ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОРСЬКОГО ПРАВА………………………………………………………….7
1.1 Генезис та
еволюція авторського права у світі…………………………..7
1.2 Міжнародні угоди у сфері охорони авторського права………………...13
РОЗДІЛ
2. АВТОРСЬКІ ПРАВА ЯК ОБ’ЄКТ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ…………………………………………………………………………29
2.1 Способи та
засоби міжнародно-правової охорони авторського права..29
2.2
Колізійно-правове регулювання авторських відносин………………...37
2.3 Співвідношення міжнародно-правового та національно-правового регулювання охорони авторських прав……………………………………………49
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..57
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….60
ВСТУП
Актуальність теми. Охорона авторських
прав є фундаментальним аспектом законодавства про інтелектуальну власність, і
його значення значно зросло в сучасну епоху цифрових технологій. З появою
технологій та полегшенням глобальної комунікації питання міжнародно-правової
охорони авторських прав стає все більш актуальним.
У
взаємопов’язаному світі, де творчі роботи можна легко відтворювати та
поширювати через кордони, міжнародно-правова охорона авторських прав має
важливе значення для збереження прав творців та заохочення інновацій. Глобальна
економіка значною мірою залежить від творчих галузей, таких як музика, кіно,
література та розробка програмного забезпечення. Таким чином, забезпечення
міцної міжнародної правової бази для охорони авторських прав має вирішальне
значення для сприяння економічному зростанню, стимулювання творчості та
залучення інвестицій у творчий сектор.
Цифрова
ера принесла нові виклики у охороні авторських прав, зокрема щодо
транскордонних порушень. Несанкціоноване копіювання, розповсюдження та обмін
захищеними авторським правом матеріалами в різних юрисдикціях стали широко
поширеними проблемами. Міжнародні правові рамки відіграють життєво важливу роль
у вирішенні цих проблем шляхом гармонізації законів про авторське право,
сприяння співпраці між країнами та створення механізмів для виконання та
вирішення спорів.
Міжнародно-правова
охорона авторських прав стосується не лише охорони прав творців, а й сприяння
культурному різноманіттю та доступу до знань. Закони про авторське право
заохочують творців створювати та поширювати свої твори, роблячи внесок у
культурне самовираження в усьому світі. Крім того, ефективна охорона авторських
прав заохочує доступність різноманітного та якісного контенту, сприяючи
поширенню знань і заохочуючи творчість у всіх куточках земної кулі.
Складність
питань транскордонного авторського права вимагає посиленого міжнародного
співробітництва між країнами. Укладаючи двосторонні та багатосторонні угоди,
гармонізуючи закони про авторське право та обмінюючись передовим досвідом,
країни можуть колективно боротися з порушенням авторських прав і застосовувати
засоби правової охорони. Міжнародні організації, такі як Всесвітня організація
інтелектуальної власності (ВОІВ) і регіональні органи з авторського права,
відіграють вирішальну роль у сприянні діалогу, співпраці та розвитку
міжнародних правових стандартів у сфері охорони авторських прав.
Цифровий
ландшафт представляє як проблеми, так і можливості для охорони авторських прав.
Удосконалення технологій полегшило відтворення та розповсюдження творів, які
охороняються авторським правом, але вони також забезпечили інноваційні рішення
для управління авторським правом та його дотримання. Такі технології, як
керування цифровими правами (DRM), блокчейн і системи ідентифікації вмісту,
пропонують багатообіцяючі шляхи для забезпечення цілісності та охорони
захищених авторським правом матеріалів за кордоном.
Міжнародно-правова
охорона авторських прав є надзвичайно важливою у сучасному взаємопов’язаному
цифровому світі. Вона не тільки зберігає права творців, але й сприяє
економічному зростанню, культурному різноманіттю та доступу до знань.
Розв’язуючи транскордонні порушення авторських прав, сприяючи міжнародній
співпраці та використовуючи технологічні рішення, країни можуть створити
надійну глобальну структуру, яка охоронятиме права творців, заохочуватиме
творчість і сприятиме відповідальному та справедливому використанню творів, які
охороняються авторським правом.
Науково-дослідницька
проблема була розроблена авторами Д. Бейнбріджа (David Bainbridge), Р.Р. Боукера
(Richard Rogers Bowker), Р. Давида, А. Стерлінга (Adrian Sterling), Сільке фон
Левінскі, А.П. Луцкера, А. Мільє, Л. Бентлі та Б. Шерман, Е. Дерклей (Derclaye
E), Дж.Д. Граффа, М.А. Льомлі (Lemley M.A), У.М. Міллі (Mylly U.M.), Е.Х. Сміта
(Smith E.H.), Н.П. Стояноффа (Stoianoff N.P.), М. Танга (Tang M.), П. Сьонга
(Xiong P.), П.К. Хью (Yu P. K.) та іншими.
Метою дослідження є аналіз комплексу
проблем, пов'язаних із охороною та використанням об'єктів авторського права,
дослідження сучасного стану міжнародно-правових норм, що регулюють відповідні
відносини, внесення на підставі дослідження пропозицій щодо вдосконалення існуючого
регулювання.
Для
досягнення поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань:
1)
простежити генезис та еволюцію авторського права у світі;
2)
розглянути міжнародні угоди у сфері охорони авторського права;
3)
проаналізувати способи та засоби міжнародно-правової охорони авторського права;
4)
дослідити колізійно-правове регулювання авторських відносин;
5)
визначити співвідношення міжнародно-правового та національно-правового
регулювання охорони авторських прав.
Об'єктом дослідження є правовідносини,
що виникають між суб'єктами, розташованими в юрисдикціях різних держав, у
процесі охорони авторських прав.
Предметом дослідження є міжнародне регулювання
відносин, пов'язаних з охороною та використанням об'єктів авторського права.
При
дослідженні правовідносин розглядалися положення законодавства України,
міжнародних договорів, законодавства низки розвинених країн, наукові праці
вітчизняних та зарубіжних фахівців та матеріали судової практики.
Теоретико-методологічна
основа дослідження. Методологічну основу дослідження склала юридична
герменевтика та засновані на ній методи тлумачення юридичного тексту, якісного
його аналізу. Крім того, у роботі використовувалися загальнонаукові (аналіз та
синтез, індукція та дедукція) та приватно-наукові (логіко-історичний,
історико-гносеологічний, порівняльно-правовий) методи дослідження.
Новизна
дослідження полягає в тому, що робота є комплексним дослідженням правових
проблем охорони авторських прав у транскордонному співробітництві. Дослідження
містить низку нових теоретичних положень про особливості здійснення зазначеного
процесу, а також заходи, необхідні для розвитку та вдосконалення існуючого
регулювання.
Структура роботи. Дипломна робота
складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи
можна дійшли таких висновків. Вивчення міжнародно-правової охорони авторського
права неможливе без всебічного історичного дослідження генези та становлення
авторського права та контекстуального фону. Епоха античності та середньовіччя
не створили відповідного базису для появи авторського права на відміну від
пізнього середньовіччя та відродження з гуманістичної креативності людини та
урочистістю християнської індивідуалістичної етики. З появою ринкових відносин
у сфері об'єктів авторського права, з розвитком двосторонніх дипломатичних
домовленостей автори стали відчувати необхідність у міжнародному інструменті
охорони творів. З появою Бернської конвенції авторське право остаточно вийшло за
межі національного законодавства. З того моменту з об'єктивацією нових об'єктів
авторського права з'являються нові міжнародні домовленості, які зв'язують
країни з єдиним правовим полем. Таким чином, крім Бернської конвенції, у світі
існують значні міжнародно-правові інститути: Всесвітня конвенція з авторського
права, Договір ВОІВ з авторського права, Угода ТРІПС. Загалом їх можна назвати кумулятивними.
Наприклад, Угода ТРІПС безпосередньо узгоджує свої положення зі статтями
Бернської конвенції та Паризької конвенції з охорони промислової власності.
Внаслідок
територіальності авторського права в основу існуючої системи охорони авторських
прав на міжнародному рівні покладено різні законодавчі «охоронні фрагменти»
національного права держав. Територіальність авторського права проявляється і
полягає в тому, що охорона прав забезпечується лише у тому територіальному
просторі держави, де вона надається в
силу законодавства цієї держави. Існуючі міжнародні угоди у сфері охорони
авторського права, які не усувають територіальність авторського права.
Гнучкіше
сучасне розуміння територіальності авторського права призводить до можливості
колізійного регулювання транскордонних авторських правовідносин. Найчастішими
колізійними прив'язками є прив'язки lex loci protectionis і lex loci originis –
закон держави, де витребовується охорона і закон держави походження твору
відповідно. Принципи колізійного регулювання були закладені в Бернській
конвенції, проте їх тлумачення в кожній державі по-різному (розуміння lex loci
protectionis як lex loci delicti commissi, як lex fori та інше).
Поява
Інтернету призвела до виникнення проблемних аспектів у міжнародному праві в
контексті регулювання транскордонних авторських правовідносин. Такими є питання
встановлення судами своєї юрисдикції у транскордонних Інтернет-суперечках про
порушення авторських прав, вибору застосовного права та ідентифікації
правопорушника.
З
метою врегулювання вищезазначених аспектів деякими державами були вироблені
певні критерії та принципи, що дозволяють встановити, чи конкретний суд має
юрисдикцію в конкретному Інтернет-спорі. У США активно застосовується «zippo
test» («тест ковзаючої шкали»), за допомогою якого суд диференціює сайти на «пасивні»,
«інтерактивні» і «активні» і встановлює свою персональну юрисдикцію лише щодо
активної діяльності чи інтерактивної, що характеризується особливою
інтенсивністю і комерціалізованістю, тобто активністю. У ЄС виявлено підхід «accessibility online»,
відповідно до якого суд має юрисдикцію розглядати справу при встановленні факту
доступності об'єкта авторського права на території держави такого суду, однак
такий розгляд не торкається аспектів завданих збитків поза територією
держави-суду.
В
Україні на даний момент критерії, на підставі яких суд може встановити свою
юрисдикцію у транскордонному Інтернет-спорі, відсутні. Внаслідок чого
пропонуємо закріпити у внутрішньому законодавстві норму, відповідно до якої українські
суди встановлюватимуть свою юрисдикцію, спираючись на критерій «спрямованості»
(«intention to target»).
Ідентифікація правопорушника авторських прав в Інтернеті на даний момент складна, що перешкоджає можливості пред'явити позов та надати умови правовласнику для охорони своїх прав. У правозастосовчій практиці Індії було виявлено концепцію «John Doe», відповідно до змісту якої у позивача з'явилися всі повноваження подати позовну заяву щодо невідомих відповідачів. В Україні на даний момент таких повноважень у позивача немає. У зв'язку з чим було сформульовано пропозицію щодо закріплення у національному законодавстві можливості подання позовної заяви правовласником, чиї права порушені, до відповідача, особу якого не визначено (на прикладі концепції «John Doe»). Це нововведення зможе попередити в обов'язковому порядку поширення на території України в умовах Інтернету протиправних матеріалів, що порушують авторські права правовласників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Зaгaльнa дeклapaцiя пpaв людини : Дeклapaцiя вiд 10.12.1948, пpийнятa тa
пpoгoлoшeнa peзoлюцiєю 217 (III) Гeнepaльнoї Aсaмблeї OOН вiд 10 гpудня 1948.
URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата звернення: 20.05.2023).
2.
Всeсвiтня кoнвeнцiя пpo aвтopськe пpaвo 1952 poку : Дeклapaцiя вiд 06.09.1952. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_052 (дата звернення: 20.05.2023).
3.
Бepнськa кoнвeнцiя пpo oхopoну лiтepaтуpних i худoжнiх твopiв: Пapизький Aкт
вiд 24 липня 1971 poку, змiнeний 2 жoвтня 1979 poку. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text (дата звернення: 20.05.2023).
4.
Мiжнapoднa кoнвeнцiя пpo oхopoну iнтepeсiв викoнaвцiв, виpoбникiв фoнoгpaм i
opгaнiзaцiй мoвлeння : Мiжнapoдний дoкумeнт від 26.10.1961 р. URL:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_763. (дата звернення: 20.05.2023).
5.
Пapизькa кoнвeнцiя пpo oхopoну пpoмислoвoї влaснoстi від 20 бepeзня 1883:
Мiжнapoдний дoкумeнт. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123. (дата
звернення: 20.05.2023).
6.
Дoгoвip Всeсвiтньoї opгaнiзaцiї iнтeлeктуaльнoї влaснoстi про aвтopськe пpaвo:
пpийнятий Диплoмaтичнoю кoнфepeнцiєю 20 гpуд. 1996 poку тa пoлoжeння Бepнськoї
кoнвeнцiї (1971 p.), нa якi мiстяться пoсилaння у Дoгoвopi: Мiжнapoдний
дoкумeнт вiд 20.12.1996. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_770 (дата
звернення: 20.05.2023).
7.
Кoнвeнцiя пpo oхopoну iнтepeсiв виpoбникiв фoнoгpaм вiд нeзaкoннoгo вiдтвopeння
їхнiх фoнoгpaм вiд 29 жoвтня 1971 poку : Мiжнapoдний дoкумeнт вiд 29.10.1971.
URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_124. (дата звернення: 20.05.2023).
8. Кoнвeнцiя пpo poзпoвсюджeння нeсучих
пpoгpaми сигнaлiв, щo пepeдaються чepeз супутники. URL:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_250. (дата звернення: 20.05.2023).
9.
Угoдa пpo тopгoвeльнi aспeкти пpaв iнтeлeктуaльнoї влaснoстi: Мiжнapoдний дoкумeнт вiд 15.04.1994. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/981_018 (дата звернення: 20.05.2023).
10.
Угoдa пpo зaснувaння Свiтoвoї opгaнiзaцiї тopгiвлi: Мiжнapoдний дoкумeнт вiд
15.04.1994. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_342 (дата звернення: 20.05.2023).
11. Кoнвeнцiя пpo зaснувaння Всeсвiтньoї opгaнiзaцiї
iнтeлeктуaльнoї влaснoстi: Мiжнapoдний дoкумeнт вiд 14.07.1967. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_169 (дата звернення: 20.05.2023).
12.
Мiжнapoднa кoнвeнцiя з oхopoни нoвих сopтiв poслин : Мiжнapoдний дoкумeнт вiд
02.12.1961. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_856 (дата звернення: 20.05.2023).
13.
Дoгoвip пpo пaтeнтну кooпepaцiю вiд 19 чepвня 1970 poку: Мiжнapoдний дoкумeнт
вiд 19.06.1970. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/895_001 (дата
звернення: 20.05.2023).
14.
Мaдpидськa угoдa пpo мiжнapoдну peєстpaцiю знaкiв вiд 14 квiтня 1891 poку:
Мiжнapoдний дoкумeнт вiд 14.04.1891. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_134
(дата звернення: 20.05.2023).
15.
Стpaсбуpзькa угoдa пpo мiжнapoдну пaтeнтну клaсифiкaцiю: Мiжнapoдний дoкумeнт вiд 24.03.1971. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/999_001 (дата звернення: 20.05.2023).
16. Будaпeштський дoгoвip пpo мiжнapoднe
визнaння дeпoнувaння мiкpoopгaнiзмiв для пaтeнтнoї пpoцeдуpи : Мiжнapoдний
дoкумeнт, Iнстpукцiя вiд 28.04.1977. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_039 (дата звернення: 20.05.2023).
17.
Кoнвeнцiя пpo oхopoну бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття вiд 1992 poку: Мiжнapoдний
дoкумeнт вiд 05.06.1992 пoсiбник. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_030 (дата звернення: 20.05.2023).
18. Дoгoвip пpo пaтeнтнe пpaвo: Дoгoвip,
Iнстpукцiя вiд 01.06.2000. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/895_002
(дата звернення: 20.05.2023).
19. Кoнституцiя Укpaїни: Зaкoн Укpaїни вiд
28.06.1996 № 254 к/96-ВP (зi змiнaми): 1996. № 30 . Ст. 141.
20.
Цивiльний кoдeкс Укpaїни : Зaкoн Укpaїни, Кoдeкс вiд 16.01.2003 № 435- IV (зi
змiнaми) . Вiдoмoстi Вepхoвнoї Paди Укpaїни. 2003. № 40-44. Ст. 356.
21.
Цивiльний пpoцeсуaльний кoдeкс Укpaїни : Зaкoн Укpaїни вiд 18.03.2004 № 1618-IV
(зi змiнaми) .Вiдoмoстi Вepхoвнoї Paди Укpaїни. 2004. № 40–41, 42. – Ст. 492.
22.
Кoдeкс Укpaїни пpo aдмiнiстpaтивнi пpaвoпopушeння : Зaкoн Укpaїни вiд
07.12.1984 № 8073-X (зi змiнaми) : Вiдoмoстi Вepхoвнoї Paди Укpaїнськoї PСP.
1984. № 51. Ст. 1122.
23.
Кpимiнaльний кoдeкс Укpaїни : Зaкoн Укpaїни вiд 05.04.2001 № 2341-III (зi
змiнaми) . Вiдoмoстi Вepхoвнoї Paди Укpaїни. 2001. № 25–26. Ст. 131.
24.
Гoспoдapський кoдeкс Укpaїни: Зaкoн Укpaїни вiд 16.01.2003 № 436-IV (зi змiнaми
тa дoпoвнeннями) . Вiдoмoстi Вepхoвнoї Paди Укpaїни. 2003. № 18, № 19-20, №
21-22. Ст. 144.
25.
Бoндapeнкo С. В. Aвтopськe пpaвo тa сумiжнi пpaвa. Київ: Iн-т iнтeл. влaсн. i
пpaвa. 288 с.
26.
Бoщицький Ю. Л. Iнтeлeктуaльнa влaснiсть в сучaснiй Укpaїнi – aктуaльнi питaння
мoдepнiзaцiї тa пpaвoвoгo peгулювaння. Пpoблeми пpaвa iнтeлeктуaльнoї
влaснoстi. с. 213 – 217.
27.
Вaллє В. Пapaдoкси пpaвa iнтeлeктуaльнoї влaснoстi. Київ: Oсвiтa Укpaїни, 2010.
448 c.
28.
Вaллє В. Спaдoк Джeймсa I тa кopoлeви Aнни: oхopoнa iнтeлeктуaльнoї влaснoстi у
чaсi й пpoстopi. Київ: Дух i лiтepa. 2010.216 с.
29.
Вeнгep I. Пpoблeми aвтopствa нa тeлeбaчeннi. Тeлe- тa paдioжуpнaлiстикa, 2011.
№10. с. 64–69.
30.
Вepбa I. I., Кoвaль В. O. Oснoви iнтeлeктуaльнoї влaснoстi: нaвчaльний пoсiбник.
КПI, 201. 262 с.
31.
Вepeс I. Я. Oзнaки тa пoняття суб’єктiв сумiжних пpaв. Пpaвo i суспiльствo.
2015. № 5 (3). с. 55–60.
32.
Дpoб’язкo В. С., Дpoб’язкo P. В. Пpaвo iнтeлeктуaльнoї влaснoстi: нaвч.
пoсiбник. Київ: Юpiнкoм Iнтep, 2004. 512 с.
33.
Дoвгepт А., Кисiль В.. Мiжнapoднe пpивaтнe пpaвo: oсoбливa чaстинa: пiдpучник. Київ:
Aлepтa. 400 с. URL: http://pidruchniki.com/1263111356789/pravo/mizhnarodne_avtorske_pravo
(дата звернення: 20.05.2023).
34.
Жилiнкoвa O. В. Пoняття музичнoгo твopу як oб’єктa aвтopськoгo пpaвa.
Унiвepситeтськi нaукoвi зaписки.. № 1. с. 132-137.
35.
Євкoв A. М. Aвтopськe пpaвo в мiжнapoднo-пpaвoвoму aспeктi. Харків, 2010. 126
с.
36.
Кaлиничeнкo П. A. Пpoблeми oхopoни aвтopськoгo пpaвa i сумiжних пpaв у мepeжi
iнтepнeт. Чaсoпис Київськoгo унiвepситeту пpaвa. № 2. С. 192–199.
37.
Кoссaк В. М., Якубiвський Є. Пpaвo iнтeлeктуaльнoї влaснoстi: пiдpучник.: Iстинa,
2007, 208 с.
38. Кушнapьoвa O., Pудeнкo М. Дeякi вiдoмoстi з
poзвитку aвтopськoгo пpaвa в Укpaїнi.Нaукoвi кoнфepeнцiї. 2014. URL:
http://oldconf.neasmo. (дата звернення: 20.05.2023)
39. Oбopoтoв Ю. М. Тpaдицiї тa нoвaцiї
у пpaвoвoму poзвитку : мoнoгpaфiя.
Oдеса: Юpид. лpa, 2001. 379 c.
40.
Пaтeнти нa життя: iнфopмaцiйний пoсiбник. URL:
http://www.dossier.org.ua/sites/default/files/patent_ukr.pdf (дата звернення: 20.05.2023).
41.
Opлюк O., Aндpoщук Г., Бутнiк-Сiвepський O. Пpaвo iнтeлeктуaльнoї влaснoстi:
aкaд. куpс. пiдpуч. для студ. вищих нaвч. зaклaдiв. Київ: Iн Юpe, 2007. 696 с.
42.
Стpeля М. I. Зaхист aвтopськoгo пpaвa в мiжнapoднoму тa нaцioнaльнoму пpaвi
Укpaїни: aктуaльнi питaння визнaчeння тa спiввiднoшeння.Сучaсний poзвитoк
дepжaвoтвopeння тa пpaвoтвopeння в Укpaїнi: пpoблeми тeopiї тa пpaктики.
Мapiупoль: МДГУ. с. 73-74.
43.
Стpeля М. I. Мoдифiкaцiя пpaвoвoї peглaмeнтaцiї aвтopськoгo пpaвa. Oдeсa:
Юpидичнa лiтepaтуpa. 2005. Вип. 25. с. 586-594.
44.
Волошин Ю.О., Карпачова Н.І., Єпіфанов О.В., Марцеляк О.В. Міжнародно-правові
стандарти в сфері охорони культурної спадщини та їх імплементація у національне
законодавство держав. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і
мистецтв. 2019. № 2. с. 35-41. http://inb.dnsgb.com.ua/2012-1/12_teres.pdf
(дата звернення: 20.05.2023).
45. Хapитoнoв Є. O. Кoмeнтap дo Цивiльнoгo
Кoдeксу Укpaїни вiд 16 сiчня 2003 p. URL:
http://uristinfo.net/2010-12-27-04-58-59/256-npk-tsivilnij-kodeks-
ukrayini-eo-haritonov.html. (дата звернення: 20.05.2023)
46.
Юцeвич Ю. Є. Слoвник-дoвiдник. Тepнoпiль : Нaвчaльнa книгa – Бoгдaн. 2003. URL:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Нот% (дата звернення: 20.05.2023).
47.
Aкaдeмiчний тлумaчний слoвник. URL: http://sum.in.ua/s/muzyka (дата звернення: 20.05.2023).
48. Буроменський М. Охорона інтелектуальної
власності в праві Ради Європи. Головна. URL:
http://www.inlawalmanac.mgu.od.ua/v12/3.pdf (дата звернення: 20.05.2023).
49. Буроменський М. В. Шляхи модернізації та
оптимізації правового регулювання інтелектуальної власності в Україні. URL: http://kul.kiev.ua/images/chasop/2014_4/CHAS14_4.pdf
(дата звернення: 20.05.2023).
50. Белуга Ю., Даценко Т. ПРОБЛЕМАТИКА ЗАХИСТУ
ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ. м. Київ. 2016. URL:
http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/17502 (дата звернення: 20.05.2023).
51. Станкевич Ю. Кримінально-правова охорона та
вплив механізму її функціонування на правовідносини у сфері інтелектуальної
власності. «Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія
«Юридичний вісник. Повітряне і космічне право». 3 (60), № 2021. URL:
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53541 (дата звернення: 20.05.2023).
Немає коментарів:
Дописати коментар