ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ТРИВОЖНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ………………………………………………………………6
1.1.
Аналіз психолого-педагогічної літератури щодо проблеми корекції тривожності дітей
старшого дошкільного віку у період воєнного стану…………6
1.2
Психологічні особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку.11
1.3
Педагогічні умови психологічної корекції тривожності дітей старшого дошкільного
віку у період воєнного стану………………………………………...14
Висновки до першого розділу……………………………………………………...22
РОЗДІЛ
2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ
ТРИВОЖНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ…..23
2.1
Етапи та база дослідження……………………………………………….23
2.2
Програма психолого-педагогічної корекції тривожності дітей старшого дошкільного
віку у період воєнного стану………………………………………...29
2.3
Аналіз та обговорення результатів дослідження……………………….36
Висновки до другого
розділу………………………………………………………41
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..43
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………45
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….50
ВСТУП
Актуальність
теми. У розвитку дитини найважливішим є період шкільного
дитинства, у зв'язку з тим, що у цей період життя закладаються основи розвитку
особистості дитини, розвиваються основні властивості та особисті якості. Слід
зазначити, що в дошкільному віці у дитини відбувається перехід до нових типів
взаємин поза сім'єю з навколишнім світом, при вступі до дошкільної організації
у дитини змінюється характер діяльності.
Значні проблеми в
дитини дошкільного віку викликає зміна соціальних відносин. У процесі адаптації
до закладу освіти, у школі часто діти починають відчувати емоційну
напруженість, тривожний стан. Найбільш важливим напрямом роботи з дітьми на цих
етапах набуває контролю над збереженням психоемоційного стану дитини. Необхідно
враховувати, що на етапі адаптації для ефективного включення до нових
соціальних відносин, спільну діяльність з новими дорослими дитині найбільш
ефективно може сприяти отриманий раніше досвід. Негативний емоційний досвід,
несприятливі обставини можуть сприяти появі різних негативних наслідків, у тому
числі підвищеної тривожності дитини.
У зв'язку з проблемою
особистісного та емоційного розвитку дітей старшого шкільного віку, тому
вивчення тривожності стає актуальною проблемою сфери шкільної освіти.
Актуальність ґрунтується на завданнях психолого-педагогічної практики а також
корекції, які поставлені перед нею через підвищення сучасних вимог суспільства
до різних аспектів здоров'я дитини. На особливу увагу заслуговує проблема
діагностики та профілактики дитячої тривожності, так як при наростанні тривожності
в старшому шкільному віці вона може перейти у стійку особистісну якість, як у
шкільному, так і в дорослому житті, спричинити дитячі неврози та психосоматичні
захворювання.
У зарубіжній та
вітчизняній психології проблемою тривожності присвячені дослідження В.М. Остапюк,
А.І. Захарченко, В.Р. Кислий, Є.В. Новий,
А.М. Прихожан, А.С. Співак, Ч. Спілбергер, Р. Теммл, Ю.Л. Ханіна та інші.
Велика кількість праць вчених була присвячена вивченню тривожності у школярів
та дорослих. У той самий час дослідження, присвячені тривожності та її корекції
в дошкільнят, досить мала. Цей факт пояснює відсутність своєчасної допомоги
дітям старшого шкільного віку, які мають тривожність. Це призводить до
виникнення цілого комплексу психологічних труднощів дитинства: поява неврозів,
дезорганізація продуктивної та інтелектуальної діяльності.
Актуальність та
недостатня розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми дослідження:
«Психологічні засоби корекції тривожності дітей старшого дошкільного віку у
період воєнного стану».
Мета
дослідження – теоретично обґрунтувати та
експериментально перевірити ефективність програми психологічних засобів
корекції тривожності дітей старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
Об'єкт
дослідження – процес психологічної корекції
тривожності дітей старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
Предмет
дослідження – програма психологічних засобів
корекції тривожності дітей старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
Завдання
дослідження:
1) проаналізувати
психолого-педагогічну літературу щодо проблеми корекції тривожності дітей
старшого дошкільного віку у період воєнного стану;
2) вивчити психологічні
особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку у період воєнного стану;
3) охарактеризувати
педагогічні умови психологічної корекції тривожності дітей старшого дошкільного
віку у період воєнного стану;
4) розробити та
реалізувати програму психолого-педагогічної корекції тривожності дітей старшого
дошкільного віку у період воєнного стану;
5) проаналізувати
оцінити отримані результати після корекційної роботи.
На вирішення виділених
нами завдань використовувалися такі методи: теоретичні методи дослідження – аналіз літератури, узагальнення; емпіричні
методи дослідження - вивчення та узагальнення досвіду роботи з
психолого-педагогічної корекції тривожності, спостереження, опитувальні методи,
констатуючий експеримент, тест тривожності Р. Темпл, В. Амен, М. Дорки, тест
А.І. Захарченка про оцінку рівня тривожності дитини.
Наукова новизна
дослідження:
1. Охарактеризовано та
теоретично обґрунтовано процес психологічних засобів корекції тривожності дітей
старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
2. Розглянуто
специфічні особливості психолого-педагогічної корекції тривожності дітей
старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
3. Теоретично
обґрунтовано педагогічні умови психолого-педагогічної корекції тривожності
дітей старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
Результати, отримані в
ході експерименту, можуть бути використані у роботі психологів дошкільних
освітніх організацій з метою психолого-педагогічної корекції тривожності дітей
старшого дошкільного віку, допомоги батькам у вихованні тривожних дітей, а
також нами було розроблено та апробовано програма психолого-педагогічної корекції
тривожності дітей старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
Структура
дослідження: дипломна робота складається із вступу,
двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи дану
роботу, варто відзначити її основні положення. Проаналізувавши дослідження
вирішили, що під тривожністю у даному дослідженні розумітимемо відносно стійку
емоційну освіту, засновану на підвищеній схильності до занепокоєння у різних
життєвих ситуаціях. Як і будь-яке інше складне психологічне утворення,
тривожність характеризується складною будовою, що включає когнітивний,
емоційний та операційний компоненти. Причиною виникнення тривожності, як правило,
є порушення сімейних відносин і варти дитини.
Дитина старшого
дошкільного віку у період воєнного стану відрізняється ще більшими фізичними та
психічними можливостями. Їй характерний стрімкий розвиток усіх психічних
процесів (пам'ять, мислення, увага, уява). На цьому віковому етапі у деяких
дітей спостерігається розвиток тривожності, але дана характеристика ще не стає
стійкою, часто вона ситуативна.
Варто зазначити, що
було виділено дві педагогічні умови, які, мають сприяти корекції тривожності
дітей дошкільного віку. Арт-терапія є одним з ефективних засобів розвитку дітей
дошкільного віку. Ця методика широко використовують у психолого- педагогічної
корекції тривожності дітей старшого дошкільного віку у період воєнного стану.
Як основні види арт-терапії, які використовуються, у корекційній роботі з
дітьми виділяють такі як: ізотерапія, ігротерапія, фототерапія, пісочна
терапія, казкотерапія, музикотерапія, танцювальна терапія, кольоротерапія.
Важливу роль корекції
тривожності дітей дошкільного віку грає безпосередню участь і взаємодія
батьків. Необхідність цієї роботи підкреслюється як законом «Про освіту». Варто
зазначити, що взаємодія з батьками відбувається із застосуванням різних як
традиційних, так і нетрадиційних форм роботи. Експериментальна робота здійснювалася
на базі «Дитячий садок № 3. Для
проведення експерименту було сформовано експериментальну групу (ЕГ) у віці 5-6
років у кількості 25 осіб, а також участь брали батьки у кількості 26 осіб.
В рамках дослідження
нами було розроблено програму, яка включала два напрямки: робота з дітьми щодо
зниження рівня тривожності та робота з батьками. У рамках першого напряму нами
було проведено 20 занять із дітьми старшого дошкільного віку у період воєнного
стану. У ході занять ми використовували такі форми роботи як: драмтерапія,
вокалотерапія, ізотерапія, казкотерапія, фототерапія, ігротерапія, тілесна
терапія. У процесі реалізації другого напряму нами було проведено 8 заходів із
батьками. У ході роботи з батьками використовувалися такі методи активізації батьків
як: "Мозковий штурм", "Реверсійна мозкова атака, або
Розніс", "Список прикметників та визначень",
"Асоціації", "Колективний запис", "Запис на
аркушах", "Евристичні питання", "Міні-експеримент".
В експериментальній
роботі нами використовувалися такі методики: тест тривожності Р. Темпл, В.
Амен, тест А.І. Захарченко оцінку рівня тривожності дитини. В результаті
дослідження перевірили ефективність апробації програми на практиці дошкільної
організації. Було проведено повторне дослідження, в ході якого було виявлено,
що порівняно з констатуючим експериментом кількість дітей високого та
середнього рівнів відповідно на 8% та 32% та кількість піддослідних з низьким
рівнем збільшилась на 40%. Збільшилася кількість батьків, які стали більш
уважними до своєї дитини, почали виявляти більший інтерес до її настрою та
внутрішнього стану. Таким чином, всі завдання дослідження вирішено.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бастун Н. Індивідуальний підхід до учнів
з високою тривожністю. Шестирічки в школі. Київ: Ред. загальнопед. газ., 2004.
2. Бєлкіна-Ковальчук О. В. Формування
критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання : автореф. дис.
на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.09 / О. В. БєлкінаКовальчук ;
Волин. держ. ун-т ім. Л.Українки. – Луцьк, 2006. – 21 с.
3. Бондарук І. П. Формування критичного
мислення дев’ятикласників у процесі навчання історії : дис. … канд. пед. наук :
13.00.02 / Ірина Петрівна Бондарук ; Ін-т педагогіки НАПН України. – К., 2012.
– 276 с.
4. Вакулич В. Державна інформаційна політика
як механізм реалізації інформаційної функції сучасної держави. Публічне
управління: теорія та практика. 2014. Вип. 1. С. 97–107.
5. Власенко Т. В. Медіа-дискурс у
суспільстві ризику (український контекст). Сучасне суспільство. 2015. Вип.
1(1). С. 11–19.
6. Вовк Т. В. Технологія розвитку критичного
мислення як засіб формування особистості учня // Педагогічна майстерня. – 2012.
– № 2 (14).
7. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цьому
навчати : [наук.-метод. посібник] / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська, І. М.
Сущенко ; за наук. ред. О. І. Пометун. – Харків, 2007. – 190 с.
8. Галлін Деніел С., Манчіні Паоло. Сучасні
медіасистеми: три моделі відносин ЗМІ та політики / [пер. з англ. О. Насика].
Київ : Наука, 2008. 320 с.
9. Гончаренко Т. Тривожна дитина. Психолог.
2004. № 5. С. 4–5.
10. Гупан Н. Формування критичного мислення
учнів у процесі навчання прав людини / Н. Гупан, О. Пометун //
Психологопедагогічні проблеми сільської школи : збірник наук. праць / Уманський
держ. пед. ун-т ім. П. Тичини. – Умань, 2008. – № 27.
11. Гурковський В. І. Організаційно-правові
засади забезпечення інформаційно-психологічної безпеки в контексті дослідження
функціонування традиційних і конвергентних медіа. Ефективність державного
управління. 2014. Вип. 40. С. 116–125.
12. Дементієвська Н. П. Стратегії розвитку
навичок критичного мислення учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету, Програма
спецкурсу підвищення кваліфікації викладачів системи після- дипломної
педагогічної освіти, Проект Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти в
Україні» // [Електронна публікація], опубліковано 2008 р.
13. Державний стандарт базової і повної
загальної середньої освіти / затверджений постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392.
14. Іванов В. Основні теорії масової
комунікації і журналістики: Навчальний посібник / За науковою редакцією В. В.
Різуна — К.: Центр Вільної Преси, 2010. — 258 с.
15. Ліпман М. Чим може бути критичне мислення /
Метью Ліпман // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – № 27. – С. 17-23.
16. Лубкович І. М. Місце українських медій в
інформаційній війні 2013–2014 рр. Наукові записки Інституту журналістики. 2014.
Т. 56. С. 182–187.
17. Мак-Люен М. Галактика Гутенберга [Текст] :
становлення людини друкованої книги / ; пер. з англ. В. І. Постнікова, С. В.
Єфремова. - К. : Ніка-Центр, 2001. - 464 с
182. Мід Д. З точки зору соціального біхевіориста
[Текст] / Д. Г. Мід ; пер. з англ. та передм. Т. Корпало. - К. : Український
Центр духовної культури, 2000. - 374 с
19. Міністерство інформаційної політики
України. URL: http://mip.gov.ua/content/
proekti-yaki-realizovani-za-pidtrimki-mip.html.
20. Омельченко Я. М. Корекція тривожних станів
молодших школярів засобами кататимно-імагінативної психотерапії : автореф. дис.
на 75 здобуття наук.ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна
та вікова психологія" / Я. М. Омельченко. – Київ, 2006. – 20 с.
21. Омельченко Я.М. Психологічна допомога дітям
з тривожними станами / Я.М.Омельченко, З.Г. Кісарчук. – К.: Шк.. світ, 2011. –
112 с.
22. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія:
Підруч. для студ. Вищ. навч. закл.: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія
особистості і спілкування / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К.: Либідь, 2004. – 574 с.
23. Пересадчак О. Фактори впливу на розвиток
дитячої тривожності. Психолог. 2003. № 2. С. 6–9.
24. Прахова С. А. Тривожність у предикторній
структурі фрустраційних станів школярів різних вікових груп / С. А. Прахова //
Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського
національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.
Костюка НАПН України / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип.
41. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. – С. 302- 313.
25. Смола Л. Є. Інформаційна війна в контексті
розвитку комунікаційних технологій. Гілея: науковий вісник. 2015. Вип. 102. С.
375–377.
26. Ставицька С. О. Психолого-педагогічні умови
подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07
"Педагогічна та вікова психологія" / С. О. Ставицька. – Київ, 1999. –
19 с.
27. Ставицька С.О. Психолого-педагогічні умови
подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку : дис. …
канд. психол. наук : спец. 19.00.07. Київ, 1999. – 242 с.
28. Стрілецька І. І. Особистісна тривожність як
складний полідетермінований психічний процес / І. І. Стрілецька // Інсайт: [зб.
наук. праць студентів, аспірантів та молодих вчених / ред. кол. І.В.
Шапошникова, О. Є. Блинова та ін.]. – Вип. 13. – Херсон: ПП Вишемирський В.С.,
2016. – С. 299–301.
29. Строяновський В. В. Актуальні питання
удосконалення системи кібернетичної безпеки України. Науково-інформаційний
вісник Академії національної безпеки. 2015. №1–2. С. 147–155.
30. Технологія змішаного навчання в системі
відкритої післядипломної освіти: підручник /за заг. ред. В. В. Олійника, ред.
кол.: С. П. Касьян, Л. Л. Ляхоцька, Л. В. Бондаренко; ДВНЗ «Ун-т менедж.
освіти». – Київ, 2019 – 196 с.
31. Томчук С.М., Томчук М.І. Психологія
тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі: [монографія] /
Сергій Михайлович Томчук, Михайло Іванович Томчук. Вінниця: КВНЗ «ВАНО», 2018.
200 с
32. Тягло О. Післямова до статей Метью Ліпмана
і Марка Вайн- стейна / О. Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – №
27. – C. 26-27.
33. Халік О. О. Тривожність на початкових
етапах професійного становлення особистості / О. О. Халік // Проблеми сучасної
психології : зб. наук. пр. К- ПНУ ім. Івана Огієнка, Ін-т психології Г. С.
Костюка АПН України. – 2014. – Вип. 23. – С. 663-676.
34. Халік О. О. Тривожність як чинник
дезадаптації практичних психологів початківців : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова
психологія» / О. О. Халік. – Київ, 2010. – 20с.
35. Халік О. О. Тривожність як чинник
дезадаптації практичних психологів початківців : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова
психологія" / О. О. Халік. – Київ, 2010. – 20 с.
36. Хачумян Т. І. Формування критичного
мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних техно-
логій : дис. … канд. пед. наук : 13.00.09 / Харківський націо- нальний
педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2005.
37. Чаплак
Я. В. Роль
критичного мислення у
творчих пошуках «внутрішнього
камертону душі» особистості / Я. Чаплак, М. Марчук // Современные научные
исследования и инно- вации. – 2011. – № 4
38. Чорній М.М. Інтеграційні характеристики
структурних компонентів міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків
та готовності майбутнього учителя до їх формування /М.М. Чорній. // Освіта
регіону. – 2010 – № 1. – С . 179-183.
39. Чуйко О.В, Іванова І.В. Вплив рівня
тривожності на успішність навчальної діяльності підлітків / Чуйко О.В, Іванова
І.В // Актуальні проблеми психології.: Збірник наукових праць Інституту
психології імені Г.С. Костюка НАПН України. - Том ХІ. Випуск 16. Психологія особистості.
Психологічна допомога особистості. – Житомир: “Вид-во ЖДУ ім. І. Франка”, 2017
– С. 215-226.
40. Шамне А. В. Психологічні особливості
молодших школярів з різним рівнем особистісної тривожності / А. В. Шамне, С. А.
Прахова // Проблеми загальної та педагогічної психології : Збірник наукових
праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка.
– Т. XI. – Частина 3. – Київ, 2009. – С. 460-467.
41. Шевченко Н.Ф. Особистісна тривожність та
шкільна адаптованість у підлітків: співвідношення та вікова динаміка // Вісник.
– Х., 2006. – №16. – С.166-177.
42. Ясточкіна І. А. Психологічні чинники виникнення
та корекція особистісної тривожності у ранньому юнацькому віці : автореф. дис.
На здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна
та вікова психологія" / І. А. Ясточкіна. – Київ, 2011. – 20 с.
43. Cathelat , B., & Сadet, A. (1976).
Publicité et société. Payot: РВР.
44. Cooley С. Н. The significance of
communication //Reader in Public Opinion and Communication/Ed. by Berelson В.,
Janowitz M.-NY. -1953.
45. Lazflrsfeld, P., & Merlon, R. (1948).
Mass Communication, popular taste and organized social action. New York: Harper
and Brothers.
46. Masuda, Y. (1983). Infomation Society as
Postindustrial Society/Wash/World Future.
Немає коментарів:
Дописати коментар