ВСТУП……………………………………………………………………………….2
РОЗДІЛ
1. ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕСТРАДНОЇ ПІСНІ XX-XXI СТОЛІТТЯ…………………………………………………………………………..9
1.1
Історичний огляд розвитку української естради………………………...9
1.2
Вплив культурного та політичного контекстів на еволюцію української естрадної музики……………………………………………………………………17
1.3
Ключові тенденції і зрушення в жанрах і стилях української естрадної пісні XX-XXI століття……………………………………………………………...23
Висновки
до розділу 1……………………………………………………………..32
РОЗДІЛ
2. ВОКАЛЬНА ТЕХНІКА ТА ЕКСПРЕСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕСТРАДНОЇ ПІСНІ XX-XXI СТОЛІТТЯ……………………………………...34
2.1
Вивчення вокальних прийомів, які використовуються в українській естрадній
музиці……………………………………………………………………34
2.2
Дослідження варіацій у вокальній інтерпретації різних виконавців….41
2.3
Роль вокальної імпровізації, орнаментації та стилістичних зрушень в інтерпретації
української естрадної пісні XX-XXI століття……………………..48
Висновки
до розділу 2……………………………………………………………..52
РОЗДІЛ
3. ВИКОНАВСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕСТРАДНОЇ ПІСНІ
XX-XXI СТОЛІТТЯ………………….55
3.1
Аналіз ролі виконавської інтерпретації в репрезентації національної та
регіональної ідентичності………………………………………………………….55
3.2
Вплив статі, віку та соціокультурного походження на інтерпретацію української естрадної
пісні XX-XXI століття……………………………………..61
3.3
Дослідження пісень, які мали значний вплив на українську естрадну пісню XX-XXI століття…………………………………………………………….66
Висновки
до розділу 3……………………………………………………………..72
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..75
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….79
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….86
Анотація. В роботі досліджує
багатогранний світ української естрадної музики, зосереджуючись на відмінних
рисах виконавської інтерпретації, які формували жанр від ХХ століття до наших
днів. Дослідження використовує мультидисциплінарний підхід, інтегруючи елементи
музикознавства, культурології та аналізу виконавства, щоб забезпечити
комплексне розуміння еволюції та значення української естрадної пісні. Особливу
увагу приділено ролі тексту, мелодії та інструментовки у створенні унікальної
звукової ідентичності української естрадної пісні. Приклади пісень впливових
виконавців і культових пісень висвітлюють різноманітні стратегії, які
використовуються в інтерпретації української естрадної музики, починаючи від
стилістичних інновацій до включення візуальних елементів у живі виступи.
Метою дослідження
- проаналізувати та з’ясувати особливості виконавської інтерпретації
української естрадної пісні ХХ–ХХІ ст. Завдання
дослідження: визначити вплив культурного та політичного контекстів на
еволюцію української естрадної музики; вивчити вокальні прийоми, які використовуються
в українській естрадній музиці; дослідити варіації у вокальній інтерпретації
різних виконавців; визначити роль вокальної імпровізації, орнаментації та стилістичних
зрушень в інтерпретації української естрадної пісні XX-XXI століття;
проаналізувати ролі виконавської інтерпретації в репрезентації національної та регіональної
ідентичності; дослідити пісні, які мали значний вплив на українську естрадну
пісню XX-XXI століття.
Елементи наукової новизни одержаних
результатів: результати цього дослідження сприяють глибшому розумінню
культурного значення української естрадної музики, проливаючи світло на
динамічну взаємодію між традицією та сучасністю. Досліджуючи особливості
виконавської інтерпретації, робота не лише збагачує науковий дискурс, але й дає
розуміння для практиків, викладачів та ентузіастів, які цікавляться яскравим
ландшафтом української популярної музики.
Ключові слова: українська естрада, інтерпретація
виконання, культурна еволюція, музичні елементи, народні впливи, мелодичні
структури.
Summary. In the work, he explores the multifaceted world of
Ukrainian pop music, focusing on the distinctive features of performing
interpretation, which shaped the genre from the 20th century to the present
day. The study uses a multidisciplinary approach, integrating elements of
musicology, cultural studies, and performance analysis to provide a
comprehensive understanding of the evolution and significance of Ukrainian pop
song. Special attention is paid to the role of the text, melody and
instrumentation in creating the unique sound identity of the Ukrainian pop
song. Examples of songs by influential artists and cult songs highlight a
variety of strategies used in the interpretation of Ukrainian pop music,
ranging from stylistic innovation to the incorporation of visual elements into
live performances.
The
purpose of the research is to analyze and find out the peculiarities of the
performing interpretation of the Ukrainian pop song of the 20th-21st centuries.
Research tasks: to determine the
influence of cultural and political contexts on the evolution of Ukrainian pop
music; learn vocal techniques used in Ukrainian pop music; explore variations
in the vocal interpretation of different performers; determine the role of
vocal improvisation, ornamentation and stylistic shifts in the interpretation
of Ukrainian pop songs of the 20th-21st centuries; analyze the role of
performance interpretation in the representation of national and regional
identity; to research the songs that had a significant impact on the Ukrainian
pop song of the 20th-21st centuries.
Elements
of scientific novelty of the obtained results: the results of this study
contribute to a deeper understanding of the cultural significance of Ukrainian
pop music, shedding light on the dynamic interaction between tradition and
modernity. Exploring the peculiarities of performance interpretation, the work
not only enriches the scientific discourse, but also provides insight for
practitioners, teachers and enthusiasts interested in the vibrant landscape of
Ukrainian popular music.
Key
words: Ukrainian pop music, performance interpretation, cultural evolution,
musical elements, folk influences, melodic structures.
ВСТУП
Актуальність теми. Тема дослідження
«Українська естрадна пісня ХХ-ХХІ століть: особливості виконавської
інтерпретації» має значну актуальність у галузі музикознавства та
культурології. Українська поп-музика є культурним сховищем, що відображає
історію країни, цінності та суспільні зміни за останнє століття. Вивчення
особливостей виконавської інтерпретації цих пісень сприяє збереженню та
популяризації культурної спадщини України.
Поп-музика
є невід'ємною частиною сучасної культури. Заглиблюючись в інтерпретацію
української естрадної пісні, це дослідження сприяє ширшому розумінню того, як
розвивалася сучасна естрадна культура в Україні та її вплив на суспільство. Ця
тема дослідження дає змогу поглиблено проаналізувати музичні елементи, вокальні
прийоми та стилістичні варіації в українській естрадній пісні. Такий аналіз
робить внесок у ширшу галузь музикознавства, доповнюючи існуючий обсяг знань
про дослідження популярної музики.
Протягом
багатьох років українська поп-музика зазнавала впливу різних міжнародних течій
і стилів. Дослідження особливостей виконання показує, як ці глобальні впливи
змішалися з місцевими традиціями, надаючи розуміння динамічної природи
культурного обміну. Виконання пісні є найважливішим елементом її художньої
виразності. Музика часто відіграє певну роль у формуванні національної
ідентичності. Вивчаючи українські естрадні пісні, це дослідження робить внесок
у дискусії про те, як музика відображає, підсилює або кидає виклик уявленням
про українську ідентичність та національність.
Вивчення
виконавської інтерпретації в українських естрадних піснях відкриває призму,
через яку можна зрозуміти суспільні зміни, політичні зрушення та культурну
динаміку в Україні протягом 20-го та 21-го століть. Результати цього
дослідження можуть бути використані в освітніх програмах, що принесе користь
студентам-музикантам, музикантам-початківцям і педагогам, які прагнуть глибше
зрозуміти українську поп-музику та техніку виконання.
Розуміння
нюансів виконавської інтерпретації може мати практичне значення для музикантів,
продюсерів та індустрії розваг, потенційно вплинувши на вибір пісень, виробництва
та виконання. Це дослідження перетинається з різними дисциплінами, включаючи
музикознавство, культурологію, соціологію та лінгвістику, пропонуючи можливості
для міждисциплінарного дослідження та співпраці.
Підсумовуючи,
дипломна робота на тему «Українська естрадна пісня ХХ-ХХІ ст.: особливості
виконавської інтерпретації» є актуальною не лише в музикознавчому, а й у
ширшому культурно-історичному та соціологічному контекстах. Вона є цінним
внеском у розуміння української культури, естрадної музики та динаміки
виконавської інтерпретації в сучасну епоху.
Метою дослідження є аналіз та
з’ясування особливостей виконавської інтерпретації української естрадної пісні
ХХ–ХХІ ст.
Відповідно
до мети роботи були визначені такі завдання:
1)
здійснити історичний огляд розвитку української естради;
2)
визначити вплив культурного та політичного контекстів на еволюцію української
естрадної музики;
3)
виділити ключові тенденції і зрушення в жанрах і стилях української естрадної
пісні XX-XXI століття;
4)
вивчити вокальні прийоми, які використовуються в українській естрадній музиці;
5)
дослідити варіації у вокальній інтерпретації різних виконавців;
6)
визначити роль вокальної імпровізації, орнаментації та стилістичних зрушень в
інтерпретації української естрадної пісні XX-XXI століття;
7)
проаналізувати ролі виконавської інтерпретації в репрезентації національної та регіональної
ідентичності;
8)
виявити вплив статі, віку та соціокультурного походження на інтерпретацію української
естрадної пісні XX-XXI століття;
9)
дослідити пісні, які мали значний вплив на українську естрадну пісню XX-XXI століття.
Об’єктом дослідження
є українська естрадна пісня ХХ-ХХІ ст., що являє собою багатий музичний твір,
який відображає культурний, соціальний і мистецький розвиток в Україні в цей
період.
Предметом дослідження є особливості
виконавської інтерпретації в українській естрадній пісні, зосереджуючись на
різних елементах і техніках, які використовують артисти під час виконання цих
пісень, включаючи вокальні стилі, музичні аранжування, присутність на сцені та
їхній вплив на загальне повідомлення та сприйняття музики.
Для
досягнення цілей дослідження буде використано поєднання якісних і кількісних методів дослідження: аналіз змісту: аналіз
текстів, мелодій та музичних обробок вибраних українських естрадних пісень для
виявлення повторюваних тем і стилістичних елементів; історичний аналіз: вивчення
історичного контексту та суспільних впливів на українську естрадну музику в
різні десятиліття; тематичні дослідження: вивчення конкретних виконавців або
пісень як тематичних досліджень, щоб заглибитися в їхні унікальні техніки
інтерпретації виконання.
Наукова новизна дослідження полягає в
комплексному дослідженні виконавської інтерпретації української естради ХХ-ХХІ
ст. Здійснено ретельний аналіз техніки інтерпретації виконання, включаючи
вокальне подання, сценічну присутність і музичне аранжування, в контексті
української поп-музики. Дослідження дає зрозуміти, як інтерпретація перформансу
розвивалася з часом, проливаючи світло на динаміку змін українського
суспільства та культури. Досліджена культурна значущість інтерпретації,
підкреслюється, як митці передають і формують культурні повідомлення за
допомогою своїх виступів. Результати можуть мати практичне застосування для
музикантів, музичних викладачів і музичної індустрії, пропонуючи розуміння
ефективних стратегій продуктивності та залучення аудиторії в сучасному
ландшафті естрадної музики.
Структура роботи. Дипломна робота
складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та
додатків.
ВИСНОВКИ
Українська
поп-музика ХХ-ХХІ століть – це багатий і динамічний гобелен, зітканий нитками
історії, культури, самобутності та мистецького новаторства. Подорож крізь цю
тезу висвітлила багатогранну еволюцію цього жанру, відкривши складну взаємодію
різних елементів, які сформували його розвиток. Історичний огляд розкрив коріння української естрадної музики
на початку 20 століття, де вона знайшла свій голос серед політичних потрясінь і
культурного пробудження. З часом вона перетворилася з початкової форми на потужний
інструмент для вираження української ідентичності та захоплення духу нації.
Знакові пісні постали як маркери історичних моментів, свідчення незмінної
актуальності української естрадної музики.
У
роботі розкрито глибокий вплив культурного та політичного контекстів на
еволюцію української естрадної музики. Стало очевидним, що жанр часто служив
відображенням часу, звертаючись до історичних подій, соціальних рухів і
політичних змін. Культурна стійкість української ідентичності була відчутною,
коли музиканти орієнтувалися в складному соціально-політичному ландшафті,
утверджуючи голос своєї нації через пісню.
Дослідження
ключових тенденцій та змін в українській поп-музиці підкреслило адаптивність та
інноваційність жанру. Стали свідками злиття різноманітних жанрів, появи нових
стилів та еволюції художнього вираження. Ці тенденції підкреслили здатність
жанру вловлювати дух часу кожної епохи, постійно переосмислюючи себе.
Вивчення
вокальної техніки дозволило глибоко зрозуміти емоційну глибину та розмаїття
української естради. Спостерігали, як музиканти використовували такі техніки,
як вокальна орнаментація, динаміка та тембр, щоб передати широкий спектр
емоцій. Вокальна майстерність стала відмінною рисою жанру, посилюючи емоційний
резонанс пісень.
Дослідження
варіацій у вокальній інтерпретації виявило унікальні голоси та стилі окремих
виконавців. Кожен виконавець привніс у пісні власну вокальну ідентичність,
наповнивши їх особистим досвідом і художнім чуттям. Це розмаїття збагатило
жанр, створивши мозаїку інтерпретацій, які резонували з аудиторією на глибоко
особистому рівні.
Вокальна
імпровізація, орнаментика та стилістичні зрушення відіграли ключову роль у
формуванні трактування української естрадної пісні. Ці елементи служили
засобами художнього вираження і дозволяли виконавцям вдихнути нове життя в
знайомі мелодії. Вони продемонстрували адаптивність жанру та безмежну творчість
українських музикантів.
Аналіз
виконавської інтерпретації підкреслив її вирішальну роль у представленні
національної та регіональної ідентичності. Українські естрадні пісні стали
судинами, через які передавалися культурні наративи та регіональне розмаїття.
Інтерпретації митців слугували мостом, який з’єднував глядачів із їхньою
спадщиною, утверджуючи багатство українського культурного гобелену.
Дослідження
впливу статі, віку та соціокультурного походження на інтерпретацію підкреслило
особистісні та культурні аспекти музики. Спостерігали, як ці фактори формували
спосіб спілкування людей з піснями, наповнюючи їх унікальним значенням і
резонансом. Музика постала як дзеркало розмаїття ідентичностей українців.
Дослідження
пісень, які справили значний вплив на українську естрадну музику,
продемонструвало еволюцію жанру з часом. Культові пісні стали культурними
орієнтирами, вплинувши на наступні покоління виконавців і встановивши еталони
емоційної глибини, жанрових експериментів і соціальних коментарів. Вони
продовжують визначати еволюцію звучання української естрадної музики.
Орієнтуючись
у динамічному ландшафті української естрадної музики, усвідомлюємо, що вона
залишається живим свідченням шляху нації, відображенням її ідентичності, що
постійно змінюється, і джерелом натхнення для майбутніх поколінь музикантів.
Українська естрадна музика продовжує розвиватися, адаптуватися та утверджувати
своє місце на світовій арені, підтверджуючи, що її мелодії триватимуть як
стійкі вираження багатого культурного наративу України.
Аналіз
виконавської інтерпретації проливає світло на заплутаний зв’язок між музикою,
ідентичністю та місцем. Українські естрадні пісні виступали як дзеркала, що
відображали як національну, так і регіональну ідентичність. Музиканти
використали силу музики, щоб передати суть різноманітних регіонів України,
кожен із яких має свої культурні нюанси та історичне значення. Інтерпретація
цих регіональних ідентичностей через пісню не лише відзначала регіональне
розмаїття, але й сприяла почуттю єдності та приналежності до ширшого
українського контексту.
Вивчення
статево-вікового та соціокультурного походження виявило багатоаспектність
музичної інтерпретації. Ці фактори слугували лінзами, через які люди сприймали
українську естрадну пісню та сполучалися з нею. Ґендерна динаміка, перспективи
поколінь і культурне походження відіграли важливу роль у формуванні того, як
аудиторія взаємодіє з музикою. Крім того, вони підкреслили різні способи, якими
музика може викликати емоції, спогади та почуття причетності.
Дослідження
пісень, які мали значний вплив на українську естрадну музику, дозволило
зазирнути у трансформаційну силу жанру. Культові пісні залишили незгладимий
слід у культурному ландшафті, вийшовши за межі простих розваг і перетворившись
на культурні орієнтири. Вони встановили критерії емоційної глибини,
інноваційності та соціальної значущості. Незмінна спадщина цих пісень є
свідченням їх здатності знаходити відгук у багатьох поколіннях і надихати
майбутніх виконавців.
На
завершення дослідження розкрило заплутаний гобелен української естрадної музики
20-го та 21-го століть, продемонструвавши її здатність передати суть
української культурної спадщини, стійкості та еволюції. Через вокальні техніки,
інтерпретацію та культові пісні українська естрадна музика не лише
віддзеркалювала шлях нації, але й активно формувала її ідентичність.
Це
дослідження зміцнило думку про те, що українська естрадна музика — це більше,
ніж збірка пісень — це відображення душі нації. Вона надала митцям платформу
для передачі свого досвіду, вирішення суспільних проблем і утвердження своєї
культурної та регіональної ідентичності. Адаптивність і різноманітність жанру
дозволили йому розвиватися, залишаючись глибоко вкоріненим в українській
культурі.
Оскільки
Україна продовжує розвиватися, українська естрадна музика залишатиметься
невід’ємною частиною культурного наративу нації. Взаємодія між музикою,
ідентичністю та інтерпретацією й надалі захоплюватиме аудиторію та надихатиме музикантів
досліджувати нові горизонти.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальні аспекти
сучасного українського музичного мистецтва: колективна монографія. Київ :
Видавництво Ліра-К, 2017. 212 с.
2. Андрій Хаят: хто він
і як підкорив українців на «Голос країни». URL:
https://www.uaportal.com/ukr/news/andrij-hajat-hto-vin-i-yak-pidkoriv-ukraintsiv-
na-golos-kraini.htm (дата звернення 08.10.2023).
3. Антоніна Матвієнко.
URL: https://www.pisni.org.ua/persons/2584.html (дата звернення 08.10.2023).
4. Бойчук А. С.
Естрадне мистецтво співу у виклику сьогодення. Мистецтвознавство. Актуальні питання
гуманітарних наук. 2019. Вип. 25. С. 39–43.
5. Бокоч В. А. Фольклор
в репертуарі сучасних естрадних вокалістів. Міжнародний вісник:
культурологія, філологія, музикознавство. 2018. Вип. ІІ (11). С. 153–157.
6. Брицький П. Левко
Дутковський – творець «Смерічки». Буковинський журнал. 2003. (№
3–4). С. 245–257.
7. Гарасим Я. Нариси
до історії української
фольклористики. Навчальний посібник. Київ : Знання, 2009. 301 с.
8. Гордійчук М.
Українська народна музика. Фольклор і фольклористика. Київ : Музична Україна,
1979. С. 5–48.
9. Грица С. Й. Фольклор
в просторі та часі. Вибрані статті. Тернопіль : СМП «Астон», 2000. 228 с.
10. Грица С. Й.
Трансмісія фольклорної традиції: етномузикологічні розвідки. Київ–Тернопіль :
«Астон», 2002. 236 с.
11. Грица С. Й. Мелос
української народної епіки. Київ : Наукова думка, 1979. 247 с.
12. Дзюба Д. Музика в
ефірі українського телебачення: історико- хронологічний підхід (1986–2018).
URL: http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2019/3- 4/78.pdf.
13. Дзюба Д. Фольклор і
телебачення: точки перетину в полі медіакультури. URL:
http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2016/1/46.pdf.
14. Дика Руслана –
новини та життя української столиці. URL: http://kreschatic.kiev.ua/ua/2464/art/18489.html
(дата звернення 08.10.2023).
15. Драбчук Ю. П.
Тенденції розвитку сучасної популярної пісні в Україні. Наукові записки
Рівненського державного гуманітарного університету. Українська культура:
минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2012. Вип. 18(2). С. 164–169.
16. Дружинець М. І.
Пісенний конкурс Євробачення та вокальні телевізійні талант-шоу як фактор
європеїзації та євроінтеграції української культури. Музикознавство.
Мистецтвознавчі записки. 2019. Вип. 35. С. 280– 286.
17. Зіркові випускники: The Doox. URL:
https://fmm.knukim.edu.ua/novini-fakultetu/1543-zirkovi-vipuskniki-the-doox.html
(дата звернення 08.10.2023).
18. Іваницький А. І.
Український музичний фольклор. Підручник для вищих учбових закладів. Вінниця :
НОВА КНИГА, 2004. 320 с.
19. Іванна Червінська:
«Тут я виросла і подолала комплекси». URL:
https://www.vezha.org/ivanna-chervinska-tut-ya-vyrosla-i-podolala-kompleksy/
(дата звернення 08.10.2023).
20. Із того буде фолк.
Platfor.ma URL: https://read.platfor.ma/ethnofusion (дата звернення 08.10.2023).
21. Ільєнко О. І.
Традиції ВІА «Червона рута» в контексті сучасного естрадного виконавства. Імідж
сучасного педагога. Вип. 2. (185). С. 88–90.
22. Інтерв’ю з
ДахаБраха. URL: https://yabl.ua/2021/02/25/mi-ne-
stavimosya-do-folkloru-yak-do-svyashennoyi-korovi-intervyu-z-dakhabrakha (дата
звернення 08.10.2023).
23. Карчова Ю. І.
Сучасні тенденції інтерпретування української народнопісенної виконавської
парадигми. Культура України. Мистецтвознавство. 2018. Вип. 61. С. 138–148.
24. Катя Chilly | Українська
музика та сучасна рок-культура. URL:
http://rock-oko.com/knizhki/legendi-ximernogo-krayu/portreti-v-nterr/katya-
chilly.html (дата звернення 08.10.2023).
25. Конвалюк У. В.
Трансформації фольклору у творчості сучасних українських естрадних співачок.
Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2016. Вип. 22. С.
204–208.
26. Литовка Я. В.
«World-Music» як засіб національної ідентифікації в умовах глобалізації. Вісник
Київського національного університету культури і мистецтв : Збірник наукових
праць. Київ, 2013. Вип. 28. С. 101–107.
27. Лозко Г. С.
Українське народознавство. Тернопіль : Мандрівець, 2011. 512 с.
28. Матвієнко Н. М. Ой
виорю нивку широкую. Київ : УЦНК «Музей Івана Гончара», 2002. 576 с.
29. Мистецтво – те, що
надихає. Поклич пісні до мого серця… Назарій Яремчук. URL:
http://moezahoplennia.blogspot.com/2020/11/blog-post_30.html (дата звернення 08.10.2023).
30. Мозговий М. П.
Історичні форми функціонування естрадної пісні у контексті масової музичної
культури. Теоретичні питання культури, освіти та виховання. 2009. Вип. 39. С.
24–28.
31. Мозговий М. П.
Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні : автореф. дис. …
канд. мист. : 17.00.01. Київ, 2007. 19 с.
32. Мозговий М. П.
Особливості українського шлягеру в контексті розвитку національної естради.
Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2008. Вип. 10. С.
72–79.
33. Нечаєва П.
Вижницький Феномен. Часопис: Доба. 2002. 11 січня.
34. Новий український
фольк |СПАЛАХ| Перша серія. URL: https://www.youtube.com/watch?v=P_v-SmjpHWs
(дата звернення 09.03.2021).
35. Оксана Білозір.
URL: https://www.pisni.org.ua/persons/12.html (дата звернення 08.10.2023).
36. Олег Скрипка. URL:
https://www.pisni.org.ua/persons/183.html (дата звернення 08.10.2023).
37. Олег Скрипка: живемо в добу етнічного ренесансу.
URL:
http://www.karpaty.net.ua/arkhiv/2008-rik/42-4-28-kviten-2008-r/464-oleg-skripka-
zhivemo-v-dobu-etnichnogo-renesansu (дата звернення 08.10.2023).
38. Осипенко В. В. Народнопісенна традиція в сучасній культурі України. URL:
http://95.164.172.68:8080/khkdak-xmlui/handle/123456789/1413
39. Плахотнюк В. Г.
Етнокультурні виміри поп-культури у становленні виконавських естрадних
колективів. Науковий огляд. 2014. Том 6, № 5. URL: http://naukajournal.org/index.php/naukajournal/article/view/245/398 (дата звернення 08.10.2023).
40. Плахотнюк В.Г.
Естрадний синтез мистецтв. Культура і мистецтво у сучасному світі. 2010. Вип.
11. С. 259–266.
41. Руснак І. Є.
Український фольклор : навчальний посібник. Київ: Академія, 2012. 304 с.
42. Рябуха Т. М. Витоки
та інтонаційні складові української пісенної естради: дис. … канд.
мистецтвознавства :
17.00.03 / ХНУМ ім. І. П. Котляревського. Харків,
2017. 203 с.
43. Садовенко С. М.
Трансформації української народної художньої культури у просторово-часових
реаліях постмодерну. Вісник Національної академії керівник кадрів культури і
мистецтва. 2013. Вип. 3. Київ : Міленіум. С. 21–24.
44. Сінельніков І. Г.
Вокальна робота у молодіжному фольклорному ансамблі: теорія і практика. Молодий
вчений. 2017. № 10 (50). С. 335–339.
45. Сінельніков І. Г.,
Сінельнікова В. В. Молодіжний фольклорно- етнографічний ансамбль як вторинна
форма традиційної культури. Вісник Київського національного університету культури
і мистецтв : Серія «Мистецтвознавство». 2020. Вип. 43. С. 114–118.
46. Сінельнікова В. В.,
Сінельніков І. Г. Музичний фольклор в умовах сцени: сучасні тенденції.
Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 14. Т. 1. С. 140– 144.
47. Сінельнікова В. В.,
Сінельніков І. Г. Фольклористичний рух в Україні: сучасні тенденції, проблеми й
перспективи. Імідж сучасного педагога. Вип. 5 (182). С. 51–54.
48. Сморчкова М. В.
Генеза та етапи становлення вокально-естрадного виконавства. Актуальні питання
культурології. 2012. Вип. 12. С. 159–163.
49. Солодовник В. В.
Естрада. Енциклопедія сучасної України. URL:
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18031 (дата звернення 08.10.2023).
50. Співачка Христина Соловій | Урядовий кур’єр. URL:
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/spivachka-hristina-solovij-u-stolitti-yakova-ya-za
(дата звернення 08.10.2023).
51. Ткач А. А.
Відродження фольклору в сучасному просторі українців. Мистецтвознавчі записки :
зб. наук. праць. Вип. 37. Київ : ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. С. 134–138.
52. Тормахова В. М. Українська
естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез : монографія. Київ:
Видавництво Ліра-К, 2017. 204 с.
53. Тормахова В. М.
Характерні риси української поп-музики кінця ХХ – початку ХХІ століть. Альманах
університетської кафедри Київського національного економічного університету.
2014. Вип. 3. С. 165–172.
54. Тризна В. В.,
Кузьмічова В. В. Становлення жанру естрадної пісні на Україні: витоки та
періодизація. Голос представників голосомовних професій: актуальні проблеми,
досвід та інновації : зб. наук. пр. І Міжнар. міждисциплінар. наук.-практ.
конф. Харків : ХНПУ, 2019. С. 148–151.
55. Тризна В. В.
Творчий портрет Миколи Мозгового. Час мистецької освіти. Теорія і методика
виховання художньо-обдарованої особистості у закладах мистецької освіти : зб.
ст. VІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 17–18 жовт. 2019 р. Харків, 2019. Ч. 1. С.
108–112.
56. Тріо Мареничів.
URL: https://www.pisni.org.ua/persons/25.html (дата звернення 08.10.2023).
57. Українські народні
пісні на проекті «Голос країни». URL: https://www.youtube.com/watch?v=RekTYzhvtnI
(дата звернення 08.10.2023).
58. Українські
фолк-гурти, які зачарували світ. Фолк мода. URL:
https://folkmoda.net/articles/ukrainski-folk-hyrtu (дата звернення 08.10.2023).
59. Учасники нацвідбору
на Євробачення Go-A. URL:
http://ukr.radio/news.html?newsID=92574&fbclid=IwAR1NmcQIzDGzQoazUmnLd
UOppFWIM4nlC3FeYqR_Ez4YvGlZ-uA4kN_UpRU (дата звернення 08.10.2023).
60. Федорова І. Ф.
World music: походження, особливості еволюції та сучасні модифікації явища :
дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ,
2020. 235 с.
61. Феномен Володимира Івасюка URL:
https://www.radiosvoboda.org/a/29798278.html (дата звернення 08 .10.2023).
62. Філіпчук Н. О.
Етико-естетичні засади творчості Володимира Івасюка. Мистецтво і освіта. 2013.
Вип. 3 (69). С. 2–5.
63. Фольклор та рок –
ідеальний симбіоз. URL:
http://artskin.in.ua/people/folklor-ta-rok-idealnij-simbioz/ (дата звернення 08.10.2023).
64. Фурдичко А. О.
Музичний фольклор і фольклоризм на сучасному українському телебаченні.
Народознавчі зошити. 2017. Вип. 4 (136). С. 962– 969.
65. Фурдичко А. О. Стан
дослідженості фольклорного пласту в пісенній культурі України кінця ХХ ст. –
початку ХХІ ст. Вісник Маріупольського державного університету (Серія:
філософія, культурологія, соціологія). 2016. Вип. 12. С. 96–105.
66. Фурдичко А. О.
Поп-фольк як явище культурних етно-адаптаційних процесів сучасного музичного
мистецтва України. Народознавчі зошити. 2017. Вип. 5 (137). С. 1198–1207.
67. Хто така Квітка
Цісик: 12 фактів про співачку. URL:
https://www.radiosvoboda.org/a/29144578.html (дата звернення 08.10.2023).
68. Центр сучасного мистецтва ДАХ. URL:
http://dakh.com.ua/proektu/daxabraxa/ (дата звернення 08.10.2023).
69. Шевченко Н. С.
Синтез співацьких манер в українській музиці кінця ХХ – початку ХХІ століть :
автореф. дис. … канд. мист. 17.00.03 Одеса, 2015. 16 с.
70. Шмаленко О. О.
Ансамбль «Червона рута»: особливості творчої діяльності. Вісник КНУКіМ. Серія:
«Мистецтвознавство». 2015. Вип. 33. С. 182–187.
71. Ященко Л. Українське
народне багатоголосся. Київ: Музична Україна, 1962. 235 с.
72. ILLARIA –
етно-співачка, яка прославляє Україну в світі. URL:
https://uatv.ua/uk/illaria-etno-spivachka-yaka-proslavlyaye-ukrayinu-v-sviti-video
(дата звернення 08.10.2023).
73. Yekelchyk S. What Is Ukrainian about Ukraine’s Pop Culture? Canadian – American Slavic
Studies. 2010. 44. P. 217–232
Немає коментарів:
Дописати коментар