ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ФФНМ
1.1
Патогенетичні основи порушень розвитку дітей із ФФНМ
1.2 Сучасні методи діагностики та корекції дітей з ФФНМ
РОЗДІЛ
2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ФФНМ
2.1 Організація та
методика роботи з аналізу рівня сформованості
мовленнєвої діяльності дітей з ФФНМ
2.2 Характеристика
комплексу корекційно-розвивальних занять
корекції дітей з ФФНМ
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність
теми. Хороша мова – найважливіша умова всебічного розвитку
дітей. Чим багатша і правильніша у дитини мова, тим легше їй висловити свої
думки, тим ширші її можливості у пізнанні навколишньої дійсності, змістовніше
та повноцінне ставлення з однолітками та дорослими, тим активніше здійснюється її
психічний розвиток.
Вивчення недоліків
фонематичних процесів дітей з ФФНМ – актуальне питання у логопедії, оскільки ці
процеси грають велику роль формуванні вимовної системи рідної мови.
Сьогодні ця проблема
вимагає поглибленого вивчення, оскільки недоліки мови ускладнюють взаємини
дитини з оточуючими, накладають тяжкий відбиток на її характер, народжують
невпевненість у своїх силах, що матиме негативні наслідки для її мовного та
психологічного розвитку.
Відставання у розвитку
фонематичного слуху та фонематичного сприйняття створює серйозні перешкоди для
успішного засвоєння програмного матеріалу з читання та письма, тому що
виявляються недостатньо сформованими практичні узагальнення про звуковий склад
слова, які у дитини з нормальним мовним розвитком виробляються задовго до
навчання у школі.
Фонематичні дефекти не
зникають. Своєчасно не виявлені та не усунені порушення закріплюються, стають
стійкими. Це призводить до того, що дитина відчуває значні труднощі не тільки в
процесі оволодіння вимовною стороною мови, а й у процесі оволодіння грамотою,
листом та читанням та як наслідок програмою початкового навчання загалом.
Фонетико-фонематичне
недорозвинення може також спровокувати виникнення психологічних особливостей
(сором'язливість, замкнутість, нерішучість, уповільнена включність у ситуацію
спілкування, небажання підтримувати бесіду, невміння вслухатися в мова). Такі
діти намагаються менше говорити, замикаються, порушується комунікативна функція
мови.
Таким чином, питання
корекції порушень звуко-вимови у дітей з ФФНМ набули на сьогоднішній день
особливої актуальності.
В даний час практика
логопедичної роботи вимагає найбільш ефективних і оптимальних шляхів корекції
звуко-мовлення у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови,
теоретичного та експериментального обґрунтування цілей, принципів, змісту,
методів системи корекції цих порушень з урахуванням структури мовного дефекту
та індивідуально-типологічних особливостей дітей.
Проблема виховання
правильної мови, особливо, формування вимови звуків, докладно вивчена і
висвітлена у численних дослідженнях російських вчених у сфері дефектології та
логопедії А.Н. Гвоздєва, Н.І. Жінкіна, Г.А. Каші, P.E. Левіної, О.В. Правдін,
Л.Ф. Спіровий, Т.Б. Філічевой, М.Ф. Фомічової, Г.В. Чиркіної, С.М. Шаховській.
Виникнення специфічних
фонетико-фонематичних процесів недорозвинення мови можна виявити та попередити
вже у дошкільному віці. Подолання фонетико-фонематичного недорозвинення
досягається шляхом цілеспрямованої логопедичної роботи з корекції звукової
сторони мови та фонематичного недорозвинення.
У зв'язку з
обґрунтованою актуальністю нашого дослідження стало припущення, що корекційна
робота з подолання ФФНМ у буде ефективним, якщо використовувати принцип
комплексного підходу.
Мета
роботи – науково обґрунтувати ефективність методів
корекції ФФНМ у дітей.
Завдання
дослідження:
1. Вивчити патогенетичні основи порушень
розвитку дітей із ФФНМ;
2. Охарактеризувати сучасні методи діагностики
та корекції з ФФНМ;
3. Дослідити організацію
та методику роботи з аналізу рівня сформованості;
4. Проаналізувати характеристику
комплексу корекційно-розвивальних занять корекції дітей з ФФНМ.
Об'єкт
дослідження – процес мовного розвитку дітей із
фонетико- фонематичним недорозвиненням мови.
Предмет
дослідження – методи корекції
фонетико-фонематичного недорозвинення мови в дітей.
Методологічною
основою дослідження є теоретичні положення низки авторів:
О.М. Гвоздєва; - про
складну структуру дефекту: Л.С. Виготського, М.Г.Блюміної, В.І.Лубовського,
Є.М.Мастюкової, В.Н.Чулкова Є.А., Мастюкової Є.М., Громової О.Є. , Соломатиної
Г.М., Серебрякової Н.В. Асмолов, М. З. Каган, У. У. Коркунов; Стрібелєва; Р.
Лурія, Л. С. Цвєткова; І. П. Павлова;
- Концепція гуманної педагогіки К. Роджерса;
- та розвиваючого навчання: В. В. Давидов, Б.
Д. Ельконін;
- Теорія діяльнісного
підходу до формування особистості: Л. Б. Божович,Л. С. Виготський, А. Н.
Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн.
Наукова
новизна роботи полягають в уточненні та поглибленні даних
про особливості фонетико-фонематичного недорозвинення мови у дітей, які згодом
можна використовувати для обґрунтування та визначення змісту та прийомів
корекційної роботи.
У цій роботі були
використані такі методи:
- вивчення та аналіз
літературних джерел;
- метод спостереження;
- метод індивідуального
лабораторного дослідження;
- вивчення медичної,
бесіди з дітьми, їхніми батьками.
Структура
роботи. Робота складається з вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Фонетико-фонематичне
недорозвинення мови (ФФНМ) - це порушення процесу формування вимовної системи
рідної мови у дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття
та вимови фонем. Визначальним ознакою фонематичного недорозвинення є знижена
здатність до аналізу та синтезу мовних звуків, що забезпечують сприйняття
фонемного складу мови.
ФФНМ поєднує:
артикуляторно-фонематичну та акустико-фонематичну дислалію, дизартрію,
ринолалію.
Визначальним ознакою
фонематичного недорозвинення є знижена здатність до аналізу та синтезу мовних
звуків, що забезпечують сприйняття фонемного складу мови. У мові дитини з
фонетико-фонематичним недорозвиненням відзначаються труднощі процесу формування
звуків, що відрізняються тонкими артикуляційними або акустичними ознаками.
Несформованість вимови
звуків вкрай варіативна і може бути виражена в мові дитини по-різному:
- заміною звуків більш
простими за артикуляцією;
- труднощами
розрізнення звуків;
- особливостями
вживання правильно вимовних звуків у мовному контексті.
Провідним дефектом при
ФФНМ є несформованість процесів сприйняття звуків мови. Останніми роками дедалі
частіше виявляються діти, які мають вимову звуків виправлено у процесі
короткострокових логопедичних занять, але з скориговано фонематичне сприйняття.
В основу
корекційно-розвивальної роботи покладено комплексний підхід, спрямований на
вирішення взаємопов'язаних завдань, що охоплюють різні сторони мовного розвитку
– фонетичну, лексичну, граматичну та на їх основі – задачу розвитку зв'язного
мовлення.
У процесі розмови з
вихователями було запропоновано план формування пов'язаної мови у процесі
переказу казок дітей з підключенням батьків і вихователів. Було складено проект
«Світ казки». Всебічний розвиток дитини – це формування мовленнєвих навичок.
Проведена протягом формуючого етапу робота, що включає чітко підібрані казки
для розвитку пов'язаної монологічної мови, призвела і до поліпшення пов'язаної
монологічної мови та поліпшення якості комунікації у дітей, формування навичок
спільної діяльності, розвитку емоційно-особистісної сфери. У них з'явилися
чуйність, інтерес до оточуючих людей. Діти із задоволенням брали участь у
запропонованих ним заняттях, легко справлялися із завданнями переказування,
відповідали на поставлені питання.
В результаті проведення
додаткових занять з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови, в
процесі яких у дітей вироблялися певні рухові навички, виявлені потенційні можливості
розвитку мови. Показано, що у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням
мови у дітей при проведенні додаткових занять, що враховують особливості стану
мови і моторики цієї групи, мотивації, можна домогтися більш швидкої та
ефективної позитивної динаміки в стані вимовної сторони мови, а також розвитку
загальної моторики в цілому.
На ІІІ етапі
дослідження здійснено контрольний експеримент. Проведено узагальнення та
систематизація результатів педагогічного експерименту, їх теоретична інтерпретація
та апробація. Розробка рекомендацій педагогу, психологу, батькам.
У процесі дослідження
було доведено, що розвиток монологічного мовлення необхідно проводити з
допомогою народних казок, а також можна підвищити ефективність пов'язаної
монологічної промови.
Для виявлення
ефективності логопедичної роботи з розвитку фонематичних у дітей з ФФНР було
проведено повторну діагностику. В результаті повторного обстеження всіх
компонентів фонематичної системи було виявлено особливості розвитку фонематичних
процесів.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акіньшина, Є. Б.
Активізація мовного спілкування у дітей. Олена Борисівна Акіньшина. Є.Б.
Акіньшина. Логопед. 2016. №1. С. 33-35.
2. Акрамова, О. В.
Багатофункціональний ігровий посібник «Звукова галявина»: О.В. Акрамова.
Логопед. 2014. № 2. С. 50-59.
3. Балашова, Г. В.
Авторські багатофункціональні посібники та ігри для корекційної роботи зі
старшими дошкільнятами: корекція мовних порушень. Г.В. Балашова. Логопед. 2013.
№ 2. С. 49-57.
4. Барсукова, Л. А.
Логопедія для вчителів, психологів, батьків [Текст] Л.А. Ірпінь. Харків:
Фенікс, 2012. 316 с.
5. Вікова психологія:
феноменологія розвитку, дитинство, підлітковість: Підручник. 4-те вид.,
стереотип. Миколаїв: Академія, 2019. 456 с.
6. Волкова, Л.С.
Методична спадщина. Книга 5. Фонетико-фонематичне та загальне недорозвинення
мови: Посібник для логопедів та студ. дефектол. Л.С. Волкова. Львів: Гуманіт.
вид. центр ВЛАДОС, 2013. 658 с.
7. Гаврилова, А. С.
Логопедичні ігри. О.С. Гаврилова. Київ: ТОВ «ІКТЦ «Лада», 2015.168 с.
8. Голубєва, Г.Г.
Корекція порушень фонетичної сторони мови у дітей: Метод, посібник. Г.Г.
Голубєва. Суми, 2020. 192 с.
9. Гомзяк, О.С.
Говоримо правильно. Конспекти занять з розвитку зв'язного мовлення у
підготовчій до школи логогрупі. О.С. Гомзяк. Дніпро: Видавництво ГНОМ та Д,
2017. 128 с.
10. Зайцева, Л. А.
Порушення вимовної сторони мови та їх корекція: Учеб. Посібник. Л. А. Зайцева,
І. С. Зайцев, С. Ф. Левяш, І. Н. Ясова. -Мн.: БДПУ ім. М. Танка, 2021. 74 с.
11. Ідилова, Т.С.,
Попова, Т.М. Розвиток мови: методичний посібник на навчання дітей за програмою
передшкільної підготовки. Т.С. Ідилова, Т.М. Попова. Одеса: ТОВ «Одеса кiтап»,
2016. 48 с.
12. Казмірчук, Н.А.
Розробка заняття «Хто безодні повелитель, грізний цар солоних вод?». Н.А.
Казмірчук. Дошкільна освіта у Києві. 2014. № 2 (45). С.54-56
13. Котелевська, В. В.
Дошкільна педагогіка. Розвиток мови та інтелекту в іграх, тренінгах, тестах.
Серія «Світ вашої дитини». В.В. Котелівська, Т.Б. Анісімова. Луцьк: Фенікс, 2012.
256 с.
14. Крупа-Шушаріна, С.
В. Логопедичні пісеньки: для дітей на вірші О. Крупенчук-Вознесенської. С.В.
Крупа-Шушаріна. Вид. 2-ге. Херсон: Фенікс, 2011. 101 с.
15. Лалаєва, Р.І.
Логопедична робота у корекційних класах. 200 ігор для дітей. Безкоштовні
матеріали для проведення занять. Р.І. Лалаєва. Житомир: Владос, 2021.
(Корекційна педагогіка).
16. Лефарова, Н.
Використання режиму відносного мовчання у подоланні порушень темпо-ритмічної
сторони мови. Н. Лефарова. Логопед. 2016. № 1. С. 35-37.
17. Логопедія.
Методична спадщина: У 5 кн. Посібник для логопедів та студ. дефектол. фак. пед.
вузів. Кн. 5: Фонетико-фонематичне та загальне недорозвинення мови: Порушення
мови у дітей з сенсорною та інтелектуальною недостатністю. Під ред. Л. С.
Волкової. Тернопіль: Гуманітар. вид. центр ВЛАДОС, 2017. 479 с.
18. Логопедія: практик.
Посібник. Вид. 11-те. Рівне: Фенікс, 2014. 287 с.
19. Логопедія: практик.
Посібник. авт.-упоряд. В. І. Руденко. Херсон: Фенікс, 2011. 287 с.
20. Меркульєва, Л. І.
Роль мовленнєвих ігор у розвитку мови дитини. Л.І. Меркульєва. Дошкільна освіта
у Україні.2014. № 2 (45). С. 12-15
21. Мультимедійне
обладнання на заняттях з дітьми С. В. Абдулаєва та ін. Логопед. 2013. № 9. C.
26-31
22. Нагасімова, Д.Ю.
Розвиток зв'язного мовлення дітей через використання прийому моделювання. Д.Ю.
Нагасімова. Дошкільна освіта в Україні. 2012. № 1 (37). С.15-16
23. Парамонова, Л. Г.
Логопедія для всіх. Л. Г. Парамонова. 4-те вид. Суми: Юпітер, 2010. 416 с.
24. Парферова, Є.В.,
Бескрестнова, Є.І. Корекція фонематичних порушень у дітей. Є.В. Парферова, Є.І.
Бескрестнова. Вихователь. 2019. № 8. С.25-29
25. Поддяков, Н.М.
Мислення дошкільника. Н.Н. Піддяків. Миколаїв: Педагогіка, 2017. 262 с.
26. Попенко, Г.А.,
Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку шляхом розвитку здібностей словесної
творчості при освоєнні фольклорних форм – загадок. Г.А. Попенко. Дошкільна
освіта в Україні. 2013. № 4 (45). С.2
27. Розвиток промови
дітей дошкільного віку: Посібник для вихователя дет. Саду. За ред. Ф.А. Сохіна.
2-ге вид., Випр. Одеса: Просвітництво, 2019. 223 с.
28. Розвиток мови та
уяви. Старша група. Автор-упоряд. І. В. Гурєєва. Вінниця: ВТД «Корифей». 112 С.
29. Рябова, В. К.
Розробка заняття «Переказ оповідання «Азіз» Ш. Бейшеналієва». В.К. Рябова.
Дошкільна освіта в Україні. 2014. № 2 (45). С.51-53
30. Самарцева, Н. П.
Навчання та виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з
проблемами фонетико-фонематичного розвитку. Н. П. Самарцева. Практична
психологія та логопедія. 2018. № 1. С. 8-15.
31. Стадніченко, Н.П.,
Логодомік: багатофункціональний посібник для роботи з дітьми 5-7 років із ФФНР.
Н.П. Стадніченко. Логопед. 2017. № 4. С.64-69
32. Ткаченко, Т. А.
Логопедичні вправи. Т.А. Ткаченко. іл. Т. Ляхович. Дніпро: Ексмо, 2012. 88 с.
33. Ткаченко, Т.О.
Корекція фонетичних порушень у дітей. Підготовчий етап: посібник для логопеда.
Т. А. Ткаченко. Львів: ВЛАДОС, 2015. 112 с.
34. Тютріна, Г. А.
Школа для батьків: інформування та консультування. Г. А. Тютріна, Є. А. Юнусова.
Логопед. 2017. № 6. С. 84-88.
35. Ушакова, О.С, Струніна,
Є.М. Методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку: Навч. метод. посібник
для вихователів дошк. утвор. Установ. О.С. Ушакова, Є.М. Струніна. Херсон:
Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 2014. 288 с.
36. Філіпович, Є. І.
«Фонетико-фонематичне недорозвинення мови». Тема 1. Теоретичні засади вивчення
проблеми ФФН: Лекції з дисципліни. Є.І. Пилипович. Житомир: ВПО "Київський
соціально-гуманітарний інститут", 2014. 14 с.
37. Хватцев, М. Є.
Логопедія. У 2 кн. Кн. 1 під нав. ред. Р. І. Лалаєвої, С. Н. Шаховської. Київ:
Владос, 2019. 272 с.
38. Ходунова, Г.Ж.
Диференціація звуків [С-Ш] у складах, словах, фразах. Лексична тема «Зима».
Г.Ж. Ходунова. Логопед. 2016. №5-6. С. 71-72.
39. Чиркіна, Г. В.
Основи логопедичної роботи з дітьми: Навчальний посібник для логопедів,
вихователів дитячих садків, вчителів початкових класів, студентів педагогічних
училищ. За заг. ред. д. п. н., проф. Г. В. Чиркіної. 2-ге вид., Випр. Луцьк:
АРКТІ, 2015. 240 с.
40. Чиркіна, Г.В.
Програми дошкільних освітніх закладів компенсуючого виду для дітей із порушеннями
мови. Г.В. Чиркіна. Маріуполь: Просвітництво, 2019. 187 с.
41. Шабаєва, Є.В.
Розробка заняття «В гостях у народної казки». В. Шабаєва. Дошкільна освіта в Києві.
2013. № 1 (43). С. 26
42. Шашкіна, Г. Р. та
ін. Логопедична робота з дошкільнятами: Навч. посібник для студ. вищ. пед.
навч. закладів. Г. Р. Шашкіна, Л. П. Зернова, І.А.Зіміна. Миколаїв: Видавничий
центр «Академія», 2013. 240 с.
43. Шестакова, Н. А.
Навіщо дитині фонематичний слух? А. Н. Шестакова. Початкова школа плюс До і Після.
2017. № 9. С. 34 -38
44. Шик, Н. С.
Діагностика стану просодичних компонентів мови у дошкільнят з ФФНР та порушення
зору. Н.С. Шик. Логопед. 2014. № 1. С. 34-42.
Немає коментарів:
Дописати коментар