ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РОЗВИТКУ ДІТЕЙ
ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
1.1.
Характеристика мови дітей із порушенням мовлення
1.2.
Гра як засіб корекційно-розвивальної роботи у спеціальній педагогіці
РОЗДІЛ
2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ
ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
2.1.
Організація та методика проведення констатуючого експерименту
2.2.
Аналіз результатів констатуючого експерименту
РОЗДІЛ
3. ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ З
ВИКОРИСТАННЯМ ІГРОВИХ ЗАСОБІВ
3.1.
Теоретичне обґрунтування роботи з корекції мовлення у дітей із порушенням
мовлення
3.2.
Зміст роботи з корекції лексико-граматичних порушень у дітей із порушенням
мовлення з використанням ігрових засобів
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність
теми. На сьогоднішній день дедалі актуальнішою стає
проблема порушення мовного розвитку дітей. Як зазначають фахівці, чисельність
дітей із загальним порушенням мовлення в останні роки значно збільшилася.
Загальне порушення в дітей проявляється як системне недорозвинення мови, в не сформованості
лексичної і граматичної стороні мови. Дані порушення негативно впливають на
процес навчання в освітніх закладах початкової школи.
Нині багато вчених
займаються вивченням проблеми порушенням мовлення у дітей. Головне завдання
освітніх закладів полягає у розвитку та формуванні особистості, зміцнення
здоров'я, забезпечення соціально-психологічної реабілітації та адаптації дитини
за допомогою спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі
з корекційно-розвивальною та лікувально-оздоровчою діяльністю [17].
Дослідженням
особливостей мовного розвитку дітей займалися багато психологів та педагогів:
Г.А. Кашченський, Р.Є. Левко, О.М. Гвоздик, Т.В. Туманченко, Т.Б. Пилипчук,
Г.В. Чувайло та інші.
Порушення мовних засобів
значно знижує рівень спілкування дітлахів, що надалі призводить до
психологічних проблем дитини. У дітей із порушенням мовлення спостерігаються
порушення у вимові звуків, порушення фонематичного сприйняття, виникають
труднощі у лексичній та граматичній стороні мови.
Найбільш ефективним
засобом навчання у дітей є гра, оскільки в цьому віці основним видом діяльності
є ігрова діяльність. Використання ігор у роботі у дітей порушенням мовлення має
особливе значення. У процесі ігрової діяльності у дитини формуються не тільки
всі сторони мовного розвитку, а також ігри сприяють розвитку психічних процесів
у школярів із порушенням мовлення.
Об'єкт
дослідження: усне мовлення учнів із порушеннями мовлення.
Предмет
дослідження: зміст роботи з корекції порушення
мовлення в дітей шкільного віку з використанням ігрової діяльності.
Мета
дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити
зміст роботи з корекції лексико-граматичних порушень у дітей із порушенням
мовлення з використанням ігрової діяльності.
Завдання
дослідження:
1)
охарактеризувати мову дітей із порушенням мовлення;
2) дослідити гру як
засіб корекційно-розвивальної роботи у спеціальній педагогіці;
3)
простежити організацію та методику проведення констатуючого експерименту;
4)
проаналізувати результати констатуючого експерименту;
5) провести теоретичне
обґрунтування роботи з корекції мови у дітей із порушенням мовлення;
6) дослідити зміст
роботи з корекції лексико-граматичних порушень у дітей із порушенням мовлення з
використанням ігрових засобів.
Відповідно до
поставлених завдань використовувалися такі методи
дослідження:
- теоретичні: аналіз,
порівняння, емпіричне узагальнення, вивчення та аналіз наукової літератури з
проблеми дослідження;
- експериментальні:
констатуючий експеримент, кількісної та якісної обробки діагностичного
матеріалу.
Структура
роботи: бакалаврська робота складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
В даний час багато
вчених займаються вивченням проблеми порушення мовлення у дітей, дана тема не
втрачає своєї актуальності, оскільки порушення мовлення впливають на подальший
процес навчання в освітніх закладах. Найбільш ефективним засобом навчання у
дітей є гра, оскільки в цьому віці основним видом діяльності є ігрова
діяльність. Використання ігор у логопедичній роботі у дітей із порушенням
мовлення має особливе значення. У процесі ігрової діяльності у дитини
формуються не тільки всі сторони мовного розвитку, а також ігри сприяють
розвитку психічних процесів у дітлахів із порушенням мовлення.
Розвиток мови у цьому
віці є важливим етапом у житті дитини, у такому віці діти мають чути правильну
мову, вчитися викладати свої думки з допомогою граматично побудованих
пропозицій. Як відзначають фахівці, у дітей крім порушення у розвитку мови
відбуваються значні порушення у просторовому сприйнятті, увазі, пам'яті,
словесно-логічному мисленні, зоровому сприйнятті.
У логопедії виділяють
чотири рівні порушенням мовлення, кожен із рівнів має характерні особливості. I
рівень – характеризується повною відсутністю мови, чи наявності лише елементів
мови. На II рівні в дітей віком несформований словниковий запас, відбуваються
порушення у погодженнях. На III рівні є розгорнута розмовна фраза, і навіть
відсутні грубі порушення розвитку різних сторін мови, проте, можна спостерігати
порушення у оформленні складних мовних одиниць. На IV рівні у дітей
проявляється специфічні труднощі в звуко-вимовленні, виявлено зниження рівня
фонематичного сприйняття, при словотворі та словозміні діти припускаюся
помилок. Логопедичне вплив є педагогічний процес, у якому реалізуються завдання
коригуючого спілкування та виховання. Правильна організація
корекційно-розвиваюча робота дітей із загальним недорозвиненням мови: тематичне
планування, системна робота, у тому числі й здійснення індивідуального та
диференційованого підходу з урахуванням рівня розвитку та можливостей дітей,
забезпечує якісне засвоєння знань. За допомогою дидактичних ігор у дітей на
логопедичних заняттях формується плавний темп мовлення, покращується його
звучність і виразність, а також удосконалюється звуко-вимова, проводиться робота
над словотвором та побудовою фраз, розширюється та активізується словниковий
запас. А також застосування дидактичних ігор на корекційних заняттях сприяють
розвитку слухової уваги та фонематичного слуху.
У роботі було висунуто
припущення, що розробка спеціального логопедичного проекту з використанням
дидактичних ігор, сприятиме поліпшенню розвитку лексичного та граматичного
устрою мовлення дітей із порушенням мовлення.
Результати
констатуючого дослідження показали, що фактично всі дітлахи не змогли правильно
виконати завдання, діти не можуть утворювати прикметники, замість антоніма діти
змінювали слово, додаючи частинку «ні», складно визначити професії дії.
У зв'язку з цим було
розроблено перспективний проект лексико-граматичних занять, спрямований на корекцію
лексичного ладу мовлення дітей із порушенням мовлення. Проект складено на І
період навчання з вересня до листопада, з урахуванням проведення занять 3 рази
на тиждень. До проекту увійшли лексичні теми: Осінь, Назва дерев, Город, Овочі,
Домашні тварини, Сад, Фрукти, Ліс, Гриби, Ягоди, Іграшки, Одяг, Взуття,
Квартира. Меблі».
Таким чином, можна
говорити про те, що розроблений перспективний проект лексико-граматичних занять
з використанням дидактичних ігор покращити та розширити словниковий запас дітей
із порушенням мовлення, сприятиме розширенню словникового запасу, у дітей
сформуються навички узагальнення предметів за однією ознакою.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акименко В. М. Мовні
порушення у дітей. Запоріжжя: Фенікс, 2018.
2. Андрієвська Н. Г. Заняття
з розвитку зв'язного мовлення молодших школярів. У 3-х ч. Ч.1: Усна зв'язкова
мова. Лексика посібник для логопеда. Харків: ВЛАДОС, 2019. 182 с.
3. Асташук І. В. Ігри
та вправи для дітей. Київ: Ріпол Класік, Будинок. XXI століття, 2019 року.
4. Бахарський К. С.
Ігри з розвитку обстеження мови у дітей. Миколаїв: Фенікс, 2019.
5. Білий Л. І.
Порівняльне психолого-педагогічне дослідження дітей із загальним
недорозвиненням мови та нормально розвиненою мовою. Теорія та практика
корекційного навчання з мовними порушеннями, 2011. С. 56-59.
6. Блягоз А. Н.
Особливості розвитку мовлення учнів із загальним недорозвиненням мови. Молодий
учений. 2019. №3 (12). С. 141-142.
7. Бочка О. І.
Збагачення та активізація словникового запасу. Підготовча група. Київ: Видавничо-торговельний
будинок "Корифей", 2018. 50 с.
8. Вовк Л. С.
Логопедія. Тернопіль: Владос, 2016. 145 с.
9. Володимирський Л. Г.
Домашній логопед. Житомир: Фенікс, 2018.
10. Волосовець Т. В.
Подолання загального недорозвинення у дітей Дніпро: Вогні, 2016.
11. Виготський Л. С.
Питання дитячої психології. Одеса: Зірка, 2017. 224 с.
12. Гаркуш Ю. Ф.
Формування вербальних засобів спілкування у дітей. Київ, 2016.
13. Гаркуш Ю. Ф.
Педагогічне обстеження дітей. Київ: Просвітництво, 2015. 351 с.
14. Гвоздик А. Н.
Питання вивчення дитячої мови. Черкаси, 2017.
15. Голуб А. Г. Педагогіка
з основами методик виховання та навчання: навчальний посібник для бакалаврів. Суми:
Юпітер, 2016.
16. Жук Є. В. До
питання про структуру психічного розвитку дітей із затримкою експресивного
мовлення. Вісник Харківського університету. 2016, №3 (16). С. 20.
17. Жук Н. С. Подолання
недорозвинення мови у дітей: учеб.-метод. Посібник. Київ: Ексмо, 2018. 288 с.
18. Жук Н. С.
Логопедія. Основи теорії та практики. Київ: Ексмо, 2016. 286 с.
19. Закон «Про освіту»
в Україні: закон України від 29 грудня 2012 р. №273: прийнято ВРУ 21 грудня
2012 р. Укр. газ. 2012. 31 грудня
20. Коваленко В. В.
Фронтальні логопедичні заняття у старшій групі для дітей із загальним
недорозвиненням мови. 3-й рівень. III період: посібник для логопедів.
Хмельницький: Видавництво ГНОМ та Д, 2015.
21. Котовський Є. В.
244 вправи для маленьких геніїв. Розвиток креативних здібностей дитини. Рівне:
Фенікс, 2019.
22. Лалаючук Р. І.
Корекція загального недорозвинення мови у дітей (формування лексики та
граматичного ладу). Суми: СОЮЗ, 2015. 160 с.
23. Лукацький М. А.
Психологія: підручник. Вінниця: Ексмо, 2017.
24. Мирон З. А.
Розвиток мови дітей на логопедичних заняттях. Книга для логопеда. Миколаїв:
Машинобудування, 2018.
25. Невська В. П. Мовні
ігри та вправи. Посібник для вчителів логопедів, вихователів та батьків. Тернопіль:
ТЦ Сфера, 2019. 30 с.
26. Нищеревська Н. В.
Програма корекційно-розвивальної роботи в логопедичній групі дитячого садка для
дітей із загальним недорозвиненням мови з 4 до 7 років. Суми: Дитинство-прес,
2016.
27. Обух, Л. Ф. Вікова
психологія. Дніпро: Юрайт, 2019
28. Плотник, С. В.
Розвиток лексикону дитини. Рівне: Флінта, 2011
29. Подолання
загального недорозвинення мови у дітей. Навчально-методичний посібник. За заг.
ред. Т. В. Волосовець. Київ: 2017. 224 с.
30. П'ятниця Т. В.
Логопедія у таблицях, схемах, цифрах. Чернігів: Фенікс, 2015.
31. Розумовський Л. І.
Корекція порушень мови у дітей. Суми: АРКТІ, 2005.
32. Руденко В. І.
Логопедія. Практичний посібник. Харків: Наука, 2015.
33. Русланова Н. С.
Овочі. Фрукти. Ягоди. Дидактичний матеріал у розвиток лексико-грамматических
категорій в дітей віком 5-7 років. Маріуполь: АРКТІ, 2013.
34. Сазонова С. Н.
Розвиток мови дітей із загальним недорозвиненням мови. 2-ге вид., Випр. Дніпро:
Академія, 2015.
35. Смирний Є. О.
Педагогічні системи та програми виховання: навч. посібник для студентів пед.
училищ та коледжів, які навчаються за спеціальністю дошк. Освіта. Київ: ВОЛОДОС,
2015.
36. Смирний Л. Н.
Логопедія в дитячому садку: Заняття з дітьми 6-7 років з ОНР: посібник для
логопедів, дефектологів та вихователів. Черкаси: Мозаїка-Синтез, 2016.
37. Соболь А. Р.
Розвиток мови дітей: Методичний посібник з ілюстраціями. Одеса: Вид-во
"АРГО", 2016. 80 с.
38. Стребло Є. А.
Психолого-педагогічна діагностика розвитку дітей раннього віку. Чернігів:
Просвітництво, 2019.
39. Тихоневський Є. С.
Практичні вправи та завдання для усунення мовленнєвих труднощів у дітей з ОНР.
Тернопіль: АРКТІ, 2014.
40. Туман Т. В.
Логопедія. Теорія та практика. Львів: Професійна освіта, 2020. 260 с.
41. Усань О. Н.
Особливості довільної уваги дітей з моторною алалією. Харків: Просвітництво,
2014. 187 с.
42. Яровий О. С.
Методика розвитку мовлення дітей. Миколаїв: ВЛАДОС, 2014
Немає коментарів:
Дописати коментар