ВСТУП………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ
В ЗВО……………………………………………………………………………...8
1.1
Сутність поняття комунікативна компетенція……………………..8
1.2
Структура та значення комунікативної компетенції……………...14
1.3
Педагогічні умови розвитку чинників комунікативної
компетенції майбутніх викладачів технологій…………………………………………….20
Висновки до розділу 1………………………………………………………..25
РОЗДІЛ
2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСВІДНО-ПОШУКОВОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ В ЗВО……………….26
2.1
Діагностика рівня комунікативної компетенції майбутніх викладачів технологій
ЗВО…………………………………………………...26
2.2
Організація дослідно-експериментальної роботи з розвитку компетенції майбутніх викладачів
технологій ЗВО…………………………37
2.3
Контрольний етап експерименту…………………………………..41
Висновки
до розділу 2………………………………………………………..49
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..51
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….56
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….62
ВСТУП
Актуальність теми. На сьогоднішній день
суспільство висуває високі вимоги до особистості та кваліфікації педагога.
Особливо цінується здатність педагога до комунікації, що передбачає
використання інноваційних методів та стратегій, які б надихали учнів отримувати
нові знання та вміння. Все частіше сучасні педагоги стикаються з ускладненням
та постійним розширенням сфери освітніх послуг, а також з появою інноваційних
типів освітніх закладів, авторських педагогічних методів, проектів, технологій.
У зв'язку з цим, все більшої актуальності набуває необхідність розвитку комунікаційного
потенціалу майбутнього педагога.
У
професійному стандарті викладача технологій наводяться конкретні вимоги до
компетентності педагога у галузі комунікативності. Зокрема, викладача
технологій має використовувати у роботі з дітьми комунікативні методи, у тому
числі при дистанційному навчанні, організовувати публічні виступи учнів, включаючи
форуми та інтернет-конференції; формувати установку учнів на комунікацію в
максимально широкому контексті [6].
У
рамках розвитку системи освіти до навчального процесу все ширше включаються
інформаційні засоби та комунікаційні методи навчання. Поява інтерактивних
інструментів та необмеженого доступу до Інтернету створила принципово нове,
багатогранне освітнє середовище. Свою роль відіграла пандемія, змусивши школи
перебудовуватися на дистанційний формат навчання. У зв'язку з цим виникла
гостра необхідність майбутніх викладачів технологій удосконалювати комунікаційні
навички. У школах спостерігається нестача викладачів, які здатні організовувати
ефективне та креативне навчання з використанням комунікативних технологій.
Аналіз
сучасної наукової літератури виявив низку недоліків. На даний момент не
розроблено оптимальну технологію підготовки вчителів до реалізації комунікативної
компетентності, роль IT-технологій у розвитку комунікативної компетентності
педагога залишається маловивченою у науковій літературі. Викладачі недостатньо
володіють навичками використання інформаційних технологій в освітній
діяльності.
Таким
чином, виявлено протиріччя між необхідністю використання технологій та
існуючими знаннями та навичками майбутніх педагогів, необхідністю використання технологій
в комунікативній компетентності педагога та недостатньої розробленості даного
питання в системі вищої освіти.
У зв'язку з цим виявлені протиріччя
дозволили виявити проблему дослідження: як розвинути творчий потенціал
майбутнього викладача технологій.
У
зв'язку з сказаним вище слід визначити тему дослідження: «Чинники
комунікативності майбутніх викладачів технологій».
Гіпотеза
дослідження: розвиток комунікативної компетентності на уроках технологій у
майбутніх викладачів буде ефективним, якщо буде вивчено сутність та зміст
понять «комунікативної компетентності», виявлено та обґрунтовано педагогічні
умови, що забезпечують ефективність розвитку комунікативної компетентності майбутніх
педагогів, розроблено авторський курс для студентів-бакалаврів
психолого-педагогічного спрямування, що сприяє розвитку творчого потенціалу на уроках
технологій.
Об'єкт дослідження: освітній процес у вищому
навчальному закладі.
Предмет дослідження: педагогічні умови
у розвиток творчого потенціалу майбутнього викладача технологій з урахуванням чинників
комунікативності.
Мета дослідження: теоретично
обґрунтувати та експериментально довести ефективність розвитку чинників
комунікативності майбутнього викладача технологій.
Завдання
дослідження:
1)
простежити сутність та зміст поняття «чинників комунікативності особистості
педагога» у психолого-педагогічній літературі;
2)
визначити структуру та значення комунікативної компетентності;
3)
розглянути педагогічні умови розвитку чинників комунікативності майбутнього викладача
технологій;
4)
провести діагностику дослідження сформованості чинників комунікативності
майбутніх викладачів технологій;
5)
дослідити організацію дослідно-експериментальної роботи з розвитку чинників
комунікативності у майбутніх викладачів технологій;
6)
здійснити контрольний етап експерименту.
Теоретична
основа дослідження: праці сучасних педагогів про використання комунікативних
технологій в освітній діяльності (Е.О. Акименко, К.С. Антоненко, Н.В. Белінський,
Е .А. Гімельштейн, Д.Ф. Годований.
Методи дослідження: науковий аналіз
психолого-педагогічної та методичної літератури щодо проблеми дослідження;
емпіричні методи дослідження для експериментальної діяльності; аналіз та
систематизація одержаних результатів з метою виявлення динаміки показників
розвитку чинників комунікативності у майбутнього викладача технологій.
Наукова новизна.
Виявлено та науково обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють розвитку комунікативної
компетентності педагога, визначено критерії, показники та рівні комунікативної
компетентності майбутніх вчителів технологій, створено та реалізовано
авторський курс з розвитку комунікативної компетентності майбутніх викладачів
технологій. Курс побудований на вивченні технологій відповідно до останніх
трендів в освіті.
Теоретичне значення дослідження. Встановлення
сутності понять «комунікативності», «комунікативної компетентності», «комунікативний
потенціал педагога», адаптація їх змісту при подальшій побудові авторського
курсу, зміст та логіка побудови авторського курсу з розвитку комунікативної компетентності
майбутніх педагогів на уроках технологій; визначення комплексу педагогічних
умов, ефективних технологій, методів та форм, що використовуються у програмі
авторського курсу; аналіз, систематизація та використання накопиченого
педагогічного досвіду з проблеми дослідження.
Практичне значення дослідження. Розроблений
авторський курс може бути широко використаний у професійній системі підготовки
майбутніх викладачів технологій, на курсах підвищення кваліфікації педагогів,
на курсах перепідготовки «Теорія та методика на уроках технологій»; завдання з
використанням на уроках технологій, що наведені в курсі, допоможуть бути
використані на уроках технологій для розвитку комунікативної компетентності
майбутніх педагогів.
Етапи
дослідження. Дослідження розвитку комунікативної компетентності майбутніх
педагогів технології ЗВО відбувалося у кілька етапів.
На
першому етапі було здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з
проблеми дослідження. Підготовлено перший розділ магістерської, де проводився
докладний аналіз основних понять дослідження: комунікативність, комунікативна
компетентність, комунікативний потенціал педагога. Розроблено науковий апарат
дослідження – виявлено протиріччя, актуальність дослідження, його мету та
завдання, об'єкт та предмет, гіпотеза, теоретико-методологічна основа, методи
дослідження, наукова новизна, теоретична та практична значимість.
На
другому етапі було підготовлено розділ два магістерської роботи, в якому
визначено основи та педагогічні умови розвитку комунікативної компетентності майбутніх
педагогів на уроках технологій. Розроблено комплекс методик для констатуючого
та контрольного етапів педагогічного експерименту. Проведено констатуючий
експеримент, проаналізовано одержані результати, складено діаграми рівнів сформованості
комунікативної компетентності потенціалу педагога.
На третьому етапі було оформлено
результати констатуючого етапу експерименту в експериментальній та контрольній
групах. Після обговорення результатів констатуючого етапу експерименту було
проведено обговорення плану та методик формуючого етапу експерименту. Створено
авторський курс
«Розвиток комунікативної компетентності педагога»
на уроках технологій: розроблено цілі та завдання курсу, тематичний план
занять, форми та методи занять, матеріально-технічне забезпечення, критерії
оцінювання робіт.
На
четвертому етапі було проведено, описано та оформлено контрольний етап
педагогічного експерименту з використанням діагностичних методик констатуючого
етапу. Після цього були написані та оформлені висновки до розділів, загальні висновки
та додатки магістерської роботи. До додатків крім розробленого авторського
курсу внесено розроблені авторські методики - анкета «Наявність творчих ідеалів
та образів-орієнтирів у житті та в професії», план розмови "Творче
володіння педагогічним інструментарієм", критерії оцінювання портфоліо
"Розвинені комунікативні здібності". Наприкінці було повністю
оформлено всю магістерську роботі відповідно до методичних вказівок щодо
оформлення.
Структура роботи.
Дипломна робота складається із вступу, двох розділів (теоретичного та
практичного), висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних
джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
У
науковій літературі тема комунікативності та комунікативного потенціалу
особистості висвітлена досить широко, проте не існує єдиного підходу до
визначення основних понять, що ускладнює діагностику та вивчення проблеми. Так,
під терміном «комунікативність» можуть розумітися діяльність особистості, і
створені нею цінності. У психолого-педагогічній літературі комунікативність є
діяльність, що сприяє творенню, відкриттю чогось, раніше невідомого в
спілкуванні. Більшість дослідників характеризують комунікативність як процес
створення нового, що веде до певного успішного результату спілкування.
Сучасний
освітній процес неможливий без змін та інновацій, де особливу роль відіграє
творчість. Тому творчий потенціал майбутнього викладача набуває особливої
актуальності і є внутрішніми здібностями освоювати і творчо використовувати
певні навички та вміння.
Структура
комунікативної компетенції особистості майбутнього педагога визначена наступним
чином: ціннісний компонент (осмислення та прийняття ціннісної природи самої комунікації;
визнання комунікаційного характеру педагогічних цінностей; наявність комунікаційних
ідеалів та образів-орієнтирів у житті та в професії), когнітивний компонент
(знання про людину, її креативності, знання специфіки педагогічної комунікації,
комунікативно орієнтований педагогічний кругозір), діяльнісний компонент
(розвинені комунікативні здібності, комунікативне володіння педагогічним
інструментарієм).
Для
розвитку комунікативного потенціалу в майбутніх викладачів технологій необхідно
реалізувати низку педагогічних умов. На заняттях необхідно чітко формулювати
актуальність реалізованої ідеї та вимірної мети навчання, використовувати
особистісно-орієнтований підхід та дотримуватись основних етапів вирішення комунікативної
задачі: задум, планування, виконання, перевірка та вдосконалення.
Організація
інноваційно-педагогічної діяльності має відбуватися з широким використанням
сучасних IT-технологій та застосування активних методів навчання. Використання
рефлексії для самооцінки та аналізу кількісних та якісних результатів,
досягнутих у розвитку педагогічної комунікації, також необхідне майбутнім
педагогам.
Найважливіше
завдання сучасного викладача – враховувати та використовувати переваги та
недоліки мислення сучасного покоління, а отже, опанувати сучасні IT-технології,
які також можуть бути застосовані з метою підвищення творчого потенціалу
майбутніх педагогів. До них відносять доповнену реальність, цифрові
інструменти, що допомагають реалізувати гейміфікацію в освітньому процесі та
підкастинг.
Діагностика
дослідження сформованості комунікативного потенціалу майбутніх викладачів
технологій показала, що більшість піддослідних перебувають на низькому або
середньому рівні визнання комунікативного характеру педагогічних цінностей, у
них немає комунікативних ідеалів та образів-орієнтирів у житті; на низькому або
середньому рівні присутні знання про людину, її креативність, а також специфіки
педагогічної комунікативності; не сформовано комунікативно орієнтований
педагогічний кругозір; на низькому чи середньому рівні комунікативні здібності
та володіння педагогічним інструментарієм. Лише по одному студенту в
експериментальній та контрольній групах було зараховано на високий рівень
розвитку комунікативного потенціалу.
З
метою підвищення рівня комунікативної компетенції майбутніх викладачів було
розроблено та апробовано авторський курс «Розвиток комунікативної компетенції майбутнього
викладача технології». Термін навчання: 36 годин (лекційних – 18 годин,
практичних – 18 годин).
Зміст
навчання було розроблено так, щоб не лише розвивати навички комунікативної
компетенції, поповнити наявні знання, а й підвищити у майбутніх викладачів
інтерес до професійної діяльності та мотивацію до саморозвитку у майбутній
професії. Курс дозволяє сформувати основні уявлення слухачів про роль технологій
у сучасному освітньому процесі та допомогти подолати труднощі у майбутній
професійній діяльності, перешкоджати емоційному вигорянню. Розроблені завдання
покликані розвинути творчий потенціал майбутнього викладача на ціннісному,
когнітивному та діяльнісному рівнях. Вони висвітлюють широту творчого характеру
педагогічної діяльності; представляють зразки для орієнтиру у професії;
доповнюють знання про людину, особи, її креативність; дозволяють побачити
специфіку педагогічної творчості; розширити творчо орієнтований педагогічний
світогляд; розвинути творчі здібності та володіння педагогічним
інструментарієм.
В
курсі чотири модулі: вступ, AR (доповнена реальність), онлайн-інструменти для
реалізації гейміфікації та підскастингу в освітньому процесі. На лекційних та
практичних заняттях студенти вивчали наступні теми: роль технологій в освіті.
Як форми занять використовувалися проблемна лекція та візуальна лекція,
семінар-бесіда, лекція-бесіда, семінар з використанням методу аналізу
конкретних ситуацій, проблемний семінар. Вибір таких форм роботи передбачав
активну участь студентів у процесі навчання, обмін особистим досвідом та
досвідом педагогів-дослідників. Достатню кількість годинників було виділено на
практичну частину, в ході якої учні навчилися самостійно використовувати
навчальні додатки, конструювати завдання на різних дидактичних платформах,
створювати та розміщувати освітній контент. Особлива увага приділялася тому, з
якою метою використовується та чи інша технологія і як її можна впровадити в структуру
уроку.
Як
форма підсумкового контролю надавалися конспекти уроку та матеріали до нього з
будь-якого предмета технологій. Це було необхідно для того, щоб отримані знання
та навички знайшли застосування безпосередньо у практичній діяльності, а студенти
навчилися адекватно обирати потрібну технологію та застосовувати з метою
підвищення ефективності освітнього процесу.
У
ході навчання за курсом було враховано та реалізовано умови ефективного
розвитку творчого потенціалу майбутніх педагогів. Інноваційно-педагогічна
діяльність забезпечувалася вибором сучасних технологій та активних методів
навчання. Особливу увагу на кожному занятті приділялося формулюванням
актуальності, реалізованої ідеї та мети навчання. Проводилася обов'язкова
педагогічна рефлексія – студенти аналізували, чому вони навчилися, навіщо і як
це можна буде застосувати практично. Використовувався особистісно-орієнтований
підхід, що було особливо важливо, оскільки більшість завдань мало творчий
характер, а отже, успіхи та невдачі кожного студента слід було оцінити за
різними критеріями. Крім того, всі заняття були побудовані відповідно до етапів
вирішення творчої задачі: позначався початковий задум, потім відбувалося
планування, студенти виконували завдання, пізніше перевіряли та шукали шляхи вдосконалення
готового продукту.
Контрольний
етап педагогічного експерименту виявив динаміку сформованості комунікативної
компетенції у студентів у експериментальній групі, що пройшла навчання за
курсом. Майбутні педагоги покращили свої результати за кожним критерієм.
Найбільші зміни відбулися щодо показників визнання комунікативної компетенції педагогічних
цінностей, наявності творчих ідеалів, комунікативного володіння педагогічним
інструментарієм. 4 особи перейшли з низького рівня на середній, і ще 4 – із
середнього на високий. Студенти поповнили портфоліо розробками та матеріалами,
побудованими на використанні сучасних IT-технологій, набули прикладів для
наслідування в частині професійної творчості, зацікавилися подальшим вивченням
інновацій, глибше розглянули специфіку педагогічної творчості, отримали
мотивацію на саморозвиток.
У
контрольній групі за підсумками контрольного етапу лише одному студенту вдалося
перейти з низького результату на середній. Студенти цієї групи не проходили
навчання з курсу, і на етапі повторної діагностики комунікативної компетенції відчували
ті ж труднощі, що на самому початку педагогічного експерименту.
Отримані
результати свідчать, що навчання за курсом успішно сприяло розвитку комунікативного
потенціалу майбутніх викладачів технологій ЗДО. Гіпотеза дослідження
підтверджена, виконані поставлені цілі та завдання дослідження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Александрова С. А. Професійно-комунікативна компетентність: тексти лекцій:
навч. посіб. Харків: ХНАМГ, 2008. 144с.
2.
Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та
українські перспективи. Київ: КІС, 2004. 86 с.
3.
Бутенко Н. Комунікативна майстерність викладача: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2005.
336 с.
4.
Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : посібник для
студентів вищих навчальних закладів. Дрогобич : Коло, 2006. 326 с.
5.
Горбунова В. Психологія командотворення: ціннісно-рольовий підхід до формування
та розвитку команд : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 380
с.
6.
Горбунова В. О. Психологічні особливості студентсько- викладацьких взаємин:
аналіз психологічного контракту. Практична психологія та соціальна робота.
2012. № 5. С. 76-80
7.
Горностай П. П. Методи групової роботи в системі освіти : методичні
рекомендації. Київ: Міленіум, 2017. 64 с.
8.
Дербеньова А. Тренінги з розвитку комунікативності вчителів / Укл. А.
Дербеньова, А. Кунцевська. Харків: Основа, 2009. 191 с.
9.
Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. Київ:
Академвидав, 2004. 352с.
10.
Єзова С. А. Комунікативна компетенція. Наукові та технічні бібліотеки. 2008. № 4. С. 14 -18.
11.
Жуков В. І., Скуратівський В.А. Соціальне партнерство в Україні. навч. посіб.
Київ: НАДУ, 2000. 200с.
12. Загородна О. Ю. Формування комунікативної
професійної компетентності студентів економічних спеціальностей засобами
інноваційних технологій : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2010.
254 с.
13.
Зязюн І. А. Гуманістична парадигма в освіті. Вища освіта в Україні: реалії,
тенденції, перспективи розвитку: зб. наук. пр Київ : Інститут педагогіки і
психології, 1996. Част. 1. С. 8-12.
14.
Кузнецова В. М. Ідеї співдружності й педагогічного співробітництва у спадщині
В. О. Сухомлинського. Вісник Черкаського університету: зб. наук. пр. Черкаси,
2010. Вип. 181. Ч. 3. С. 86-89.
15.
Курлянд З. Н. Інновації в системі вищої педагогічної освіти. Педагогіка вищої
школи: навч. посіб. / за ред. З. Н. Курлянд. Київ, 2007. С. 180-225.
16.
Лашко О. В. Психолого-педагогічний
супровід майбутніх фахівців з неруйнівного контролю в процесі професійної
підготовки у вищому навчальному закладі. Сучасні прилади, матеріали і
технології для неруйнівного контролю і технічної діагностики машинобудівного і нафтогазопромислового обладнання: зб. тез доп. 8
міжнарод. наук-техн. конф. (м. Івано- Франківськ, 14 - 16 листопада 2017 р.).
Івано-Франківськ, 2017. С. 70-72.
17.
Мартиненко C. Сучасні підходи до формування комунікативної компетентності
майбутнього вчителя початкової школи. Науковий вісник Волинського національного
університету імені Лесі Українки : педагогічні науки. С. 85 - 89.
18.
Мороз І. В. Педагогічні умови застосування кредитно-модульної системи навчання
студентів економічних факультетів ВНЗ: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец.
13.00.04. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2004. 20 с.
19.
Москаленко В В. Соціальна психологія: підручник. Київ: Центр учбової
літератури, 2008. 688 с.
20. Обозов М. М. Психологія міжособистісних
відносин. Київ : Либідь, 1990. 191 с.
21.
Овчарук О. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та
українські перспективи / під заг. ред. О. Овчарук. Київ: «К.І.С.», 2004. 112с.
22.
Пєхота О. М. Освітні технології: навч.-метод. посіб. Київ: А.С.К., 2001. 256 с.
23.
Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. Харків: Вид.
група «Основа», 2010. 360 с.
24.
Пометун О. Запровадження компетентнішого підходу - перспективний напрям
розвитку сучасної освіти. URL: http: // visnyk.iatp.org.ua (дата звернення: 02.12.2023).
25.
Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод.
посіб. Київ: А.С.К., 2002. 136 с
26.
Пометун О. І. та ін.. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
наук.-метод. посіб. Київ: Видавництво А.С.К., 2004. 192 с.
27.
Пометун О. І. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції
сучасної педагогічної науки. Вісник програм шкільних обмінів. 2005. № 23.
С.25-27
28.
Пометун О. І., Комар О. А. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів:
інтерактивні технології у ВНЗ: навч. посіб. Умань: РВЦ «Софія», 2007. 166 с.
29.
Поркуян О. В. Розвиток творчих здібностей учнів у контексті гуманістичної
педагогіки В.О. Сухомлинського: збірник матеріалів педагогічних читань /
Укладачі: О. В. Поркуян та ін. - Кіровоград: ФОП Александрова М. В., 2011. 160
с.
30.
Семенюк О. А. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. Київ : ВЦ
«Академія», 2010. 240 с.
31.
Січкарук О. М Інтерактивні методи навчання у вищій школі : навч.-метод. посіб.
Київ : Таксон, 2006. 88 с.
32.
Совдагарова Л. Впровадження концепції STEM - освіти при викладанні
спецдисциплін. Інноваційні технології навчання обдарованої молоді: матеріали Х
Міжнародної науково- практичної конференції (Київ, 20 грудня 2018 р.). Київ:
Інститут обдарованої дитини НАПНУкраїни, 2018. С. 84-90.
33.
Совдагарова Л. Педагогіка співпраці в умовах реалізації концепції навчання
впродовж життя . Педагогічне Криворіжжя: педагогічний альманах . Кривий Ріг,
2019 . Вип. № 5 С. 108-109
34.
Сохань Л. В. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. посіб. Київ :
Богдана, 2003. 520 с.
35.
Технологія творчого розвиваючого навчання (І. П. Волков). Учбові матеріали для
студентів і школярів України. ИКЬ : http://um.co.ua/10/10-13/10-131303.html (дата
звернення: 02.12.2023).
35.
Фіцула М. Вступ до педагогічної професії: навч. посіб. Тернопіль: Навч. книга,
2003. 167 с.
36.
Фіцула М. М. Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі: навч.
посіб. Київ : Академвидав, 2010. 320 с.
37.
Фіцула М. М. Педагогіка. Київ: Академвидав, 2003. 528 с.
38.
Чепелєва Н. В. Становлення професійної компетентності в
системі вузівської підготовки практичних
психологів. Психолого- педагогічна наука і суспільна ідеологія: матеріали методологічного
семінару АПН України (м.Київ, 12 листопада 1998 р.). Київ: Гнозис, 1998. 605 с.
38.
Чепіль М. М. Педагогічні технології: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2012. 224
с.
39.
Щодо соціально-громадської діяльності. Молодіжний центр «#StudHub» .
Криворізький державний педагогічний університет: URL :
https://kdpu.edu.ua/sotsialno-hromadska-diialnist/molodizhnyi-tsentr-studhub.html
(дата звернення: 02.12.2023).
40.
Ягупов В. В. Педагогіка: навч. посіб. Київ: Либідь, 2003. 560 с.
41.
Ягупов В. В. Функції навчального процесу. Функція самовдосконалення Електронна
бібліотека підручників. URL: http://eduknigi.com/ped view.php?id=23 (дата
звернення: 02.12.2023).
42. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної
комунікації: навч. посіб. Київ : ВЦ «Академія», 2010. 312 с.
43. Adams K. The Sources of Innovation and
Creativity // National Centre on Education and the Economy. Retrieved August
10, 2017. URL : http://www.fpspi.org/pdf/innovcreativity.pdf (дата звернення: 02.12.2023).
44. Afzal S. The effect of creativity model for
creativity development in teachers // International Journal of Information and
Education Technology, 2014. P. 138-142.
45. Brian Tomlinson. Challenging teachers to
use their coursebook creatively// Creativity in the English language classroom,
2015. № 7. P. 24-28.
46. Jan L., Otakar N., Nyvlt V., Lizbetinova L.
Potential of Age-management in the Construction Digitalization Process SHS web
of conferences (2021-01-01). URL:
https://doaj.org/article/9aec65d81e87470a9c185bfee2c87598 (дата звернення: 02.12.2023).
47. Marisa Constantinides. Creating creative
teachers // Creativity in the English language classroom, 2015. № 7. P.
115-122.
48. Ozkan M., Solmaz B. Mobile Addiction of
Generation Z and its Effects on their Social Lifes: (An Application among
University Students in the 18-23Age Group) // Procedia - Social and Behavioral
Sciences, 2015. № 205. PP. 92-98.
49. Roy A. Technology in teaching and learning
MPhil Research Scholar English Department Christ University, Bangalore. India,
2019. URL : www.jetir.org (дата обращения: 18.11.2021).
50. McLoughlin C. Scaffolding: Applications to
learning in technology supported environments. Proceedings of the World
Conference on Educational Multimedia and Hypermedia & World Conference on
Educational Telecommunications. Seattle, Washington, June 19-24, 1999. URL:
http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED446740.pdf (дата звернення: 02.12.2023).
51. Roger Т. Johnson, David W. Johnson, Carl A.
Smith. Cooperative learning: An activelearning strategy for the college
classroom. University of Minnesota, Minneapolis, 1998. Р. 34 -37.
52. Turner R. H. Role-taking, role standpoint,
and reference group behavior. American Journal of Sociology. 1956. V. 61. P.
216-328.
53. Wilson S., Sabee C. Explicating
Communicative Competence as a Theoretical Term. Handbook of Communication and
Social Interaction Skills. New York : Erlbaum, 2001. 154 p.
ДОДАТОК
А
Анкета «Наявність комунікативних ідеалів»
1.
Розкажіть про педагога (педагогів), якого (яких) Ви могли б назвати Вашим комунікативним
ідеалом або орієнтиром у професії (5-7 пропозицій).
2.
Розкажіть про людину (людей), яку (яких) Ви могли б назвати Вашим комунікативним
ідеалом чи орієнтиром у житті (5-7 пропозицій).
Інтерпретація
результатів:
-
Високий рівень – студент надав розгорнуту відповідь на обидва питання,
перерахував кілька аргументованих прикладів щодо кожного пункту.
-
Середній рівень – студент надав недостатньо розгорнуту відповідь на обидва
питання, перерахував один або кілька аргументованих прикладів щодо кожного
пункту.
-
Низький рівень – студент не надав розгорнутої відповіді на два чи одне
запитання, перерахував один чи кілька прикладів щодо кожного пункту, але не
аргументував свою позицію; відповіді мають формальний характер.
ДОДАТОК
Б
Критерії оцінювання портфоліо
1.
Наявність творчих робіт, підготовлених у процесі навчання чи практик, від 0 до
балів:
0 – роботи не надані;
1 – надана 1 робота;
2 – надано 2-5 робіт;
4 – надано 6 і більше робіт.
2.
Оригінальність наданих робіт:
0 - хоча б одна з робіт скопійована з
інтернету; 1 – робота на 50% та більше скопійована з інтернету; 2 - робота на
49-20% скопійована з Інтернету; 3 - робота оригінальна або на 19% і менш
скопійована з Інтернету.
3.
Інноваційність поданих робіт.
0 - роботи скопійовані, і неможливо
оцінити цей пункт;
1 – під час підготовки роботи
використовувалися лише використовувані всіма педагогами традиційні технології;
2 – під час підготовки роботи
використовувалися всіма педагогами традиційні технології, але з нестандартним
підходом;
3 – під час підготовки роботи
використовувалися інноваційні технології. Інтерпретація
результатів:
Високий рівень – 9-8 балів. Середній
рівень – 7-5 балів Низький рівень – 4 та менше балів.
ДОДАТОК
В
План бесіди
1.
Розкажіть, які засоби візуалізації інформації ви застосовуєте на уроках та
(або) плануєте застосувати.
2.
Розкажіть, як на уроках технології ви застосовуєте комунікативні компетентності
на уроках та (або) плануєте застосувати.
3.
Розкажіть, які креативні комунікативні технології навчання ви застосовуєте на
уроках технологій та (або) плануєте застосувати.
4.
Розкажіть, як ви організуєте взаємодію учнів, що потребує інших позицій
викладача (комунікативне навчання) та (або) плануєте організувати.
Інтерпретація
результатів:
Високий
рівень: студент назвав чотири та більше засоби візуалізації інформації на
уроках технології, комунікативні комунікативні технології та форми організації
інтерактивного навчання. Промова аргументована, не потрібні підказки.
Середній
рівень: студент назвав три засоби візуалізації інформації на уроках технологій,
комунікативні педагогічні технології та форми організації інтерактивного
навчання. Мова в більшості випадків аргументована, рідко потрібні підказки.
Низький
рівень: студент назвав два менші засоби візуалізації інформації на уроках
технологій, комунікативні педагогічні технології та форми організації
інтерактивного навчання. Мова в більшості випадків не аргументована, постійно
потрібні підказки.
ДОДАТОК
Г
Авторський курс "Розвиток комунікативного потенціалу майбутнього педагога технологій"
Авторський
курс "Розвиток комунікативного потенціалу майбутнього педагога технологій"
Всього: 36 годин, з них:
-
лекції – 18 годин,
-
практики – 18 годин,
Форма навчання: очна.
Пояснювальна записка.
Актуальність. На сьогоднішній день
суспільство висуває високі вимоги до особистості та кваліфікації педагога
технологій. Особливо цінується здатність педагога до комунікативності, що
передбачає використання інноваційних методів та стратегій, які б надихали учнів
отримувати нові знання та вміння. Все частіше сучасні педагоги технологій стикаються
з ускладненням та постійним розширенням сфери освітніх послуг, а також появою
інноваційних типів освітніх закладів, авторських педагогічних методів, проектів
на уроках технологій. У зв'язку з цим, все більшої актуальності набуває потреби
розвитку комунікативного потенціалу педагога.
У
рамках розвитку системи освіти до навчального процесу все ширше включаються
інформаційні засоби та мультимедійні методи навчання. Інформаційно-комунікативні
технології на уроках технології сьогодні – один з найпріоритетніших напрямків.
Поява
персональних комп'ютерів, інтерактивних інструментів та необмеженого доступу до
Інтернету створила принципово нове, багатогранне освітнє середовище. Свою роль
відіграла пандемія та повномасштабна, змусивши школи перебудовуватися на
дистанційний формат навчання. У зв'язку з цим виникла гостра необхідність для
педагогів удосконалювати навички володіння на уроках технологій. Однак у школах
спостерігається нестача викладачів, які здатні організовувати ефективне та
креативне навчання на уроках технологій.
Авторський
курс «Розвиток комунікативного потенціалу майбутнього педагога технологій»
спрямований на знайомство та оволодіння слухачами сучасних знань на уроках технологій,
які потребують комунікативного підходу та креативності. Найбільший потенціал на
сьогоднішній день мають доповнена реальність (AR), онлайн-інструменти для
реалізації гейміфікації та подкастинг.
Ефективність
використання даних технологій в освітньому процесі доведена проведеними
дослідженнями, однак у сучасних вітчизняних школах та вишах вони
використовуються недостатньо широко через загальну консервативну спрямованість
навчання.
Комунікативний
потенціал педагога повинен дозволяти професіоналу брати участь у створенні та
зміні елементів освітнього процесу на основі знаходження нестандартних рішень,
освітніх завдань за допомогою наявних знань та навичок.
Тематичне
планування представлено у таблиці Г.1, форми проведення занять перераховані у
таблиці Г.2, умови підсумкового контролю відображені у таблиці Г.3.
Ціль:
розвиток комунікативного потенціалу майбутніх викладачів на уроках технологій.
Завдання:
-
сформувати основні уявлення слухачів на уроках технологій у сучасному
освітньому процесі;
-
допомогти подолати труднощі у майбутній професійній діяльності та перешкоджати
емоційному вигорянню;
-
підвищити інтерес слухачів до професійної діяльності;
- доповнити знання про методи та прийоми педагогічної діяльності.
Матеріально-технічне
забезпечення:
-
матеріали до занять: конспекти, наочні інтерактивні посібники;
-
мультимедійне обладнання: ноутбук, колонки, екран, проектор, доступ до
Інтернету;
-
наявність смартфона, планшета чи ноутбука у кожного студента.
Немає коментарів:
Дописати коментар