Предмет: психологія, соціалогія.
Тип роботи: дипломна, бакалаврська.
Об'єм роботи: 48 сторінок А4
Унікальність тексту: 89%
Сучасний обставини у зв’язку із воєнними діями у країні з їх величезними навантаженнями, жорсткою боротьбою, великою психічною напруженістю та відповідальністю пред'являє, як і будь-яка інша діяльність, пов'язана з частими стресовими ситуаціями, певні вимоги до особи студента.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ…………………………………………………….5
1.1. Основні підходи до вивчення стресу у сучасній психологічній науці…5
1.2. Індивідуально-психологічні особливості студентської молоді………10
1.3. Особливості переживання та адаптація студентської молоді в умовах війни…………………………………………………………………………………13
Висновок до першого розділу…………………………………………………….20
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ПОСТ-ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ………………………22
2.1. Мета, завдання та організація дослідження……………………………22
2.2 Результати діагностики особливостей посттравматичного стресового розладу студентської молоді в умовах війни……………………………………...32
2.3 Аналіз особливостей переживання травматичного досвіду та соматичної адаптації студентської молоді в умовах війни……………………….34
Висновок до другого розділу……………………………………………………..37
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….41
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….45
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний обставини у зв’язку із воєнними діями у країні з їх величезними навантаженнями, жорсткою боротьбою, великою психічною напруженістю та відповідальністю пред'являє, як і будь-яка інша діяльність, пов'язана з частими стресовими ситуаціями, певні вимоги до особи студента.
Великий спектр подій зазвичай викликають велике емоційне збудження у людей. У даному випадку стрес-фактором насамперед є воєнні дії, можливість отримання травми, яка може спричинити усунення від нормального життя на тривалий термін або навіть назавжди. У тяжких випадках студенти ризикують залишитися інвалідом. Небезпека психологічного травмування присутня не тільки в екстремальних випадках, але практично й протягом усього періоду війни.
Крім того, перед екзаменами студенти також перебувають у стресових умовах, оскільки відчуває тривогу, пов'язану з тим, що непередбачувані результати можуть знизити бажаний результат і таким чином поставити під сумнів якість підготовки та здатність для досягнення високих кар’єрних результатів. Якщо людина опиняється в сильному стресовому стані, який триває тривалий час, то відбувається перевантаження його адаптаційних можливостей, що призводить до різних «поломок» в організмі.
У той же час, знаючи великі компенсаторні можливості особистості людини та припускаючи, що талант особи спрямований саме на те, щоб розвинути ці компенсаторні можливості, слід вважати, що будь-яка людина може досягти великого успіху у своєму життя. Однак, іноді цей успіх досягається важче і за триваліший термін, в інших випадках володіння «відповідними» особливостями полегшує досягнення успіху.
Вивченням проблеми стресу та стресостійкості займалися як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, такі як В.Я. Апчел, Дж. Грінберг, Л. А. Смик, Б.В. Овчаренко, Г. Сельє, Р.А. Тигр, Е.Т. Береза, В. А. Чурс та інші.
Незважаючи на досить широке коло досліджень, що ведуться в руслі цієї проблеми, вона вимагає до себе пильної уваги через недостатню її експериментальну розробленість.
Крім того, необхідно зазначити, що недостатньо розроблено проблему індивідуальних психологічних особливостей студентів в умовах стресу.
Мета роботи – вивчити психологічні особливості прояву посттравматичного стресового розладу у студентів в умовах війни.
Мета визначила наступні завдання дослідження:
1) вивчити основні підходи до вивчення стресу у сучасній психологічній науці;
2) простежити індивідуально-психологічні особливості студентської молоді;
3) розглянути особливості переживання та адаптація студентської молоді в умовах війни;
4) виділити мету, завдання та організацію дослідження;
5) дослідити результати діагностики особливостей посттравматичного стресового розладу студентської молоді в умовах війни;
6) проаналізувати особливості переживання травматичного досвіду та соматичної адаптації студентської молоді в умовах війни.
Об'єкт дослідження – психологічні особливості прояву посттравматичного стресового розладу.
Предмет дослідження – прояви психологічних особливостей прояву посттравматичного стресового розладу у студентів.
Як основні методи дослідження використовувалися: бесіда, анкетування, тестування з використанням стандартних психодіагностичних методик.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 52 джерела, і додатки. Текст ілюстрований схемами, таблицями та діаграмами.
ВИСНОВКИ
У ході цієї роботи розкриваються теоретичні аспекти вивчення індивідуальних психологічних особливостей студентської молоді за умов війни. Теоретичний аналіз літературних джерел показав, що стрес є сукупністю адаптаційно-захисних реакцій організму людини на впливи, що ініціюють фізичну або психічну травму. Якщо людина опиняється в сильному стресовому стані, який триває тривалий час, то відбувається перевантаження його адаптаційних можливостей, що призводить до різних «поломок» в організмі.
Вивчення цього питання показало, що займаючись навчанням, студенти відчувають величезне нервово-емоційне навантаження. До соціально-психологічних факторів стресу можна віднести такі особистісні властивості, як спрямованість, установки та мотиви діяльності, ціннісні орієнтації та особистісний сенс, а також тривале виконання вправ на фоні фізичної та психічної втоми, усвідомлення можливості отримати травму, яка може спричинити усунення від навчальної діяльності на тривалий термін чи навіть назавжди.
Показано, що у студентів різних видів навчальної спрямованості характерні як загальні риси особистості, і існують специфічні вимоги до психологічним особливостям особистості. Впевнених студентів характеризує самодисципліна, висока вольова регуляція, ініціативність, прагнення до лідерства, активність у досягненні поставленої мети, незважаючи на труднощі та перешкоди.
Також були представлені програма та етапи дослідження, описується вибірка піддослідних, а також застосовувані методи та методики дослідження. У цій роботі також розкривається зміст проведеного емпіричного дослідження.
В результаті дослідження дійшли висновку, що студенти, які пережили складні життєві ситуації, можуть відрізнятися за рівнем виразності у них симптомів посттравматичного стресового розладу в умовах війни.
Встановлено, що у респондентів з ознаками посттравматичного стресового розладу в умовах війни переважним є низький рівень соматичної адаптації, що виражається у зниженому рівні здоров'я, виснаженні адаптаційних ресурсів.
Тоді як випробувані, у яких симптоми посттравматичного стресового розладу не виявлені, характеризуються рівнем соматичної адаптації вище за середній, що говорить про низьку ймовірність наявності соматичних захворювань студентів.
Виявлено, що студенти із симптомами посттравматичного стресового розладу в умовах війни характеризуються такими особистісними особливостями: високою обережністю, підозрілістю, егоцентричністю, високою настороженістю до людей, схильністю до ревнощів, прагненням покласти відповідальність за помилки на оточуючих, високою дратівливістю.
Показано, що випробувані з діагностованими симптомами посттравматичного стресового розладу характеризуються переконаністю в недоброзичливості навколишнього світу, не вірять у чесність та справедливість оточуючих, відрізняються низькою самооцінкою, а також переконанням про неможливість контролювати події, що відбуваються у їхньому житті. У свою чергу, випробувані без ознак посттравматичного стресового розладу схильні довіряти оточуючим, вірять у справедливість, і в те, що вони контролюють події, що відбуваються в їхньому житті, мають позитивний образ «Я».
Отже, отримані результаті аналізу дані підтвердили висунуте припущення у тому, що суб'єктивні особливості прояви посттравматичного стресового розлади в умовах війни залежатимуть від індивідуально-психологічних характеристик особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ананій, Б. Г. Людина як пізнання. Суми: Юпітер, 2021. 288 с.
2. Андрієвська, Г. М. Соціальна психологія. Львів: НДЦ Інфра-Л, 2013. 192 с.
3. Асмолко, А. Г. Психологія особистості. Культурно-історичне розуміння розвитку. Харків: Академія: Сенс, 2020. 526 с.
4. Астапчук В. М. Тривожність у дітей: навчальний посібник. Суми: Вид-во: ПЕРСЕ, 2021. 160с.
5. Афанасьєва І.А. Неспецифічні показники імунного захисту під час стресу у студентів. Вчені записки університету імені П.Ф. Лісгафт. 2017. Вип. 4 (26). С. 7-13.
6. Безносий, С. П. Теоретичні засади вивчення професійної деформації особистості. Дніпро: Мова, 2012. 272 с.
7. Березін Ф.Б. Психічна та психофізіологічна адаптація людини. Львів: Наука, 2020. 270 с.
8. Бодалюк, А. А. Загальна психодіагностика. Суми: Вид-во «Мова», 2012. 440 с.
9. Борисенко В.А. Проблема подолання стресу. Психологічний журнал. 2016. № 2. С.113-123.
10. Боженко Л.І. Проблеми формування особистості. - М.: Академія, 2011. - 487 с.
11. Бондюк, В.І. Стрес, спорт, здоров'я. Південний федеральний ун-т, Рівненський держ. економіч. ун-т, Рівне: Фізична культура: виховання, освіта, тренування. 2012. № 4. С. 10-14.
12. Брестський, Г. М. Психологія емоцій. Вінниця: Сенс: Academia, 2012. 542 с.
13. Виноградов, Г.П. Атлетизм: теорія та методика тренування: підручник для вузів. Дніпро: Сучасний спорт, 2013. 327 с.
14. Вітовщик Б.А. Роль темпераменту у спортивній діяльності. Харків: «Фізкультура та спорт», 2020. 134 с.
15. Гімнастика та методика її викладання: Підручник для фак. фіз. культури. За ред. М. К. Меньшикова; РДПУ ім. А. І. Герцена. Суми: Вид-во СНУ, 2021. 463 с.
16. Грінберг Дж. Управління стресом. Одеса: Юпітер, 2012. 496 с.
17. Гісенко Л.Д. Психологія та психогігієна в спорті. Дніпро: Фізкультура та спорт, 2013. 149 с.
18. Голощапко Б.Р. Історія фізичної культури та спорту: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. 4-те вид., Випр. Київ: Академія, 20121. 308 с.
19. Забіяка С. В. Прогнозування розвитку посттравматичних стресових розладів у спортсменів. Спортивний психолог. 2021. №2 (23). С. 54-56
20. Загревський, В. О. Планування траєкторії управляючих рухів спортсменів у координатах зовнішнього простору. Теорія та практика фізичної культури. 2020. N 10. С. 56-61
21. Смик Л.А. Психологія стресу. Київ: Наука, 2020. 370 с.
22. Костюк Л.М. Методи діагностики тривожності. Суми: Мова, 2013. 198 с.
23. Кревський Б. Дж. Психологія у сучасному спорті. Харків: ФіС, 2021. 224 с.
24. Курник В.М. Теорія та методика навчання акробатичним стрибкам. Мелітополь: Альма-Матер, 2014. 206с.
25. Левітюк Н.Д. Психічний стан занепокоєння, тривоги. Питання психології. 2012. № 1. С. 131-138.
26. Лазаренко Р. Теорія стресу та психофізіологічні дослідження. Емоційний стрес. Львів: Леніздат, 2020. С. 178 - 208.
27. Левадко В.А. Спорт, стрес, імунітет. Вісник спортивної науки. 2020. № 3 (8). С. 33-40.
28. Менший А.В. Оздоровча гімнастика: теорія та методика. Рівне: Фенікс, 2014. 384с.
29. Меладзе Р. Короткий виклад та синтез теорії тривожності. Тривога та тривожність: навчальний посібник. Київ: Юпітер, 2021. 256 с.
30. Немський Р. С. Загальні засади психології. Дніпро: Владос, 2020. 687 с.
31. Орел Ю.М. Оздоровлююче мислення. Миколаїв: Спайдинг, 2012. 96с.
32. Основи психофізіології екстремальної діяльності: курс лекцій за ред. О.М. Біленко. Київ: Аніта Прес, 2016. 380 с.
33. Піп А.Л. Психологія: Навч. сел. для фізкультурних вузів та факультетів фізичного виховання. Київ: Флінта: Наука, 2013. 288 с.
34. Практикум зі спортивної психології. За ред. І.П. Волкова. Суми: Юпітер, 2012. 288 с.
35. Прихожан М.А. Тривожність у дітей та підлітків: психологічна природа та вікова динаміка. Київ: Київський психолого-соціальний інститут; Київ: Видавництво НВО «МОДЕК», 2020. 304 с.
36. Прохід А.О. Психологія станів. Харків: Владос, 2011. 174 с.
37. Прятко М.В. Методологія психологічного дослідження: навчальний посібник. Вінниця. Вид-во Вінницького ун-ту, 2021. 110 с.
38. Психологічна діагностика. Харків: Юпітер, 2013. 301 с.
39. Пушкаренко А.Л., Посттравматичний стресовий розлад: діагностика, психофармакотерапія, психотерапія. Житомир: Вид-во Інституту психотерапії, 2020. 128с.
40. Рік Ч. Тривога, страх і очікування. Тривога та тривожність: навчальний посібник. Суми: Юпітер, 2021. 350 с.
41. Рогова Р. В. Гімнастика та методика викладання: навчально-методичний комплекс. Рівне: РІО ГАГУ, 2020. 216 с.
42. Рудий С. Л. Основи загальної психології. Харків: Юпітер, 2012, 712 с.
43. Селюк Г. Нариси про адаптаційний синдром. Миколаїв, 2020. 437 с.
44. Сидоренко К.Р. Вивчення причин тривожності учнів. Нова освіта. 2013. № 1. С.3-5
45. Спільник Ч. Д. Концептуальні та методологічні проблеми дослідження тривоги. Стрес і тривога у спорті: Міжнародний зб. наукових статей. Харків: Фізкультура та спорт, 2019. С. 9-17.
46. Сопюк В.Ф. Теорія та методика психологічної підготовки в сучасному спорті. Львів: Академічний проект, 2020. 116 с.
47. Федоренко І.В. Основні ознаки психосоціальної дезадаптації колишніх спортсменів-ігровиків у ранньому потспортивному періоді. Бюлетень Волинського наукового центру ДАМН. 200. № 3, С.10-13.
48. Фрейд, З. Основні психологічні теорії у психоаналізі. Київ: АСТ, 2021. 400 с.
49. Ханюк Ю.Л. Дослідження тривоги у спорті. Питання психології. 2020. № 6. 2020. С. 94-107.
50. Хор К. Самоаналіз. Зібр. тв. в 3-х т. Миколаїв: Сенс, 2010. Т. 2. Гол. 2. С. 309.
51. Шило, В. Г. Від перших кроків. Теорія та практика фізичної культури. Київ, 2020. N 10. С. 3-5
52. Щербатий Ю. В. Психологія стресу та методи корекції. Київ: Юпітер, 2021. 256 с.
ДОДАТОК А
АНКЕТА
Шановні респонденти, просимо Вас відповісти на наведені нижче питання.
Будь ласка, уважно прочитайте кожне запитання та виберіть ту відповідь, з якою Ви згодні. Усі отримані від Вас відомості є конфіденційними та не підлягають розголошенню.
Сподіваємось на Вашу щирість та чесність. Заздалегідь Вам дякуємо.
Ваш вік ____
2. Ваша стать ____
3. Сімейний стан:
А) Не одружений / незаміжня,
Б) Одружений/одружена,
В) У розлученні,
Г) Вдівець/вдова.
4. Ваша спеціалізація та кваліфікація________________
5. Найзначніші результати, яких Ви досягли у навчанні:
А) став майстром спорту
Б) учасник всеукраїнських олімпіад
В) учасник міжнародних олімпіад
Г) чемпіон світу
Д) чемпіон Європи
Е) учасник Олімпійських ігор
Ж) призер Олімпійських ігор
6. Чи були у вас складні життєві ситуації, які довелося пережити протягом останнього року?
1. Проблеми зі здоров'ям, що перешкоджають тренуванням та змаганням
2. Травма, отримана на тренуванні
3. Травма, одержана на змаганнях
4. Став свідком сильної травми іншого спортсмена
5. Розрив відносин із близькою людиною
6. Відхід із життя близької людини
7. Конфлікт на роботі
8. Зрада
9. Інше
Намагайтеся згадати, яка реакція (стан) у Вас спостерігалася в момент події:
□ 1. Плач □ 7. Страх
□ 2. Паніка □ 8. Нервові тремтіння
□ 3. Заціпеніння, ступор □ 9. Сильне збудження
□ 4. Байдужість □ 10. Агресія
□ 5. Стан «нереальності» □ 11. Безпорадність
□ 6. Жах □ 12. Інше
8. Які почуття ви відчували після цієї події?
□ 1. Почуття провини □ 9. Тривога
□ 2. Гнів, агресія □ 10. Апатія
□ 3. Страх □ 11. Байдужість
□ 4. Безпорадність □ 12. Пригніченість
□ 5. Самотність □ 13. Емоційне збудження
□ 6. Ейфорія □ 14. Втраченість
□ 7. Сором □ 15. Розчарування
□ 8. Збентеження □ 16. Iнше:
9. Чи помічали Ви погіршення здоров'я після цієї події?
1. Ні
2. Так
. Якщо ТАК, то в чому виражалося погіршення здоров'я?
□ 1. Серцево-судинні захворювання: __________________________________
□ 2. Ендокринні порушення: __________________________________________
□ 3. Проблеми шлунково-кишкового тракту: _____________________________
□ 4. Мігрені, головний біль, запаморочення: ___________________________
□ 5. Неврологічні проблеми: ________________________________________
□ 6. Загострення хронічних захворювань: _______________________________
□ 7. Дерматологічні захворювання: ____________________________________
□ 8. Iнше: __________________________________________________________
11. Що допомагає Вам знімати напругу у скрутних ситуаціях?
1. Сон
2. Відпочинок (спокій, відсутність активної діяльності)
3. Мріяння, уявне конструювання майбутнього
4. Зміна діяльності та обстановки (хобі, туризм, творчість та ін.)
5. Їжа (солодкості, делікатеси, смачна та здорова їжа та ін.)
6. Прийом препаратів та лікарських засобів (заспокійливий, снодійний, знеболюючий, тонізуючий)
7. Вживання алкоголю (слабкоалкогольні, міцні напої)
8. Куріння (тютюн, кальян, електронні сигарети)
9. Розслаблюючі або оздоровчі процедури (лазня, сауна, масаж та ін.)
10. Релаксація (дихальні вправи, аутогенне тренування, йога, медитація та ін.)
11. Заняття спортом (фітнес, басейн, танці, тренажерний зал та ін.)
12. Переживання екстремальних відчуттів (швидка їзда, скелелазіння, стрибки з парашутом, дайвінг, авто- та мотоспорт та ін.)
13. Комп'ютерні ігри (стратегії, шутери, пригоди та ін.)
14. Ігри з використанням імітованої зброї (страйкбол, пейнтбол, історичні реконструкції та ін.)
15. Розваги (театр, кінотеатр, концерт, дискотека, активні ігри та ін.)
16. Спілкування у родинному колі (діти, родичі, близькі)
17. Спілкування з друзями, знайомими, колегами
18. Віртуальне спілкування (чати, соціальні мережі, блоги та ін.)
19. Звернення до психолога (психологічне консультування, психотерапія)
20. Звернення до спеціаліста з вирішення конкретної проблеми (лікар, юрист та ін.)
21. Пошук відповідей на запитання у фахівців суміжних наук та передбачувальних практик (астролог, парапсихолог, екстрасенс, хіромант та ін.)
22. Обговорення з близькими проблеми, що виникла
23. Самостійний пошук інформації у вирішенні проблеми (інтернет, література та ін.)
24. Відвідування різних семінарів, соціально-психологічних тренінгів, участь в інших анонімних групах
25. Інше: ______________________________________________
Немає коментарів:
Дописати коментар