ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ КОНФЛІКТІВ МІЖ БАТЬКАМИ ТА
ДІТЬМИ……………...6
1.1 Сім'я як соціальний
інститут……………………………………………...6
1.2 Поняття та причини дитячо-батьківських
конфліктів…………………..8
1.3 Типи сімей,
специфіка дитячо-батьківських конфліктів у сім'ях різного типу………………………………………………………………………………….13
1.4 Можливості
подолання дитячо-батьківських конфліктів з метою підвищення конфліктної
компетентності батьків………………………………...16
Висновки до розділу 1……………………………………………………………..20
РОЗДІЛ
2. ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ МІЖ БАТЬКАМИ ТА ДІТЬМИ ТА ОПИС СИСТЕМИ СПОСОБІВ ЇХ
ПОДОЛАННЯ……………………….23
2.1 Організація та
методи дослідження……………………………………..23
2.2 Аналіз результатів
дослідження………………………………………...27
2.3 Система подолання дитячо-батьківських конфліктів у сім'ях з дітьми підліткового віку……………………………………………………………………36 Висновки до розділу 2……………………………………………………………..39
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..41
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….43
ВСТУП
Актуальність
дослідження визначається тим, що конфлікти в сім'ї між
батьками та дітьми в сучасному світі неминучі, а детальний аналіз в даному
аспекті допоможе знайти причини, умови та методи запобігання стійким тенденціям
у розвитку сімейних конфліктів між батьками та дітьми, а також дозволить нівелювати саме причини та
умови їх виникнення і визначити шляхи їх подолання.
Суперечність полягає в
тому, що, з одного боку, повністю уникнути конфліктів у сім'ї неможливо, але з
іншого – їх слід зводити до мінімуму, і в цій роботі буде спроба показати, яким
чином можна досягти цього.
У сім'ях з дітьми є
безліч причин конфліктів. Дитячий вік - це період зіткнення їхньої незалежності
з батьківським впливом, коли особиста думка дитини суперечить правилам та
очікуванням щодо нього з боку батьків. Тобто діти не завжди дотримуються тих же
переконань та цінностей, що й їхні батьки. Це призводить до виникнення
дитячо-батьківських конфліктів.
Проблема
дитячо-батьківських конфліктів вивчається у психології, педагогіці, соціології.
Незважаючи на численні підходи до цієї проблеми, вчені одноголосно відзначають
зв'язок між типом сімей та особливостями дитячо-батьківських конфліктів.
Дуже неоднозначне
питання дитячо-батьківських конфліктів аналізується дослідниками Демидюк І. В.,
Цілуйко В. М. у контексті поняття «деструктивна сім'я», що пов'язано з
багатогранністю даного визначення.
Уточнення в рамках
дослідження поняття «деструктивна сім'я», під якою ми розуміємо сім'ї з
негармонійним типом виховання, дозволяє виявити специфіку дитячо-батьківських
конфліктів, пов'язану з низьким рівнем компетентності батьків у питаннях
психологічних особливостей дітей та способах поведінки у конфліктних ситуаціях.
У зв'язку з
вищесказаним актуальним стає питання профілактики дитячо-батьківських
конфліктів у деструктивних сім'ях з дітьми з метою підвищення конфліктної
компетентності батьків.
Мета
дослідження - вивчення у
теоретичному та практичному аспектах можливості профілактики
дитячо-батьківських конфліктів з дітьми.
Об'єкт
дослідження: дитячо-батьківські
конфлікти.
Предмет
дослідження: профілактика
дитячо-батьківських конфліктів.
Завдання
дослідження:
1) теоретично дослідити
сім'ю як соціальний інститут в конфліктній ретроспективі батьків і дітей;
2) розглянути поняття
дитячо-батьківських конфліктів, їх причини.
3) зазначити типи сімей,
уточнити специфіку дитячо-батьківських
конфліктів у сім'ях різного типу з дітьми;
4) організувати
експериментальне дослідження дитячо-батьківських конфліктів у деструктивних сім'ях
із дітьми підліткового віку;
5) описати можливості подолання
дитячо-батьківських конфліктів з метою підвищення конфліктної компетентності
батьків з метою підвищення конфліктної компетентності батьків;
6) здійснити
організацію та визначити методи дослідження конфліктів між батьками та дітьми;
7) проаналізувати
результати дослідження;
8) дослідити систему подолання
дитячо-батьківських конфліктів у деструктивних сім'ях з дітьми підліткового
віку.
Для досягнення мети та
завдань дослідження було визначено такі методи
дослідження:
1. Аналіз психологічної
літератури на тему дослідження.
2. Емпіричні методи:
методика АСВ (Опитувальник «Аналіз сімейних взаємин»; методика (Опитувальник «Діагностика
провідного типу реагування»).
3. Методи інтерпретації
та опису даних: кількісний та якісний аналіз результатів.
До проблеми дитячо-батьківських
конфліктів зверталися А. Я. Антоненко, Н. В. Гришко; питанням особливості
роботи педагога-психолога з профілактики дитячо-батьківських конфліктів у
сім'ях різного типу з дітьми підліткового віку присвячені дослідження Р. В.
Овчаренка, С. Т. Польового, Е. Г. Ейдеміллера.
Наукова
новизна результатів дослідження полягає у складанні
програми, спрямованої на профілактику дитячо-батьківських конфліктів у
деструктивних сім'ях з дітьми підліткового віку. Отримані в ході дослідження
дані можуть бути використані педагогами-психологами, а також студентами для
підготовки до занять, написання курсових та випускних робіт.
Структура
роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновків,
списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
В результаті
дослідження було зроблено наступні висновки:
Було проаналізувано
поняття дитячо-батьківських конфліктів і дійшли висновку, що дитячо-батьківські
конфлікти - це спосіб виявлення та вирішення існуючих протиріч у
дитячо-батьківських відносинах. Причинами дитячо-батьківських конфліктів є
вікові особливості дітей та неадекватні виховні дії з боку батьків, зумовлені
типом внутрішньо-сімейних відносин.
Уточнивши специфіку
дитячо-батьківських конфліктів у деструктивних сім'ях з дітьми підліткового
віку, ми визначили основну її особливість, таку як: використання батьками
негармонійних типів сімейного виховання, які провокують негативні поведінкові
реакції у конфліктній ситуації з боку підлітків, що потребує профілактики
дитячо-батьківських відносин метою підвищення конфліктної компетентності
батьків.
Можливості профілактики
дитячо-батьківських конфліктів у деструктивних сім'ях з дітьми підліткового
віку з метою підвищення конфліктної компетентності батьків пов'язані насамперед
із корекцією стилів сімейного виховання та розвитком навичок конструктивної
взаємодії батьків із дітьми.
У контексті вивчення конфліктної
компетентності вкрай важливо визначити її структурні елементи, оскільки це
дозволить точніше виявляти проблемні складові у конфліктному поведінці людини,
що необхідно розробки ефективних способів психологічної корекції.
Проаналізувавши
результати різних досліджень вчених до розуміння причин дитячо-батьківських
конфліктів, можемо відзначити, що властива для підліткового віку емоційна та
особистісна нестабільність, виявляючись у певних вчинках та способах поведінки,
стикається зі специфічною реакцією (відношенням) до цих проявів з боку батьків,
виражених, найчастіше, неадекватними виховними впливами.
Конфліктна
компетентність як інтегральну освіта, поділяється на такі рівні: рівень
цінностей особистості, рівень мотивів, установок та рівень умінь. Особливий
акцент ставиться на особистісно-ціннісному аспекті компетентності.
Розроблена система
профілактики дитячо-батьківських конфліктів у деструктивних сім'ях з дітьми
підліткового віку сприятиме підвищенню психологічної компетентності батьків у
питаннях особливостей підліткового віку; оволодіння батьками знаннями про
гармонійні типи виховання; оптимізації дитячо-батьківських відносин, оскільки
метою підвищення конфліктної компетентності батьків, насамперед, є проблема
корекції стилів сімейного виховання та розвиток навичок конструктивної
взаємодії батьків із підлітками.
На підставі аналізу результатів дослідження було розроблено систему профілактики дитячо-батьківських конфліктів у деструктивних сім'ях з дітьми підліткового віку, яка може бути орієнтиром щодо підвищення конфліктної компетентності батьків у роботі педагога-психолога.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверко А. М.
Підліткова конфліктність та агресивність усередині сім'ї. Роль стилю
батьківського відносини. Вчені записки Харківського державного інституту психології
та соціальної роботи. 2018. № 1. С. 49-58.
2. Антоненко А. Я.
Конфліктологія. 2-ге вид. перероб. та дод. Миколаїв, 2012. 302 с.
3. Башчук М. В.
Конфліктна компетентність. Дніпро: ДНУ, 2014. 72 с.
4. Бурнієвський В. В.
Дитячо-батьківські конфлікти у підлітковому віці. Алея науки. 2018. № 9. С. 757
- 760.
5. Валуйко В. Є.
Психологічні аспекти розуміння детермінант виникнення конфліктів у сфері
дитячо-батьківських відносин. У збірнику: Сучасні методи взаємодії та способи
співробітництва фахівців допомагають професій: матеріали V Міжнародної
науково-практичної конференції. 2019. С. 146-153.
6. Євтушенко Н. В.
Психологія конфлікту. Київ: Основа, 2018. 544 с.
7. Деменська І.
Негативні фактори виховання дітей у неповній сім'ї. І. Дементьєва. Соціологічні дослідження. 2001.
№ 11. C. 11–18.
8. Дружко В. Н.
Психологія сім'ї. В. Н. Дружинін. Львів: Основа, 2017. 176 с.
9. Каневський Т. А.
Формування навичок конструктивного вирішення конфліктів у неповних сім'ях. У
збірнику: Дні науки студентів Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка (ДДПУ): збірка матеріалів науково-практичних
конференцій. 2019. С. 2640-2645.
10. Кирилюк Є. В.
Причини виникнення конфліктів у дитячо-батьківських відносинах у підлітковому
віці. У збірнику: Психологія та соціальна педагогіка: сучасний стан та
перспективи розвитку: збірник наукових статей . 2018. С. 66-70.
11. Кодак А. Ю.
Психопрофілактика дитячо-батьківських конфліктів у сучасній сім'ї. Психологічна
наука та освіта. 2013. №1. С. 1-15.
12. Колода А. В.
Дитячо-батьківські відносини та тактики поведінки в конфлікті в сім'ях сучасних
підлітків. У збірнику: Університети в системах розвитку та інтеграції України:
матеріали Всерукраїнської наукової конференції, присвяченої 40-річчю Дніпровського
державного університету ім. О. Гончара. 2015. С. 197-198.
13. Колосок О. С. Дитячо-батьківські
конфлікти при взаємодії дітей підліткового віку з батьками. У збірнику: Всеукраїнський
дослідницький форум студентів та учнів: збірник статей Всеукраїнської
науково-практичної конференції. У 2-х частинах. 2020. С. 265-269.
14. Корнієнко Д. Д.
Причини та попередження конфліктів дитячо-батьківських відносин. У збірнику:
Роль інновацій у трансформації сучасної науки: збірник статей Міжнародної
науково-практичної конференції: у 6 частинах. 2017. С. 86¬88.
15. Кошелюк Т. Н.
Конфлікти в дитячо-батьківських відносинах. У збірнику: Соціальний конфлікт:
соціальний, регіональний та історичний вимір. Століття гуманітарної освіти в Харківському
державному університеті: діалог часів - минулого, сьогодення та майбутнього:
матеріали Міжнародної науково-практичної конференції у рамках Міжнародного
наукового симпозіуму, присвяченого 100-річчю гуманітарної освіти у ХНУ. – 2017.
С. 45-48.
16. Крайг Г. Психологія
розвитку. Г. Крайг. Одеса: Фелікс, 2000. 992 с.
17. Кучинська Н. Л.
Причини конфліктів у системі дитячо-батьківських відносин у підлітковому віці. Збірники
конференцій НДЦ Соціосфера. 2012. № 22. С. 47-48.
18. Кемпбелл Р. Як
любити свого підлітка. Р. Кемпелл. Харків: Мірт, 2001. 157 с.
19. Ліфанський К. А.
Причини конфліктів у дитячо-батьківських відносинах. У збірнику: Потенціал
сучасної науки: матеріали Міжнародної (заочної) науково-практичної конференції.
за загальною редакцією 2018. С. 229-233.
20. Лобач Н. В. Психологія
сімейного конфлікту. У збірнику: Пріоритетні наукові напрями: від теорії до
практики: збірник матеріалів XXXVIII Міжнародної науково-практичної
конференції. 2017. С. 94-98.
21. Лукашук А. Ю.
Теоретичні аспекти проблеми роботи психолога з профілактики дитячо-батьківських
конфліктів. У збірнику: Наукове співтовариство студентів. Міждисциплінарні
дослідження. Електронна збірка статей за матеріалами XLVI студентської
міжнародної науково-практичної конференції. 2018. С. 574-578.
22. Мантра М. С. До
питання профілактики сімейних конфліктів. У збірнику: Сучасні наукові
дослідження та розробки: матеріали Міжнародної (заочної) науково-практичної
конференції за загальною редакцією, 2017. С. 417-420.
23. Марковська І. М.
Тренінг взаємодії батьків з дітьми. Дніпро: ТОВ Видавництво «Мова», 2016. 150
с.
24. Мешко Б. Великий
психологічний словник. Хмельницький: прайм-ЄВРОЗНАК, 2014. 672 с.
25. Муха О. Є. Вивчення
дитячо-батьківських відносин: методичні рекомендації. Ірпінь, 2017. 124 с.
26. Новостав Л. А.
Ресентимент і конфлікт поколінь. У збірнику: Психологічне здоров'я людини:
життєвий ресурс та життєвий потенціал: матеріали II Міжнародної
науково-практичної конференції. Кривий Ріг, 2015. С. 307-311.
27. Овчарук Р. В.
Довідкова книга шкільного психолога. Миколаїв: Просвітництво, 2016. 352 с.
28. Оліфірук Н.І.
Психологія сімейних криз. Суми: Мова,
2017. 360 с.
29. Петренко С. І.
Конфлікти у дитячо-батьківських відносинах. У збірнику: Актуальні проблеми
розвитку особистості в онтогенезі: матеріали V Всеукраїнської
науково-практичної конференції студентів та аспірантів. 2016. С. 59-60.
30. Посох С. Т.
Інтегральні психологічні феномени у сімейній взаємодії. Психологія людини в
освіті. 2020. № 1. С. 57-67.
31. Посох С. Т. Образ
батька та самоактуалізація особистості. Вісник Київського національного університету
ім. Т. Шевченка. 2008. №3. С.
87-96.
32. Прокопенко А. Ю.
Дитячо-батьківські відносини з підлітками: труднощі та точки зростання. У
збірнику: Наукові дослідження в сучасному світі: досвід, проблеми та
перспективи розвитку: збірник наукових статей за матеріалами III Міжнародної науково-практичній
конференції. Одеса, 2020. С. 239-247
33. Пугач А. С.
Особливості конфліктів у дитячо-батьківських відносинах. Студентська наука XXI
століття. 2015. № 2. С. 158-160.
34. Райгородський Д. Я.
Підліток та сім'я. Одеса: Видавництво. Будинок Бахра, 2012. 656 с.
35. Райс Ф. Психологія
підліткового та юнацького віку. Ф. Райс. Хмельницький: Основа, 2010. 624 с.
36. Романюк О. В.
«Батьки та діти»: конфлікт поколінь та шляхи його подолання. Наукові
горизонти. 2018. № 3. С. 66-73.
37. Сергієнко П. А.
Психологія людини та суспільства. Профільна школа. 2014. №6. С.
34-35.
38. Соціальна робота:
навчальний посібник. Миколаїв: «Дашков та К», 2004.-261с.- 247-249.
39. Соціальні конфлікти
у сучасній Україні (проблеми аналізу та врегулювання). Вінниця: Академія, 2019,
468 с.
40. Сисенюк В.А.
Подружні конфлікти. Київ: Думка, 2009. 173 с.
41. Сім'я: психологія.
Педагогіка. Соціальна робота. За ред. А.А. Реан. Тернопіль, 2018.
42. Синівська Ю. Любов
пішла, життя продовжується. Як правильно розлучатися. Київ, 2005.
43. Співак 3. В. Типологія
сім'ї: сучасний погляд. Національне здоров'я.
2016. №3. С. 132-145.
44. Людина після
розлучення. Львів, 2017.
45. Тарасюк В. Б.
Психологічні причини конфліктів підлітків з батьками: автореферат дис. канд.
психол. наук : 19.00.13. Біла Церква, 2016. 27 с.
46. Тернявський Р.Р.
Батьки сваряться: що робити? Суми, 2015.
47. Ханенко Б. І.
Конструктивна психологія конфлікту: навчальний посібник. Б. І. Хасан. Миколаїв:
Вид-во Юра, 2014. 204 с.
48. Ханенко Б.І.
Практика продуктивного конфлікту (переговори в репертуарі освіти): наукове
видання. Людина. UА. 2017. №12. С. 102-108.
49. Херсонський Б.Г.
Психологія та психопрофілактика сімейних конфліктів. Київ, 2021.
50. Цвіт В. Л.
Психологія конфлікту. Миколаїв: ДАНА, 2013. 183 с.
51. Цвіт В. Л. Сімейне
життя без криз. Київ, 2019.
52. Цілуйко В. М.
Психологія сучасної сім'ї. В. М. Цілуйко. Київ: Гуманіт. видавництво. центр
ВЛАД, 2014. 288 с.
53. Целуйко В.М.
Психологія сучасної сім'ї. Київ, 2014
54. Шнайдер Л. Б. Сімейна
психологія. Харків, 2017. 116 с.
55. Ейдеміллер, Е. Г.
Психологія та психотерапія сім'ї. Е. Г. Ейдеміллер, В. Юстіцкіс. Львів: Основа,
2012. 656 с.
56. Юда С. Д.
Управління дитячо-батьківськими конфліктами. У збірнику: Шлях професіонала.
Етика, супервізія, терапія. Комунікація: досвід та інновації: збірник
матеріалів Форуму фахівців, які допомагають професій з міжнародною участю.
2018. С. 226-228.
57. Ярська Є.Р. Проблематизація
сім'ї у соціології. Рубіж: Альманах соціальних досліджень. 2018. №12. С.71-87.
58. Pan Yunkang, Lin
Nan, Вплив китайського вертикального сімейного відношення на
суспільство/Sociological Study, 2012. № 6, С.73.
59. Song Jinwen, Family
Theory of Japan та Supporting Elder People. Sociological Studies, 2021. № 5, P.
99-100.
60. Liu Lamei, Zhang
Guanglei, Analysis on status of family functions research. Chinese Nursing
Research, Feb. 2015. Vol. 24 № 2B, p. 383
61. Li Ling, The use of
family therapy in the Chinese family. Education Science, 2014. № 2, р. 58.
62. Yang Yuanguo, On
Chinese Population Policy та її Evolution since the Establishment of PRC.
Jiangxi Social Sciences, 2019. № 1, P.176-179.
63. Fei Xiaotong, Changing
Chinese family structure. Tianjin Social Sciences, 2012. № 3.
Немає коментарів:
Дописати коментар