ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКІВ………………………………………………………………………….6
1.1 Підходи українських та іноземних вчених до поняття та визначення девіантної поведінки…………………………………………………………………6
1.2 Прояви та види девіантної поведінки…………………………………...17
1.3 Вплив ціннісних і життєвих орієнтирів на формування девіантної поведінки в підлітків………………………………………………………………..21
Висновки до розділу 1……………………………………………………………..25
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНИХ І ЖИТТЄВИХ ОРІЄНТИРІВ ПІДЛІТКІВ СХИЛЬНИХ ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ…………………27
2.1 Організація та методи проведення дослідження……………………….27
2.2 Статистичний і психологічний аналіз результатів емпіричного дослідження…………………………………………………………………………30
2.3 Практичні рекомендації щодо профілактики проявів девіантної поведінки у осіб підліткового віку…………………………………………………38
Висновки розділу 2………………………………………………………………...43
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….50
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….55
ВСТУП
Актуальність теми. Соціальні норми поведінки є важливим елементом функціонування сучасного суспільства, який регулює інтеракції між його членами. Однак іноді спостерігається виходження за межі цих норм, що проявляється через девіацію або девіантну поведінку, яка ухиляється від загальноприйнятих правил і норм. Девіантна поведінка може бути розглянута як дії або вчинки, які не відповідають загальному розумінню більшості людей або які суперечать законодавчим актам. В умовах складного соціального середовища сучасного світу спостерігається зростання випадків девіаційного поведінкового відхилення серед населення. Особливо уразливими до цього явища є підлітки, оскільки на їхні плечі лягає перехідний віковий період між дитинством і дорослістю.
Підлітковий вік є періодом особливої чутливості до соціальної ситуації, оскільки саме в цей час відбувається інтенсивний особистісний розвиток, який в значній мірі визначається змінами у суспільному середовищі. Зокрема, сучасні трансформації суспільства суттєво змінили уявлення про соціальні норми і призвели до появи різноманітних відхилень у поведінці й особистісному розвитку підлітків.
Актуальність дослідження девіантної поведінки підлітків обумовлена необхідністю глибокого аналізу цієї проблеми, яка на сучасному етапі залишається недостатньо вивченою. Сучасна соціальна ситуація характеризується значною нестабільністю, що проявляється у реформах державної системи, змінах у суспільному вихованні, ускладненнях умов життєдіяльності, розмитті моральних цінностей, а також в послабленні виховання та духовної функції сім'ї.
Ця обставина вимагає уваги психологів, оскільки девіантна поведінка підлітків, що є однією із форм деструктивного поводження, може призвести до серйозних негативних наслідків не лише для самої молоді, а й для всього суспільства. Обговорення цієї проблеми має значний суспільний інтерес і набуває особливої актуальності в умовах кризи соціальної системи.
Проблема дослідження причин розвитку девіантної поведінки, в тому числі і в підлітковому віці, знайшла своє відображення у працях таких науковців, як 3. Фрейд, Е. Еріксон, Б. Ньюман, А. Адлер, Е. Берн, А. Елліс, А. Д. Самерофф, Г. Патерсон, А. Бандура, В. С. Битенський, А. А. Вдовиченко, Н. Я. Копит, Т. А. Немчин, Д. Д. Єнікеєва, Н. Ю. Максимова, В. Ю. Зав’ялов, Б. С. Братусь, Л. І. Булотайте, В. Буріан, Л. Вюрсмер та ін.
Об'єктом дослідження є саме девіантна поведінка підлітків, в той час як предметом є ціннісно-життєві орієнтири, що впливають на цей тип поведінки. Мета дослідження полягає у здійсненні аналізу чинників ціннісно-життєві орієнтири та пошуку ефективних шляхів профілактики девіантної поведінки серед підлітків.
Завдання дослідження включають:
1) простежити підходи українських та іноземних вчених до поняття та визначення девіантної поведінки;
2) розглянути прояви та види девіантної поведінки;
3) визначити вплив ціннісних і життєвих орієнтирів на формування девіантної поведінки в підлітків;
4) описати організацію та методи проведення дослідження;
5) здійснити статистичний і психологічний аналіз результатів емпіричного дослідження;
6) надати практичні рекомендації щодо профілактики проявів девіантної поведінки у осіб підліткового віку.
Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей використовуються як теоретичні, так і емпіричні методи. Теоретичні методи включають елементи аналізу, узагальнення та систематизації наукових даних. Емпіричні методи включають бесіди, спостереження, тестування, а також методи математичної та статистичної обробки отриманих даних.
Наукова новизна роботи полягає, в свою чергу, в тому, що розкриття відповідних психологічних механізмів і тенденцій розвитку девіантної поведінки підлітків, дозволить істотно підвищити ефективність програм виховної, профілактичної та корекційної роботи.
Експериментальна база дослідження здійснюється у вибірці з 30 учнів восьмих класів.
Структура роботи. Дипломна робота охоплює вступ, два розділи, список використаних джерел і додатки.
ВИСНОВКИ
У дипломній роботі проведено теоретичне узагальнення та розв'язання актуальної наукової проблеми, пов'язаної з вивченням впливу міжособистісних конфліктів на формування девіантної поведінки у підлітковому віці. В результаті теоретичного аналізу стало очевидним, що адитивна поведінка представляє собою один із типів девіантної поведінки, що характеризується прагненням втілити у реальність штучні зміни у психічному стані за допомогою різних речовин або зосередження уваги на певних видах активності для досягнення інтенсивних емоцій. У підлітковому віці адитивна поведінка, як і серед старших вікових груп, має різні ступені тяжкості, від нормальних форм до важких залежностей, що можуть в подальшому призвести до розвитку психічних патологій.
У дослідженні виділено основні чинники, що лежать в основі адитивної поведінки серед неповнолітніх. Серед них варто виділити дисфункціональність сімейного оточення, особистісні особливості, шкільну дезадаптацію, вплив асоціального навколишнього середовища, а також фактори соціально-економічного та демографічного характеру. Згідно з дослідженням, одним із провокуючих чинників виникнення адитивної поведінки серед підлітків є конфліктне соціальне оточення.
Дослідження також виявило, що біологічна схильність, спадковість та психологічні аномалії можуть сприяти формуванню адитивної поведінки в умовах стресу, зокрема у ситуаціях конфліктів та інших психотравмуючих подій. Міжособистісні конфлікти можуть викликати прояви залежності у підлітків зі слабкою стресостійкістю, великим почуттям вини та іншими розладами соціальної адаптації.
Дослідженням також було використано ряд психодіагностичних методик для аналізу особливостей розвитку девіантної поведінки серед підлітків. Зокрема, використовувалися "Міжнародний опитувальник для вивчення поширеності насильства над дітьми – дитяча версія (ICAST-С)", методика діагностики схильності до різних видів залежності, а також методика експрес-діагностики рівня особистісної фрустрації. Аналіз отриманих результатів дозволив зробити висновки щодо поширеності та особливостей девіантної поведінки серед досліджуваної групи підлітків.
Отримані в цій роботі дані є важливими для подальшого вдосконалення методів діагностики та профілактики адитивної поведінки серед підлітків, що має значення для практичної роботи в сфері соціальної психології та педагогіки. У цьому науковому дослідженні застосовано статистичні методи для аналізу зв'язків між досвідом психологічного та фізичного насилля, рівнем фрустрації та схильністю до різних видів залежностей серед підлітків. Використання коефіцієнта кореляції Пірсона показало наявність статистично значущого лінійного зв'язку між переживанням насильства і фрустрацією у досліджуваних. Крім того, було виявлено, що ці фактори можуть провокувати розвиток інших форм залежності, таких як ігрова, комп’ютерна, телевізійна, харчова, трудова, тютюнова, алкогольна та наркотична залежності, а також загальна схильність до залежностей.
Дослідження показало, що особи, які менше зазнають психологічного та фізичного насилля, мають нижчий рівень фрустрації і меншу схильність до залежної поведінки. Це свідчить про те, що конфлікти, в яких застосовується насильство, можуть негативно впливати на психічне здоров’я підлітків і сприяти розвитку деструктивних залежностей.
Під час аналізу емпіричних даних за використання методики «Міжнародний опитувальник для вивчення поширеності насильства над дітьми – дитяча версія (ICAST-С)», методики Лозової Г. В. та методики експрес-діагностики рівня особистісної фрустрації В. В. Бойко, встановлено наступне:
– 40% респондентів мають низький рівень внутрішньо особистісної фрустрації, 33% проявляють стійку тенденцію до особистісної фрустрації, і 27% мають дуже високий рівень фрустрації. Це свідчить про те, що особи, які менше відчувають психологічне та фізичне насилля, мають значно менший рівень фрустрації і, відповідно, меншу схильність до залежної поведінки.
– За результатами діагностики схильності до різних видів залежності, у 63% досліджуваних виявлено середній ступінь схильності до залежностей, зокрема до комп'ютерної, ігрової, телевізійної, любовної, тютюнової, алкогольної та наркотичної залежностей. Це підтверджує, що ці види залежностей є найбільш поширеними серед вивченої групи респондентів.
– Обробка показників шкали «D» методики ICAST-С та результатів методики В. В. Бойко за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона показала наявність тісного статистично значимого лінійного зв'язку між цими показниками. Це свідчить про те, що випадки психологічного та фізичного насилля суттєво сприяють виникненню фрустрації серед учасників конфліктних ситуацій, що може спровокувати розвиток залежної поведінки.
– Статистична обробка даних показників трьох методик також підтвердила наявність статистично значущого лінійного зв'язку між досвідом психологічного та фізичного насилля, рівнем фрустрації досліджуваних і схильністю до різних видів залежностей, включаючи сексуальну та любовну залежності. Ці дані підтверджують, що частота виставляння насильства сприяє зростанню рівня фрустрації у підлітковому віці та сприяє розвитку залежної поведінки.
На основі результатів отриманих під час емпіричного дослідження були сформульовані наступні рекомендації щодо профілактики проявів залежної поведінки серед осіб підліткового віку. Перш за все, важливо проводити профілактику виникнення деструктивних конфліктів, що відіграють суттєву роль у формуванні девіантної поведінки. Розвиток у підлітків умінь подолання фрустрації є ключовим аспектом, оскільки високий рівень фрустрації може сприяти розвитку залежної поведінки.
На основі отриманих результатів розроблено ряд практичних рекомендацій щодо профілактики залежної поведінки серед підлітків. Серед них: проведення профілактики деструктивних конфліктів; розвиток у підлітків стратегій подолання фрустрації; формування мотивації на ефективний соціально-психологічний та фізичний розвиток; створення умов для соціально підтримуючої поведінки; розвиток особистісно-середовищних ресурсів і поведінкових стратегій у підлітків; підвищення усвідомлення про протидію різним формам девіантної поведінки; сприяння зміні дезадаптивних форм поведінки на адаптивні. Отримані результати можуть бути використані для покращення психологічної підтримки в навчальних закладах та індивідуальній роботі з підлітками, що є актуальним напрямом діяльності практичних психологів та консультантів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аландаренко Ю. Агресивність у поведінці учнів підліткового віку. Семінар-тренінг. Психолог. 2009. Вересень (№ 35). С. 26- 30
2. Байзетінова Г.В. Особливості Я-концепції підлітків, батьки яких тривалий час перебувають за кордоном. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 5. С. 56-58
3. Бистрова Ю. Психологічні особливості конфліктної поведінки підлітків з інтелектуальною недостатністю. Дефектологія. 2006. № 4. С. 46-50
4. Бовть О.Б. Соціально-психологічні причини агресивної поведінки підлітків. Рідна школа. 1999. №2. С.17–23
5. Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки: Курс лекцій. К. 2006. 88 с.
6. Вакуліч Т. Феномен інтернет-залежності підлітків у мережі "Інтернет". Освіта і управління. 2006. № 2. С. 155-160
7. Вашека Т.В. Профілактика самогубства серед підлітків: методика для вимірювання суїцидальної поведінки. Практична психологія та соціальна робота. 2005. № 4. С. 53-57
8. Вінда О.В., Коструб О.П., Сомова І.Г. та ін. Формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків (за проектом «Діалог»): Навч.- метод. Посібн. К. 2003
9. Гончаров В. Жорстока поведінка в підлітковому віці. Соціальний педагог. 2009. Листопад (№ 11). С. 59-61
10. Гурлєва Т.С. Причини виникнення і перспективи попередження підліткової важковиховуванності. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 7. С. 6-10
11. Докторович М. Соціально-психологічна робота з проблемними підлітками. К.: Редакція загальнопедагогічних газет. 2013. 128 с.
12. Долбенко Т. Проблеми вікових і психологічних особливостей підлітків у 90 – х роках ХХ століття у системі активізації їхньої пізнавальної діяльності. Вісник Книжкової палати. 2005. № 11. С. 16–19
13. Дмитрішена Н. Психологічні завдання підлітка і його потреби. Психолог. 2010. Лютий (№ 8). С. 17-19
14. Драганчук Т. В. Мотивація підлітків до навчання : рекомендації батькам. Педагогічна майстерня. 2014. № 8. С. 36-41
15. Дроздов О.Ю. Фактори виникнення та розвитку агресивної поведінки. Практична психологія та соціальна робота. 2009. № 2. С. 58-71
16. Дружиніна І. Чому і як підлітки потрапляють у злочинні угрупування. Психолог. 2009. Серпень (№ 31-32). С. 39-40
17. Єфремова Г. Л. Девіантна поведінка підлітків. Шкільному психологу. Усе для роботи. 2013. № 4. С. 1-8
18. Жук С.М. Вплив емоційних факторів на соціально-психічну адаптацію підлітків. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 3. С. 56-58
19. Журавльова Н. Психологічна допомога підліткам у вирішенні міжособистісних проблем. Психолог. 2008. Березень (№ 12). С. 3-9
20. Загороднюк Т.М. Стан вихованості почуття корисності для іншого в сучасних підлітків. Педагогіка і психологія. 2007. № 4. С. 93-99
21. Карпінська Т. Основні методи та прийоми попередження і контролю агресивної поведінки. Психологія і суспільство. 2010. № 4. С. 104-110
22. Кисляк О.П. Практичні рекомендації психологам стосовно специфіки роботи з особами підліткового та юнацького віку, хворими на ДЦП, які переживають внутрішньоособистісний конфлікт. Практична психологія та соціальна робота. 2005. № 10. С. 59 -72
23. Коваль М. Вплив стресу на розвиток психосоматичних захворювань у підлітків. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 11. С. 14-17
24. Козубовська І.В. Рання профілактика противоправної поведінки неповнолітніх (психолого-педагогічний аспект): автореф. дис. К.: 1996. 48 с.
25. Комісарова О. Проблеми підлітків: шляхи розв'язання. Психолог. 2009. Квітень (№ 15/16). - С. 46-52
26. Коритнікова Н. М. Фрагментарність сприйняття підлітком навколишнього світу. Географія. 2014. № 21/22. С. 3-6
27. Коць М. Психологічні детермінанти конфліктної поведінки підлітків. Соціальна психологія. 2007. № 1. С. 162-169.
28. Кравченко Т. Вплив сім'ї на соціалізацію підлітків. Соціальна психологія. 2007. Спеціальний випуск. С. 181-188
29. Кучерук М. М. Профілактика девіантної поведінки підлітків: тренінг. Шкільному психологу. Усе для роботи. 2013. № 11. С. 29-31
30. Лановенко Ю. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку. Соціальна психологія. 2004. №6. С. 137-145.
31. Левшунова Н. Теоретичні та практичні основи профілактики залежності в підлітків. Семінар-практикум. Психолог. 2009. Вересень (№ 35). С. 11-16
32. Лемещук В.Р. Динаміка соціальних страхів сучасних підлітків. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 1. С. 71- 78
33. Леонгард К. Акцентуйовані особистості. Київ. Вища школа. 1989
34. Лесик Г. Г. Вплив батьківських цінностей на статус підлітка в групі однолітків. Практична психологія та соціальна робота. 2012. № 10. С. 62-65
35. Лєскова А. А. Психологічні особливості молодшого підліткового віку. Шкільному психологу. Усе для роботи. 2015. № 1. С. 8- 13
36. Маковецька О. Психолого-педагогічні чинники тривожності підлітків. Педагогічна думка. 2012. № 4. С. 74-79
37. Манілов І. Взаємозв'язок сугестивності та акцентуйованості підлітків- девіантів. Соціальна психологія. 2009. № 3. С. 138-146
38. Марунчак В. Соціально-психологічні аспекти формування девіантної поведінки особистості в умовах соціокультурного простору. К. 2005. С. 15-42
39. Маценко В.О. Девіантна поведінка особистості. Психолог. №25. 2010. 32 с.
40. Нємєц Г. М. Програма корекції вад особистісного розвитку підлітків. Психологічна Газета. 2010. Травень (№ 9). С. 16-23
41. Оверченко А. І. Методика дослідження психологічних особливостей правосвідомості підлітків. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 5. С. 21-30
42. Орел Г. О. Система роботи з профілактики девіантної поведінки серед підлітків. Психологічна Газета. 2009. Липень (№ 13). С. 22- 31. Липень (№ 14). С. 18-32
43. Орбан – Лембрик Л. Е Соціальна психологія [Текст]: підруч. для студ. вищ. навч. закл. У 2 кн. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування. К.: Либідь, 2004. 574 с
44. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: навч. метод. посіб. з додатками. К.: ВіАн. 1996. 352 с.
45. Оржеховська В.М. Соціально-педагогічні основи профілактики правопорушень важковиховуваних учнів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук. К.: 1995. 42 с.
46. Пономаренко І.Л. Психологічна характеристика підлітків з девіантною поведінкою. Практична психологія та соціальна робота, №4, 2009, С.35-37.
47. Ружинська О.В. Подолання шкільної тривожності учнів молодшого підліткового віку: (Корекційно-розвивальна програма для учнів 5-х класів). Практична психологія та соціальна робота. 2009. № 9. С. 27-33
48. Ружицька Н. Виховання і навчання підлітків з девіантною поведінкою: ділова гра з елементами тренінгу. Психолог. 2013. Вересень (№ 18). С.15-18
49. Соловйова О. П. Причини виникнення адиктивної поведінки у підлітковому віці та основні напрямки психокорекційної роботи із залежними підлітками. Практична психологія та соціальна робота. - 2013. - № 4. - С. 28-32
50. Супрун М. Девіантна поведінка дітей і підлітків: соціально-психологічний аспект. Соціальна психологія. 2009. № 2. С. 178-185
51. Терещук Н. В. Ігрова залежність у підлітковому віці як форма аддиктивної поведінки. Практична психологія та соціальна робота. 2009. № 1. С. 31-41
52. Ткачук А. Агресія як форма прояву девіантної поведінки. Психолог. 2010. Грудень (№ 45). С. 7-8
53. Тригук О. Відхилення у поведінці неповнолітніх. Суть і види девіацій. Психолог. 2012. Квітень (№ 8). С. 31-33
54. Туріщева Л.В. Підліткова агресія. Історія та правознавство. 2007. № 33. С. 14
55. Федорченко Т. Методи корекційної роботи з агресивними дітьми і підлітками. Рідна школа. 2007. № 2. С. 12-15
56. Філіпенко Л. Б. Сучасні підходи до вивчення психології підлітка. Шкільному психологу. Усе для роботи. 2009. Грудень (№ 12). С. 11-15
57. Хоменко Г. Агресивність підлітків: причини, профілактика, корекція. Міський семінар для психологів. Психолог. 2009. Вересень (№ 35). С. 17-23
58. Galperin A., Haselton M. Predictors of How and When People fall in Love. Evolutionary Psychology. Vol. 8(1), 2010. P. 5-28.
59. Griffin S. E. Sex and love : addiction, treatment, and recovery. London: Praeger, 1991. 220 p.
60. Gwinnell E, Adamec C. The Encyclopedia of Addictions and Addictive Behaviors. New-York: Facts on File Inc., 2006. 345 p.
61. Hagedorn B.W., Juhnke G.A. Treating the Sexually Addicted Client: Establishing a Need for Increased Counselor Awareness. Journal of Addictions & Offender Counseling. April 2005, Volume 25. P. 66-86.
62. Korolenko C., Dikovsky A. The Clinical Classification of Alcoholism. Anali zavoda za mentalno zdravlje. Beograd. 1972. Vol. 1. P. 5-10.
63. Kruger D. J., Wang X. T., Wilke A. C. Towards the development of an evolutionarily valid domain-specific risk-taking scale. Evolutionary Psychology, Vol. 5(3), 2007
ДОДАТОК А
Матеріал до методики «Опитувальник наявності фактів насильства в дитинстві: Дитяча версія (ICAST-C)»
У всьому світі використовують різні способи виховання дітей. Іноді насильство розуміють як спосіб навчання. Це дослідження дає змогу визначити наявність у дітей досвіду у сфері шкільного та домашнього насильства.
Будь ласка, розкажіть нам про себе.
1. Вкажіть свою стать (потрібний варріант позначте знаком " +" )
☐ Чоловіча ☐ Жіноча
2. Вкажіть свій рік і місяць народження : /
3. У якому класі Ви навчаєтеся? (Будь ласка, позначте лише одну цифру) 1 клас 2 3 4 5 5 6 6 7 8 9 9 10 11 12
4. Де Ви живете? (Потрібний варіант позначте знаком "+")
☐ У селі
☐ У маленькому містечку
☐ У великому місті
☐ Інше
5. Який варіант найкраще описує вашу сім'ю? (потрібний варіант позначте знаком " +")
☐ Я живу з батьком і матір'ю ☐ Я живу з батьком
☐ Я живу з матір'ю ☐ Я живу з іншими родичами
☐ Інше (прохання вказати)
6. Вкажіть ступінь освіти своїх батьків:
Мати: Батько:
☐ Базова середня освіта ☐ Базова середня освіта ☐ Базова середня освіта
☐ Середня спеціальна освіта ☐ Середня спеціальна освіта
☐ Повна середня освіта ☐Повна середня освіта
☐ Незакінчена вища ☐ Незакінчена вища
☐ Вища ☐ Вища ☐ Вища
☐ Післявузівська ☐ Післявузівська ☐ Післявузівська
7. Ви сповідуєте будь-яку релігію? (Позначте тільки одне поле знаком "+")
☐ Так ☐ Ні (переходьте до запитання 9)
8. Яку релігію Ви сповідуєте?
☐ Православне християнство.
☐ Католицизм.
☐ Мусульманство.
☐ Іудаїзм.
☐ Буддизм
☐ Інше.
9. Чи відчуваєте Ви себе в безпеці у своїй родині? (Позначте тільки одне поле знаком "+")
☐ Завжди ☐ Часто ☐ Ніколи
10. У вашому домі будь-хто вживав алкоголь та/або наркотики, а потім поводився так, що це Вас лякало?
☐ Так ☐ Ні
11. У вашому будинку Ви бачили дорослих, які кричали і сильно лаялися один з одним?
☐ Так ☐ Ні
12. У своєму будинку Ви коли-небудь бачили, щоб дорослі завдавали одне одному фізичної шкоди (наприклад, били одне одного ногами або руками)?
☐ Так ☐ Ні
13. У вашому домі Ви бачили коли-небудь, як дорослі використовують ножі, палиці, інші об'єкти, щоб заподіяти біль або налякати інших людей?
☐ Так ☐ Ні
14. Іноді навіть діти або підлітки вашого віку бувають жорстокими. Можливо, вони змушували Вас відчувати сором або інші неприємні емоції. Ви коли-небудь зазнавали жорстокого поводження або погроз (знущань) з боку іншої дитини чи підлітка?
☐ Так ☐ Ні
За допомогою цих запитань ми хочемо дізнатися про досвід, який отримують діти у своєму оточенні (зі своїми сім'ями та близькими). Ця анкета використовується для діагностики дітей з різних частин світу. Ми хочемо знати, що переживають діти, щоб мати можливість їх захистити.
Наступні запитання стосуються речей, які могли траплятися з Вами в останній рік. Запитання можуть здатися дивними або важкими для відповіді. Будь ласка, спробуйте підібрати для них найбільш підходящу відповідь із можливих. У цій анкеті немає правильних або неправильних відповідей. Якщо Ви відчуєте себе занадто ніяково, щоб продовжувати, то можете зупинитися.
Якщо Вам потрібні пояснення до будь-якого із запитань, на які ми просимо відповісти, поговоріть із людиною, яка надала Вам цю анкету. Якщо Ви не скажете нам, що хочете поговорити про це, ніхто не дізнається які відповіді Ви дали на запитання.
Для кожного питання, будь ласка, перевірте всі можливі варіанти: кривдник (доросла жінка, дорослий чоловік, хлопчик/юнак, дівчинка/дівчина).
ДОДАТОК Б
Стимульний матеріал до опитувальника «Методика діагностики
схильності до різних видів залежності » (Лозової Г. В.)
1. Час від часу мені дуже хочеться випити, щоб розслабитися.
2. У свій вільний час я найчастіше дивлюся телевізор. 3 Я вважаю, що самотність – це найстрашніше в житті.
4. Я – людина азартна і люблю азартні ігри.
5. Секс – це найбільше задоволення в житті.
6. Я досить часто їм не від голоду, а для отримання задоволення.
7. Я дотримуюся релігійних ритуалів.
8. Я весь час думаю про роботу, про те, як зробити її кращою.
9. Я досить часто приймаю ліки.
10. Я проводжу дуже багато часу за комп'ютером.
11. я не уявляю свого життя без сигарет.
12. Я активно цікавлюся проблемами здоров'я.
13. Я пробував наркотичні речовини.
14. Мені важко боротися зі своїми звичками.
15. Іноді я не пам'ятаю того, що сталося під час сп'яніння.
16. Я можу довго клацати пультом у пошуках чогось цікавого по телевізору.
17. Головне, щоб кохана людина завжди була поруч.
18. Час від часу я відвідую ігрові автомати.
19. Я не думаю про секс, тільки коли я сплю.
20. Я постійно думаю про їжу, уявляю собі різні смаколики.
21. Я досить активний член релігійної громади.
22. Я не вмію відпочивати, почуваюся погано під час вихідних.
23. Ліки – найпростіший спосіб поліпшити самопочуття.
24. Комп'ютер – це реальна можливість жити повним життям.
25. Сигарети завжди зі мною.
26. На підтримку здоров'я не шкодую ні сил, ні грошей, ні часу.
27. Спробувати наркотик – це отримати цікавий життєвий урок.
28. Я вважаю, що кожна людина від чогось залежна.
29. Буває, що я трохи перебираю, коли випиваю.
30. Телевізор увімкнений більший час мого перебування вдома.
31. Коли я не разом із коханою людиною, я постійно думаю про неї.
32. Гра дає найгостріші відчуття в житті.
33. Я готовий іти на "випадкові зв'язки", адже утримання від сексу для мене вкрай важке.
34. Якщо страва дуже смачна, то я не втримаюся від добавки.
35. Вважаю що релігія – єдине, що може врятувати світ.
36. Близькі часто скаржаться, що я постійно працюю.
37. У моєму будинку багато медичних і подібних препаратів.
38. Іноді, сидячи біля комп'ютера, я забуваю поїсти або про якісь справи.
39. Сигарета – це найпростіший спосіб розслабитися.
40. Я читаю медичні журнали й газети, дивлюся передачі про здоров'я.
41. Наркотик дає найсильніші відчуття з усіх можливих.
42. Звичка – друга натура, і позбутися її нерозумно.
43. Алкоголь у нашому житті – основний засіб розслаблення і підвищення настрою.
44. Якщо зламався телевізор, то я не знатиму, чим себе розважити ввечері.
45. Бути покинутим коханою людиною - найбільше нещастя, яке може статися.
46. Я розумію азартних гравців, які можуть однієї ночі виграти статки, а іншої програти два.
47. Найстрашніше це отримати фізичне каліцтво, яке спричинить сексуальну неповноцінність.
48. Під час походу в магазин не можу втриматися, щоб не купити що-небудь смачненьке.
49. Найголовніше в житті – жити наповненим релігійним життям.
50. Міра цінності людини полягає в тому, наскільки вона віддає себе роботі.
51. Я досить часто приймаю ліки.
52. "Віртуальна реальність" цікавіша, ніж звичайне життя.
53. Я щодня курю.
54. Я намагаюся невідступно дотримуватися правил здорового способу життя.
55. Іноді я вживаю засоби, що вважаються наркотичними.
56. Людина – істота слабка, потрібно бути терпимим до її шкідливих звичок.
57. Мені подобається випити і повеселитися у веселій компанії.
58. У наш час майже все можна дізнатися з телевізора.
59. Любити і бути коханим - це головне в житті.
60. Гра - це реальний шанс зірвати куш, виграти багато грошей.
61. Секс - це найкраще проведення часу.
62. Я дуже люблю готувати і роблю це так часто, як можу.
63. Я часто відвідую релігійні заклади.
64. Я вважаю, що людина повинна працювати на совість, адже гроші - це не головне.
65. Коли я нервую, я вважаю за краще прийняти заспокійливе.
66. Якби я міг, то весь час займався б комп'ютером.
67. Я - курець зі стажем.
68. Я турбуюся за здоров'я близьких, намагаюся залучити їх до здорового способу життя.
69. За інтенсивністю відчуттів наркотик не може зрівнятися ні з чим.
70. Нерозумно намагатися показати свою силу волі й відмовитися від різних радощів життя.
ДОДАТОК В
Стимулюючий матеріал до методики «Експрес-діагностика рівня особистісної фрустрації» (В. В. Бойко)
1. Ви заздрите благополуччю деяких своїх знайомих.
2. Ви незадоволені стосунками в сім'ї.
3. Ви вважаєте, що гідні кращої долі.
4. Ви вважаєте, що могли б досягти більшого в особистому житті або в роботі, якби не обставини.
5. Вас засмучує те, що не здійснюються плани і не збуваються надії.
6. Ви часто зриваєте зло або досаду на кого-небудь.
7. Вас злить, що комусь щастить у житті більше, ніж вам.
8. Вас засмучує, що вам не вдається відпочивати або проводити дозвілля так, як хочеться.
9. Ваше матеріальне становище таке, що пригнічує вас.
10. Ви вважаєте, що життя проходить повз вас (проходить даремно).
11. Хтось або щось постійно принижує вас.
12. Невирішені побутові проблеми виводять вас з рівноваги.
Немає коментарів:
Дописати коментар