ВСТУП………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ LEGO ЯК ЕФЕКТИВНОГО ЗАСОБУ
НАВЧАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ………………………………………………………………………………..6
1.1. Аналіз сучасних
тенденцій у навчанні учнів початкових класів……….6
1.2. Педагогічна
характеристика дітей молодшого шкільного віку………10
1.3. Особливості
застосування технології LEGO у початкових класах ….16
1.4. Стан дослідженості
проблеми використання технологій LEGO в інклюзивному класі………………………………………………………………...25
Висновки до першого розділу……………………………………………………29
РОЗДІЛ
2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ LEGO-КОНСТРУЮВАННЯ ДІТЕЙ
МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ…………………………..31
2.1. Організація та
методи дослідження…………………………………….31
2.2. Аналіз результатів
дослідження………………………………………..39
2.3. Методичні рекомендації використання LEGO-конструювання із дітьми
молодшого шкільного віку в інклюзивному класі………...………….......48
Висновки
до другого розділу………………………………………………53
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..55
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….57
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….62
ВСТУП
Актуальність
теми. Сучасна стадія розвитку системи освіти в Україні
характеризується підвищенням уваги фахівців до проблем дітей, які мають
особливі освітні потреби. Ефективність навчання дітей пов'язана з вивченням
специфіки їх розвитку та пошуком способів психолого-педагогічної підтримки в
процесі інтелектуально-особистісного розвитку. Особливо це актуально під час
роботи з дітьми в інклюзивному класі.
Серед великої кількості
корекційно-розвивальних технологій, які використовуються в роботі з дітьми в
інклюзивному класі, на особливу увагу заслуговує напрям Lego-програмування.
Введення державних
стандартів освіти передбачає розробку нових педагогічних технологій. Lego –
одна з найвідоміших і найпоширеніших педагогічних систем, що широко
використовує тривимірні моделі реального світу, предметно-ігрове середовище
навчання та розвитку дитини. Метою використання Lego-програмування у роботі з
дітьми в інклюзивному класі є оволодіння навичками початкового технічного
програмування, вдосконалення гостроти зору, точності зорового сприйняття,
тактильних якостей, розвиток дрібної моторики, сприйняття форми та розмірів
об'єкта, простору, координація «очей-рука»
. У педагогіці
технологія Lego цікава тим, що вона дозволяє забезпечити єдність виховних,
навчальних та розвиваючих цілей та завдань процесу освіти дітей, поєднує в собі
елементи експериментування та гри. Ігри «LEGO» тут виступають способом
дослідження та орієнтації дитини у просторі та часі. Lego-технологія, претендує
називатися інтерактивною педагогічною технологією, оскільки активізує
пізнавальну діяльність дітей. Інтерактивною моделлю Lego-технології є система
занять із Lego-програмування.
У низці досліджень
йдеться про унікальність можливостей Lego-програмування: удосконалення
колірного сприйняття, розвиток концентрації уваги, гнучкість мислення, дрібної
моторики, закріплюються знання про форми, величини і деталі предметів,
формуються навички планувальної діяльності, навички самоконтролю,
самостійність, прагнення довести розпочату справу до кінця, розвивається творче
мислення.
Дослідження Т.
Бондаренко було зосереджено на розумінні особливостей розвитку комунікативної
та психомоторної сфери у дітей з ООП. Робота Г. Сухаря, стосувалась ширшого
застосування технологій LEGO у викладанні. Інші вчені, такі як Т. Лусюк, І.
Марковська, Л. Герасимчук, зробили внесок у загальне розуміння того, як
технології LEGO можна використовувати в освітньому середовищі, особливо з
акцентом на інклюзивність.
Т. Новосельська, А.
Лапін, М. Деркач, І. Марківська та інші, внесли додаткові перспективи в
дослідження LEGO-технологій у навчанні молодших школярів. Їхні спільні зусилля,
сприяли уявленню про різні аспекти інклюзивної освіти за допомогою інструментів
LEGO.
Актуальність та
недостатня розробленість проблеми визначили тему нашого дослідження: «Технології LEGO як
ефективний засіб навчання молодших школярів в інклюзивному класі».
Мета
дослідження – дослідити та теоретично обґрунтувати
використання LEGO-технології як ефективного засобу навчання молодших школярів в
інклюзивному класі.
Об'єкт
дослідження – освітній процес у початковій школі.
Предмет
дослідження – особливості використання як
ефективного засобу навчання молодших школярів в інклюзивному класі.
Відповідно до
зазначеної мети дослідження були поставлені такі завдання:
1) проаналізувати сучасні тенденції у навчанні учнів
початкових класів;
2) розглянути
особливості застосування технології LEGO у початкових класах;
3) проаналізувати результати дослідження;
4) розробити системи занять засобами LEGO-програмування із
дітьми молодшого шкільного віку в інклюзивному класі.
Методи
дослідження:
теоретичні:
аналіз психолого-педагогічної літератури та нормативних документів з метою
визначення теоретичного апарату, узагальнення, порівняння, класифікація з метою
аналізу засобів навчання, емпіричні: спостереження,
анкетування, вивчення дитячої діяльності дали можливість провести дослідження,
методи обробки отриманих даних (якісний та кількісний аналіз).
Апробація
результатів дослідження відбулася шляхом участі у
конференції «Науковий простір студента: пошуки і знахідки» та у Всеукраїнській
науковій конференції студентів та молодих науковців «Наука.Освіта. Молодь».
Структура
роботи: робота складається з вступу, двох розділів
(теоретичного та практичного), висновків, списку використаних джерел та
додатків.
ВИСНОВКИ
Провівши дослідження
можна зробити такі висновки:
1. Аналіз сучасних
тенденцій в освіті учнів початкової школи виявив динамічний ландшафт,
сформований технологічним прогресом, педагогічними зрушеннями та зростаючим
акцентом на інклюзивності. Традиційні методи навчання доповнюються
інноваційними підходами для залучення та задоволення різноманітних потреб
студентів. Інтеграція технологій, зокрема у формі навчальних інструментів,
стала наріжним каменем сучасної початкової освіти. Крім того, рух до
інклюзивності сприяв створенню середовища, де визнаються різні стилі навчання
та здібності, підкреслюючи важливість диференційованого навчання.
2. Технологія LEGO
виділяється як універсальний і захоплюючий навчальний інструмент, який добре
відповідає сучасним тенденціям початкової освіти. Її здатність до адаптації
дозволяє педагогам задовольняти різні стилі навчання, одночасно сприяючи
розвитку творчості, навичок вирішення проблем і спільного навчання. Практичний
характер занять LEGO не тільки робить навчання приємним для дітей, але й надає
відчутний спосіб досліджувати абстрактні поняття. Ця функція особливо корисна
для учнів початкових класів, які можуть мати проблеми з традиційними методами
навчання. Крім того, технологія LEGO сприяє інклюзивності, пропонуючи
платформу, де всі діти, незалежно від їхніх здібностей, можуть брати активну
участь і робити свій внесок.
3. Проведені
дослідження LEGO-технології як ефективного засобу навчання молодших школярів в
інклюзивному класі дали позитивні результати. Встановлено, що інклюзивний
характер занять LEGO покращує соціальну взаємодію, спілкування та розвиток
дрібної моторики. Крім того, практичні та візуальні аспекти навчання на базі
LEGO довели ефективність у залученні дітей із різноманітними навчальними
потребами. Можливість адаптації матеріалів LEGO дозволяє проводити
диференційоване навчання, гарантуючи, що кожен учень може брати участь і
розвиватися у своєму власному темпі. Загалом отримані дані підкреслюють
потенціал технології LEGO як потужного інструменту для просування інклюзивної
освіти в початкових класах.
4. Розробка систем
уроків з використанням LEGO для дітей молодшого шкільного віку в інклюзивному
класі являє собою практичне застосування ідей, отриманих у результаті
попереднього аналізу. Ці системи уроків створені, щоб використовувати переваги
технології LEGO, наголошуючи на спільному вирішенні проблем, критичному
мисленні та творчості. Включаючи аспекти програмування, діти не тільки
залучаються до концепцій STEM, але й розвивають навички обчислювального
мислення. Інклюзивний дизайн цих систем уроків гарантує, що вони задовольняють
різноманітні потреби учнів, сприяючи створенню середовища, де кожна дитина може
брати активну участь і робити свій внесок у процес навчання.
Підсумовуючи, синтез
сучасних тенденцій, особливостей технології LEGO, результатів досліджень і
розробки систем інклюзивних уроків підкреслюють потенціал трансформаційних
практик у початковій освіті. Технологія LEGO стає цінним надбанням, що сприяє
розвитку інклюзивного та захоплюючого середовища навчання для учнів початкової
школи. Висновки до цієї роботи підкреслюють важливість інноваційних освітніх
інструментів у формуванні майбутнього початкової освіти, де інклюзивність та
активне практичне навчання відіграють центральну роль у вихованні всебічно
розвинених, адаптованих особистостей.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абкович А. Я.
Вивчення уваги у дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Спеціальна освіта.
Київ: 2014. №4. С. 5-11.
2. Акатов Л.І.
Соціальна реабілітація дітей із обмеженими можливостями здоров'я. Психологічні
засади. Харків: ВЛАДОС, 2013. 368 с.
3. Ахутіна Т.В.
Здоров'язберігаючі технології: нейропсихологічний підхід. Питання психолог.
2012. № 4. С.101-111.
4. Баряєва Л.Б.
Вечканова, І.Г. Дьоміна, В.Є. та ін. Проектна діяльність з дошкільнятами у
групах різної спрямованості. Дніпро: ЦДК проф. Л.Б. Баряєвої, 2014. 208 с.
5. Баряєва, Л.Б.
Вечканова І.Г., Загребаєва Є.В. Театралізовані ігри у корекційно-розвивальній
роботі з дошкільнятами. Луцьк: КАРО, 2019. 256 с.
6. Беззубцева, Г.В.
Андрієвська Т.М. Розвиваємо руку дитини, готуємо її до малювання та письма:
Конспекти занять з іграми та вправами щодо розвитку дрібної моторики та
графічних навичок у дітей 5-7 років. Тернопіль: Видавництво ГНОМ і Д, 2014. 120
с.
7. Босих, В.Г.
Павловська Н.Т. Порушення функції верхніх кінцівок при спастичній диплегії:
обстеження та корекція. Корекційна педагогіка. 2014. №1(3). С.52 – 59.
8. Босих, В.Г.
Павловська Н.Т. Оцінка тяжкості рухових порушень при ДЦП у вигляді спастичної
диплегії. Спеціальна психологія. 2015. №1(3). С.21-27.
9. Вальдес Одріосола,
М.С. Деякі теоретичні підходи до організації арттерапевтичного процесу.
Корекційна педагогіка. 2015. №2(8). С.69 – 73.
10. Виродова, І. А.
Варіативні форми ранньої допомоги дітям з обмеженими можливостями здоров'я. Дошкільне
виховання.2015. №5. С. 86-92.
11. Грабенко, Т.М.
Зінкевич-Євстігнєєва, Т.Д. Корекційні, розвиваючі та адаптуючі ігри. СУМИ:
«ДИТИНСТВО-ПРЕС»,2022. 64 с.
12. Гусейнова, А.А.
Основні напрямки медико-психолого-педагогічної допомоги дошкільникам з тяжкими
руховими порушеннями в умовах реабілітаційного центру. Корекційна педагогіка.
2014. №1(3). С.21-28.
13. Гусейнова. А.А.
Психокорекційні технології у профілактиці та подоланні емоційних порушень у
старших дошкільнят з дитячим церебральним паралічем. Корекційна педагогіка.
2015. №2(8) С. 57-60.
14. Єрмоленко, Н.А.,
Скворцов, І.А. Неретіна, А.Ф. Клініко. Психологічний аналіз розвитку, рухових,
перцептивних, інтелектуальних та мовних функцій у дітей із церебральними
паралічами. Журнал неврології та психіатрії, 2020, №3. с. 19 - 23.
15. Використання
ЛЕГО-технології в логокорекційній роботі дітьми з системним порушенням мови.
URL: http://xn
8sbhby8arey.xn-p1ai/inklyuzivnoe-obrazovanie/deti-s-narusheniem-rechi-logopaty/2258-ispolzovanie
v-logokorrektsionnoj-rabote-detmi-s-sistemnym- narusheniem-rechi
16. Карімова, Р.Б.
Чинники ризику порушення психічного здоров'я в дітей віком. Проблеми соціальної
медицини та управління охороною здоров'я. Щоквартальний науково-практ.
бюлетень. Вінниця, 2020. №17. С. 27 - 41.
17. Коновалов, В. Ю.
Психосоматичні аспекти розвитку дитини та їх вплив на ефективність навчальної
діяльності. Практична психологія та логопедія. 2015. № 3 (14). С. 27-28.
18. Конструюємо:
граємо, вчимося: Навчальний посібник. Харків: ІНТ, 2016. 14 с.
19. Кузнєцова, Г.В.
Система вивчення графічних навичок в дітей із церебральними паралічами
дошкільного віку //Корекційна педагогіка. 2014. № 1 (3). С.59 – 66.
20. Куліш, Н.С.
Сучасний підхід до відновного лікування дитячого церебрального паралічу.
Корекційна педагогіка. 2014. №1 (3). С.6-11.
21. Куцакова, Т.В.
Заняття з дошкільнятами з конструювання та ручної праці. Авторська програма.
Рівне: Вид. "Досконалість", 2019. 240 с.
22. Куцакова, Т.В.
Конструювання та художня праця у дитячому садку: Програма та конспекти занять.
Київ: ТЦ Сфера, 2015. 240 с. (Програма розвитку).
23. Лалаєва, Р.І.
Діагностика порушень мови у дітей та організація логопедичної роботи в умовах
шкільного навчального закладу: Збірник методичних рекомендацій. Суми: ДИТИНСТВО
- ПРЕС, 2021. 369 с.
24. Левченко, І.Ю.
Приходька, О.Г. Технології навчання та виховання дітей з порушеннями
опорно-рухового апарату. Львів: Академія, 2021. 192 с.
25. Лопатіна, Л.В.
Логопедична робота з дітьми дошкільного віку із мінімальними діартричними
розладами. Суми: видавництво "Союз", 2015.
26. Лусс, Т.С.
«Формування навичок конструктивно-ігрової діяльності в дітей віком з допомогою
ЛЕГО: Посібник педагогам- дефектологов. Миколаїв: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС,
2013. 104 с.: іл. (Корекційна педагогіка).
27. Малофєєв, Н.М.
Характеристика лексичного запасу в учнів з церебральним паралічем.
Дефектологія, 2015 №1. С.5.
28. Мамайчук, І.І.
Динаміка деяких видів пізнавальної діяльності у дошкільнят з церебральним
паралічем. Дефектологія, 2016 №3. С.241.
29. Приходько, О.Г.
Рекомендації до організації та змісту логопедичної роботи з подолання важких
дизартричних розладів. Корекційна педагогіка. 2014. №1(3). С.28 - 36.
30. Приходько, О.Г.
Моїсеєва, Т.Ю. Діти із руховими порушеннями: корекційна робота на першому році
життя. Методичний посібник. Черкаси: Поліграфсервіс, 2013.160 с.
31. Романіна, В.І.
"Заняття з конструювання з дітьми 3-4 років." Методичний посібник.
Запоріжжя: Классікс Стиль, 2013. 40 с.
32. Рум'янцева, Є.Ю.
Деякі аспекти вдосконалення корекції дизартрії у дітей з церебральними
паралічами у процесі логоритмічного виховання. У кн.: Актуальні проблеми
логопатології: дослідження та корекція. Кривий Ріг: 2021. 207-218с.
33. Селезньова, Г.А.
Збірник матеріалів «Ігри» для керівників Центрів ігор, що розвивають
(Леготека). Миколаїв, 2017. 44с.
34. Селезньова, Г.А.
Збірник матеріалів центр розвиваючих ігор Леготека в ГОУ центр освіти № 1317,
Львів, 2017 р. 58с.
35. Селезньова, Г.А.
Збірник статей (з досвіду роботи) спеціальних навчальних закладів з питання
«Розвиваюче середовище в навчальних закладах округу». Житомир, 2016, 174с.
36. Селезньова, Г.А.
Збірник матеріалів «Ведення документації» для керівників центрів ігор, що
розвивають. Київ, 2016 р. 104 с.
37. Семенович, А.В.
Нейропсихологічна діагностика та корекція у дитячому віці: Навч. посібник для
вищих навчальних закладів. К.: Видавничий центр «Академія», 2022. 232с.: іл.
38. Смирнова, І.А.
Вплив моторних розладів на розвиток артикуляції при ДЦП та методи їх корекції.
У кн.: Актуальні проблеми логопатології: дослідження та корекція. Одеса: 2021.
76-86с.
39. Смирнова, І.А.
Логопедична діагностика, корекція та профілактика порушень мови у дошкільнят з
ДЦП. Алалія, дизартрія, ОНР: Навчально-методичний посібник для логопедів та
дефектологів. Суми: «ДИТИНСТВО-ПРЕС», 2004. – 312с.
40. Смирнова, І.А.
Спеціальна освіта дошкільнят із ДЦП. Навчально – методичний посібник. Суми,
2013
41. Спеціальна
психологія: Навчальний посібник для студ. вищ. пед. навч. Закладів. В.І.Лубовський,
Т.В.Розанова, та ін; Київ: Видавничий центр «Академія», 2023. 464 с.
42. Старікова, Л.А. До
питання про вплив конструктивної діяльності на розвиток наочно-дієвого мислення
розумово відсталих дошкільнят. Дитина та сучасний світ: міжвузівська збірка
наук. та метод, ст. Архангельськ, 2021. С. 152.
43. Стребелєва, Є.А.
Корекційна допомога дітям раннього віку з органічною поразкою ЦНС у групах
короткочасного перебування. Чернігів, 2014.
44. Фешина, Є.В. «Лего
конструювання у дитячому садку»: Посібник для педагогів. Харків: Вид. Сфера,
2011
45. Фінні, Н. Р. Дитина
з церебральним паралічем. Допомога, догляд, розвиток. Пер. з англ. Ю. В. Ліпес,
А. В. Сніговської. Київ: Теревінф, 2021. 336 с.
46. Халілова, Л.Б.
Основні напрями лексичної роботи у спеціальній школі для дітей з церебральним
паралічем. Дефектологія, 2016, № 5, С. 46
47. Чиркіна, Г.В.
Методи обстеження мови дітей: Посібник з діагностики мовних порушень. Дніпро:
Науковий центр Мега, 2015. 87 с.
48. Шевченка, С.Г.
Діагностика та корекція затримки психічного розвитку у дітей. Тернопіль:
Карапуз, 2011. 244 с.
49. Шіпіцина, Л.М.
Мамайчук, І.І. Дитячий церебральний параліч. Суми: Дидактика Плюс, 2021. 272 с.
50. Шипіцина, Л.М.
Мамайчук, І.І. Психологія дітей із порушеннями функцій опорно-рухового апарату:
Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. Миколаїв: Гуманіт. вид. центр
ВЛАДОС, 2014. 368 е.: іл. (Корекційна педагогіка).
Немає коментарів:
Дописати коментар