ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ………………………………………………………………………...6
1.1
Сутність поняття релігійного туризму………………………………...6
1.2
Критеріально-класифікаційний апарат функціонування релігійного туризму…………………………………………………………………………...12
1.3
Розвиток релігійного туризму в Україні……………………………..19
РОЗДІЛ
2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛІГІЙНИХ ТУРИСТИЧНИХ ПОЇЗДОК…………………………………………………..26
2.1
Особливості організації релігійних туристичних поїздок…………..26
2.2
Принципи організацій релігійних турів……………………………...34
2.3
Розробка релігійного туру на прикладі
поїздки до чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької «Надія
Безнадійним» (Чернівецька єпархії УГКЦ)…………………………………………………………………………….42
РОЗДІЛ
3. РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ
ПСИХО-ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЛЮДЕЙ……………………………………………53
3.1 Засоби корекції психоемоційного стану людей……………………..53
3.2
Використання психологічних підходів в релігійному туризмі……..61
3.3 Імплементація
засобів корекції психоемоційного стану людей в розробці релігійного туру
до чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним» (Чернівецька
єпархії УГКЦ)…………………………….72
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..80
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….85
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….90
ВСТУП
Актуальність теми. Існує безліч різних
мотивів, які спонукають людей до подорожей. Серед найсильніших виділяється
такий мотив, як релігійні почуття. У світі щорічно понад 200 млн. осіб (у тому
числі приблизно 150 млн. християн), здійснюють поїздки з релігійними цілями.
Нині
туристичні фірми, екскурсійні бюро, музеї дедалі більш активно використовують
релігійні об'єкти для своєї діяльності. Наукові установи готують аналітичні
огляди, оцінюючи сучасний стан, визначаючи перспективи розвитку та формулюють
рекомендації для складання та впровадження релігійних маршрутів та турів. При
цьому нині існує велика кількість невирішених питань, пов'язаних з релігійним
туризмом - як теоретичних, так і практичних. До цих проблем насамперед слід
віднести питання розмежування релігійного туризму та паломництва.
Поїздки
з відвідуванням культових об'єктів у регіонах сьогодні пропонують переважно
паломницькі центри, тоді як туристичні фірми часто не мають чіткого уявлення,
як вони можуть діяти на ринку релігійного туризму.
У
Чернівецькій області знаходиться велика кількість культових об'єктів,
привабливих як для віруючих, так і для осіб, які тією чи іншою мірою
цікавляться релігією. При цьому багато об'єктів за межами кількох основних
напрямів, цікаві як у релігійному, так і в пізнавальному аспекті, залишаються
незатребуваними туристичним бізнесом. У зв'язку з цим заслуговує на увагу
чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним» (Чернівецька
єпархії УГКЦ), яка є унікальною реліквією для області, що приносить віруючим
людям, які не мають дітей, справжнє чудо. Враховуючи вищезазначене, обрана тема
є актуальною.
Теоретичною
основою дослідження є навчальні посібники та монографії О.М. Артемової та О.Г.
Володимирової, А.В. Бабки, М.Б. Біржанюка, С.Ю. Житнева, Т.Т. Христова; наукові
статті, присвячені релігійному туризму та паломництву, О.А. Балабейко, І.Г.
Брандта, С.В. Бушчука, Г.М. Гужин і А.А. Гужин, С.Ю. Житнева, З.Г. Облицюк та
Є.А. Облицюк, В.В. Осадзе, ігумена Серапіона (А.Є. Мітько), М.В. Силантьєва,
М.В. Федорова; публікації в інтернет-ЗМІ; інтернет-сайти турфірм та
паломницьких служб, Чернівецької єпархії УГКЦ, храмів та монастирів
Чернівецької області та інше.
Мета та завдання дослідження. Мета
магістерської роботи - обґрунтування та розробка релігійного туру до
чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним» (Чернівецька
єпархії УГКЦ) для корекції психоемоційного стану людей.
Досягнення
окресленої мети зумовило постановку та вирішення таких завдань:
1)
визначити сутність поняття релігійного туризму;
2)
простежити критеріально-класифікаційний апарат функціонування релігійного
туризму;
3)
розглянути розвиток релігійного туризму в Україні;
4)
виділити особливості організації релігійних туристичних поїздок
5)
виокремити принципи організацій релігійних турів;
6)
розробити релігійний тур на прикладі
поїздки до чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької «Надія
Безнадійним» (Чернівецька єпархії УГКЦ).
7)
виділити засоби корекції психоемоційного стану людей;
8)
проаналізувати використання психологічних підходів в релігійному туризмі;
9)
дослідити імплементацію засобів корекції
психоемоційного стану людей в розробці релігійного туру до чудотворної ікони
Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним» (Чернівецька єпархії УГКЦ).
Об'єкт дослідження є розвиток
релігійного туризму для корекції психоемоційного стану людей.
Предмет дослідження є розробка релігійного
туру до чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним»
(Чернівецька єпархії УГКЦ).
Методи дослідження
– аналіз літературних та інтернет-джерел, логічний аналіз основних понять,
порівняльний аналіз, анкетне опитування.
Інформаційною базою дослідження є
законодавчі та нормативні акти України, офіційні матеріали Державної служби
статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів:
1)
набуло подальшого розвитку поняття релігійного туризму, зокрема було визначено,
що релігійний туризму - це відвідування релігійних центрів, в яких туристи
зможуть побачити релігійні об'єкти – діючі культові пам'ятки, музеї, відвідати
богослужіння, взяти участь у хресних ходах, медитаціях та інших релігійних
заходах;
2)
набув подальшого розвитку критеріально-класифікаційний апарат функціонування
релігійного туризму (зокрема, запропоновано такі елементи - форми, види
релігійного туризму; прийом та розміщення паломників).
3)
удосконалено наукові положення стосовно організації релігійних туристичних
поїздок (зокрема особливості організації релігійних туристичних поїздок; принципи
організацій релігійних турів; розроблено релігійний тур на прикладі поїздки до чудотворної ікони Матері Божої
Чернівецької «Надія Безнадійним» (Чернівецька єпархії УГКЦ);
4)
удосконалено наукові положення щодо релігійного туризму як засобу корекції
психо-емоційного стану людей (зокрема удосконалено засоби корекції
психоемоційного стану людей; використання психологічних підходів в релігійному
туризмі; імплементовано засоби корекції
психоемоційного стану людей в розробці релігійного туру до чудотворної ікони
Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним» (Чернівецька єпархії УГКЦ);
Структура роботи. Магістерська робота
складається з вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку
використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
За
підсумками проведеного дослідження було зроблено висновки:
Останніми
роками дедалі більше посилилося значення туризму в житті сучасного суспільства.
Цьому сприяє зростання доходів населення, збільшення кількості вільного часу –
все більша відкритість регіонів.
В
даний час туризм активно розвивається, люди стали подорожувати осмислено – з
освітньою, релігійною, оздоровчою метою. Туризм став відігравати таку роль в
житті суспільства, що перетворився на унікальну великомасштабну світову
індустрію, а туристичні ресурси стають найважливішою частиною національного
багатства багатьох країн.
На
початку XXI століття релігійний туризм слід розглядати як один із значних
чинників міжконфесійного та міжкультурного діалогу, що сприяє формуванню
шанобливого ставлення до іноземних традицій, що створює обстановку довіри та
взаємної поваги між народами. Крім цього, розвиток релігійного туризму сприяє і
економічному підйому регіонів, в яких розташовуються духовні об'єкти,
привабливі для туристів.
В
даний час у навчальній, науковій та методологічній літературі відсутнє єдине
розуміння поняття «релігійний туризм». З погляду низки авторів, релігійний
туризм охоплює паломництво та тури релігійної тематики. Однак, у зв'язку із
законодавчим розмежуванням туризму та паломництва як виду релігійної
діяльності, останнє перестало розглядатися як туризм у нормативному аспекті.
Отже, нині під релігійним туризмом слід розуміти лише подорожі з
культурно-пізнавальними цілями, пов'язані з релігійною тематикою. Оскільки такі
подорожі зазвичай включають екскурсії як основну форму проведення часу
туристів, можна говорити про релігійно-екскурсійні тури. Якщо паломницькі
поїздки, відповідно до закону, можуть організовувати лише релігійні
організації, то релігійно-екскурсійні тури доступні для розробки будь-яким
компетентним туроператором. Такі тури повинні проектуватися з урахуванням
стандартів, прийнятих у туристичній діяльності, та, крім того, враховувати
релігійну специфіку - наприклад, щодо правил поведінки на екскурсійних
об'єктах, якими найчастіше є храми та монастирі.
У
процесі роботи було досліджено поняття: «паломницький» та «релігійний туризм
екскурсійно-пізнавальної спрямованості». Виявлено спільність та відмінність
даних понять. Аналіз теоретичних джерел різних авторів, дозволив встановити, що
більшість авторів, які проводили дослідження з цієї темі, встановили, що під
паломництвом мається на увазі діяльність, що носить вузькоконфесійний характер,
тобто діяльність, безпосередньо пов'язана з релігією, яка передбачає
відвідування релігійних об'єктів з сакральними цілями для вчинення обрядових
процесів. Зумовлено це тим, що відвідування певних місць, шанованих віруючими
людьми, передбачає те, що в паломницьких місцях молитви мають велику силу і
найефективніші. Паломницькі тури можуть відбуватися з нагоди релігійних свят,
подій, пам'ятних для віруючих дат. Віруючі люди відвідують місця, де
розташовані релігійні святині, здійснюють обрядові дії. Якщо паломники
проживають у монастирях, то моляться разом із ченцями, беруть участь у обрядах
та інших повсякденних діях. Паломники – це обов'язково віруючі люди. Подорожі
до культових комплексів можуть здійснюватися різними групами та з різними
цілями. Релігійні люди, здійснюючи паломництво у святі місця, перебувають там
кілька днів, протягом яких живуть у монастирі, де поклоняються святим мощам,
здійснюють разом із ченцями богослужіння, при цьому вони харчуються,
допомагають ченцям у господарстві чи будівництві.
На
відміну від паломницького туру, релігійні тури екскурсійно-пізнавальної
спрямованості - це знайомство з культовими об'єктами як об'єктами різних
культур, з їх художніми достоїнствами. Релігійний туризм
екскурсійно-пізнавальної спрямованості передбачає отримання інформації та особистих
вражень від демонстрації релігійних об'єктів незалежно від конфесійної
приналежності туриста. Він включає відвідування культових споруд та сакральних
місць, нині існуючих чи зниклих релігій, участь у релігійних святах, при цьому
вчинення ритуальних дій не входить до обов'язкової програми туру, вони мають
добровільний характер. Релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості
також передбачає перегляд музейних експозицій конфесійного змісту та
прослуховування пов'язаних із ними екскурсій.
Цілі
релігійного туризму і паломництва різняться (у першому випадку це рекреація у
різних формах, у другому - один із способів сповідання та віри), вони мають
спільні риси, так як пов'язані з відвідуванням тих самих об'єктів і подібні за
методами організації. Порівнюючи паломницькі поїздки та релігійні тури, можна
побачити, що перші відрізняються значною кількістю пропозицій та широтою
географічних напрямів. Таким чином, турфірми в даний час недостатньо активно
діють на ринку релігійних подорожей, при тому, що ця сфера є перспективною,
володіючи великим культурно-пізнавальним потенціалом.
Дослідження
затребуваності релігійного туризму серед споживачів показало значну
затребуваність релігійних турів пізнавальної спрямованості. На підставі аналізу
переваг споживачів було розроблено релігійно-екскурсійний тур, спрямований на
ознайомлення з найбільшими релігійними об'єктами цієї території в широкому
історико-краєзнавчому аспекті. Переваги цього туру – відвідування культових
об'єктів, тур також передбачає огляд музейних експозицій та старовинної міської
архітектури, залучення до історичних народних традицій. Розроблений тур має
насичену пізнавальну програму та привабливу для споживача вартість, що дозволяє
рекомендувати його туроператорам для практичної реалізації.
Організацією
релігійного туризму в Україні займаються паломницькі служби при храмах і
монастирях, і туристичні фірми. На сьогоднішній день жодних спеціальних правил
чи особливостей організації релігійних турів немає, проте при проектуванні
варто враховувати специфіку організації релігійних подорожей. Так, наприклад,
організатори паломницьких турів повинні відповідним чином планувати час,
розумно поєднуючи екскурсію та участь паломників у богослужінні. При
організації паломницьких турів слід зважати на інтелектуальні та вікові
особливості, емоційний стан учасників поїздки, випадки збігу паломницького туру
з днями релігійних свят.
У
релігійному туризмі дуже важливою є концепція реклами. Відвідування тих чи
інших релігійних центрів, святих місць пов'язане з глибокими душевними
почуттями та переживаннями людей, насамперед паломників. Тому важливі етичні
стандарти реклами турів релігійної тематики. Інформація повинна бути
представлена в коректній формі та пристойних виразах, які аж ніяк не ображають
почуттів віруючих. Вона повинна бути в авторитетних виданнях з доброю моральною
репутацією.
Для
розвитку релігійного туризму екскурсійно-пізнавальної спрямованості велике
значення мають екскурсійні ресурси (це пам'ятники культової архітектури та
скульптури; релігійні свята, традиції, звичаї, обряди людей; виставки, музеї
при монастирях) та інформаційні ресурси.
З
метою виявлення затребуваності релігійних турів екскурсійно-пізнавальної
спрямованості було проведено соціологічне опитування, результати якого
показали, що більшість респондентів хотіли б взяти участь у релігійному турі
екскурсійно-пізнавальної спрямованості, оскільки вони прагнуть взяти участь у
релігійних церемоніях, помолитися, дізнатися історію, архітектуру та оздоблення
культових об'єктів.
Місто
Чернівці має великий потенціал для розвитку релігійного туру
екскурсійно-пізнавальної спрямованості. Однак, в даний час в асортименті
туристичних агенцій та паломницьких служб релігійно-екскурсійні тури Чернівцями
представлені в недостатній кількості, а в багатьох відсутні взагалі, у зв'язку
з чим виникла необхідність у створенні туру «Надія безнадійним».
Розвиток
релігійного туризму в Чернівцях та його околицях дасть можливість місцевим
жителям та гостям регіону не витрачати значний час та кошти на поїздки до інших
регіонів та країн. Крім того, розвиток релігійного туризму допоможе залучити
кошти на реставрацію, відновлення храмів та місцевих святинь.
На
території Чернівецької області розташована велика кількість об'єктів,
привабливих з погляду релігійного туризму. Одним із цікавих напрямків є центр
(собор Успіння Пресвятої Богородиці, церква святих Петра і Павла, чоловічий
монастир Різдва Богородиці «Гореча») де знаходиться ціла низка храмів, що
володіють не лише релігійною, а й історичною, архітектурною, естетичною
цінністю. Цей потенціал практично не задіяний туристичною індустрією та
освоюється переважно паломницькими службами, що робить цікавим та актуальним
відвідання чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької «Надія Безнадійним».
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Про туризм від 24.11.1996 № 132-ЗУ (ред. Від 01.04.2020) [Електронний ресурс].
УПС Консультант. Режим доступу: http://www.consultant.uа/.
2.
Про свободу совісті та релігійні об'єднання: Закон України від 26.09.1997 №
125-ЗУ (ред. від 02.12.2019) [Електронний ресурс]. УПС Консультант. Режим доступу:
http://www.consultant.uа/.
3.
ДСТУ 4268:2003. Туристичні та екскурсійні послуги. Основні положення
[Електронний ресурс]. Введ. 2010-07-01. Київ: Стандартінформ, 2003. Режим доступу:
https://studfile.net/preview/5591910/
4.
ДСТУ 28681.1-95. Туристичні послуги. Проектування туристичних послуг
[Електронний ресурс]. Введ. 1995-07-01. Київ: Стандартінформ, 1995. Режим доступу: https://studfile.net/preview/9697271/page:15/.
5.
ДСТУ EN 13809:2018. Туристичні послуги. Екскурсійні послуги Загальні вимоги
[Електронний ресурс]. Введ. 2018-07-01. Київ: Стандартінформ, 2018. Режим
доступу: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ecfd6c5a-1760-4d8d-a931-3a63f64e2310&title=GaluzeviStandarti.
6.
ДСТУ 9105:2021. Туристичні послуги. Інформація для споживачів. Загальні вимоги
[Електронний ресурс]. Введ. 2021-01-01. Київ: Стандартінформ, 2021. Режим
доступу: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=95565.
7.
ДСТУ 4269:2003 Туристичні послуги. Загальні вимоги [Електронний ресурс]. Введ.
2003-06-01. Київ: Стандартінформ, 2019. Режим доступу: https://www.odessatourism.pro/legislation-hotels/dstu-4269
8.
Алексій II. Привітання учасникам Четвертої загальноцерковної конференції «Паломництво:
традиції та сучасність». Паломник. 2018. № 1 (38). С. 5-9.
9.
Артеменко Є.М. Основні види туризму: навчально-методичний посібник для вищої
професійної освіти. Одеса: ОУ ВПО «Одуніверситет УНПК», 2015. 172 с.
10.
Бабка А.В. Спеціальні види туризму: навчальний посібник. Одеса: Фенікс, 2018. 252
с.
11.
Балабеко О.А. Релігійний туризм: повернення до сутнісних аспектів та вплив на
розвиток економіки регіону. Сервіс. 2019. Т. 13. № 4 (86). с. 6-17.
12.
Біржак М.Б. Спеціальні види туризму. Львів: ЛДІЕУ, 2011. 70 с.
13.
Брандт, І.Г. Паломництво, релігійний туризм з погляду туріндустрії. Паломництво:
традиції та сучасність: зб. матеріалів Другий загальноцерків. конф., 28-29
лист. 2015. Київ: Паломн. центр Мийок. патріархату, 2019. с. 37-41.
14.
Бушук С.В. Паломництво та його особливості у історії. Вісник Київського університету
ім. Т. Г. Шевченка. 20018. №4. с. 127-131.
15.
У церкві заявили про необхідність доопрацювати закон про паломницькі тури
[Електронний ресурс]. Уніан. Туризм. 14 січня 2019 р. Режим доступу: https://tourism.unian.uа/uа/news/artides/55660/ (закрите
посилання).
16.
Гуженко Г.М. Релігійний туризм як сегмент сучасного туристичного ринку. Фізична
культура. Спорт. Туризм. Двигуна рекреація. 2016. Т. 1. № 2. с. 25-28.
17.
Жито С.Ю. Релігійне паломництво у християнстві, буддизмі та мусульманство:
соціокультурні, комунікаційні та цивілізаційні аспекти [Електронний ресурс]. Київ:
Індрик, 2012. 263 с. Режим доступу: https://docplayer.uа/47958531-Sergey-yurevich-zhitenyov-religioznoe-
palomnictvo-v-hristianstve-buddizme-i-musulmanstvo-sodokultumye-
kommunikacionnye-i-civilizacionnye-aspekty.html.
18.
Жито С.Ю. Сучасний стан паломництва та релігійного туризму: правові та
організаційні аспекти. Культурологічний журнал. 2019. № 2 (36). с. 1-6.
19.
Жито С.Ю. Центри паломництва [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://onega-krest.uа/pilgrimage/134-2011-4-21-12-23-19.html.
20.
Вулиці на літеру "Л" [Електронний ресурс]. Влада праці. 3.11.2015. Режим доступу: http://vtmda.uа/obshchestvo/istoriya/mmusmskie-03-11-2015.
21.
Місюк Н. У святого джерела [Електронний ресурс]. Газета «Християнин». Благочиння.
Режим доступу: http://blago.minusa.uа/?mode=blog&id=80.
22.
Облунчук З.Г. Соловецький монастир як об'єкт релігійного та паломницького
туризму. Актуальні питання освіти та науки. 2018. № 2 (64). с. 54-61.
23.
Осадчий В.В. Теоретичні аспекти проблеми релігійного туризму. Вісник Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. № 3 (17). с. 27-31.
24.
Батьківщина моя. Знайома та незнайома [Електронний ресурс]. Тернопільські вісті.
21 серпня 2015 року. Режим доступу: http://www.tubmka.uа/rodma-moja-znakomaja-i-neznakomaja.html.
25.
Менько А.Є. Релігійний туризм та
паломництво: критерії розрізнення. Євманітарні відомості ТЕПУ. 2019. № 1 (29). с.
30-39.
26.
Сила М.В. Духовний зміст паломництва в епоху глобалізації. Паломництво та
релігійний туризм: різноманіття інтерпретацій: збірник наук. статей. Вінниця:
Видавництво ВНУ, 2012. с. 150-173.
27.
Федоренко М.В. Паломництво та релігійний туризм в інформаційному суспільстві.
Інформаційне суспільство. 2018. № 3. с. 66-71.
28.
Федоренко М.В. Релігійний туризм у сучасному глобальному світі. Успіхи сучасної
науки. 2017. № 3. Т. 8. с. 112-116.
29.
Федоренко М.В. Організація екскурсій світовими релігійними центрами: навчальний
посібник. 4.1. Релігійні центри релігій (іудаїзм, християнство, іслам)/М.В.
Федорова, Л.П. Єрмолаєва. Дніпро: ДНУ, 2011. 249 с.
30.
Христенко Т.Т. Релігійний туризм: підручник для вузів. А.Є.: Юрайт, 2020. 338
с.
31.
Абетка паломника [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://azbyka.uа/palomnik/.
32.
Афіна. Довідкові гарячі тури [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sgt24.uа/.
33.
Віра. Інформаційний портал [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://molitva-info.uа/.
34.
Готель «Мінус» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://hotel-minus.uа/.
35.
Єпархія Української ГК Церкви [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kerpc.uа/.
36.
Вознесенський жіночий монастир [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://monasterium.uа/monastyri/monastery/voznesenskiy-zhenskiy-monastyr-s-
kochergino/.
37.
Краєзнавчий музей [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://xn-8sbahmlpvellw0ag7lzb.xn-p1ai/.
38.
Благочиння Української ГК Церкви [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.spas.blagochin.uа/.
39.
Офіційний сайт муніципального освіти [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.kuragino-krsn.uа/.
40.
Паломницька служба [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://palomniki.su/.
41.
Паломницький центр «Святитель Миколай» [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://kraspalomnik.uа/.
42.
Персональний гід [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.personalguide.uа/.
43.
Собори. Народний каталог церкової архітектури [Електронний ресурс]. Режим
доступу: https://sobory.uа/.
44.
Туроператор "Діалог" [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://dialog-tour.com/.
45.
Храм Святого Іоанна Предтечі [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://ioann24.uа/.
46.
Храми України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://temples.uа/.
47.
Свято-Троїцький храм [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kurlib.uа/History_shalobolino.
48.
Екскурсійне бюро «Місто – казка» [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://extour-skazka.uа/.
49.
Енциклопедія краю [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://my.krskstate.uа/.
50. Palomniki.su. Портал про паломництво [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://palomniki.su/.
Немає коментарів:
Дописати коментар