Предмет: банківська справа, економіка.
Тип роботи: дипломна, магістерська.
Об'єм роботи: 65 сторінок А4
Унікальність тексту: 89%
В даний час банківський сектор проходить процес трансформації. Сьогодні цифрова економіка займає особливе місце у всіх сферах суспільного життя, а також безперечно впливає на фінансовий сектор. Завдяки сучасним цифровим технологіям можна бачити не лише появу нових електронних фінансових послуг та продуктів, а й модернізацію форм, у яких вони надаються. У той же час найбільш значні перетворення відбуваються у сфері споживчого банкінгу та платежів.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТЕЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ……………………………………………………………………...6
1.1 Суть та класифікація глобальних технологій……………………………6
1.2 Сучасні підходи використання інформаційних технологій…………….9
1.3 Значення та різновиди цифрових технологій в банківській сфері…….13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК СВІТОВОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ…………….20
2.1. Оцінка ефективності застосування глобальних технологій на світовому ринку фінансових послуг……………………………………………….20
2.2 Сучасні тенденції ринку банківських послуг із застосуванням інформаційних технологій…………………………………………………………25
2.3 Оцінка ролі електронних грошей та цифрових платіжних систем у розвитку банківських послуг………………………………………………………30
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СВІТОВОМУ РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ……………………………………………………………………………39
3.1 Проблеми впровадження глобальних технологій на ринку банківських послуг………………………………………………………………………………..39
3.2 Шляхи активізації розвитку світового ринку банківських послуг і застосування інформаційних технологій………………………………………….42
3.3. Перспективи запровадження глобальних технологій в секторі банківських послуг України………………………………………………………..46
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..54
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….57
ВСТУП
Актуальність теми. В даний час банківський сектор проходить процес трансформації. Сьогодні цифрова економіка займає особливе місце у всіх сферах суспільного життя, а також безперечно впливає на фінансовий сектор. Завдяки сучасним цифровим технологіям можна бачити не лише появу нових електронних фінансових послуг та продуктів, а й модернізацію форм, у яких вони надаються. У той же час найбільш значні перетворення відбуваються у сфері споживчого банкінгу та платежів.
Сучасний етап розвитку світової банківської системи протікає за умов загострення конкуренції та кризових явищ на фінансових ринках. Одним із основних факторів успішного розвитку банківської діяльності виступає політика постійних нововведень. В даний час інновації є ключовим фактором стабільності, конкурентоспроможності та сталого економічного зростання банків.
Поточні реалії банківського бізнесу дозволяють явно виділити три основні каталізатори банківської інноваційної діяльності: глобалізацію світових фінансових ринків та ринків банківських послуг, зростаючу конкуренцію з боку банківського та небанківського секторів, світову фінансову кризу [10, c. 688]. Описувані явища значно впливають на якісний і кількісний склад гравців ринку банківських послуг і призводять до ключових змін у поведінці споживачів, таким чином залишаючи банкам єдину можливість зберегти та збільшити свої конкурентні переваги за допомогою впровадження інновацій, напрямок яких і визначає стратегію розвитку банківського сектора в середньостроковій перспективі [8, c. 108].
Проведення інноваційної політики в кредитній організації не повинно відбуватися стихійно. Позитивного ефекту від впровадження інновацій можна досягти лише за наявності можливості управління інноваційним процесом, що не є можливим без чітко виділеної морфології банківських інновацій, яка як мінімум дозволила б розрізняти інновації та видозміни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інформаційні технології як ключовий фактор стабільності та забезпечення конкурентоспроможності у банківській сфері розглядали у своїх роботах І.В. Бархатов [1], М. Березовська [2], В.С. Вікулов [3], Л.В. Кох, Є.М. Смольянінова, В.С. Просалова [4; 5], А.В. Муравйова [6] та інших. Проте вимагають більшої уваги виявлення сутності банківських послуг і навіть дослідження тенденцій інноваційного розвитку на банківському секторі, що зумовлює мета цієї роботи.
Об'єкт дослідження – глобальні технології на світовому ринку банківських послуг.
Предметом дослідження - дослідження впливу глобальних технологій на ринку банківських послуг.
Метою роботи є дослідження впливу глобальних технологій на розвиток світового ринку банківських послуг.
Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:
1) розглянути суть та класифікацію глобальних технологій;
2) визначити сучасні підходи використання інформаційних технологій;
3) простежити значення та різновиди цифрових технологій;
4) здійснити оцінку ефективності застосування глобальних технологій на світовому ринку фінансових послуг;
5) проаналізувати сучасні тенденції ринку банківських послуг із застосуванням інформаційних технологій;
6) провести оцінка ролі електронних грошей та цифрових платіжних систем у розвитку банківських послуг
Проблеми впровадження глобальних технологій на ринку банківських послуг
7) дослідити шляхи активізації розвитку світового ринку банківських послуг і застосування інформаційних технологій;
8) визначити перспективи запровадження глобальних технологій в секторі банківських послуг України.
При написанні роботи застосовувалися такі методи дослідження: аналізу та синтезу, класифікації, угруповання та порівняння, балансовий та статистичний методи та ін.
Інформаційною основою дослідження послужили джерела Інтернет, матеріали наукових конференцій та періодичних видань, вітчизняної та зарубіжної економічної літератури, бухгалтерська та фінансова звітність.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що надані рекомендації дозволять підвищити якість дистанційного обслуговування банківських послуг, розширити функціональне наповнення онлайн-сервісів банків, збільшити прибуток за надання електронних послуг. Можливе використання матеріалів дослідження власниками, потенційними інвесторами та клієнтами банку у своїй діяльності.
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. В першому розділі розглянуто теоретичні основи дослідження глобальних технологій; визначено суть та дано класифікацію глобальних технологій; виділено сучасні підходи використання інформаційних технологій та встановлено значення та різновиди цифрових технологій в банківській сфері. В другому розділі проаналізовано вплив глобальних технологій на розвиток світового ринку банківських послуг; оцінено ефективність застосування глобальних технологій на світовому ринку фінансових послуг; досліджено сучасні тенденції ринку банківських послуг із застосуванням інформаційних технологій та оцінено роль електронних грошей та цифрових платіжних систем у розвитку банківських послуг. В третьому розділі простежено проблеми та перспективи розвитку глобальних технологій на світовому ринку банківських послуг; виявлено проблеми впровадження глобальних технологій на ринку банківських послуг та шляхи активізації розвитку світового ринку банківських послуг і застосування інформаційних технологій; визначено перспективи запровадження глобальних технологій в секторі банківських послуг України.
ВИСНОВКИ
Серед основних тенденцій розвитку банківських інновацій необхідно в першу чергу відзначити зміщення акценту з цінових та кількісних характеристик фінансових продуктів на сервісні та якісні характеристики, такі як індивідуальний підхід до клієнта, швидкість та якість його обслуговування. Основна маса запитів клієнтів спрямована на екстериторіальність та безперервність роботи систем, що змушує банки фокусуватися на засобах управління незалежно від місцезнаходження та часу доби, загальнодоступності, множинності каналів доступу та інтерактивності обслуговування, проведення операцій у режимі реального часу та мінімізації ручної обробки операцій. Інновації в зазначених галузях зумовлені як змінним клієнтським попитом, так і широким розвитком інформаційних технологій. В даний час фінансовий ринок і ринок IT-технологій тісно переплетені, і ця взаємодія має двосторонній характер. З одного боку, розвиток нових інформаційних технологій пропонує інноваційні рішення для банківського бізнесу, що дозволяють значно збільшити ефективність роботи фінансової організації та підвищити якість послуг, що надаються клієнтам, що стимулює появу певних нововведень та в наборі пропонованих банківських продуктів та послуг. У той же час і бурхливий розвиток банківського сектора призводить до прискорення інформаційних розробок в інших галузях економіки, оскільки IT-компанії намагаються задовольнити попит, що все зростає, на інноваційні рішення з боку фінансових організацій.
Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому розгляді процесу дифузії банківських інновацій залежно від різних макроекономічних та мікроекономічних факторів, а також стосовно характеру та ключових властивостей інновацій у банківській галузі відповідно до їх класифікації та типології.
В Україні певний оптимізм пов'язаний з великою кількістю інженерних кадрів і високою представленістю в країні міжнародних IT-компаній, у тому числі тих, що займають лідируючі позиції у сфері блокчейн, таких як BitFury з проектом Exonum. Тому є підстави вважати, що прогрес блокчейн у країні неминучий. Однак успіх цієї технології включає комбінацію ряду факторів: розвиток відповідних дослідницьких центрів та лабораторій; виділення цільових бюджетів на довгострокові дослідження та розробки у сфері блокчейн; колективні ініціативи та об'єднання фінансових установ у консорціуми; створення прогресивної нормативно-правової бази; наявність конструктивної позиції регулятора (що трапляється нечасто).
З погляду кожного з наведених факторів Україна далека від лідируючих позицій. Змінити ситуацію до кращого можуть відповідні законодавчі ініціативи, насамперед щодо надання легального статусу цифровим валютам та блокчейн-технології. Якщо органи влади зможуть довести до кінця низку проектів із впровадження блокчейн у сфері диджіталізації державних послуг, то це дозволить перенести накопичений досвід (особливо щодо безпеки та розміщення реєстрів у "хмарах") у фінансову сферу та зрушити законодавців та регулятора з мертвої точки.
Цифрові технології дозволяють будувати довгострокові прогнози та сприяють підвищенню показників фінансової діяльності міжнародних підприємств, сприяють підвищенню якості сервісу та збільшенню завантаження потужностей. Їх застосування дозволить сформувати нові джерела доходу, оптимізувати витрати і підвищити обсяги і рентабельність товарів і послуг, що просуваються.
Таким чином, напрями блокчейн, які сьогодні успішно реалізуються у сфері фінансів, можна поділити на:
- власне цифрові валюти; системи, що підвищують ефективність існуючих міжбанківських комунікацій;
- блокчейн, який реалізує альтернативний механізм міжнародних розрахунків;
- системи клірингу в торгівлі цінними паперами;
- платформи, спрямовані на підтримку торговельного фінансування та факторингу.
Також слід мати на увазі, що до "кістяка" фінансових установ України входять банки з міжнародним капіталом, які у сфері впровадження блокчейн на локальному ринку орієнтуватимуться насамперед на позиції головного офісу. Тому не варто очікувати суттєвого прогресу блокчейн на рівні "дочок" раніше, ніж він буде успішно впроваджений їх материнськими структурами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бархатов І.В. Особливості інноваційних банківських послуг. Вісник Чернівецького державного університету. 2011. № 34. с. 130-135.
2. Березовська М. Інноваційний аспект економічного розвитку. Питання економіки. 2017. № 3. с. 58-66.
3. Вікулов В.С. Концептуальний підхід до розробки інноваційних стратегій комерційного банку. Фінансовий менеджмент. 2010. № 5. с. 106.
4. Кох Л.В. Інновації у банківському бізнесі. Львів: Вид-во Політехн. ун-ту. 2019. 49 с.
5. Кох Л.В. Ефективність інноваційної діяльності банку: теорія та методологія. Монографія. Львів: Вид-во Політехн. ун-ту. 2018. 24 c.
6. Муравйова А.В. Банківські інновації: світовий досвід та українська практика: дис. … канд. екон. наук, 2015. с. 12.
7. Орловський В. Інновації на виріст. Банківські технології. 2020. № 3. с. 26-29.
8. Roberts P.W. Dynamics of Innovative Activity and Competitive Advantage: The Case of Australian Retail Banking, 1981 to 2015. Organization Science. 2020. Vol. 14 № 2. - P. 107-122.
9. Bhatt V. Financial Innovations and Credit Market Evolution. Economic and Political Weekly. 2017. Vol. 22. - № 22.
10. Hannan T.H. Market Concentration and diffusion of new technology in Banking Industry. The Review of Economics and Statistics. 2014. - Vol. 66, № 4. - P. 686-691.
11. Камалова, Р. Р. Доступність дистанційних банківських послуг та його подальший розвиток. Текст: безпосередній. Молодий учений. 2014. № 7. с. 344-346.
12. Тепкеєва, Т. С. Сучасні тенденції розвитку нових банківських продуктів та послуг для фізичних осіб. Текст: безпосередній. Вісник КНУ. 2016. № 3. с. 54-61.
13. Eurostat. E-commerce statistics for individuals [Електронний ресурс] / Eurostat. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics- 14. Мобільні технології для фінансових директорів. Дослідження Intersoft Lab. Текст: електронний. Tadviser. Держава. Бізнес. ІТ: [сайт] URL: https://www.tadviser.uа/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%8F:%D0% A4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0
%B9_%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_(Chief_Financial_Officer,_CFO) (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
15. Монобанк визнаний найкращим банком Центральної та Східної Європи за інноваціями. Текст: електронний [сайт] – URL: https://inkazan.uа/news/tech/03-08-2020/-priznan-luchshim-bankom-tsentralnoy-i-vostochnoy-evropy-po-innovatsiyam (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
16. Авербух В.Л. Завдання візуалізації паралельних обчислень. Питання атомної науки та техніки. Сер. Математичне моделювання фізичних процесів. 2019. Вип. 3. Стор. 40-52.
17. Артемов С. Big Data: нові можливості для зростаючого бізнесу. URL: http://www.pcweek.uа/upload/iblock/d05/jet-big-data.pdf. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
18. Афанасенко А. Аналітичний огляд ринку Big Data. URL: https://habrahabr.uа/company/moex/blog/256747/. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
19. Бахтерчук М.О. Система віддаленої візуалізації для інженерних та суперкомп'ютерних обчислень. Вісник КПІ, N17 (150), 2009, серія «Математичне моделювання та програмування», Випуск 3. Стор. 4-11.
20. Васів П.А. Середовище підтримки інтерактивної візуалізації для супер комп'ютерних обчислень. Питання атомної науки та техніки. Серія: Математичне моделювання фізичних процесів. 2019. Випуск 4. Стор. 67-77.
21. Головченко Т.А. Використання цифрових та мобільних інновацій для розвитку підприємств регіонального інтернет-ринку Питання сучасної економіки. 2014. №3 URL: http://economic-journal.net. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
22. Горбашевський Д.Ю. Паралельна фільтрація у системі візуалізації паралельних обчислень. Графік. 2016, 1-5 липня 2006. Праці конференції. Бердянськ. 2016. С. 333-336.
23. Ізмальчук С.А. Використання глобальних технологій "BIG DATA" в управлінні економічними системами. Вісник Харківського державного університету ім.. Каразіна. Економічні та юридичні науки. 2015. №4-1. З. 151-158.
24. Майєр-Шенбергер В. Великі дані. Революція, яка змінить те, як ми живемо, працюємо та мислимо. Харків: Фербер, 2014. 240 c.
25. Сава А.І. Проблеми застосування законодавства про персональні дані в епоху «великих даних» (Big Data). URL: https://law-journal.hse.uа/data/2015/04/20/1095377106/Savelyev.pdf. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
26. Соколянський В.В. Технології BIG DATA та їхньої інсталяції в економічні дослідження. Питання економічних наук. ТОВ «Видавництво «Супутник». Київ. 2015, C. 169-171.
27. Романова А.В. Безфілійний банкінг як різновид дистанційного банківського обслуговування. Тенденції та перспективи розвитку банківської системи в сучасних економічних умовах. Тернопільський державний університет імені О. Кобилянської. Тернопіль, 2018. С. 309-313.
28. Чен Річард Інсік. Цифрові технології у банківській сфері. URL: https:// erleninka.uа/article/n/tsifrovye-tehnologii-v-bankovskyy-sfere- rossiyskiy-i-mirovoy-opyt. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
29. Цхададзе Н.В. Розвиток системи дистанційного банківського обслуговування: гроші йдуть в онлайн. Вісник економічної безпеки. 2018. № 2. С. 357-364.
30. Ломська Т. Ощадбанк впровадив штучний інтелект у мобільний додаток. URL: https://www.rbc.uа/finances/18/07/2019/5d2f3a809a79470f1a2399f6. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
31. Махно А. України увійшла до топ-5 лідерів цифрового банкінгу в Європі. URL: https://www.rbc.uа/finances/17/04/2018/5ad473779a7947ebfc5fa05e. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
32. 25 Digital-Only Banks to Watch. URL: https://thefinancialbrand.com/69560/25- direct-online-digital-banks. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
33. Інтернет-сервіс Справа Банку у перший рік роботи вже посів друге місце у рейтингу Markswebb. URL: https://www.kommersant.uа/doc/3772217. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
34. Офіційний сайт Національного Банку України: Інформація щодо кредитних організацій. URL: https://www.cbr.ru/credit/coinfo.asp?id=512007244. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
35. Аксьонов В. С., Єфремов Д. І. Трансформація грошей в інформаційній економіці. URL: http: Вісник Дніпровського державного гуманітарного університету. 2019. № 3. С. 56-64.
36. Гроші, кредит, банки: підручник. 6-те вид., стер. Львів, 20107. С. 35-37.
37. Достов В. Л. Електронні гроші: регулювання інноваційного ринку. Національна платіжна система та роль Національного Банку України в її розвитку: зб. доповідей. Миколаїв, 2016. Вип. 28. С. 155.
38. Жураковський В. В. Гроші та цивілізація. Київ, 2017. с. 68.
39. Підсумки прес-конференції Асоціації «Електронні гроші». URL: http://www.e-moneynews.uа (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
40. Національна платіжна система України: проблеми та перспективи розвитку. Одеса, 2011. С. 85.
41. Про національну платіжну систему: держ. закон від 27.06.2011 №161. URL: http://www.consultant.uа (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
42. Овес С. В. Електронні гроші на сучасному етапі розвитку банківських технологій: автореф. дис. канд. екон. наук. Монографія, 2019. С. 5.
43. Парусімова Н. І., Наровлянська Т. Н., Булганіна С. Н., Кримова І. П. Основи грошової теорії. Львів, 2013.
44. Пономаренко Є. В. Функції електронних грошей. Фінанси та кредит. 2018. № 5. С. 48-51.
45. Багно Г.Л., Сєрова Є.Г. Моделювання матеріально-віртуальних споживчих цінностей і математична компетентність маркетологів (дизайн - структура - модель - функція - оцінка). Вісник Харківського економічного університету. 2017. № 1-2 (103). c. 94-100.
46. Плотно В.А., Вертакова Ю.В. Сучасні проблеми українського менеджменту в умовах інноваційної економіки. Сучасні тенденції розвитку державного управління та менеджменту: Матеріали науково-практичної міжрегіональної конференції. За редакцією д.е.н. А.В. Полянина. Дніпро, 2016. с. 11-14.
47. Костюе К.Б. Удосконалення методології технологій стратегічного управління маркетингом та ефективність бізнесу українського ринку туристських послуг. Монографія. Суми: Видавництво Політехнічного університету, 2016. 284 с.
48. Костин К.Б. Використання інноваційних технологій доповненої реальності в умовах формування та розвитку євразійського туризму. Маркетингова архітектура та ефективність євразійської економіки: колективна монографія. Харків: Вид-во ХНУ, 2016. 423-430 с.
49. Костин К.Б. Онлайн-спільноти як новий маркетинговий канал для просування товарів та послуг у соціальних мережах. Вісник КНУ. Серія: Економіка. 2013. № 2 (61). c. 132-140.
50. Костин К.Б. Ревеню-менеджмент як основа успішного розвитку індустрії туризму. Українське підприємництво. 2012. № 11. c. 151-156.
51. Кук'єр К., Майєр-Шенбергер В. Великі дані. Революція, яка змінить те, як ми живемо, працюємо та мислимо. Переклад з англійської І, Гайдюк. Миколаїв: Фербер, 2014. 240 c.
52. Карлик А.Е., Максімцев І.А., Platonov V.V. Intellectual management systems for RF state program science and technology development for years 2013-2020. Scm: Proceedings of 19th international conference on soft computing and measurements, 2016. p. 500–502.
53. Бругман Г., Лаак Я. BIG 5. Як виміряти людську індивідуальність. Оцінки та описи. Сінтон. URL: http://syntone.uа/book/big-5-kak-izmerit-chelovecheskuyu-individualnost-otsenki-i-opisanie. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
54. Льюїс Б. У чому відмінність ERP від CRM? "Відкриті системи". URL: https://www.osp.uа/cw/2001/36/44356/. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
55. Очкова Е. 9 сфер застосування віртуальної реальності: розміри ринку та перспективи. ВД «Комітет». URL: https://vc.uа/p/vr-use. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
56. Уряд дав старт "Цифровій економіці". News.mail. URL: https://news.mail.uа/politics/30544790. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
57. Розслідування Das Magazin: як Big Data та пара вчених забезпечили перемогу Трампу та Brexit. The Insider. URL: http://theins.uа/politika/38490 (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
58. Руденко Г. Цифрові технології: нові можливості для бізнесу. «Видавничий дім „Реальна економіка”. URL: http://www.info.e-c-m.uа/ magazine/82/eau_82_269.htm. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
59. Цифрові технології: гігантський потенціал розвитку залишається недоступним чотирьом мільярдам людей, які не мають з'єднання з Інтернетом. Всесвітній банк. URL: http://www.vsemirnyjbank.org/ua/news/press- release/2016/01/13/digital-technologies-huge-development-potential-remains-out-of- sight-for-the-four- billion-who-lack-internet-access (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
60. Цифровий товар – це продукт, витвір праці. Seogramota.uа. URL: http://seogramota.uа/cifrovoj-tovar-eto-produkt-proizvedení-truda-kotoryj (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
61. Statista Digital Market Outlook [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.statista.com/outlook/digital-markets (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
62. Statista. Retail e-commerce sales worldwide from 2014 to 2023 [Електронний ресурс]. Statista. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://www.statista.com/statistics/379046/worldwide-retail-e-commerce-sales (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
63. Cambridge Analytica. Wikireality. URL: http://www.wikireality. ru/wiki/Cambridge_Analytica) (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
64. IPhone 14: фінальний дизайн і все, що відомо про ювілейний смартфон Apple. Hi-tech. [Електронний ресурс]. URL: https://hi-tech.mail.uа/news/vse-chto-mi-znaem-ob-iphone8/?frommail=1&fromnews=1. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
65. Dhalwani, V., Kim, D., & Yang, T. Social networking як новий trend в e-marketing. Sce. URL: http://sce.uhcl.edu/yang/research/EM2I\\'07final.pdf. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
66. Deloitte Insights. Deloitte's 2019 Global Blockchain Survey. Blockchain Gets Down to Business. Deloitte. 2019. 48 pp.
67. Вишневський В. П., Князєв С. І. Як підвищити готовність промисловості України до смарт-трансформацій. Наука та інновації. 2018. Т. 14. №4. С. 55-69. doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055 (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
68. Guo Y., Liang C. Blockchain appli- cation and outlook in the banking industry. Financial Innovation. 2016. Vol. 2 (24). Pp. 1- 12. doi: https://doi.org/10.1186/s40854-016- 0034-9 (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
69. Fanning K., Centers D. P. Block-chain і його починають impact on financial services. Journal of Corporate Accounting & Finance. 2016. Vol. 27. №. 5. Pp. 53-57. doi: https://doi.org/10.1002/jcaf.22179 (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
70. Lee D., Deng R. H. Книжковий магазин, цифровий фінансування, і включення: Cryptocurrency, FinTech, InsurTech, і регулювання. Academic Press. 2018. 482 pp. doi: https://doi.org/10.1016/C2015-0-04334-9 (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
71. Липницький Д.В. Можливості та виклики для блокчейн у новій індустріалізації. Економіка індустрії. 2019. № 1 (85). З. 82-100. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.01.082 (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
72. Omata S. Finance 4.0 in nutshell. Techwire. URL: https://techwireasia.com/ 2018/07/finance-4-0-in-a-nutshell. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
73. Моіс С. Р. Історія центральних банків та паперових грошей. Віче, 2015. 536 c.
74. Singh R. Finance 4.0: The race to re-balance the world. Financial IT. URL: https://financialit.net/blog/financial-services/ finance-40-race-rebalance-world. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
75. Accenture consulting. Banking on Blockchain. A value analysis for investment. Accenture, 2017. 9 pp.
76. Huang R. How Blockchain Can Help With The Refugee Crisis. Forbes. URL: https://www.forbes.com/sites/rogerhuang/2019/01/27/how-blockchain-can-help-with-the-refugee-crisis. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
77. Gate.io Research: Затверджено ETC 51% attack and attacker's accounts. Gate.i.o. URL: https://www.gate.io/article/ 16735. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
78. Strange block 74638. Bitcointalk. URL: https://bitcointalk.org/index.php?topic=822.0 (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
79. Brown R. Busting myth of pub- lic blockchains for business. Richard gendal brown. URL: https://gendal.me/2019/01/14/ busting-the-myth-of-public-blockchains-for-business (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
80. Ethereum 2.0 (Serenity) Phases. EthHub. URL: https://docs.ethhub.io/ethere-um-roadmap/ethereum-2.0/eth-2.0-phases. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
81. Thomson Reuters. Know Your Customer Surveys Reveal Escalating Costs and Complexity. URL: https://www.thomson reuters.com/en/press-releases/2016/may/thom son-reuters-2016-know-your-customer-surveys.html. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
82. Card Fraud Worldwide. The Nilson Report. 2016. Iss. 1096. Жовтень. pp. 6-7.
83. Roberts JJ, Rapp N. Exclusive: Nearly 4 Million Bitcoins Lost Forever, New Study Says. Fortune. URL: http://fortune.com/ 2017/11/25/lost-bitcoins. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
84. Brown R.G. Introducing R3 Corda: A Distributed Ledger Designed для Financial Services. Richard Gendal Brown. URL: https://gendal.me/2016/04/05/introducing-r3-corda-a-distributed-ledger-designed-for-finan cial-services. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
85. Скрипін В. Китай планує заборонити майнінг Bitcoin та інших крипто-валют. ITCua. URL: https://itc.ua/news/kitay-planiruet-zapretit-mayning-bitcoin-i-drugih-kriptovalut. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
86. Кондратюк А. Зростання ціни біткоіна може стати одним із підсумків торгової війни США та Китаю. ForkLog. URL: https://forklog.com/pochemu-vozmozhnym- itogom-torgovoj-vojny-ssha-i-kitaya-stanet-rost-tseny (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
87. Кількість криптовалютних бірж стрімко зростає. Сoinlife. URL: https://coinlife.com/news/kolichestvo-kriptova ljutnyh-birzh-stre. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
88. Ромашкан Є. 95% від заявленого обсягу торгів Біткоіна виявилися фейком. Bitwise Invest. URL: https://habr.com/ua/post/ 444928. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
89. J.P. Morgan creates digital coin for payments. URL: https://www.jpmorgan.com/global/news/digital-coin-payments. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
90. Blockchain. Tadviser. URL: http://www.tadviser.uа/index.php/Стаття:Бло кчейн_(Blockchain). (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
91. Howells-Barby M. Ultimate List of Blockchain Statistics for 2019. The Coin Offering. URL: https://thecoinoffering. com/learn/blockchain-statistics. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
92. Corda R3. Платіжна система на блокчейні. Tadviser. URL: http://www.tadviser.uа/index.php/Продукт:Corda_R3_Платежна_система_на_блокчейні. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
93. Allison I. Rebuffed In Attempted Bid for Settlement Coin Blockchain Project. Coindesk. URL: https://www.coindesk.com/ r3-rejected-utility-settlement-coin-blockchain (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
94. Detrixhe J., Wong J.I. Banks є фінально пристосовуватися до використання криптоcurrency до переміщення грошей між ними. Quartz. URL: https://qz.com/1066601/ubss-utility-settlement-coin-could-put-cash-on-a-blockchain-in-2018. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
95. Join RippleNet. Ripple. URL: https://ripple.com (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
96. The future of banking is here. Stel-lar. URL: hhttps://www.stellar.org.ua (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
97. Marsh A. JPMorgan's Crypto Coin Puts Ripple's Relevance in Question. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/ news/articles/2019-02-14/jpmorgan-s-crypto- experiment-raises-ripple-relevance-question. (Дата звернення: 30.11.2022 р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар