ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ
1.1
Стресогенні фактори діяльності працівників соціономічних професій
1.2 Музикотерапія як метод гармонізації емоційного стану особистості
РОЗДІЛ
2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1
Організація етапів дослідження
2.2 Методи дослідження
РОЗДІЛ
3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ У ПРАЦІВНИКІВ
СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ МЕТОДОМ МУЗИКОТЕРАПІЇ
3.1
Аналіз вхідної діагностики
3.2
Зміст тренінгу регуляції професійного стресу працівників соціономічних професій
з використанням методу музикотерапії
2.5 Аналіз результатів підсумкової діагностики
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми. У світі неухильно
зростає кількість психотравмуючих, фрустрирующих і стресогенних чинників, які негативно
впливають на людину, її професійне благополуччя і здоров'я. Одним із таких
факторів можна вважати великий набір вимог, який на сучасному розвитку
суспільство пред'являє до професіонала. Іншим фактором виступають процеси
інтенсифікації праці, що передбачають високий рівень відповідності вимог та
стабільності під час здійснення професійної діяльності.
Соціономічні
професії відносяться до категорії професій, особливо вразливих перед стресом,
так як при контакті з людьми доводиться вирішувати різноманітні професійні
завдання в умовах нестачі часу та інформації, постійного відкритого контакту з
людьми, що передбачає значні емоційні та енергетичні витрати. Професійна
діяльність працівників соціономічних професій потребує постійної та
максимальної мобілізації власних ресурсів.
В
умовах інтенсивних соціальних трансформацій, у пошуку шляхів виходу з
конфліктних ситуацій працівникам соціономічних професій потрібні креативність
та досвід внутрішньої гармонізації. Здатність музики до ефективного впливу на
особистісне зростання індивіда з метою корекції певних аспектів його
самосвідомості є основою такого напряму корекційної роботи, як музикотерапія.
Ефективність цього методу ґрунтується на розумінні людини як особистості, яка з
певних причин обмежена у можливості вирішення своїх проблем. Музика є стимулом
до розширення міжособистісних відносин, залучення до життя соціуму.
Чинники
регуляції професійного стресу досліджувалися багатьма вченими, серед яких А. А.
Баранов, Б. Б. Величковський, Г. В. Мігаль, Д. Ю. Морозов, Т. С. Тихомирова та
інші. У своїх дослідженнях А. К. Маркова, A. І. Щербаков та інші стверджують,
що стресостійкість є одним з найбільш значущих професійних утворень працівників
соціономічних професій.
А.
Бандура, Ф. Є. Василюк, Р. Лазарус, та інші вважають, що підвищити рівень
стресостійкості можна за допомогою адекватного використання зовнішніх та
внутрішніх ресурсів. Дж. Аллан, М. Бурно, Л. Ловенфельд, Є. Г. Макарова довели,
що музикотерапія є гуманним способом підтримки особистості, розвиває здібності
та самопізнання.
Таким
чином, протиріччя між постійною дією стресогенних факторів на особистість працівників
соціономічних професій, відповідно, соціальною необхідністю розвитку стресостійкості
працівників соціономічних професій як однієї з основних професійних
характеристик, і при цьому науково доведеною ефективністю та позитивним впливом
методів музикотерапії на особистість працівників соціономічних професій,
зумовили вибір теми дослідження – «Музикотерапія як чинник регуляції
професійного стресу працівників соціономічних
професій».
Мета дослідження – виявити ефективність
впливу методів музикотерапії в розвитку регуляції професійного стресу працівників
соціономічних професій.
Завдання дослідження:
1) простежити стресогенні фактори
діяльності працівників соціономічних професій;
2)
розглянути музикотерапію як метод гармонізації емоційного стану особистості;
3)
описати організацію етапів дослідження;
4)
виділити методи дослідження;
5)
проаналізувати вхідну діагностику;
6)
описати зміст тренінгу регуляції професійного стресу працівників соціономічних
професій з використанням методу музикотерапії;
7)
дослідити результати підсумкової діагностики.
Об'єкт дослідження - регуляція професійного
стресу особистості.
Предмет дослідження – чинники регуляції
професійного стресу у працівників соціономічних професій.
Для
вирішення поставлених завдань у роботі були використані такі методи:
- теоретичні методи (аналіз,
порівняння, систематизація психологічних відомостей на тему дослідження);
-
емпіричні методи: опитувальник виявлення основних видів стресу «Стрес-ФІЕ»,
«Тест на визначення рівня стресостійкості особистості» І. А. Усатова, тест «Методика
діагностики нервово-психічного напруження» Т. А. Нємчин;
-
методи математичної статистики (t-критерій Стьюдента, W-тест Шапіро-Вілка,
Т-критерій Вілкоксона).
Наукова новизна дослідження полягає в
тому, що встановлено ефективність методів музикотерапії для розвитку регуляції
професійного стресу працівників соціономічних професій. Розроблено тренінг
розвитку стійкості до стресів працівників соціономічних професій методами музикотерапії.
На основі аналізу психологічної літератури з проблеми стресостійкості
особистості, з урахуванням принципів проведення психологічних тренінгів, було
розроблено тренінг розвитку стресостійкості у працівників соціономічних
професій методами музикотерапії. Участь у тренінгу з розвитку стресостійкості
дозволило працівникам соціономічних професій освоїти навички усвідомлення
особистісних особливостей; стабілізації та раціонального розвитку емоційного
стану; цілеспрямованості, прагнення до самовдосконалення.
Структура
роботи. Бакалаврська робота складається з вступу, трьох розділів, висновків
та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Розвиток
стресостійкості у працівників соціономічних професій методами музикотерапії
передбачав теоретичний аналіз проблеми та проведення емпіричного дослідження.
У
сучасному науковому світі немає єдиного тлумачення поняття "стресостійкості".
Спираючись на різні наукові твердження відносного даного феномену, у своєму
дослідженні під стресостійкістю будемо розуміти: індивідуально-психологічну
особливість особистості, яка полягає в специфічному взаємозв'язку різнорівневих
якостей інтегральної індивідуальності, що забезпечує біологічний, фізіологічний
та психологічний гомеостаз усієї системи довкілля у різних умовах
життєдіяльності.
Структура
стійкості до стресів також є спірним питанням у наукових дослідженнях. Так, Н.
І. Бережна розглядаючи структуру стресостійкості і виділяє такі компоненти, як
психофізіологічний, мотиваційний, вольовий, інтелектуальний, а також компоненти
емоційного досвіду особистості та професійної підготовленості. У розумінні
міжнародних дослідників структура стресостійкості складається із соціального,
поведінкового та особистісного компонентів.
Професійний
стрес працівників соціономічних професій викликається взаємодією стресогенних
факторів, пов'язаних і не пов'язаних із роботою, з особистісними
характеристиками людей. Взаємодія цих факторів призводить до утворення
симптомів порушення здоров'я та захворювань. Виділяють такі стресогенні фактори
при роботі з людьми: стресори організації та змісту діяльності; стресори,
пов'язані з професійною кар'єрою; стресори, пов'язані з оплатою праці;
стресори, пов'язані з взаємовідносинами на роботі; неорганізаційні джерела
стресу (проблеми в сім'ї, життєві кризи, фінансові проблеми, конфлікти
особистісних цінностей із цінностями, що декларуються організацією).
Методика
музикотерапії ґрунтується на переконанні в тому, що внутрішнє «Я» людини
трансформується у візуальні матеріалізовані символічні образи чи специфічні
конструкти музичної творчості щоразу, коли вона спонтанно, особливо не
замислюючись над тим, що має вийти зрештою. Існує думка, що образи музичної
творчості відображають зміст підсвідомих процесів, включаючи внутрішні
конфлікти, страхи, нав'язливі думки, спогади дитинства, сновидіння тощо. Музикотерапія
як метод гармонізації емоційного стану особистості дозволяє вирішувати такі
завдання, як діагностика психолого-емоційного стану особистості, проводити
корекційно-розвивальну роботу, а також вирішувати психотерапевтичні проблеми.
Емпіричне
дослідження стійкості до стресів працівників соціономічних професій методами музикотерапії
було поділено на три етапи – констатуючий, формуючий і контрольний, в рамках
яких: було визначено рівень стійкості до стресів працівників соціономічних
професій за допомогою діагностичних методик; розроблено та впроваджено
тренінгову програму з використанням методів музикотерапії; проведено аналіз
ефективності запропонованої технології вирішення проблеми дослідження.
У
дослідженні взяли участь працівників соціономічних професій у кількості 60
осіб, які були поділені на контрольну та експериментальну групи. Діагностичний
інструментарій склали опитувальник для виявлення основних видів стресу
«Стрес-ФІЕ», методика «Тест на визначення рівня стресостійкості особистості»,
тест «Методика діагностики нервово-психічної напруги», а також методи
математичної статистики (t-критерій Стьюдента, W-тест Шапіро-Вілка, Т-критерій
Вілкоксона).
Формуючий
етап дослідження реалізовувався за допомогою розробки та впровадження тренінгу
щодо розвитку стресостійкості працівників соціономічних професій методами музикотерапії.
Тренінг був спрямований на розвиток навичок релаксації, навичок подолання
негативних емоційних станів та комунікативних навичок, навчання прийомів
подолання стану тривоги та стресу, формування позитивної «Я-концепції».
Проаналізувавши
результати діагностичного дослідження на контрольному етапі роботи, було
з'ясовано суттєві відмінності між результатами контрольної та експериментальної
груп. В експериментальній групі спостерігалося підвищення рівня
стресостійкості, зниження нервово-психічної напруги. У контрольній групі
досліджувані критерії не змінювалися. Для підтвердження впливу фактора
використання тренінгу щодо розвитку стресостійкості працівників соціономічних
професій методами музикотерапії було проведено математико-статистичний аналіз.
Результати аналізу показали важливість чинника використання запропонованої
технології.
Таким
чином, поставлена мета дослідження підтвердилася: використання методів музикотерапії
у розвитку стійкості до стресів працівників соціономічних професій є
ефективним. Подальші наукові пошуки бачимо у розробці додаткових методів,
спрямованих на розвиток стійкості до стресів, профілактику стресового стану.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Абрамовський Т. А. Досвід внутрішньоорганізаційного підвищення кваліфікації
щодо застосування активних методів навчання дорослих. Наукове забезпечення
системи підвищення кваліфікації кадрів. 2016. Вип. 1 (26). с. 83-87.
2.
Агар Н. М. Музикотерапія як компонент здоров'язберігаючих технологій у
навчальному процесі ВНЗ. Вісті КНУ. Серія: Лінгвістика. 2012. № 2. с. 269-272.
3.
Агбенко У. Б. Стресостійкість як професійно значуща якість особистості працівників
соціономічних професій. Університетський комплекс як регіональний центр освіти,
науки та культури матеріали науково-методичної конференції. Міністерство освіти
і науки України. 2018. с. 3380-3382.
4.
Акула І. А. Музикотерапія як збереження здоров'я працівників соціономічних
професій. Сучасна вища школа: інноваційний аспект. 2013. № 1. с. 97-100.
5.
Андрієвська А. Стресостійкість як фактор розвитку позитивного ставлення до
навчальної діяльності у працівників соціономічних професій: дис. кандидата
психол. наук: 19.0.07. Тернопіль, 2019. 155 с.
6.
Анохинський С. А. Стресостійкість як компонент адаптації в ціннісній системі
особистості. Вісник Чернігівського державного університету. 2014. № 1. с.
35-43.
7.
Арт-терапія - нові горизонти. Київ: Когіто-Центр, 2016. 336 с.
8. Багайський О. Ю. Критерії
стресостійкості працівників соціономічних професій з позицій діяльнісного
підходу. ІМІДЖ. 2017. с. 129-238.
9.
Баран А. Психологія стресостійкості (Теоретичні та прикладні аспекти): дис.
...доктора психол. наук: 19.00.17. Львів, 2012, 405 с.
10.
Білка Н. Н. Стресостійкість як фактор психологічного благополуччя особистості.
Збірник матеріалів конференції. Черкаський державний інститут. 2016. с.
417-418.
11.
Бережна Н. І. Стресостійкість оперативних співробітників митних органів.
Щорічник психологічного товариства: Матеріали III з'їзду психологів. 25-28 червня
2013 р.: о 8-й Т. Львів, 2013. Т. 1. с. 453.
12.
Борода В. А. Інформаційний стрес: навчальний посібник для вузів. Київ: ПЕРСЕ,
2010. 352 с.
13.
Вальдес М. С. Музикотерапія як метод подолання емоційного стресу. Наука та
школа. 2016. №2. с. 133-137.
14.
Васечко Є. П. Стресостійкість особистості: теоретичний аспект. Збірник наукових праць за матеріалами IV
Міжнародної науково-практичної конференції. Харківський державний університет,
редакція наукового Міжнародного журналу РМНКО. 2017. с. 27-32.
15.
Вачко І. В. Основи технології групового тренінгу. Психотехніки: навч. посіб. Київ,
2019. 237 с.
16.
Вдовина Н. А. Тренінг як технологія розвитку креативності підлітків. Проблеми
сучасної освіти. 2016. № 52-6. с. 358-364.
17. Веблер В. Д. Мотивуюче викладання
та навчання у вузі: матеріали до семінару. Дніпро: Вид-во ДНУ, 2016. 74 с.
18.
Величковський Б. Багатовимірна оцінка індивідуальної стійкості до стресу: дис.
канд. психол. наук: 19.00.11. Київ, 2017. 195 с.
19.
Водопій Н. Є. Психодіагностика стресу. Львів: Основа, 2019. 336 с.
20.
Волочок А. А. Активність суб'єкта життя як ресурс безпеки у стресогенній
діяльності. Вітчизняний журнал соціальної роботи. 2018. № 1. с. 146-153.
21.
Ворона А. А. Музикотерапія для дітей та їх батьків. Одеса: Фенікс, 2013. 253 c.
22.
Газієвська М. З. Стресостійкість особистості як предмет психологічного
вивчення. Вісник Полтавського державного лінгвістичного університету. 2018. №
4. с. 317-322.
23.
Ганчук Д. Р. До питання про методи музикотерапії в інклюзивній освіті. Листи в
Емісія. Офлайн: електронний журнал. 2012. №12. с. 1919.
24.
Глотюк Г. А. Стресостійкість працівників соціономічних професій. Психологічний
вісник Харківського державного університету. Вип. 1. - Вид-во "Банк
культурної інформації", 2010. с. 102-115.
25.
Гулійчук Х. Б. Стресостійкість особистості: до питання про діагностичну
інформативність методики Т. Холмса та Р. Раге. PEM: Psychology. Едукологія.
Медицина. 2015. №3-4. с. 149-165.
26. Гунзунський Б. А. Детермінанти
професійного стресу у керівників. European Social Science Journal. 2015. № 7. с.
302-307.
27.
Гунзунський Б. А. Особистісні фактори саморегуляції емоційних станів. Вісник полтавського
державного університету. 2015. № 3-1 (63). с. 93-96.
28.
Дзейт М. Х. Світотворча освіта в умовах сучасної освітньої установи: Автореф.
дис. на здобуття уч. ступеня канд. пед. наук.: спец. 13.00.01 «Загальна
педагогіка, історія освіти». Миколаїв, 2017. 23 с.
29.
Джоуел Л. Індустріально-організаційна психологія. Львів: Основа, 2011. 720 с.
30.
Єсипенко Д. Є. Тренінгові технології як профілактики стресових станів. Харківський
психологічний вісник. 2012. №10/4. с. 17–24.
31.
Заєць Т. В. Теорія психологічного тренінгу. Психологічний тренінг як
інструментальна дія. Київ: Сенс, 2012. 80 c.
32.
Іваненко Є. С. «Стрес-ФІЕ»: методика виміру основних видів стресу. Психологічна
діагностика. 2018. № 5. с. 82-101.
33.
Кара Ж. Ю. Особливості музикотерапії. Харківський психологічний вісник. 2010.
Т. 8. № 3. с. 48-51.
34.
Кисіль М. В. Музикотерапія у психологічному консультуванні. 2014. 64 с.
35.
Коджаспірова Г. М. Словник з педагогіки. Київ: ІКЦ «Березень», 2015. 659 с
36.
Копито А. І. Музикотерапія – нові горизонти. Київ: Когіто-Центр, 2016. 7-14 с.
37. Копито А. І. Керівництво з дитячо-підліткової
та сімейної музикотерапії. Львів, 2010. 231 с.
38.
Крамер Е. Арт-терапія з дітьми. Одеса: Генезіс, 2018. 328 с.
39.
Круглий М. А. Робота з музикою як техніка виявлення психологічних ресурсів
керівників. Львівський психологічний журнал. 2016. №14. с. 35-63.
40.
Кулик В. Л. Психогігієна особистості. Питання психологічної стійкості та
психопрофілактики: навчальний посібник. Львів: Основа, 2014. 464 с.
41.
Лебідь Л. Д. Практика музикотерапії: підходи, діагностика, система занять. Львів:
Мова, 2017. 256 с.
42.
Лебідь Л. Д. Енциклопедія ознак та інтерпретацій у проективному малюванні та музикотерапії.
Львів.: Мова, 2016. 336 с.
43.
Леоненко А. Б. Комплексна методологія аналізу професійного стресу: від
діагностики до профілактики та корекції. Психологічний журнал. 2014. Том 25. №
2. с. 75-85.
44.
Лівицький І. С. Соціально-психологічні технології формування стресостійкості
людина: дис. канд. психол. наук: 19.00.15. Київ, 2015. 201 с.
45.
Лозганюк О. В. Особливості формування стійкості до стресу у процесі професійного
розвитку особистості. Наукові журнали КНУ. Педагогічна освіта в Україні. 2012. с.
1-3.
46.
Лисий Н. В. Музикотерапія у роботі соціального педагога. Успіхи сучасного
природознавства. 2013. №10. с. 176-177.
47. Маркова А. К. Психологія праці
вчителя. Київ: Просвітництво, 2013. 300
с.
48.
Марковець Є. Л. Дослідження стресових станів. Наука та освіта.
Науково-практичний журнал Південного наукового Центру НАПН України. Одеса. 2010.
№ 4. с. 61-65.
49.
Марценюк М. А. Профілактика стресу за допомогою релаксаційного консультування.
Актуальні проблеми середньої та вищої професійної освіти Збірник наукових
праць. 2016. с. 292-295.
50.
Міняйло М. Р. Реалізація блоку «Музикотерапія» у програмі «Здоров'я вчителя».
Вісник Тернопільського державного університету. 2013. № 4 (132). с. 132-135.
51.
Мірясюк Н. А. Аналіз інтегративних аспектів музикотерапії. Вісник суспільних
наук. 2013. №1 (27). с. 14-17.
52.
Михайлюк С. С. Причини виникнення стресу в освітній організації. Економіка, бізнес,
інновації: у 2 частинах. 2018. с. 51-53.
53.
Назаренко Р. І. Стресостійкість та структура особистості. Соціально-економічні
та гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства. Матеріали науково-практичної
конференції. 2016. с. 346-348.
54.
Нікитюк В. Музикотерапія. Навчальний посібник: Когіто-Центр, 2014. 336 с.
55.
Нікитюк В. Н. Пластікодрама. Нові напрями в музикотерапії [Електронний ресурс].
Київ: Когіто-Центр, 2013. 183 c. Режим доступу: http://www.iprbookshop.uа/15569.html.
ЕБС «IPRbooks».
56. Ніколайчук Л. В. Музикопедагогіка
як сучасні напрямки психокорекційної роботи з дітьми. Психологія: теорія та
практика Збірник матеріалів міжнародного наукового симпозіуму. Київ, 27-31
серпня 2013 р. с. 35-38.
57.
Петренко О. Н. Психологічний аспект стресостійкості у контексті сформованості
культури здоров'я підлітків. Наукове співтовариство студентів XXI століття.
ГУМАНІТАРНІ НАУКИ: зб. ст. по мат. XXV міжнар. студ. наук.-практ. конф. 2016. №10
(25). с. 23-30.
58.
Шарський М. Ю. Стресостійкість як основа психічного здоров'я особистості.
Екологія, здоров'я та освіта в ХХI столітті. Глобальна інтеграція сучасних
досліджень та технологій Матеріали III екологічного форуму. 2017. с. 196-199.
59.
Яремчук Т. Застосування арт-терапії у соціальній сфері. Вісник Відкритої
Академії. 2013. № 7 (7). с. 11-19.
ДОДАТОК А
Тест «Методика діагностики
нервово-психічного напруження»
1. Наявність фізичного дискомфорту:
А) повна відсутність будь-яких
неприємних фізичних відчуттів
Б) мають місце незначні неприємні
відчуття, що не заважають роботі;
В) наявність великої кількості
неприємних фізичних відчуттів
2. Наявність больових відчуттів
А) повна відсутність будь-яких болів
Б) болючі відчуття періодично
з'являються, але швидко зникають і не заважають роботі
В) мають місце постійні больові
відчуття, що суттєво заважають роботі
3. Температурні відчуття
А) відсутність будь-яких змін у відчутті
температури тіла
Б) відчуття тепла, підвищення
температури тіла
В) відчуття похолодання тіла, кінцівок
4. Стан м'язового тонусу
а) звичайний м'язовий тонус
Б) помірне підвищення м'язового тонусу,
почуття деякої м'язової напруги
В) значне м'язове напруження,
посмикування окремих м'язів обличчя, шиї, рук
5. Координація рухів
А) звичайна координація рухів
Б) підвищення точності, легкості,
координованості рухів під час писька, іншої роботи
В) зниження точності рухів, порушення
координації, погіршення почерку
6. Стан рухової активності загалом
А) нормальна рухова активність
Б) підвищення рухової активності,
збільшення швидкості та енергійності рухів
В) різке посилення рухової активності
7. Відчуття серцево-судинної системи
А) відсутність будь-яких неприємних
відчуттів з боку серця
Б) відчуття посилення серцевої
діяльності, що не заважають роботі
В) наявність неприємних відчуттів із
боку серця
8. Прояви з боку шлунково-кишкового
тракту
А) відсутність якихось неприємних
відчуттів у животі
Б) поодинокі відчуття, що швидко
проходять і не заважають роботі в животі
В) виражені неприємні відчуття в животі
– болі, зниження апетиту, підташнювання
9. Прояви з боку органів дихання
а) відсутність будь-яких відчуттів
б) збільшення глибини та почастішання
дихання, що не заважають роботі
в) значні зміни дихання
10. Прояви з боку системи виділення
А) відсутність будь-яких змін
Б) помірна активізація функції виділення
В) різке почастішання бажання
скористатися туалетом, труднощі чи навіть неможливість терпіти
11. Стан потовиділення
А) звичайне потовиділення без будь-яких
змін;
Б) помірне посилення потовиділення
В) поява рясного “холодного” поту
12. Стан слизової оболонки ротової
порожнини
А) звичайний стан без будь-яких змін
Б) помірне збільшення слиновиділення
В) відчуття сухості у роті
13. Забарвлення шкірних покривів
А) звичайне забарвлення шкіри обличчя,
шиї, рук;
Б) почервоніння шкіри обличчя, шиї, рук.
В) збліднення шкіри обличчя, шиї
14. Сприйнятливість до зовнішніх
подразників
а) відсутність будь-яких змін, звичайна
чутливість
б) помірне підвищення сприйнятливості до
зовнішніх подразників, що не заважає роботі
в) різке загострення чутливості,
відволікання
15. Почуття впевненості у собі
А) звичайне почуття впевненості у своїх
силах, у своїх здібностях
Б) підвищення почуття впевненості в
собі, віра в успіх
В) почуття невпевненості у собі,
очікування невдачі
16. Настрій
А) звичайний настрій
Б) піднятий, підвищений настрій,
відчуття підйому
В) зниження настрою, пригніченість
17. Особливості сну
А) нормальний, звичайний сон
Б) добрий, міцний сон
В) неспокійний, з частими пробудженнями та
сновидіннями сон
18. Особливості емоційного стану загалом
А) відсутність будь-яких змін у сфері
емоцій та почуттів
Б) почуття заклопотаності,
відповідальності за виконувану роботу, “азарт”;
В) почуття страху, паніка
19. Завадостійкість
А) звичайний стан без будь-яких змін
Б) підвищення перешкодостійкості в
роботі, здатність працювати в умовах шуму та інших перешкод
В) значне зниження завадостійкості
20. Особливості мови
А) звичайна мова
Б) підвищення мовної активності,
збільшення гучності голосу, прискорення мовлення
В) порушення мови - поява тривалих пауз,
запинок
21. Загальна оцінка психічного стану
А) звичайний стан
Б) стан зібраності, підвищена готовність
до роботи;
В) почуття втоми, незібраності, апатії.
22. Особливості пам'яті
а) звичайна пам'ять
Б) покращення пам'яті – легко згадується
те, що потрібно
В) погіршення пам'яті
23. Особливості уваги
А) звичайна увага без будь-яких змін
Б) покращення здатності до зосередження,
відволікання від сторонніх справ;
В) погіршення уваги, нездатність зосередитися
на справі
24. Кмітливість
А) нормальна кмітливість
Б) підвищення кмітливості, гарна
винахідливість;
В) зниження кмітливості, розгубленість.
25. Розумова працездатність
А) нормальна розумова працездатність
Б) підвищення розумової працездатності
В) значне зниження розумової
працездатності, швидка розумова стомлюваність
26. Явища психічного дискомфорту
А) відсутність якихось неприємних відчуттів та
переживань з боку психіки в цілому
Б) почуття психічного комфорту,
піднесення психічної діяльності
В) різко виражені, різноманітні та
численні серйозно заважають роботі порушення з боку психіки
27. Ступінь поширеності ознак напруги
А) поодинокі, слабо виражені ознаки, на
які не звертається увага
Б) чітко виражені ознаки напруги, не
тільки не заважають діяльності, але, навпаки, сприяють її продуктивності
В) велика кількість різноманітних
неприємних ознак напруги
28. Частота виникнення стану напруги
А) відчуття напруги не розвивається
практично ніколи
Б) деякі ознаки напруги розвиваються
лише за наявності реально важких ситуацій
В) ознаки напруги розвиваються дуже
часто
29. Тривалість стану напруги
А) дуже короткочасне, не більше кількох
хвилин
Б) триває практично на протязі всього
часу перебування в умовах складної ситуації і виконання необхідної роботи,
припиняється незабаром після її закінчення
В) дуже значна тривалість стану напруги,
що не припиняється протягом тривалого часу
30. Загальний ступінь виразності напруги
А) повна відсутність або дуже слабкий
ступінь виразності
Б) помірно виражені, виразні ознаки
напруги
В) різко виражена, надмірна напруга.
Немає коментарів:
Дописати коментар