ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ПСИХОЛОГА В УМОВАХ КРИЗИ……………………….6
1.1
Поняття кризи……………………………………………………………...6
1.2 Особливості кризових клієнтів………………………………………….12
1.3
Характеристика особливостей психологічної допомоги в умовах кризи………………………………………………………………………………...15
1.4
Детермінанти ефективності психолога в умовах кризи………………..21
Висновки до розділу 1……………………………………………………………..24
РОЗДІЛ
2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕТЕРМІНАНТ ЕФЕКТИВНОСТІ ПСИХОЛОГА В УМОВАХ
КРИЗИ……………………...26
2.1
Програма дослідження детермінанти ефективності психолога в умовах кризи………………………………………………………………………………...26
2.2
Аналіз результатів дослідження………………………………………...29
Висновки до розділу 2……………………………………………………………..37
РОЗДІЛ
3. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЮЧА ПРОГРАМА ЩОДО РОЗВИТКУ ДЕТЕРМІНАНТ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПСИХОЛОГА В УМОВАХ КРИЗИ………………………………………………………………………………39
3.1
Програма розвитку детермінант ефективності психолога в умовах кризи………………………………………………………………………………...39
3.2
Результати апробації програми розвитку та рекомендації…………….50
Висновки до розділу 3……………………………………………………………..53
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..54
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….56
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….61
ВСТУП
Актуальність теми. Вирушаючи на
життєвий шлях, люди наражаються на різні кризи, кожна зі своїми унікальними
викликами. Однак не кожен має здатність долати ці кризи самостійно. Звернення
до психолога стає вирішальним у ці важкі моменти в житті психолога. Щоб
запропонувати ефективну психологічну допомогу, важливо розуміти психологічний
зміст, прояви та перебіг кризи.
У
сучасному невизначеному світі, який швидко змінюється, попит на ефективне
кризове втручання та психологічну підтримку стає все більш очевидним. Кризові
умови, починаючи від стихійних лих і закінчуючи повномасштабною війною, можуть
мати глибокі та тривалі наслідки для психічного благополуччя психолога.
Психологи відіграють ключову роль у реагуванні на такі кризи, пропонуючи
вирішальну підтримку постраждалим. Розуміння детермінант ефективності психолога
в кризових умовах має важливе значення для оптимізації стратегій втручання та
покращення результатів для окремих осіб і спільнот, які стикаються з
труднощами.
Ця
тема має значну актуальність, оскільки розглядає тонкі проблеми, з якими
стикаються психологи під час роботи в кризових ситуаціях. На ефективність
їхнього втручання можуть впливати різні чинники, включаючи індивідуальні
особливості, навчання, досвід і специфіку самої кризи. Зрештою, глибоке
розуміння цих детермінант може сприяти створенню більш стійких і чуйних служб
психічного здоров’я, гарантуючи, що психологи будуть краще підготовлені для
вирішення унікальних викликів, пов’язаних з кризами і внесуть суттєвий внесок у
загальне благополуччя окремих людей і спільнот.
В
останні роки як вітчизняна, так і зарубіжна психологія широко досліджує життєві
кризи, досліджуючи явища, переживання та механізми подолання. Різноманітні
концептуальні напрями, як видно з досліджень українських психологів В. В.
Кириченка, І. Л. Лясковської, А. В. Овсичка, Л. О. Шевченка, І. М. Щербакової,
утворюють складну багаторівневу систему, яка є методологічною основою вивчення
цих феноменів.
Крім
того, обрана проблема набуває значення, оскільки психологи часто намагаються
подолати кризу самостійно, покладаючись на «проби та помилки» через брак
керівництва. Такий спонтанний підхід може призвести до несприятливих
результатів, вплинувши на особистісний розвиток, спосіб життя та поведінку.
Визнаючи
необхідність організації цього спонтанного процесу, дослідження зосереджено на
підготовці психолога до потенційних криз, наголошуючи на досвіді та психологічних
механізмах подолання, відповідно до теми роботи «Детермінанти ефективності
психолога в умовах кризи».
Об’єкт дослідження: особливості
ефективності психолога в кризових ситуаціях.
Предмет дослідження: психологічні
особливості ефективності психолога в переживанні кризової ситуації.
Мета дослідження полягала у вивченні
детермінанти ефективності психолога в умовах кризи та розробці і апробації
програми тренінгу психологічного подолання криз.
Задачі дослідження:
1)
простежити поняття кризи;
2)
виділити особливості кризових клієнтів;
3)
дати характеристику особливостей психологічної допомоги в умовах кризи;
4)
розглянути детермінанти ефективності психолога в умовах кризи;
5)
визначити програму дослідження детермінанти ефективності психолога в умовах
кризи;
6)
проаналізувати результати дослідження;
7)
запропонувати програму розвитку детермінант ефективності психолога в умовах
кризи;
8) дослідити результати апробації програми
розвитку та рекомендації.
Для
досягнення поставлених завдань були використані різноманітні методи дослідження, зокрема теоретичні
підходи, такі як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація
теоретичних і дослідницьких даних. Застосовувалися такі емпіричні методи, як
спостереження, проективні методи, бесіди та психологічна діагностика. Для
обробки даних використовувалися статистичні методи, включаючи вимірювання
мінливості, кореляційний аналіз, тест невідповідності з використанням пакета
комп’ютерних програм SPSS 17.0.
Гіпотеза
дослідження. Вважається, що в детермінанатах ефективності психолога існують
особливі стратегії подолання кризових ситуацій. Отже, стає доцільним
підготувати психолога до «зустрічі» з такими кризами через спеціалізоване
навчання. Ця підготовка має ґрунтуватися на особливостях розвитку самопізнання
та самореалізації. Її основна мета полягає в сприянні оволодінню техніками та
методами емоційної регуляції, набутті необхідних знань, навичок і механізмів
подолання, необхідних для подолання криз і складних ситуацій, які можуть
виникнути.
Наукова
новизна дослідження полягає в теоретичному та експериментальному дослідженні
ефективності психолога в умовах кризи, поглибленні розуміння загальних
закономірностей та впливу статево-вікових та особистісних характеристик на
стратегії подолання.
Практична
значимість цього дослідження проявляється у формулюванні та валідації
діагностичних методів оцінки прогресування та стратегій подолання у психологів,
які стикаються з кризами. Ці методи знаходять застосування в професійній сфері
практичних психологів. Крім того, дослідження сприяє розробці та валідації
програми психокорекційного навчання, спрямованої на розвиток навичок подолання
криз і складних ситуацій. Ця програма є корисною для шкільних і вищих
навчальних програм, а також для професійної підготовки та підвищення
кваліфікації психологів, соціальних працівників і педагогів.
Структура роботи. Дипломна робота
складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загального
висновку та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Класифікації
кризових ситуацій не вистачає загальноприйнятих рамок. У психологічних
дослідженнях кризи ідентифікуються в різних вимірах, охоплюючи вікові,
екзистенціальні, життєві, біографічні, духовні, особистісні та психологічні
кризи. Психологічно криза розглядається як складна життєва ситуація або кризова
ситуація, що включає події, досвід, стосунки, поведінку та реабілітацію, на які
впливають як обставини реального життя, так і індивідуальне сприйняття.
Детермінанти
ефективності психолога в умовах кризи в широкому сенсі охоплюють всі взаємодії
особистості з зовнішніми чи внутрішніми завданнями, пов’язані зі спробами
опанувати, пом’якшити, пристосуватися або уникнути вимог ситуації, що виникає.
Цей складний процес реалізується за допомогою різноманітних методів і
стратегій, при цьому вибір індивіда керується суб’єктивним значенням пережитої
ситуації, узгоджується з вирішенням проблем, емоційним переживанням, корекцією
самооцінки або регулюванням стосунків.
Розуміння
психологічної ефективності стратегій подолання передбачає диференційоване
уявлення орієнтації поведінки психолога в кризовій ситуації, наприклад
вирішення проблем, зосередження на собі, переоцінка ситуації або звернення до
інших за підтримкою. Цей підхід сприяє систематичній категоризації стратегій
подолання, що призводить до ідентифікації стратегій формування сенсу та мети,
трансформації, самовдосконалення та пошуку підтримки.
На
вибір стратегії подолання кризи впливають численні фактори, зокрема вік і
стать. З віком психологи частіше використовують стратегії самовдосконалення та
шукають нові життєві цілі. Гендерні відмінності також відіграють певну роль:
молоді чоловіки віддають перевагу стратегіям, зосередженим на роботі над собою
та постановці цілей, тоді як молоді жінки, як правило, схиляються до підтримки
інших. Особистісні характеристики, такі як локус контролю,
екстраверсія-інтроверсія та емоційна стабільність, впливають на вибір стратегії
подолання.
Емоційна
стабільність і локус контролю мають значний вплив на вибір стратегії подолання.
Ті, хто обирає стратегії «трансформації», «побудови сенсу і цілей» і
«самовдосконалення», як правило, демонструють внутрішній локус контролю та
високу емоційну стабільність. Навпаки, психологи, які використовують стратегію
«ігнорування», часто демонструють зовнішній локус контролю та вищий невротизм.
Майбутні
перспективи свідчать про потенційну роль психологічної корекції як вирішального
інструменту допомоги психологам у кризових ситуаціях. Впровадження
психологічної корекції може надати психологам, особливо молодим психологам,
можливість розвивати аналітичні навички та приймати конструктивні стратегії
подолання. Усвідомлюючи необхідність навчання досвіду кризи, доцільно розробити
та адаптувати навчальні програми для шкіл, вищих навчальних закладів, а також
ініціативи професійного розвитку для психологів, соціальних працівників і
вчителів. Подальші дослідження мають бути зосереджені на дослідженні нюансів
подолання кризових ситуацій у різні вікові періоди.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Боришевський М. Й. Психологічні механізми
розвитку особистості. Педагогіка
і психологія. 2016. № 3. С. 26–33.
2.
Бреусенко О. А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в умовах
екзистенціальної кризи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол.
наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» К., 2020. 23 с.
3.
Бринза І. В. Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом
емоційності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец.
19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» К., 2020. – 16 с.
4.
Будницька О. А. Індивідуально-особистісні детермінанти емоційних переживань у
психотравмуючих ситуаціях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» К., 2021.
19 с.
5.
Варбан Є. О. Психодіагностика стратегій подолання критичних життєвих ситуацій :
деякі підходи та методи. Науковий часопис Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 12, Психологічні науки. К., 2017.
№ 17 (41), ч. 2. С. 177–182.
6.
Виноградова Л. В. Когнітивні аспекти суб'єктивного відображення емоційно-важких
життєвих ситуацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук
: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» Виноградова Лариса
Віталіївна. К., 2015. 24 с.
7.
Волянюк Н. Ю. Особливості вибору стратегії копінг поведінки тренерів-
викладачів. Соціальна психологія. 2018. № 4 (12). C. 101–112.
8.
Волянюк Н. Ю. Психологія професійного становлення тренера: монографія. Луцьк,
2017. 444 с.
9.
Єфімова О. А. Особистісні чинники переживання психотравмуючих ситуацій.
Проблеми гуманітарних наук : наук. записки Дрогобицького держ. пед. ун-ту.
Дрогобич, 2021. – № 7. – С. 85–94.
10.
Єфімова О. А. Роль емоційності у переживанні психотравмуючих ситуацій. Вісник
Харківського державного університету. Х., 2019. № 439’99. С. 194–197.
11.
Зайва О. О. Почуття гумору як проміжний етап на шляху вибору стратегії
психологічного подолання. Проблеми загальної та педагогічної психології : зб.
наук. пр. ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К., 2013. Т. 5, ч. 6.
С. 102–107.
12.
Карпиловська С. Я. Термінальний період в житті людини. Життєві кризи
особистості : наук.-метод. посіб. : у 2 ч. Ін-т змісту і методів навчання ; В.
М. Доній, Г. М. Несен, Л. В. Сохань [та ін.]. К., 2018. Ч. 1: Психологія
життєвих криз особистості. С. 239–249.
13.
Кириченко В. В. Практичні аспекти ціннісної підтримки особистості у процесі
переживання кризи професійної адаптації. Актуальні проблеми психології: Збірник
наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К. :
Видавництво «Фенікс», 2015. Т. XII. Випуск 21. С. 124-132
14.
Лясковська І. Л. Психологічні особливості типів переживання кризи середнього
віку. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні
науки. 41 (2013). С. 120-129.
15.
Лановенко Ю. І. Психологічні особливості переживання суб’єктом юнацької кризи :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07
«Педагогічна та вікова психологія»/ Лановенко Юлія Іванівна. К., 2015. 21 с.
16.
Моргун В. Ф. Кризові та еволюційні періоди розвитку особистості від народження
до смерті: психологія людської долі. Єдність педагогіки і психології у
цілісному навчально-виховному процесі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
(4-5 квітня 1995 р.) / за ред. А. М. Бойко. Полтава, 2015. – С. 135-139.
17.
Носенко Е. Л. Походження, зміст та форми виявлення гумору як ресурсу
психологічного подолання. Вісник Дніпропетровського університету. Сер.
Педагогіка та психологія. Дніпропетровськ, 2018. № 7. С. 22–31.
18.
Пилипенко Н. М. Вплив кризи професійного становлення на саморозвиток
особистості. Педагогіка і психологія. 2015. № 2. С. 116–126.
19.
Пилипенко Н. М. Психологічні особливості самореалізації особистості в умовах
професійної кризи. Соціальна психологія. 2015. № 3. С. 72–79.
20.
Пилипенко Н. М. Соціально-психологічний тренінг формування особистісних змін в
умовах моделювання екзистенційної кризи. Практична психологія та соціальна
робота. 2014. № 1. С.68–70.
21.
Психологія життєвої кризи. відп. ред. Т. М. Титаренко. К.: Агропромвидав
України, 2018. 348 с.
22. Сергєєва І. В. Емоційні стани учителів в
напружених ситуаціях педагогічної діяльності. Психологія : зб. наук. пр. НПУ
ім. М. П. Драгоманова. К., 2020. Вип. 11. С. 387–393.
23. Сергєєва І. В. Особливості емоційної
регуляції професійної діяльності вчителя в напружених ситуаціях. : автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна
та вікова психологія». К., 2013. 20 с.
24. Середницька І. Я. Психологічний аналіз
кризи ідентичності у студентської молоді : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія
психології». Одеса. 2015. 17 с.
25. Титаренко Т. М. Життєва криза очима
психолога. Психологія життєвої кризи. ред. Т. М. Титаренко. К. : Агропромвидав
України, 2018. С. 8–68.
26. Титаренко Т. Життєві кризи: технології
консультування. К.: Главник, 2017. 144 с.
27. Чепелєва Н. В. Розуміння та інтерпретація
критичної ситуації. Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб.
наук. ст. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К., 2020. Вип. 4 (7).
С. 23–33.
28. Щербакова І. М. Роль освіти у подоланні
духовної кризи особистості. Гілея: науковий вісник: [36. наук. пр.]. К. : ВІР
УАН, 2016. Випуск 42. С. 460-467.
29. Щербакова І. М. Подолання духовної кризи
особистості в умовах сьогодення. Гілея: науковий вісник: [36. наук. пр.].К. :
ВІР УАН, 2014. Випуск43. С. 308-315.
30. Юр’єва Л. М. Кризові стани : [монографія].
Дніпропетровськ : Арт-Прес, 2018. – 164 с.
31. Billings A.G., Moos R. H. Coping, stress
and social resources among adults with unipolar depression. The Journal of
Personality and Social Psychology. 2014.
V. 46. P 877-891.
32. Carver
C. S., Scheier M. F., Weintraub J. K. Assessing Coping Strategies: A
theoretically based approach. The Journal of Personality and Social
Psychology. 2019. V. 56. P. 267-283.
33. Conway
V. J., Terry D. J. Appraised Controllability as a Moderator of the
Effectiveness of Different Coping Strategies: A Test of the Goodness of Fit
Hypothesis. Australian Journal Psychology. 2012. V. 44. №1. P. 1-7.
34. Lazarus
R. S. Cognitive and coping processes in emotion. Stress and coping. N.Y.
Columbia Univ. press, 2017. P. 144 – 157.
35. Lazarus
R. S., Folkman S. Stress, appraisal and coping. N.Y. : Springer, 2014. P. 22 –
46.
36. Parkes
K. R. Locus-of-control, cognitive Appraisal and coping in stressful situations.
The Journal of Personality and Social Psychology. 2020. V. 46. P. 655-668.
37. Petrovsky
M. J., Birkimer J. C. The relationship among locus of control, coping styles
and psychological symptom reporting. The Journal Clinical Psychology. 2011. V. 47. №3. P. 336-345.
38. Zeidner
M., Hammer A. Life events and coping resources as predictors of stress symptom
in adolescents. Pers. Individ. Diff. 2019. V. 11. №7. P. 693-703.
39. Phillips D, Fawns R, Hayes B. From personal
reflection to social positioning: the development of a transformational model
of professional education in midwifery. Nurs Inq 2012; 9(4): Рр. 239-49.
40. Power, W. Self-determination theory: a
critical analysis, in History and Philosophy of Psychology Across the Spectrum.
Symposium Presented at the Annual Meeting of the Canadian Psychological
Association, eds K. L. Slaney and T. P. Racine (Vancouver, BC). 2014. 35 р.
41. Reicher, S. The context of social identity:
domination, resistance, and change. Polit. Psychol. 25, 2014. Р. 921–945. doi:
10.1111/j.1467-9221.2004.00403.x
42. Reid A, Dahlgren LO, Petocz P, Dahlgren MA.
Identity an engagement for professional formation. Stud High Educ 2018; 33(6):
Рр. 729-42.
43. Reid, M., Sparks, P., and Jessop, D. C. The
effect of self-identity alongside perceived importance within the theory of
planned behaviour. Eur. J. Soc. Psychol. 48, 2018. Рр. 883–889. doi:
10.1002/ejsp.2373
44. Ries, F., Hein, V., Pihu, M., and Armenta,
J. M. S. Self-identity as a component of the Theory of Planned Behaviour in
predicting physical activity. Eur. Phys. Educ. Rev. 18, 2012. Р. 322–334. doi:
10.1177/1356336X12450792
45. Rise, J., Sheeran, P., and Hukkelberg, S.
The role of self-identity in the theory of planned behavior: a meta-analysis.
J. Appl. Soc. Psychol. 40, 2010. Рр. 1085–1105. doi:
10.1111/j.1559-1816.2010.00611.x
46. Stets J.E., Burke PJ. Identity Theory and
Social Identity Theory. Soc Psychol Q; 63(3): 2020. Рр. 224-37.
47. Sugarman, J., and Martin, J. Campus culture
wars, psychology, and the victimization of persons. Humanist. Psychol. 46,
2018. Рр. 320–332. doi: 10.1037/hum0000103
48. Tarrant, M., Hagger, M., and Farrow, C. V.
Promoting positive orientation towards health through social identity, in The
Social Cure: Identity, Health and Well-Being,
eds J. Jetten, D. Haslam, and S. A. Haslam (East Sussex: Psychology Press).
2011. 378 р.
49. Terry, D. J., Hogg, M. A., and White, K. M.
Attitude–behavior relations: social identity and group membership in Attitudes,
Behavior, and Social Context: The Role of Norms and Group Membership, eds D. J.
Terry and M. A. Hogg (Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates), 2020. Рр.
67–93.
50. Terry, D. J., Hogg, M. A., and White, K. M.
The theory of planned behaviour: self-identity, social identity and group norms.
Br. J. Soc. Psychol. 38, 2019. Рр. 225–244. doi: 10.1348/014466699164149
51. Thoits, P. A., and Virshup, L. K. Me’s and
we’s: forms and functions of social identities, in Rutgers Series on Self and
Social Identity, Self and Identity: Fundamental Issues, Vol. Vol. 1, eds R. D.
Ashmore and L. J. Jussim (Oxford: Oxford University Press), 2017. Рр. 106–133.
52. Torrence, J. N. The Influence of Attitudes Toward
Students with Disabilities and Counselor Self-Efficacy on School Counselors’
Perceptions of Preparedness to Provide Services to Students with Learning
Disabilities. Ph.D. thesis. Ann Arbor, ML: ProQuest. 2012. 169 р.
53. Trafimow D, Triandis HC, Goto SG. Some
tests of the distinction between the private self and the collective self. J
Pers Soc Psychol 2011; 60(5): Рр. 649-55.
54. van Dick, R., and Haslam, S. A. Stress and
well-being in the workplace: support for key propositions from the social identity
approach, in The Social Cure: Identity, Health and Well-Being, eds J. Jetten,
C. Haslam, and S. A. Haslam (East Sussex: Psychology Press), 2012. Рр. 175–194.
55. Wigfield, A., and Koenka, A. C. Where do we
go from here in academic motivation theory and research? Some reflections and
recommendations for future work. Contemp. Educ. Psychol. 61, 101872. 2020. doi:
10.1016/j.cedpsych.2020.101872
Немає коментарів:
Дописати коментар