АНОТАЦІЯ……………………………………………………………………….4
ВСТУП…………………………………………………………………………….7
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………..11
1.1
Визначення поняття «волонтерство» та його значення під час кризових ситуацій………………………………………………………………..11
1.2
Концептуалізація державного регулювання волонтерської діяльності та моделі
державно-волонтерської співпраці…………………………………..16
1.3
Волонтерство в контексті російської агресії…………………………21
1.3.1
Виникнення та еволюція волонтерської діяльності під час російської агресії та
її впливу на Україну………………………………………21
1.3.2
Значення волонтерів у подоланні наслідків російської агресії в Україні…………………………………………………………………………..24
1.3.3
Проблеми, з якими стикаються волонтери та волонтерські організації в Україні в
контексті російської агресії…………………………….28
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..31
РОЗДІЛ
2.
МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ…………………………….33
2.1
Порівняльний аналіз моделей державно-волонтерської співпраці в різних країнах…………………………………………………………………….33
2.2
Законодавча база волонтерської діяльності в Україні………………36
2.3
Державно-волонтерське партнерство у протидії російській агресії..40
2.3.1
Практичні приклади успішних державно-волонтерських ініціатив співпраці та оцінка
ефективності існуючих механізмів……………..40
2.3.2
Виявлення прогалин та недоліків у чинному державному регулюванні волонтерської
діяльності в Україні………………………………43
2.3.3
Вплив державно-волонтерського партнерства на подолання наслідків російської агресії
в Україні…………………………………………...46
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..50
РОЗДІЛ
3. ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В
УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ………………………………………………………..52
3.1
Виклики, з якими стикаються як волонтери, так і держава в процесі співпраці………………………………………………………………………….52
3.2
Можливості підвищення ефективності державно-волонтерського партнерства………………………………………………………………………55
3.3
Рекомендації та передовий досвід співпраці між державними установами та
волонтерськими організаціями…………………………………59
3.3.1
Рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання волонтерської
діяльності…………………………………………59
3.3.2
Посилення законодавчої бази підтримки волонтерської діяльності…………………………………………………………………………62
3.3.3
Вивчення міжнародного досвіду та найкращих практик волонтерської діяльності співпраці
між державними установами та волонтерськими організаціями………………………………………………….65
Висновки
до розділу 3…………………………………………………………..68
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..70
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….72
АНОТАЦІЯ
Механізми державного регулювання волонтерської
діяльності в умовах російської агресії
Складність сучасних конфліктів, таких
як триваюча агресія Росії проти України, вимагає інноваційних та адаптивних
реакцій. Однією з таких відповідей є залучення волонтерів до різних сфер для
пом’якшення наслідків агресії для постраждалих громад. У цій роботі
розглядаються механізми державного регулювання волонтерської діяльності в
контексті російської агресії, досліджуються стратегії, виклики та результати
цієї унікальної співпраці.
Ключові слова: волонтерська
діяльність, державне регулювання, російська агресія, реагування на конфлікт,
залучення громади.
Сплеск
волонтерської діяльності у відповідь на кризи є постійним глобальним явищем. У
випадку агресивних дій Росії ця робота досліджує механізми, за допомогою яких
держави можуть ефективно регулювати зусилля волонтерів, сприяючи координації,
безпеці та максимальному впливу. Завдяки комплексному аналізу та реальним
прикладам це дослідження підкреслює важливість співпраці між волонтерами та
державними установами під час кризи. Державне регулювання волонтерської
діяльності починається зі створення законодавчої бази, яка визначає права,
обов’язки та обмеження волонтерів та їх організацій. Наприклад, в 2014 році
Україна прийняла «Закон про волонтерство», забезпечивши правову основу для
волонтерських груп, які підтримують військові та гуманітарні зусилля проти
російської інтервенції.
Ефективне
державне регулювання передбачає встановлення каналів зв’язку, які сприяють
співпраці між державними установами, волонтерськими організаціями та окремими
волонтерами. Така координація має вирішальне значення для запобігання
дублюванню зусиль, забезпечення оптимізації ресурсів і уникнення потенційних
конфліктів.
Державне
регулювання передбачає механізми навчання та підвищення кваліфікації
волонтерів. Уряди можуть запроваджувати навчальні програми, які озброюють
волонтерів відповідними навичками, знаннями та протоколами для роботи в
середовищах високого ризику. Волонтерська діяльність у зонах конфлікту несе в
собі невід’ємний ризик. Державне регулювання має віддавати пріоритет безпеці
волонтерів за допомогою таких заходів, як забезпечення захисним спорядженням,
надання медичної підтримки та встановлення протоколів для надзвичайних
ситуацій. Державне визнання волонтерських внесків є потужним мотивуючим
фактором. Уряди можуть визнати зусилля волонтерів шляхом нагород, громадського
визнання та фінансових стимулів. Це визнання не тільки підвищує моральний дух,
але й спонукає більше людей брати участь у волонтерській діяльності.
Механізми
державного регулювання відіграють ключову роль у формуванні результативності та
ефективності волонтерської діяльності, зокрема в умовах російської агресії.
Завдяки поєднанню законодавчої бази, координації зусиль, розвитку потенціалу,
заходів безпеки та ініціатив щодо визнання уряди можуть використовувати силу
волонтерства для створення більш комплексної та стратегічної відповіді на
кризи.
ANNOTATION
The
complexity of modern conflicts, such as Russia's ongoing aggression against
Ukraine, requires innovative and adaptive responses. One such response is the
involvement of volunteers in various fields to mitigate the consequences of
aggression for affected communities. This work examines the mechanisms of state
regulation of volunteer activity in the context of Russian aggression, explores
the strategies, challenges and results of this unique cooperation.
Keywords:
volunteer activity, state regulation, Russian aggression, conflict response,
community involvement.
The surge in volunteerism in response
to crises is a persistent global phenomenon. In the case of Russia's aggressive
actions, this work explores mechanisms by which states can effectively regulate
volunteer efforts, promoting coordination, security, and maximum impact.
Through comprehensive analysis and real-world examples, this study highlights
the importance of collaboration between volunteers and government agencies
during a crisis. State regulation of volunteer activities begins with the
creation of a legislative framework that defines the rights, obligations and
limitations of volunteers and their organizations. For example, in 2014,
Ukraine passed the "Law on Volunteering", providing a legal framework
for volunteer groups supporting military and humanitarian efforts against
Russian intervention.
Effective state regulation involves
the establishment of communication channels that facilitate cooperation between
state institutions, volunteer organizations, and individual volunteers. Such
coordination is critical to prevent duplication of effort, ensure optimization
of resources, and avoid potential conflicts.
State
regulation provides mechanisms for training and improving the qualifications of
volunteers. Governments can implement training programs that equip volunteers
with the appropriate skills, knowledge and protocols to work in high-risk
environments. Volunteering in conflict zones carries an inherent risk.
Government regulation should prioritize the safety of volunteers through
measures such as provision of protective equipment, provision of medical
support and establishment of emergency protocols. State recognition of
volunteer contributions is a powerful motivating factor. Governments can
recognize the efforts of volunteers through awards, public recognition and
financial incentives. This recognition not only boosts morale, but also
encourages more people to volunteer.
Mechanisms of state regulation play a
key role in shaping the effectiveness and efficiency of volunteer activities,
in particular in the conditions of Russian aggression. Through a combination of
legislative frameworks, coordination efforts, capacity building, security
measures and recognition initiatives, governments can harness the power of
volunteerism to create a more comprehensive and strategic response to crises.
ВСТУП
Актуальність теми. У світі, позначеному
геополітичною напругою та регіональними конфліктами, роль волонтерства набула
нових вимірів. Виникнення криз гуманітарного, екологічного чи політичного
характеру підкреслило важливість об’єднання окремих людей та організацій
громадянського суспільства для надання критичної підтримки та допомоги.
Триваюча російська агресія проти України висунула на перший план важливість
волонтерської діяльності як механізму реагування на такі складні та
багатогранні виклики.
Глобальний
ландшафт став свідком сплеску популярності волонтерства як життєво важливого
компонента реагування на катастрофи та відновлення. Український досвід
мобілізації волонтерів перед обличчям російської агресії слугує прикладом. Світ
бореться з безліччю конфліктів і криз, і розуміння того, як держави регулюють
волонтерські ініціативи та співпрацюють з ними, є доречним для ефективного
вирішення таких проблем. Ідеї, отримані в результаті цього дослідження, можуть
сприяти глобальному дискурсу щодо врегулювання криз, управління та ролі
громадянського суспільства в часи конфлікту.
В
українському контексті триваюча російська агресія створила безпрецедентні
виклики в багатьох вимірах суспільства. Волонтерська діяльність виявилася
незамінною для полегшення тягаря, спричиненого переміщенням, втратою та
пошкодженням інфраструктури. Дослідження механізмів державного регулювання
волонтерської діяльності має безпосереднє відношення до спроможності України
ефективно використовувати цей імпульс. Досліджуючи механізми та стратегії, які
можуть покращити співпрацю між волонтерами та державними інституціями, це
дослідження спрямоване на те, щоб надати Україні змогу орієнтуватися в
складнощах поточної кризи та закласти основу для майбутніх стратегій управління
кризою.
Оскільки
держави борються зі складнощами сучасних криз, взаємодія між волонтерською
діяльністю та урядовими постановами вимагає ретельного розгляду. Результати
цього дослідження можуть сприяти формуванню політики, яка заохочує ефективну
співпрацю між волонтерами та державними установами, забезпечуючи узгодження
цілей, ресурсів та досвіду.
Актуальність
цієї дипломної роботи полягає в її потенціалі сприяти розумінню еволюції
відносин між громадянським суспільством і державою в сфері врегулювання криз.
Зосереджуючись на конкретному випадку волонтерської діяльності в контексті
російської агресії, це дослідження робить внесок у взаємодію держави та
громадянського суспільства, управління в кризових ситуаціях та наслідки такої
взаємодії для стійкості суспільства.
У
світі, позначеному геополітичною невизначеністю та безпрецедентними кризами,
тема механізмів державного регулювання волонтерської діяльності в умовах
російської агресії є своєчасною та актуальною. Здатність держав ефективно
співпрацювати з волонтерськими ініціативами передбачає не лише вирішення
нагальних проблем, але й створення стійких спільнот, здатних витримати майбутні
шторми. Ця дипломна робота намагається розкрити складність цієї взаємодії з
метою запропонувати ідеї, які виходять за межі українського контексту та
сприяють ширшому дискурсу про врегулювання криз, управління та роль
громадянського суспільства в часи лиха.
Об’єктом дослідження є механізми державного регулювання волонтерської
діяльності.
Предметом дослідження є взаємодія державних інституцій та волонтерської
діяльності в умовах російської агресії.
Метою роботи є дослідження та аналіз
механізмів державного регулювання волонтерської діяльності в умовах російської
агресії проти України, надати інформацію, яка може стати основою для розробки
політики, покращити співпрацю та зробити внесок у дискурс щодо управління кризою
в контексті геополітичних конфліктів.
Відповідно
до мети роботи були визначені так завдання:
1)
дати визначення поняттю «волонтерство» та його значення під час кризових
ситуацій;
2)
розглянути концептуалізацію державного регулювання волонтерської діяльності та моделі
державно-волонтерської співпраці;
3)
простежити волонтерство в контексті російської агресії
4)
здійснити порівняльний аналіз моделей державно-волонтерської співпраці в різних
країнах;
5)
дослідити законодавчу базу волонтерської діяльності в Україні;
6)
проаналізувати державно-волонтерське партнерство у протидії російській агресії;
7)
визначити виклики, з якими стикаються як волонтери, так і держава в процесі
співпраці;
8)
розглянути можливості підвищення ефективності державно-волонтерського
партнерства;
9)
дати рекомендації та передовий досвід співпраці між державними установами та
волонтерськими організаціями.
Методи
та інформаційна основа дослідження. У роботі використано загальнонаукові і
спеціально – наукові методи пізнання. У всіх розділах роботи використовувалися
методи: системного підходу, аналізу і синтезу, класифікації, систематизації,
порівняльно-правового методу, формально-логічного методу.
Огляд
наукових джерел. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що проблема
вимагає всебічного вивчення, їй присвятили свої наукові роботи такі дослідники
як: Сидоренко К.О., Козачук М.Б., Безпалько О., Звєрева І., Н. Заверико, Г.
Лактіонова, О. Карпенко, А. Капська, Н. Комарова, Л. Міщук, І. Мигович, С.
Пальчевський, В. Петрович, Ю. Поліщук, А. Рижанова, М. Тименко. Також увагу
волонтерству приділяли зарубіжні науковці, такі як: Р. Лінч, С. Маккарлі, Л.
Питка, М. Харріс, Дж. Девіс Сміт, Р. Хедлі, С. Елліс, К. Кемпбел. Переважна
більшість авторів акцентують свою увагу на конкретних аспектах діяльності
волонтерів, їх взаємодію з владою та окремими верствами населення. На
організацію волонтерської діяльності під час війни на передовій, багато авторів
саме звертають увагу на події 2014 року в Україні і саме в цей період зазначають
максимальне підвищення активності волонтерства.
Практичне
значення одержаних результатів. Основні висновки, рекомендації, пропозиції, які
зазначені в дипломній роботі, орієнтовані на широке вичення проблематики даного
питання, зазначені шляхи покращення волонтерства, волонтерської діяльності
також вказані шляхи зміни та доповнення нормативно – правових актів як
стосуються проблематики даного питання.
Структура роботи. Дипломна робота
складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Завершуючи
дипломну роботу про механізми державного регулювання волонтерської діяльності в
умовах російської агресії, опиняємось на стику складних викликів і
трансформаційних можливостей. Головний висновок, який випливає з цього
дослідження, полягає в складності регулювання волонтерської діяльності під
тінню зовнішньої агресії. Тактика примусу, яка використовується зовнішніми
силами, переплітається з благородними прагненнями волонтерства, створюючи
унікальну регулятивну головоломку. Межа між справжніми гуманітарними зусиллями
та прихованими політичними мотивами стирається, що вимагає нормативно-правової
бази, яка б могла розрізняти нюанси, захищаючи цілісність волонтерських
ініціатив.
Креативні
відповіді, зокрема динамічні законодавчі положення, які вирішують нові
проблеми, технологічна інтеграція для оптимізації координації та стратегії
співпраці, які об’єднують зацікавлених сторін, продемонстрували потенціал для
регулювання, яке залишається гнучким і оперативним.
Російська
агресія не тільки висвітлила вразливі місця, але й підкреслила стійкість,
притаманну волонтерським ініціативам. Спільноти під загрозою, охоплені духом
колективних дій, повстали, щоб захистити та підняти одна одну. Ця стійкість
підкреслює необхідність регулятивних механізмів, які захищають і посилюють ці
зусилля, надаючи волонтерам необхідну підтримку, визнаючи при цьому еволюцію
їхнього внеску.
Співпраця
постає наріжним каменем ефективних регуляторних заходів. Багатогранний характер
цієї проблеми вимагає колективної мудрості політиків, волонтерських
організацій, служб безпеки та постраждалих громад. Співпраця не тільки покращує
адаптивність нормативно-правової бази, але й сприяє розвитку почуття власності,
єдності та спільної мети, що відіграє важливу роль у вирішенні складних умов
російської агресії.
Заглядаючи
вперед, ця теза передбачає майбутнє, де регуляторні механізми відображатимуть
динамізм волонтерства та вимоги національної безпеки. Це майбутнє, де правила
замість того, щоб бути обмеженнями, стають чинниками волонтерських ініціатив,
які реагують на мінливий ландшафт викликів і можливостей. Це бачення потребує
постійного діалогу, адаптивних стратегій і зобов’язань розвивати волонтерство
як незламну силу для покращення суспільства.
Ця
дипломна робота виступає не лише як кульмінація дослідження, але й як свідчення
незмінного духу волонтерства та потенціалу нормативно-правової бази бути силою
позитивних змін.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України від 5 липня
2012 року № 5073-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073- 17#Text
2.
Про волонтерську діяльність: Закон України від19 квітня 2011 року
№ 3236-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17#Text
3.
Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від
20 жовтня 2014 року № 1706-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text
4.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text
5.
Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22
вересня 2011 року № 3773-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text
6.
Про соціальні послуги: Закон України від 17 січня 2019 року № 2671-
VIII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text
7.
Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю: Закон України від 21 червня
2001 року № 2558-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558- 14#Text
8.
Про затвердження Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів
антитерористичної операції: Наказ Міністерства фінансів України від 30 січня
2014 р.№ 1089. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1471-14#Text
9.
Про організацію проведення в Україні в 2001 році Міжнародного року волонтерів:
Розпорядження Президента України від 22 березня 2001 року
№67/2001.URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67/2001%D1%80%D0%BF#T
ext
10.
Про утворення Координаційної ради з питань розвитку та підтримки волонтерського
руху: Розпорядження Кабінету Міністру
раїни від 23квітня 2003 року №225-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2003-
%D1%80#Text
11.
Указ Президента України від 2 вересня 2013 року № 472/2013 „Про внесення змін
до деяких указів Президента України щодо волонтерської діяльності”
12.
The beginning of the Red Cross: Режим доступу до ресурсу:
https://www.redcross.org.uk/about-us/ourhistory/the-beginning-of-the-red-cross
13.
VOLUNTEERING: THEORETICAL APPROACHES AND PERSONAL CHARACTERISTICS // INTERNATIONAL CONFERENCE of SCIENTIFIC PAPER AFASES 2014. – 2014. – Режим доступу до ресурсу:
http://www.afahc.ro/ro/afases/2014/socio/Andronic,%20RazvanLucian_%20Volunte
ering.pdf?fbclid=IwAR3pOSoqx6SYDMH9jnvZW1UbloKXqqjqFjb3ngnHJGuJpU7 Z6Cixj9fBd_4
14. VOLUNTEERING: THEORETICAL APPROACHES AND
PERSONAL CHARACTERISTICS] // INTERNATIONAL CONFERENCE of SCIENTIFIC PAPER
AFASES 2016. – 2018. – Режим доступу
до ресурсу: http://www.afahc.ro/ro/afases/2014/socio/Andronic,%20RazvanLucian_%20Volunte
ering.pdf?fbclid=IwAR3pOSoqx6SYDMH9jnvZW1UbloKXqqjqFjb3ngnHJGuJpU7 Z6Cixj9fBd_4
15. The Universal Declaration on Volunteering.
International Association for Volunteer Effort. January 2001. Архів оригіналу
за 21.06.2016. Процитовано 21.06.2016 року
16.
Аналітична доповідь " Волонтерський рух: світовий досвід та українські
громадянські практики : аналіт. доп. – К.: НІСД, 2015. – 36 с.. Режим доступу:
http://www.niss. gov.ua/content/articles/files/volonter697e4.pdf.
17. Бондаренко
З. П. Організація волонтерської роботи майбутніх соціальних педагогів в умовах
вищого навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед.
наук : спец. 13.00.05 "соціальна педагогіка" / Бондаренко З. П. – К.,
2008. – 15 с., с. 8
18. Бугаєвська Ю.В. Соціально-педагогічні
інновації у волонтерстві Волонтерський рух: історія, сучас-ність, перспективи:
матеріали міжнар. наук.- практ. конф. (Харків, 17–18 квітня 2015 р.). Харків:
ХНАДУВ,2015. С. 33–36.]
19. Вайнола Р.Х., Капська А.Й., Комарова Н.М.
––К. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку: Академпрес, 1999. ––c.112
20. Главник, О. Волонтери в соціальній роботі /
О. Главник, Н. Романова, Т. Друженко. - К: Главник, 2006. - 128 с. - (Серія
“Бібліотечка соціального працівника”)., c. 34-39.
21. Демчук, С. Волонтери – покоління NEXT:
новий вимір [] / С. Демчук// Шкільний світ. – 2012. – № 29-30 (серп.). – С.
7-17
25. Дибайло
В.Як визнавати працю волонтерів. Київ, 2002. С. 32, c.25-26
22. Крапівіна Г. О. Світовий волонтерський рух:
стан і статус / Г. О. Крапівіна // Вісник економічної науки України. – 2012. –
№ 1. – С. 73-76
23. Лациба М. Розвиток відносин між владою та
суспільством в Україні: від еволюції до революції // Громадянське суспільство
України: сучасний стан і перспективи впровадження європейських стандартів
взаємодії з державою: зб. матеріалів між нар. наук.-практ. конф. – К.: НІСД,
2014. – С. 12
24. Ларіонова,
Н. Історико-феноменологічний аналіз волонтерства / Н. Ларіонова, В. Кратінова,
О. Караман // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2007. - №3. - С.
99-105., c. 5
25. Лях Т.Л., авт. кол.: Безпалько О.В.,
Заверіко Н.В., Зверева І.Д., Зімовець Н.В та ін. Волонтерство. Порадник для
організатора волонтерського руху – К.: ВГЦ «Волонтер», 2001 рік
26. Лях Т. Л. Методика організації
волонтерських груп: навч. посіб. / Т. Л. Лях. – К.: Київський університет імені
Бориса Грінченка, 2010. – 149 с.
27. Лях Т. Л. Планування залучення волонтерів
як важливий компонент волонтерської програми / Т.Л. Лях // Вісник ЛНУ імені
Івана Франка. ––2013. – –No 23. ––Ч. 1. ––С. 206––213
28. Лях Т. Л. Планування залучення волонтерів
як важливий компонент волонтерської програми / Т.Л. Лях // Вісник ЛНУ імені
Івана Франка. ––2013. – –No 23. ––Ч. 2. ––С. 206––213, с. 209
29. Миколаєнко І. Тарасику, ти справжній
патріот. Урядовий кур’єр. 2014. 30 серпня. С. 5., c. 5
30. Рибальченко В. Молодь підтримає тих, хто на
передовій. Голос України. 2014. 21 червня. С. 19., c. 19
31. Толстоухова
С.В. Перспективи вдосконалення змісту підготовки фахівців із соціальної роботи
/ С. В. Толстоухова / Соціальна робота Україні: теорія і практика. ––2010. ––No
1––2. ––С. 91––98
32. Тохтарьова І.М. Волонтерський рух в
Україні: шляхи до розвитку громадянського суспільства як сфера соціальних
відносин / І. М. Тохтарьова // Теорія і практика державного управління і
місцевого самоврядування. ––2014. – No 2. ––С 156––161 с. 158
33. Тюптя, Л.Т. Соціальна робота: теорія і
практика: навч. посіб. / Л.Т. Тюптя, І.В. Іванова. - 2-ге вид., перероб. і доп.
- К: Знання, 2008. - 574 с., c. 273
34. Харченко С.Я. Історія, теорія та практика
волонтерського руху в Україні: науково – навч.-метод. посібник / – Луганськ: ДЗ
“ЛНУ ім. Т. Шевченка”, 2008. – 319 с.
35. Шевченко М.Ф. Третій сектор в Україні:
проблеми, становлення. Київ, 2001. С. 173, c. 92
36. Юрченко І.В. Інституціоналізація
волонтерського руху в Україні: автореф. дис. канд. соц. наук : 22.00.03 /
Юрченко Ірина Вадимівна; Ін-т соціології НАН України. - К., 2009. - 16 с. -
Бібліогр.: с. 13
37. Юрченко І.В. Становлення і розвиток
волонтерського руху в Україні / І.В.Юрченко // Проблеми розвитку соціологічної
теорії. Соціальні процеси в Україні: наукові доповіді і повідомлення ІV
Всеукраїнської соціологічної конференції, 21 трав. 2004 р., Київ /Соціологічна
асоціація України, Інститут соціології НАН України / [за ред. В.Ворони,
М.Шульги]. ––К., 2004. ––С. 526–– 529
38. Янц Н.Д. Основи діяльності волонтерів:
лекц. курс. - Переяслав- Хмельницький: Знання, 2009. - 119 с.64,66
39. В рамках акції «Підтримай Українську армію»
на рахунки Міністерства оборони України надійшло понад 159 мільйонів 707 тисяч
гривень [Електронний ресурс] // http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/07/v-
ramkah-akczii-pidtrimaj-ukrainsku-armiyu-na-rahunki-ministerstva-oboroni-ukraini-
nadijshlo-ponad-159-miljoniv-707-tisyach-griven–/
40. Волонтерські організації. Українська
волонтерська служба. Режим доступу до ресурсу:
https://mip.gov.ua/content/volonterski--organizacii.html
41. Волонтерські програми в Україні
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://mfa.gov.ua/ua/aboutukraine/volunteering
42. Громадські організації в розвитку
громадянського суспільства в Україні: проблеми та перспективи – Режим доступу :
http://naub.org.ua/?p=1053
43. Європейська хартія прав та обов’язків волонтерів.
http://ec.europa.eu/citizenship/pdf/volunteering_ charter_en.pdf
44. Загальна декларація волонтерів, прийнята на
ХІ конгресі Міжнародної асоціації волонтерів // Права людини: навчальний
посібник. К.: Просвіта, 2002. – С. 67-80
45. Загальнонаціональне дослідження
Волонтерство в Україні.www. gfk. ua /ua / document //Волонтерський рух в
Україні / соціологічне дослідження GFK Ukraine на замовлення ООН в Україні,
листопад 2014 рік
46. Звіт дослідження «Волонтерський рух в
Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gfk.com/ua/news-and-
events/news/pages/report.aspx 17.
47. Молодь України. (2015 рік). Взято з
веб-сайту Організації Об’єднаних Націй http://www.un.org.
ua/images/documents/3687/doslidzhennya_block_ eng (1).pdf
48. Національна цільова програма. (2015 рік).
Взято з веб-сайту Організації Об’єднаних Націй: http://
dsmsu.gov.ua/media/2016/03/12/7/povnii_tekst_ostatochno 1_.pd
49. Опитування «Молодь України 2015», проведене
Товариством споживчих досліджень «GfK Україна», Міністерством молоді та спорту
України за фінансової підтримки ООН
50. Організації, які залучають волонтерів в Україні (2017 рік)
https://www.scribd.com/document/344238401/Organizations-Engaging-Volunteers-
in-Ukraine
51. CТАНОВЛЕННЯ
ТА РОЗВИТОК ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ (ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ). //
Актуальні проблеми правознавства. – 2016. – С. 22–26, с.22
52. Текст узято з рекламного буклету ГО
«Поруч». Приватний архів автора – О.М
53. Теоретичні аспекти і практичні шляхи
залучення волонтерів до соціальної роботи: Звіт тимчасового творчого колективу
/Український інститут соціальних досліджень. – К., 1998, – С. 20-21
54. ФОНД
Діани Макарової [Електронний ресурс]
// https://uk.wikipedia.org/wiki/ФОНД_Діани_Макарової
55. Цінності української молоді. (2016 рік).
Взято з веб-сайту Міністерства молоді та спорту
України: http://dsmsu.gov.ua/media/2016/11/03/23/Zvit doslidjennya_2016.pdf
56. Школа волонтерів: Навчальний посібник / За
заг. ред. Г.С. Скитьової [Авторський колектив: Брик Я.А., Говорун Н. В.,
Дементьєв В.В., Лащук О.М., Мельник О.В., Потій О.В., Скитьова Г.С., Тищенко
М.П.] – 166 с.- К: 2016
57. [Електронний ресурс ]: Електрон. Текст.
дані. Режим доступу: http://old2.niss.gov.ua/content/articles/files/volonter-697e4.pdf
58. [Електронний ресурс ]: Електрон. Текст. дані. Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2016/2016_02(29)/17.pdf
Немає коментарів:
Дописати коментар