
Розроблена концепція системи формування педагогічної культури у майбутніх викладачів закладу вищої освіти заснована на ідеї її безперервного формування в інноваційному освітньому середовищі через такі напрямки: у процесі навчання майбутніх викладачів закладу вищої освіти необхідно формувати педагогічну культуру як професійно-особистісну інтегративну якість; зміст дисциплін педагогічного циклу, спецкурсів має бути структуровано згідно з концептуальними положеннями, що відображені в моделі системи формування педагогічної культури.
На основі синтезу системного, культурологічного, інтегративно-діяльнісного, середовищного та особистісно-орієнтованого підходів розроблено концептуальну модель формування педагогічної культури в інноваційному освітньому середовищі, що включає мотиваційно-цільове, змістовно-процесуальний, і контрольно-оцінний компоненти.
Модель формування педагогічної культури у майбутніх викладачів закладу вищої освіти в процесі магістерської підготовки постає як єдність цілей, змісту, внутрішніх механізмів, методів, засобів конкретного способу навчання, а методи, прийоми та засоби виступають способами реалізації мети та змісту на конкретних етапах педагогічного процесу. Виділено такі етапи: професійно-адаптивний та вдосконалення педагогічної культури. Основними методами та прийомами формування педагогічної культури у майбутніх викладачів закладу вищої освіти в процесі магістерської підготовки є прийоми методу додатковості, метод творчої інтерпретації наукового знання та життєвого досвіду, прийоми продуктивної партисипації, прийоми активізації розуміння, прийоми інтелектуального стимулювання, ігрові прийоми, рефлексивно-педагогічні прийоми.
Інноваційне освітнє середовище, яке розуміється як відкрита система, яка акумулює в собі цілеспрямовано створювані організаційно-педагогічні, процесуально-технологічні, інформаційні ресурси та на єдиних ціннісно-цільових підставах забезпечує інноваційність як спосіб і механізм формування компонентів педагогічної культури, формування суб'єктної позиції та змістовна зміна форм, методів та прийомів, технологій, спрямованих на формування педагогічної культури у майбутніх викладачів закладу вищої освіти в процесі магістерської підготовки.
Педагогічні умови, що сприяють ефективності реалізації розробленої моделі системи формування педагогічної культури у майбутніх викладачів закладу вищої освіти в процесі магістерської підготовки, включають: педагогічну взаємодію суб'єктного характеру на основі продуктивної партисипації; розробка спецкурсів, спрямованих на формування цілісного педагогічного знання про норми та цінності педагогічної культури, що збагачують обов'язкові педагогічні дисципліни; формування професійної самосвідомості майбутніх вчителів, методичними механізмами якої виступають ініціювання виходу у рефлексивну позицію; включеність майбутніх вчителів до вирішення ситуативних завдань; включення студентів до оптимального середовища для самостійної педагогічної діяльності. Цей комплекс умов враховує основні положення концепції та забезпечує в експериментальному режимі її верифікацію.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдулліна, O.A. Загальнопедагогічна підготовка вчителя у системі вищої педагогічної освіти. Миколаїв: Просвітництво, 2019, 141 с.
2. Абрамова, Н.Т. Цілісність та управління. Харків, 2014, 248 с.
3. Абросімова, З.Ф. Педагогічна культура вчителя. Наука та освіта Львівщини. № 2 (3). Львів: 2011, С.18-20.
4. Абросімов, В.М. Конструювання освітнього середовища формування економічної культури школярів: автореф. Дніпро, 2017, 18с.
5. Абульханова-Славська, К.А. Діяльність та психологія особистості. Київ: Наука, 2017, 335 с.
6. Авер'янов, А.М. Системне пізнання світу. Методологічні проблеми. Івано-Франківськ: Політвидав, 2015, 263с.
7. Азаров, Ю.П. Про цілісність педагогічного процесу. Технологія педагогічного впливу. Одеса, 2013.
8. Алещенко, C.B. Проблеми формування педагогічної культури вчителя сучасної школи. За ред. В.А. Дмитрієнко, A.A. Степанова. Дніпро: Вид-во ДПУ, 2014, 120 с.
9. Алмазов, Б. Н. Психічна середова дезадаптація неповнолітніх. Ужгород: УрНУ, 2016, 150 с.
Ю.Ананьєв, Б.Г. Про проблеми сучасного людинознавства. Харків: Наука, 2014, 380 с.
11. Ананьєв, Б.Г. Людина як пізнання. Львів: ЛДУ, 2013, 339 с.
12. Андрєєв, А.Л. Місце мистецтва у пізнанні світу. Миколаїв: Політвидав, 2017, 253 с.
13. Андрєєв, В.М. Досвід комп'ютерної діагностики творчих здібностей студентів. Кропивницький, 2019, 317 с.
14. Н.Андрєєв, В.І. Педагогіка творчого саморозвитку: инновац. Курс. навч. посібник для вузів. Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 2016, 565с.
15. Андріаді, І.П. Основи педагогічної майстерності: навч. посібник для студ. середовищ. пед. навч. закладів. Під ред. академіка РАВ А.І. Піскунова. 2-ге вид., Із випр. і допов. Київ: ТЦ Сфера, 2011, 512 с.
16. Анікаєва, Т. В. Освітнє середовище школи як умова професійного самовизначення старшокласників. дис. Суми, 2013, 220 с.
17. Анохін, AM. Педагогічна середовище як умову формування творчої особистості студента педвузу. Ужгород, 2012.
18. Анцибор, М.М. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів щодо дисциплін педагогічного циклу. Харків: Прометей, 2019, 239 с.
19. Аркін, Є.А. Дитина у дошкільні роки. Під. ред. О.В. Запорожця, В.В. Давидова. Ірпінь: НОсвіта, 2018, 446 с.
20. Арнольдов, А. І. Введення в культурологію. навч. посібник. Київ: Народна Академія культури та загальнолюдських цінностей, 2019, 352 с.
21. Артюхіна, А.І. Професійно-особистісний розвиток студентів в освітньому середовищі вишу. навч. посібник. Мирноград: Вид-во МДМУ, 2016, 122 с.
22. Архангельський, С.І. Навчальний процес у вищій школі, його закономірні основи та методи. Дніпро: Вищ. шк., 2018, 368 с.
23. Асмолов, А.Г. Психологія особистості. Миколаїв: Вид-во МДУ, 215, 367 с.
24. Асмус, В.Ф. Проблеми інтуїції у філософії та математиці. Київ: Думка, 2017, 312 с.
25. Астаф'єва, Н.В. Методологія управління інноваційним розвитком університетських комплексів. дис. Суми, 2008, 357 с.
26. Афанасьєв, B.F. Системність та суспільство. Хмельницький: Політвидав, 2016, 368 с.
27. Афанасьєва,. Т.П. Профільне навчання: педагогічна система та управління. Книга № 2. Управління профільним навчанням старшокласників. метод, посібник за ред. Н.В. Немовий Миколаїв: АПКіППРО, 2015, 84 с.
28. Бабанський, Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу. Одеса: Просвітництво, 2012, 192 с.
29. Баєва, І.А. Психологічна характеристика освітнього середовища: діагностика та оцінка. Вісті Українськогго державного педагогічного університету імені О. Гончара. Вип. № 2(3): Психолого-педагогічні науки (психологія, педагогіка, теорія і методика навчання). Дніпро: 2012, С.16-26.
30 Баженов. Л.Б. Філософія природознавства. Вип. № 1 Харків: Політвидав, 2016, 413 с.
31. Балабанов, 1Т.І. Методологічні проблеми проектної діяльності. Суми: Наука, 2019, 200 с.
32. Балашов, М.М. Формування готовності вчителя до роботи у системі розвиваючого навчання умовах загальноосвітнього закладу. Черкаси: Пеленг, 2011, 64 с.
33. Бал, Г. А. Теорія навчальних завдань: Психолого-педагогічний аспект. Одеса: Педагогіка, 2016, 183 с.
34. Барабанщиків, А.В. Педагогічна культура викладача вищої військової школи. Вінниця: ВПА, 215, 173 с.
35. Басов, М. Я. Педологія - наука про дитину. Педологічний журнал. Вип. № 1. Черкаси, 2013, С. 4-7.
36. Баталов, А. А. Професійне мислення: Філософські проблеми. автореф. дис. Одеса, 2016, 14с.
37. Батаршев, А.'В. Психодіагностика здатності до спілкування, або як визначити організаторські та комунікативні якості особистості. Миколаїв: Владос, 2019, 176 с.
38. Батіщев, Г.С. Введення у діалектику творчості. Рівне: РХГІ, 2017, 464 с.
39. Батишев, С.Я. Завдання системи професійно-технічної освіти в умовах початку ринкової економіки. Мелітополь: Ассоц. Проф. освіта, 2013, 91 с.
40. Батюкова, 3. І. Інтеграція України у світовий освітній простір. Педагогіка. Вип. № 3. Київ, 2018, С. 98-102.
41. Бахтін, М.М.. Естетика словесної творчості. 2-ге вид. Миколаїв, 2016.
42. Безрукова, B.C. Інноваційна готовність педагога - якість інтеграційна. Інноваційні основи проектування педагогічних технологій. Севастополь: Вид-во Сев. інж. пед. ін-та, 2013, С. 25-27.
43. Безрукова, B.C. Педагогіка. Проективна педагогіка. навч. посібник для інженер.-пед. ін-тів та індустр.-пед. технікумів. Севастополь: Ділова книга, 2018, 344 с.
44. Безрукова, B.C. Педагогічна інтеграція: сутність, склад, реалізація. метод, розробки. Львів, 2017, 50 с.
45. Бекон, Ф. Твори у 2-х т. Харків: Думка, 2018, 575 с.
46. Біленький, Г.І: Тенденції освіти. Інтеграція освіти. Вип. №1. Дніпро, 2018, С. 18-26.
47. Бєліков, В.А. Філософія освіти особистості: діяльнісний аспект. Монографія. Черкаси: Владос, 2014, 357 с.
48. Бєлкін, A.C. Вікова педагогіка. Дніпро, 2019, 270с.
49. Бєлкін, A.C. Дисертаційна рада з педагогіки (досвід, проблеми, перспективи). Київ, 2015, 208с.
50. Бєлкін, A.C. компетентність. Професіоналізм. Майстерність. Маріуполь: ВАТ «Півд.-Маріуп.кн.вид-во», 2014, 176с.
51. Бєлкін, A.C. Основи вікової педагогіки. Маріуполь: Академія, 2012, 192 с.
52. Бєлкін, A.C. Педагогічний моніторинг освітнього процесу. Вип. № З. Одеса: Вид-во ШДПІ, 2017, 47с.
53. Бєлкін, A.C. Теорія та практика вітогенного навчання з топографічним методом проекцій. Дніпро, 2014, 12с.
54. Білозерцев, Є.П. Методологічні засади вивчення освіти. Вісник Львів. ун-ту. Сер. Педагогіка. Вип. № 7. Львів, 2015, С. 4-28.
55. Бєлухін, Д.А. Особистісно-орієнтована педагогіка. Миколаїв: Мик. психол.-соц. ін-т, 2015, 448 с.
56. Бєляєв, Г.Ю. Педагогічна характеристика освітнього середовища у різних типах освітніх установ. Ірпінь: ІЦКПС, 2014, 217 С.
57. Бєляєва, JI.A. Філософія виховання як основа педагогічної діяльності. Одеса, 2013, 125с.
58. Бенін, В. Педагогічна культура: філософсько-соціологічний аналіз. навч. посібник. /Вінниця, 2012, 465 с.
59. Бенін, B.JI. Сутність поняття педагогічна культура. Понятійний апарат педагогіки та освіти. Вип. № 2. Харків, 2018, С. 275-283.
60. Берг, А.І. Кібернетика - наука про оптимальне управління. Львів: Енергія, 2016, 64с.
61. Бердяєв, H.A. Самопізнання (досвід філософської автобіографії). Київ: Міжнародні відносини; 2016, 336 с.
62. Бережнова, Є.В. Основи навчально-дослідницької діяльності студентів. навч. для студентів утворив установ середовищ. проф. Освіти. Миколаїв: Академія, 2015, 127с.
63. Берталанфі, Л. Загальна теорія систем (критичний огляд досліджень із загальної теорії систем). Харків, 2019.
64. Бершадський, М.Є. Розуміння як педагогічна категорія (моніторинг когнітивної сфери: чи розуміє учень те, що вивчає?). Рівне: Центр «Педагогічний пошук», 2014, 176 с.
65. Беспалько, В.П. Про можливість системного підходу в педагогіці. Педагогіка. Вип. № 7. Львів, 2017, С. 7-13.
66. Беспалько, В.П. Основи теорії педагогічних систем (Проблеми та методи психолого-педагогічного забезпечення технічних навчальних систем). Вінниця: Вид-во ВДУ, 2017, 304 с.
67. Беспалько, В.П. Основи теорії педагогічних систем. Вінниця: Вид-во Він, ун-ту, 2017, 204 с.
68. Беспалько, В.П. Педагогіка та прогресивні технології навчання. Харків: Педагогіка, 2019, 192с.
69. Біблер, B.C. Від наукоучення - до логіки культури: два філософські введення двадцять перше століття. Одеса: Політвидав, 2011, 413с.
70. Бім-Бад, Б.М. Антропологічні основи теорії та практики освіти. Педагогіка. Вип. № 5. Дніпро, 2014, С. 3-10.
71. Бір, Ст. Кібернетика та управління виробництвом. Миколаїв, 2013, 412 с.
72. Блауберг, І.В. Становлення та сутність системного підходу. Харків: Наука, 2013, 270 с.
73. Блауберг, І.В. Становлення системних ідей у науці та філософії. зб. ст. Відп.ред. І.В.Блауберг, В.Н.Садовський. Київ: ВНІСИ, 2016, 81с.
74. Блонський, П.П. Вибрані педагогічні та психологічні твори. у 2-х т. Миколаїв: Педагогіка, 2015, 304 с.
75. Блонський, П.П. Педологія. підручник для вищих педагогічних навчальних закладів. Львів, 2017, 338 с.
76. Богін, В.Г. Навчання рефлексії як спосіб формування творчої особистості. Сучасна дидактика: теорія – практиці. За ред. І Я. Лернера, І.К. Журавльова. Харків, 2013, 176 с.
77. Боденко Б.М. Педагогічні умови загальнокультурного становлення школяра в освітньому середовищі. Львів: Дослідницький центр проблем якості підготовки фахівців, 2016, 93 с.
78. Бодіна, Є. А. Розвиток як «нарощування життєвості». Виховання школярів. Вип. № 6. Дніпро, 2015, С. 7-9.
79. Божович; Л.І. Проблеми формування особистості: Вибрані психологічні праці. За ред. Д.І. Фельдштейна, Л.І. Божович. Вінниця; Він: Ін-т практичної психології; МОДЕК, 2014, 349 с.
80. Бойко, В.В. Енергія емоцій у спілкуванні: погляд на себе та інших. Харків: Філін, 2016, 472 с.
81. Болтянська, Т. О. Ситуативні завдання як засіб формування фінансово-економічного мислення студентів технікуму. дис. Рівне, 2016, 193 с.
82. Бондаревська, Є.В. Основи педагогічної культури. Рівне: РДПІ, 2013, 16 с.
83. Бондаревська, Є.В. Педагогіка: особистість у гуманістичних теоріях та системах виховання. навч. посібник. Дніпро, 2019, 560 с.
84. Бондаревська, Є.В. Педагогічна культура як суспільна та особистісна цінність. Педагогіка. Вип. 3. Черкаси, 2019, С. 37-43.
85. Бондаревська, Є.В. Теорія та практика особистісно-орієнтованої освіти. Хмельницький, 2012, 351 с.
86. Бор, Н. Атомна фізика та людське пізнання. Харків.: Вид-во інозем.літ., 2015, 151с.
87. Бор, Н. Вибрані наукові праці у 2-х т. Харків: Накоса, 2014, 583 с.
88. Бордовська, Н.В. Педагогіка. підручник для вузів.Суми: Вид-во «Пітер», 2018, 364 с.
89. Борзенков, B.JI. Аналіз навчальної інформації як основа вибору Методів та форм організації процесу навчання. дис. Львів, 2017, 120 с.
90. Борисова, Т.Ф. Освітній простір як чинник соціального виховання школярів. Дис. Миколаїв, 2019, 204 с.
91. Боритко, Н. М. У просторі виховної діяльності: монографія. навч. ред. Н. К. Сергєєв. Черкаси: Зміна, 2011, 181с.
92. Бочарова, В.Г. Педагогіка соціальної роботи. Київ: SvR Аргус, 2014, 207 с.
93. Брехман, І.І. Введення у валеолошю. Львів, 2017, 57 с.
94. Бродський, Ю: С. Педагогізація середовища як соціально-педагогічний результат інтеграції виховних взаємодій. дис Львів, 2013, 234 с.
95. Бродський, Ю. С. Сенс життя людини та функції виховання та середовища. Методологія, теорія та практика виховних систем: пошук триває. Харків, 2016, С. 14-17.
96. Буєва, Л.П. Людина: діяльність та спілкування. Київ: Думка, 2018, 216 с.
97. Бунге, М. Інтуїція та наука. пров. з англ. ред. та після сл. B. Г. Виноградова. Суми: Прогрес, 2017, 187 с.
98. Бухарова, Г. Д. Поняття «завдання» у гносеології теорії навчання: Навчально-методичне забезпечення викладання-педагогічних дисциплін. тез. доп. наук. конф., 27-28 травня 2017. Львів. держ. пед. ун-т. /Львів, 2017.
99. Бушуєва, Г.М. Комунікативні завдання як засоби формування комунікативних умінь у молодших школярів. дис. Київ, 2013, 206с.
100. Бистрицький, Є.К. Феномен особистості: світогляд, культура, буття. Ін-т філософії. Київ: Наукова думка, 2012, 195 с.
101. ВанГанді, Артур Б. 108 шляхів до блискучої ідеї. пер.с англ. Луцьк: Попурі, 2016, 224 с.
102. Введення у наукове дослідження з педагогіки. навч. посібник для студентів пед. ін-тов. Ю.К. Бабанський, В.І. Журавльов, В.К. Розов та ін: під ред. В.І. Журавльова. Київ: Просвітництво, 2018, 239 с.
103. Введення у філософію. підручник для вузів: у 2-х ч. Миколаїв: Політвидав, 2019, 639 с.
104. Вініков, В.А. Теорія подібності та моделювання. Вінниця: Вища школа, 2016, 78 с.
105. Вербицький, A.A. Нова освітня парадигма та контекстне навчання. монографія Дніпро: Дослідницький центр проблем якості підготовки фахівців, 2019, 75 с.
106. Вертгеймер, М. Продуктивне мислення. Миколаїв: Прогрес, 2017, 336 с.
107. Вітров, A.A. Семіотика та її основні проблеми. Харків: Політвидав, 2018, 264 с.
108. Відт, І. Є. Педагогічна культура: становлення, зміст та смисли. Педагогіка. Вип. № 3. Рівне, 2012, С. 3-7.
109. Вікуліна, М. А. Особистісно-орієнтований підхід у педагогіці: теоретичне обґрунтування та шляхи реалізації. навч. посіб. Ніжин: Н. Ніжин Вид-во НДЛУ ім. H.A. Добролюбова, 2014, 296 с.
110. Вінер, Н. Кібернетика. Або управління та зв'язок у тварині та машині. Суми: Наука, 2013, 334 с.
111. Вишнякова, С.М. Професійна освіта. словник. Юпочеві поняття, терміни, актуальна лексика. Миколаїв: МДЦ, 2019, 538 с.
112. Вікова та педагогічна психологія. Хрестоматія. укл. І.В. Дубровіна, A.M. Прихожан, В.В. Зацепін. Дніпро: Академія, 2015, 368 с.
113. ПЗ.Волкова, Л.В. Педагоги як суб'єкти освітнього процесу в школі. автореф. Рівне, 2011, 23 с.
114. Воробйов, Н.Є. Про педагогічну культуру майбутнього вчителя. Педагогіка, Вип. № 1. Харків, 2012, С. 66-70.
115. Воронцова, В. Г. Гуманітарно-аксіологічні основи постдипломної освіти педагога: монографія. Львів, 2017, 421 с.
116. Вульф, Б.З. Педагогіка рефлексії. Луцьк: Магістр, 2019, 97 с.
117. Виготський, Л.С. Уява та творчість у дитячому віці. психологічний нарис. Київ: Просвітництво, 2019, 93 с.
118. Виготський, Л.С. Педагогічна психологія. Харків: Педагогіка, 2011, 480 с.
119. Гавронська, Ю:Ю. Середовичний підхід до побудови інтерактивного навчання спеціальним хімічним дисциплінам студентів педагогічного вишу. Вісті Українського державного педагогічного університету імені О.І. Вернадського.: Сер.: Природні та точні науки (фізика, математика, хімія, сучасна техніка та технологія, природознавство, економіка, методика викладання точних та природничих наук). Вип. №8 (38). Київ, 2017, С. 171-185.
120. Газман, О.С. Педагогічна підтримка дітей освіти як інноваційна проблема. Черкаси, 2014, 480 с.
121. Гайсіна, Г.І. Культурологічний підхід у теорії та практиці педагогічної освіти. дис. МИколаїв, 2012, 353 с.
122. Гальперін, П.Я. Методи навчання та розумовий розвиток дитини. Миколаїв: Вид-во МДУ, 2015, 45 с.
123. Гамезо, М.В. Атлас з психології. Дніпро: Просвітництво, 2016, 163 с.
124. Ганеліна, Ш.І. Історія педагогіки. Харків: Навчпедгіз, 2014, 275 с.
125. Гафурова, Н.В. Інтелектуально-особистісний розвиток учнів у дослідницькій діяльності. Монографія. Київ: Київ. держ. ун-т., 2014, 110 с.
126. Гафурова Н.О. Конструювання середовища, що розвиває обдарованість особистості. дис. Київ, 2016, 165 с.
127. Гвіпшані, Д. М. Вибрані праці з філософії, соціології та системного аналізу. Миколаїв: Канон + РГО "Реабілітація", 2017, 672 с.
128. Гегель, Г.В.Ф. Наука логіки. Дніпро: Наука, 2015, 800 с.
129. Гегель, Г.В.Ф. Енциклопедія філософських наук у 3-х т. Рівне, 2015, 1977.
130. Гергей, Т. До характеристики моделі вирішення навчальних завдань. Зап. психології. Вип. № 6. Львів, 2013, С. 51-59.
131. Гершунський, Б.С. Освітньо-педагогічна прогностика. Теорія, методологія, практика. навч. посібник. Київ: Флінта; Наука, 2013, 768 с.
132. Гершунський, Б.С. Філософія освіти для XXI ст. (У пошуках практико-орієнтованих освітніх концепцій). Дніпро: ІнтерДіалект, 2017, 697 с.
133. Геніціанський, В.І. Основи теоретичної педагогіки. Суми: СБУ, 2012, 149 с.
134. Гібсон, Дж. Екологічний підхід до зорового сприйняття. пров. з англ. Дж. Гібсон; загальна ред. та вступна стаття А.Д. Логвиненко. Луцьк: Прогрес, 2018, 464 с.
135. Гіршман, М.М. Літературний твір: теорія та практика аналізу. Миколаїв: Олімп, 2011, 298 с.
136. Гмурман, В.Є. Загальні засади дидактики. Харків: Педагогіка, 2017.
137. Гмурман, В.Є. Тенденції розвитку педагогіки. За ред. П.Р: Атутова, М.Н.Скаткіна, Я.С.Турбовського. Методологічні проблеми розвитку педагогічної науки. Одеса: Педагогіка, 2015, 240 с.
138. Гозман, Л.Я. Самоактуалізаційний тест. Миколаїв: М. Українська педагогічна агенція, 2015, 44 с.
139. Головіна, Є.С. Педагогічне сприяння формуванню професійної культури майбутніх соціальних педагогів у вузі. дис. Суми, 2015, 189 с.
140. Гоноболін, Ф.М. Книга про вчителя. Чернігів: Просвітництво, 2015, 260 с.
141. Гофман, А.Б. Мода та люди. Нова теорія моди та модної поведінки. Дніпро: Політвидав, 2011, 319 с.
142. Григорович, Л.А., Марцінковська, Т.Д. Педагогіка та психологія: Навч. посібник. Київ: Гардаріки, 2014, 480 с.
143. Григор'єв, В. І. Наука та техніка в контексті культури: монографія. Миколаїв: Вид-во УДН, 2019, 160 с.
144. Громов, І.А. Методологія наукового пізнання та теорія цінності Е. Дюркгейма. Соціологічне дослідження. Вип. № 8. Львів, 2016, С. 123-132.
145. Громико, Ю.В. Мислідницька педагогіка (теоретико-практичний посібник з освоєння вищих зразків педагогічного мистецтва). Тернопіль: Технопрінт,2015, 376 с.
146: Груздєв, П.М. Питання виховання мислення» у процесі навчання. Львів: АПНРСФСР, 2019, 356 с.
147. Гуревич, П.С. Культурологія. навч. посібник. Вид. 2-ге. Одеса: Знання, 2018, 288 с.
148. Гусинський, Е. Н. Введення у філософію освіти. Чернігів: Видавнича корпорація Логос, 2019, 224 с.
149. Давидович, В. Є. У дзеркалі філософії. Львів: Фенікс, 2017, 448 с.
ТАКОЖ ЦІКАВІ СТАТТІ:
Немає коментарів:
Дописати коментар