ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ
АСПЕКТИ ЖАНРУ ФОРТИПІАННОЇ СОНАТИ В
КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ……………6
1.1
Еволюція жанру фортепіанної сонати……………………………………6
1.2
Історико-стилістичні аспекти жанру фортепіанної сонати……………10
Висновки до розділу 1……………………………………………………………..15
РОЗДІЛ
2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРУ ФОРТИПІАННОЇ СОНАТИ У ТВОРЧОМУ ДОРОБКУ Л. ВАН БЕТХОВЕНА……………………………….17
2.1
Жанрово-стильові особливості фортепіанних сонат Л. ван Бетховена.17 2.2 Методико-виконавський аналіз фортепіанної
сонати ор.7 Es-dur Л. Бетховена……………………………………………………………………………20
Висновки до розділу 2 ………………………………………….23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..25
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..27
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….31
ВСТУП
Актуальність теми. Дослідження жанру
фортепіанної сонати у творчості Людвіга ван Бетховена має велике значення в
галузі музикознавства. Бетховен, один із найвпливовіших композиторів в історії
західної класичної музики, зробив революцію в жанрі фортепіанної сонати та
залишив незгладимий слід у його розвитку. Ця дипломна робота спрямована на
дослідження жанру фортепіанної сонати через аналіз Сонати Бетховена Op. 7
мі-бемоль мажор, проливаючи світло на значення та внесок у музичну композицію.
По-перше,
сам жанр фортепіанної сонати має велике значення в репертуарі класичної музики.
Як основна форма інструментальної музики, фортепіанна соната пропонує
композиторам платформу для художнього вираження, технічних досліджень і
музичних інновацій. Бетховен, як майстер цього жанру, розширив його межі та
можливості, зробивши вагомий вплив на наступних композиторів.
Соната
ор. 7 мі-бемоль мажор Бетховена є яскравим прикладом його новаторського підходу
до фортепіанної сонати. Цей твір, створений у 1796-1797 роках, демонструє
майстерність Бетховена щодо форми, структури та емоційної глибини.
Заглиблюючись у цю специфічну сонату, отримуємо уявлення про композиційні
прийоми Бетховена, гармонічні дослідження та еволюцію його стилю.
Крім
того, вивчаючи сонату ор. 7 дозволяє дослідити суспільно-історичний контекст, у
якому творив Бетховен. Кінець 18-го та початок 19-го століть були часом
політичних і культурних змін, і музика Бетховена відображала і реагувала на ці
трансформаційні часи. Дослідження тем, мотивів і гармонічних послідовностей
сонати відкриває вікно в емоційну та інтелектуальну реакцію композитора на
навколишній світ.
Крім
того, розуміння значення Сонати Бетховена Op. 7 вимагає перевірки практики його
виконання. Фортепіанні сонати Бетховена вимагають від піаніста технічної
віртуозності та майстерності інтерпретації. Вивчення вибору інтерпретації,
зробленого виконавцями протягом історії, проливає світло на розвиток розуміння
та оцінки музики Бетховена.
Нарешті,
актуальність цієї теми полягає в її внеску в ширше розуміння мистецької
спадщини Бетховена та його незмінного впливу на наступні покоління
композиторів. Розбираючи сонату ор. 7, можемо простежити родовід жанру
фортепіанної сонати, спостерігати розвиток музичних ідей і оцінити тривалий
вплив Бетховена на розвиток класичної музики.
Дослідження
жанру фортепіанної сонати у творчості Л. Бетховена, зокрема через Сонату ор. 7
мі-бемоль мажор, має значне значення в галузі музикознавства. Аналізуючи
композиційні прийоми, соціально-історичний контекст, практики виконання та
художню спадщину сонат Бетховена, отримуємо глибше розуміння еволюції жанру та
його тривалого впливу на традицію класичної музики. Ця дипломна робота має на
меті зробити внесок у науковий дискурс навколо фортепіанних сонат Бетховена та їх
значення в каноні західної класичної музики.
Мета дослідження – дослідити
жанрово-стильові особливості музики Людвіга ван Бетховена на прикладі
фортепіанних сонат, зокрема через Сонату ор. 7 мі-бемоль мажор.
Об’єкт дослідження – жанр фортепіанної
сонати як культурологічний феномен.
Предмет дослідження
– жанрово-стильові особливості
фортепіанних сонат в творчості
Людвіга ван Бетховена.
Завдання дослідження:
1)
простежити еволюцію жанру фортепіанної сонати;
2)
розглянути історико-стилістичні аспекти жанру фортепіанної сонати;
3)
дослідити жанрово-стильові особливості фортепіанних сонат Л. ван Бетховена;
4)
здійснити методико-виконавський аналіз фортепіанної сонати ор.7 Es-dur Л.
Бетховена.
Методологічну основу роботи складають музикознавчі та теоретичні дослідження, присвячені вивченню феномена сонатної форми та її специфічних жанрово-стильових рис у композиторській творчості; текстологічний підхід в його широкому (культурологічному) і вузькому (музично-стилістичному) значенні; методи дослідження включають порівняльно-текстологічний метод в його єдності з жанрово-стильовим; історіографічний, біографічний, семантичний; методи компаративного та виконавського аналізу, що базуються на комплексному системному підході, який передбачає сукупність методів історичного і теоретичного музикознавства.
Практичне
значення роботи визначається можливістю використання отриманих результатів
студентами під час самостійного вивчення музичних творів композиторів-класиків
та фортепіанних сонат Л. ван Бетховена; при підготовці лекцій-концертів та у
позааудиторній роботі.
Структура роботи: дипломна робота
складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних
висновків, списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
Жанр фортепіанної сонати займає значне місце у творчості Людвіга ван Бетховена, демонструючи його мистецьку еволюцію, новаторство та глибоку емоційну експресію. Завдяки детальному розгляду фортепіанних сонат Бетховена з акцентом на сонаті ор. 7 мі-бемоль мажор, було отримано цінне уявлення про сутність жанру та його прояв у композиторському стилі Бетховена.
Одним із ключових висновків, зроблених із цієї теми, є те, що фортепіанні сонати Бетховена являють собою чудову трансформацію класичної сонатної форми. Відірвавшись від умовностей того часу, Бетховен наповнив свої сонати підвищеним драматизмом, інтенсивністю та особистим виразом. Соната ор. 7 мі-бемоль мажор, зокрема, демонструє майстерність Бетховена щодо форми, структурної організації та тематичного розвитку, а також досліджує нові території в гармонічній мові та тональних співвідношеннях.
Крім того, аналіз сонати op. 7 виявив унікальні характеристики та відмінні риси, які сприяють його важливості у творчості Бетховена. Соната демонструє багатий гобелен музичних ідей, використовуючи контрастні теми, віртуозні пасажі та сильну емоційну глибину. Використання Бетховеном ключових взаємозв’язків, динамічних контрастів і ритмічних складнощів створює переконливу розповідь, яка захоплює слухача та викликає цілу низку емоцій.
Крім того, соната ор. 7 є прикладом інноваційного підходу Бетховена до фортепіанного написання. Він розширив межі технічної віртуозності, досліджуючи можливості інструменту в повній мірі. Вимоги до виконавця потребують виняткового контролю, виразності та технічної майстерності. Приділяючи пильну увагу динаміці, артикуляції та фразуванню, піаніст може виявити властиві нюанси та кольори, закладені в сонаті.
Крім того, ця тема пролила світло на історичний і культурний контекст, у якому були створені фортепіанні сонати Бетховена. Соната ор. 7 було створено в період значних соціальних, політичних і мистецьких змін. Особиста боротьба Бетховена та його реакція на мінливий суспільний ландшафт відображені в глибині та інтенсивності його музики. Розуміння історичного тла покращує оцінку творчого генія Бетховена та дає цінну інформацію про інтерпретацію його творів.
На закінчення розглянемо жанр фортепіанної сонати у творчості Людвіга ван Бетховена, прикладом якого є соната op. 7 мі-бемоль мажор, що являє собою вершину мистецького досягнення. Трансформаційний підхід Бетховена, його інноваційне використання форми та його здатність передавати глибокі емоції через музику зробили його монументальною фігурою в історії західної класичної музики. Соната ор. 7 є свідченням геніальності Бетховена, залишаючи тривалу спадщину, яка продовжує надихати та захоплювати аудиторію по всьому світу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Музичний енциклопедичний словник, «Нова енциклопедія». Київ, 2019. 672 с.
2. Куренко Т. «Форма музикою XVII – XX століть». Київ, 2018. 337 с.
3. Кирилюк Л. «Класичний стиль у музиці XVIII- початку ХІХ століття». Київ. "Композитор", 2017. 208 с.
4. Горнюк Н. «Еволюція сонатної форми». Київ. "Музичина Україна", 2017. 313 с.
5. Савенко С. «Післявоєнний музичний авангард». Журнал «Музика та XX століття». Київ, 2017. 432 с.
6. Сметана В.В. "Історія зарубіжної музики", вип. 6, Львів, «Композитор», 2019, 625 с.
7. Василенко В.Б. Соната. Музична енциклопедія: у 6 т. Т.5. Порада. енциклопедії. Київ, 2011. с. 193-199.
8. Месинський Е.П. Фортепіані сонати Скрябіна. «Композитор». Київ, 2011. 272 с.
9. Григоренко Г.В. "Музичні форми XX століття". "Влад". Київ, 2014. 175 с.
10. Продан Т.Ф. Автореферат «Історія токкати». Київ, 2019. 24 с.
11. Коганюк Р. «Робота піаніста» – «Класика – XXI». Київ., 2014. 204 с.
12. Когорський Ц. "Техніка композиції в музиці XX століття". "Нотна бібліотека класичної музики". 348 с.
13. Лебідь С., Трубінов П. «Книга про finale». "Композитор". Львів, 2013. 208 с.
14. Безбус Г. Про останні сонати Бетховена. З історії Бетховеніани: збірка статей та фрагментів із робіт. Київ, 2012. с. 340-349.
15. Попенко Т. Соната. Київ: Держ. муз. вид-во, 2012. 96 с.
16. Brandenburg, S. Beethoven's Piano Sonatas: A Short Companion. Oxford University Press, 2002.
17. Cooper, B. The Beethoven Compendium. Thames and Hudson, 1991.
18. Kinderman, W. Beethoven's Diabelli Variations. Oxford University Press, 2008.
19. Lockwood, L. Beethoven's Sonata Forms. Oxford University Press, 1998.
20. Lockwood, L. Beethoven: The Music and the Life. W. W. Norton & Company, 2003.
21. Marek, G. Beethoven: Biography of a Genius. Amadeus Press, 2002.
Maynard, J. Beethoven's Letters. Dover Publications, 2007.
22. Newman, W. Beethoven on Beethoven: Playing His Piano Music His Way. W. W. Norton & Company, 2010.
23. Rumph, S. Beethoven after Napoleon: Political Romanticism in the Late Works. University of California Press, 2004.
24. Solomon, M. Beethoven. Schirmer Trade Books, 2001.
25. Solomon, M. Late Beethoven: Music, Thought, Imagination. University of California Press, 2004.
26. Swafford, J. Beethoven: Anguish and Triumph. Houghton Mifflin Harcourt, 2014.
27. Tovey, D. F. The Forms of Music. Oxford University Press, 1977.
28. Tovey, D. F. Beethoven. Oxford University Press, 1998.
29. Tovey, D. F. Essays in Musical Analysis: Chamber Music. Oxford University Press, 1944.
30. Tyson, A. Beethoven's Century: Essays on Composers and Themes. Harvard University Press, 2008.
31. Wason, R. Beethoven's Heroic Symphony. University of California Press, 2011.
32. Wood, R. Beethoven's Symphonies: An Artistic Vision. Boydell Press, 2019.
33. Zamochnick, J. Beethoven's Cello: Five Revolutionary Sonatas and Their World. Pendragon Press, 2017.
34. Johnson, D. E. Music and Society: The Late Eighteenth Century and Early Romanticism. University of Chicago Press, 1994.
35. Kerman, J. The Beethoven Quartets. W. W. Norton & Company, 1978.
36. Marissen, M. L. The Social and Religious Designs of J. S. Bach's Brandenburg Concertos. Princeton University Press, 1995.
37. Sisman, E. Beethoven's Cello: Five Revolutionary Sonatas and Their World. Boydell Press, 2012.
38. Webster, J. S. Haydn's 'Farewell' Symphony and the Idea of Classical Style: Through-Composition and Cyclic Integration in his Instrumental Music. Cambridge University Press, 1991.
39. Wilson, E. Music of the Middle Class: The Social Structure of Concert Life in London, Paris, and Vienna between 1830 and 1848. Psychology Press, 2014.
40. Beethoven, L. Van. Sonata Op. 7 in E-flat Major: Score. G. Henle Verlag, 1981.
41. Thayer, A. W. Thayer's Life of Beethoven. Princeton University Press, 1991.
42. Solomon, M. Beethoven Essays. Harvard University Press, 1998.
43. Kerman, J. The Beethoven Quartets Morris, E. Beethoven: The Universal Composer. HarperCollins Publishers, 2005.
44. Lockwood, L. Beethoven's Compositional Process. University of California Press, 2005.
45. Cooper, B. The Creation of the Sonatas: Early Beethoven Sketchbooks and the Creation of the Opus 28 Sonata. Pendragon Press, 2017.
46. Rosen, C. The Classical Style: Haydn, Mozart, Beethoven. W. W. Norton & Company, 1997.
47. Rumph, S. Beethoven's Immortal Beloved: Solving the Mystery. W. W. Norton & Company, 2012.
48. Tovey, D. F. Essays in Musical Analysis: Symphonies and Other Orchestral Works. Oxford University Press, 1954.
49. Kerman, J. The Beethoven Quartets. Harvard University Press, 1967.
50. Swafford, J. Beethoven's Ninth: A Political History. W. W. Norton & Company, 2019.
51. Kerman, J. The Art of Fugue: Bach Fugues for Keyboard, 1715-1750. University of California Press, 2006.
52. Maynard, J. Beethoven: The Man and the Artist, as Revealed in His Own Words. Dover Publications, 2004.
53. Sipe, T. Beethoven: Symphony No. 9 in D Minor, Op. 125. Cambridge University Press, 1997.
Немає коментарів:
Дописати коментар