РОЗДІЛ
1. ІНДЕКСНИЙ МЕТОД У СТАТИСТИЧНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІІЧНИХ ДОСЛІДЕННЯХ І ОСНОВНІ
ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ
1.1
Сутність та функції індексів
1.2
Класифікація індексів
1.3 Властивості індексів
РОЗДІЛ
2. ВИКОРИСТАННЯ ІНДЕКСІВ У АНАЛІЗІ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1.
Використання індексів у економічному аналізі
2.2
Використання індексів у макроекономічних дослідженнях.
2.3. Роль статистичних індексів у вивченні комерційної діяльності
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
теми. Термін індекс (index) є синонімом певної
узагальнюючої характеристики. Наприклад, індекс реальних доходів населення
протягом року, індекс курсової вартості цінних паперів протягом місяця,
регіональний індекс злочинності та інших. Кожен індекс є співвідношенням двох
значень показника, який індексується: оцінного і взятого за основу порівняння. За
статистичною природою індекс - це відносна величина, що характеризує зміну
соціально-економічного явища у часі чи просторі або ступінь відхилення значення
показника певного стандарту (нормативу, середньої). Форми вираження індексу:
коефіцієнти, відсотки, проміле.
Індекс - це відносна
величина, що показує, у скільки разів рівень явища, що вивчається, в даних
умовах відрізняється від рівня того ж явища в інших умовах. Різниця умов може
виявлятися у часі (тоді говорять про індекси динаміки), у просторі
(територіальні індекси), у виборі як бази порівняння будь-якого умовного рівня,
наприклад, планового показника, рівня договірних зобов'язань тощо. Відповідно
вводять індекс виконання зобов'язань або якщо плановий рівень порівнюється з
рівнем попереднього періоду, - індекс планового завдання.
Історично індекси
створювалися як інструмент вивчення динаміки споживчих цін. Ще на початку XVII
ст. англійський купець Т. Ман доводив переваги торгівлі з Індією, порівнюючи
вартість товарів, що ввозилися до Англії з Індії та Туреччини (шовк-сирець,
прянощі тощо), за цінами індійськими та турецькими. Індекс цін становив 0,33,
тобто закупівля зазначених товарів в Індії втричі дешевша порівняно з
Туреччиною. Різницю вартості Т. Ман визначив як суму заощадження від заміни
торгового партнера. Такі розрахунки досі вважаються найбільш логічним виразом
індексів.
Поступово коло
показників, що піддавалися індексному аналізу, розширювалося, а методи аналізу
вдосконалювалися.
Індекс, як і будь-який
статистичний показник, поєднує якісний і кількісний аспекти. Назва індексу
відображає соціально-економічний зміст показника, числове його значення –
інтенсивність змін або ступінь відхилення.
Індекси відносяться до
найважливіших узагальнюючих показників. За допомогою економічних індексів можна
виміряти динаміку соціально-економічного явища за два і більше періоди часу,
динаміку середнього економічного показника та зіставити рівні явища у просторі:
країнами, економічними районами, областями тощо. Індекси широко
використовуються також для визначення ступеня впливу вимірювань значень одних
показників із фактичними цінами у порівнянні.
Методика розрахунку
індексу залежить від мети дослідження, статистичної природи показника, ступеня
агрегованості інформації. Мета дослідження, зокрема, визначає функцію, яку
виконує індекс у конкретному аналізі, та характері порівнянь.
У практиці статистики
індекси поряд із середніми величинами є найпоширенішими статистичними
показниками. З їх допомогою характеризується розвиток національної економіки в
цілому та її окремих галузей, аналізуються результати виробничо-господарської
діяльності підприємств, досліджується роль окремих факторів у формуванні
найважливіших економічних показників, виявляються резерви виробництва, індекси
використовуються також у міжнародних зіставленнях економічних показників,
визначення рівня життя, моніторингу ділової активності економіки та т.д. Тому,
ця проблема є актуальною.
Об'єктом
дослідження виступають соціально-економічні
індекси.
Предмет
дослідження – закономірність використання соціально-економічних
індексів.
Мета
роботи – розкрити суть соціально-економічних індексів.
Відповідно до мети в
роботі розглядаються такі завдання:
1) визначити сутність
та функції індексів;
2)
дати класифікацію індексів;
3)
простежити властивості індексів;
4)
дослідити використання індексів у економічному аналізі;
5)
проаналізувати використання індексів у макроекономічних дослідженнях;
6)
визначити роль статистичних індексів у вивченні комерційної діяльності.
Структура роботи. Курсова робота
складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Протягом багатьох років
індексами користуються для аналітичних цілей. Так, припустимо, за допомогою
індексів встановлюють, якою мірою загальна зміна середнього заробітку працівників
промисловості залежить від зміни рівня заробітку в кожній галузі промисловості,
а якою мірою — від зміни співвідношення чисельності працівників окремих галузей
(.
Аналітична концепція
індексів мала і має місце у працях різних вчених. Б.Г. Плошко вважає, що
індекси можуть бути як простими, коли досліджувана ознака береться без
урахування зв'язку його з іншими ознаками явищ, що вивчаються, так і
аналітичними.
Будь-який індекс у
статистиці є відносний показник, що характеризує зміну соціально-економічного
явища у взаємозв'язку з іншим (або іншими) явищем, абсолютна величина якого
передбачається у своїй незмінною.
Можна зробити такі
висновки:
1) індекс - величина
відносна, внаслідок чого абстрагуємось від абсолютного розміру явища;
2) індекс виражає зміну
одного явища у взаємозв'язку з іншим (іншими), від змін якого при цьому
абстрагуємося, припускаючи його величину незмінною;
3) у індексі завжди є
елемент умовності.
Системна криза, що
охопила індексний метод і глухий кут в якому знаходиться індексологія, може
бути подолати тільки на основі нової концепції. До цього часу індексологи
ігнорували питання теорії індексів, проте теоретична концепція невід'ємна від
методологічної.
Дослідження показало,
що у концепції статечних середніх загальний масштаб ознаки безпосередньо
ділиться на число змінних, це породжує дві проблеми. По-перше кожна змінна
отримує однакову питому вагу, що призводить до рівнозважування ознаки та
неточних обчислень. По-друге, середні величини та відносні показники за деякими
ознаками, такими як, конструкція формул, технологія обчислень, спосіб
представлення результату, стають тотожними статистичними категоріями.
Невирішеність цих проблем призводить до неточних обчислень, деформує
методологію середніх та породжує суперечки серед статистиків щодо тотожності
середніх величин та відносних показників. Тим часом середня має низку
специфічних ознак, які чітко відокремлюють її з інших статистичних категорій:
число змінних; їх значущість (вагомість); загальний масштаб ознаки. Спираючись
на названі ознаки та формалізуючи середню як узагальнену межу між найменшим та
найбільшим числом, середню величину слід розраховувати із суми чисел, що
усредняются, надавши кожній змінній її дійсну питому вагу.
Детермінована факторна
теорія та методологія індексів випливає із нової концепції середніх величин –
теорії збалансованих змінних. Найбільш природним способом конструювання
індексів є логічний підхід та матричне моделювання. У матриці базовий та
звітний рівні розбиті на функціонально взаємопов'язані показники, що дозволяє
наповнити індекси суворим економічним змістом. Матриця встановлює порядок
проведення порівнянь і загалом визначає "технологію" процесу
індексування.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адамов В.Є.
Факторний індексний аналіз (Методика та проблеми): Навч. посібник. В.Є. Адамів.
Київ: Статистика, 2017. 135с.
2. Рафікова Н.Т. Основи
статистики: Навч. посібник. Н.Т. Рафікова. Львів: Фінанси та статистика, 2015. 352с.
3. Єлісєєва І.І.
Соціальна статистика: Підручник. Під ред. І.І. Єлісєєвої. 3 видавництва,
перероб. та дод. Житомир: Фінанси та статистика, 2013. 254с.
4. Казинець Л.С.
Вимірювання структурних зрушень економіки: Навч. посібник. Л.С. Козинець. Луганськ:
Економіка, 2019. 232с.
5. Зінченко О.П.
Практикум зі статистики: Підручник. Під ред. А.П. Зінченко. Миколаїв: Колос, 2021.
148с.
6. Горьомікіна Т.К.
Загальна теорія статистики: Навч. посібник. Т.К. Горьомікіна. Дніпро. ДДІУ, 2015.
211с.
7. Гусаров В.М.
Статистика: Навч. посібник для вузів. Київ: ЮНІТІ-ДАНА, 2013. 463 с
8. Нікітіна Н.Ш.
Математична статистика для економістів: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. та
дод. Маріуполь: ІНФРА-М: Вид-во МДТУ, 2021. 170 с.
9. Балінова B.C.
Статистика у питаннях та відповідях: Навч. посібник. Миколаїв: ТК. Велбі,
Вид-во Проспект, 2014. 344 с.
10. Популярний економіко-статистичний
словник-довідник. За ред. І. І. Єлісєєвої. Херсон: Фінанси та статистика, 2013.
11. Баканов М.І.,
Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Навч. посібник. М.І. Баканов, А.Д.
Шеремет. Харків: Фінанси та статистика, 2020. 275с.
12. Костін В.М., Тиша
Н.А. Статистичні методи та моделі: Навчальний посібник. Одеса: ГОУ ОДУ, 2014. 138
с.
13. Єлісєєва І.І.,
Юзбашев М.М. Загальна теорія статистики: Підручник 4-те вид., перероб. та дод. Чернівці:
Фінанси та статистика, 2012. 480с.
14. Венецький І. Г.,
Венецька В. І. Основні математико-статистичні поняття та формули в економічному
аналізі: Навч. посібник. І.Г. Венецький, В.І. Вінецька. Тернопіль: Статистика, 2019.
323с.
15. Спірін А.А., Башин
О.Е. Загальна теорія статистики: Підручник. За ред. А.А. Спіріна, О.Е. Башиної,
Черкаси: Фінанси та статистика, 2017. 254с.
16. Салін В.М.,
Шпаковська Є.П. Соціально-економічна статистика: Підручник. В.М. Салін, Є.П.
Шпаківська. Юрист, 2011. 461с.
17. Шеремет А.Д.,
Сайфулін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу підприємства: Навч.
посібник. Запоріжжя: Фінанси та статистика, 2012. 253с.
18. Шмойлова Р.А.,
Мінашкін В.Г., Садовнікова Н.А. Практикум з теорії статистики: Навч. посібник. Під
ред. проф. Р.А. Шмойлової.
Кривий Ріг: Фінанси та статистика, 2014. 432с. 19.
20. Статистичний
щорічник. Київська область. 2017.
21. Основні
соціально-економічні показники Київської області. 2018
22. Інформаційно-ресурсний
портал Київської області «Світ Київщини».
www.mirbelogorya.uа
23. Економічний портал Київської
області - www.imc-bel.uа
24. Офіційний сайт Київської
області - www.kyivregion.uа
25. Офіційний сайт
Держкомстату - www.gks.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар