Шляхетська культура і побут на території України XVI-XVIII століть

Предмет: Історія
Тип роботи: Бакалаврська робота
Курс: V
Об'єм роботи: 50
Кількість використаної літератури: 40 джерел
Мова виконання роботи: Українська

Щоб отримати повний текст роботи звертайтеся за контактами, які є на сайті.

Зміст

 Вступ

І. Культура шляхти Речі Посполитої у XVI-XVIII столітті

1.1 Політична культура

1.2 Релігійна культура

1.3 Ідеологія сарматизму

1.4 Родинні бібліотеки шляхти

ІІ. Побут шляхти

2.1. Житло

2.2. Народний одяг

2.3. Харчування

Висновки

Список використаних джерел і літератури

Вступ

Шляхта, належачи до привілейованого стану суспільства, здавна відігравала значну роль в політичному, економічному, соціальному,  культурному житті тієї чи іншої епохи в тій чи іншій державі. Вона впливала на здійснення державного керівництва, формування цінностей та пріоритетів вищих прошарків, користувалась правом суверенності землеволодіння. З огляду на це всебічне вивчення шляхти з різних аспектів має велике значення для формування цілісного полотна української та східноєвропейської історії і закриття «білих плям» у цій царині.

Метою дослідження є всебічне висвітлення культури і побуту шляхти на території України у XVІ-XVIII століттях та їх місця у розвитку національної культури та її взаємовпливів зєвропейською

.Зазначена мета конкретизується наступними завданнями:

1.Охарактеризувати стан історіографії та джерельної бази вивчення культури та побуту шляхти в  XVI-XVIII століттях

2. Простeжити  особливості культури та побуту шляхти на території Україні

3. Розкрити роль і місце шляхецької  культури на теренах української частини Речі Посполитої.

Об’єктом дослідження є шляхта тих теренів України, які перебували в складі Речі Посполитої.

Предметом дослідження є культура та побут шляхти.

Хронологічні межі роботи охоплюють період перебування українських земель в складі Речі Посполитої, тобто XVI –XVIII століття.

Географічні межідослідження стосуються території українських земель у складі Речі Посполитої.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її зміст, положення, висновки можуть бути використані студентами для підготовки до семінарських занять з курсів «Історія України», «Релігієзнавство», «Історіяукраїнської культури», при написанні наукових робіт, зокрема, статей, припідготовці до участі у відповідного характеру конференціях, а також дляподальшого дослідження даної проблематики; крім того, зміст даної роботиможе слугувати як базис у подальших наших наукових дослідженнях

Робота складається зі вступу двох підрозділів з підрозділами, висновків та списку використаних джерел та літератури. При написанні обрано тематичну (проблематичну) структуру.

Огляд літератури тематики.Джерела до вивчення шляхти речі Посполитої можна поділити на рукописні матеріали та друковані видання.

Першу становлять велику групу документів, різноманітних за своїм змістом і значенням. Такі матеріали зберігаються не лише в архівах України, але й Польщі, Білорусії, Литви та Росії.

Другу не меншу групу становлять друковані джерела.. Тут насамперед слід виділити збірники документів, такі як багатотомне видання «Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie».

Мемуари – важливе джерело в дослідженні історичних подій крізь призму суб’єктивного сприйняття автора-очевидця, здатного спростувати чи підтвердити офіційну точку зору напевні факти, або ж показати ситуацію під абсолютно іншим кутом зору.Ідеологічна заангажованість і суб’єктивність у ставленні до вивчення культури й історичних подій відходять у минуле.У другій половині ХХ – початку ХХІ століття польські, а за ними й українські вчені всечастіше звертаються до спадщини представників польської шляхти. У шляхетських спогадах, щоденниках, записках досліджуваного періоду міститься багато цікавоїінформації про події та факти з історії Правобережної України

Вивченням шляхти займалися як українські, так і польські історики, ще починаючи з ХІХ століття. Науковий доробок польських дослідників в плані вивчення шляхти досить вагомий і чисельний.

У свої праці «Prawem i lewem; obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku» Владислав Лозинський наводить цікаві подробиці повсякденного життя українського  шляхетства Речі Посполитої. 

Враховуючи аналіз типу устрою, що формувався на галицьких землях після їх загарбання Казимиром становище боярсько-шляхетських родин у Галичині він розглядав під кутом леннихустроїв, які, на думку дослідника, тут існували ще до впровадження польського права. Самеіснуванням ленного права на руських землях А. Прохаска пояснює існуючі відмінності в устрояхпольських та руських земель

Перша спроба дослідження дрібної шляхти Галичини була зроблена ще в 1938 р. польським ученим А. Тарнавським. У вітчизняній науці історичний аналіз проблеми здійснив дослідник-етнограф Р. Кирчів (1998 р.). Однак у цих працях не відображено глибокого аналізу культури та побуту даної соціальної групи.

Що стосується вивчення шляхти українськими вченими, то тут на перше місце виходить фундаментальна і вже класична в своїй ділянці книга Наталії Яковенко «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна».

В останні роки з’явилося декілька нових праць, які висвітлюють українське шляхетство. В першу чергу це праця  Віталія Михайловського «Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV-70-х роках XVI століття». Автор обґрунтовує першу частину назви тим, що подільська шляхта

«внаслідок специфіки проживання на Кордоні стала спільнотою еластичною,чим вирізнялася з-поміж інших шляхетських корпорацій того часу» - відмічено в анотації до видання. З цим можна цілком погодитися з огляду на те, що на сьогодні існують лише більш-менш задовільні напрацювання з історії волинської шляхти, шляхти центральної України та Галичини, натомість мало висвітлені проблеми розвитку шляхетських корпорацій Київщини та Сіверщини(ці регіони здебільшого досліджувалися сучасними істориками в територіальному плані, зокрема, у працях О. Русиної та П. Кулаковського). Книгу Віталія Михайловського вичерпним джерелом з історії подільської шляхти двох складних століть української історі.

Важливе практичне значення має книга Наталії Старченко «Честь, кров і риторика. Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина ХVI-ХVІI століття)». Пропонована авторкою тема – абсолютно нова для української історичної науки, яка займається ранньо-модерним періодом. Видання – новий для української історичної науки тип дослідження не тільки за тематикою, а, що цікавіше,і за намаганням написати антропологічну візію життя окремої реґіональноїспільноти (у цьому випадку волинської шляхти) у спробі віднайти своєріднурівновагу – між миром та честю.

Великий крок вперед при вивченні шляхти зроблено завдяки публікації збірника в 2-х томах «Повсякдення ранньомодерної України». Статті, вміщені в ньому торкаються маловідомих фактів шляхетського життя на теренах Речі Посполитої.

Ґрунтовно архітектуру шляхетських (магнатських) резиденцій Волині висвітлила в своїх працях Ольга Михайлишин. Тематики шляхетських бібліотек у своїх публікаціях торкалися Андрій Климчук та Ірина Цібаровська-Римарович.

Наразі в Україні існує когорта істориків, які продуктивно працюють над різноплановою проблематикою шляхти: Олексій Вінниченко, Андрій Климчук, Ігор Кривошея, Олег Однороженко, Оксана Штанько та Оксана Якимчук. 

Щоб отримати повний текст роботи звертайтеся за контактами, які є на сайті.