.jpg)
Предмет: психологія, педагогіка.
Тип роботи: дипломна, магістерська.
Об'єм роботи: 71 сторінок А4
Унікальність тексту: 88%
На сучасному етапі розвитку системи освіти складається особлива культура підтримки та допомоги дитині у навчально-виховному процесі, адже найважливішими завданнями модернізації освіти є забезпечення доступності якісної освіти, її індивідуалізації та диференціації, що передбачає захист прав суб'єктів освітнього процесу, психологічну та фізичну безпеку, а також психолого-педагогічну підтримку, діагностику можливостей та здібностей, сприяння учням у проблемних ситуаціях.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ……………………………………………………………………...6
1.1. Проблема психолого-педагогічного супроводу в сучасних наукових дослідженнях…………………………………………………………………………6
1.2. Специфіка психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища………………………………………………………………………….15
1.3. Особливі освітні потреби дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями…………………………………………………..23
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ…………………………………………………………………….30
2.1. Методи та організація дослідження…………………………………….30
2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища……………………………….34
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА……………………………………………45
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..61
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….65
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….69
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку системи освіти складається особлива культура підтримки та допомоги дитині у навчально-виховному процесі, адже найважливішими завданнями модернізації освіти є забезпечення доступності якісної освіти, її індивідуалізації та диференціації, що передбачає захист прав суб'єктів освітнього процесу, психологічну та фізичну безпеку, а також психолого-педагогічну підтримку, діагностику можливостей та здібностей, сприяння учням у проблемних ситуаціях.
Сучасне суспільство ставить перед освітньою установою такі глобальні завдання як високий рівень та широкий спектр пропонованих освітніх послуг, а також доступність освіти для всіх категорій учнів, у тому числі тих, хто навчається з особливими освітніми потребами. Цей запит зумовлений інклюзивною освітою, що передбачає доступність освітах для всіх категорій у плані пристосування до різних потреб і, як наслідок, забезпечує доступ до освіти дітей з обмеженими можливостями здоров'я, зокрема – з інтелектуальними порушеннями різного ступеня.
У той же час, незважаючи на те, що виникла необхідність введення в освітній простір усіх дітей з інтелектуальними порушеннями, здатним навчатися в умовах загальноосвітньої установи, є одним із пріоритетних стратегічних напрямків сучасної психолого-педагогічної науки та практики. Досі не визначено універсальні психолого-педагогічні способи та прийоми супроводу дітей молодшого шкільного віку, що ускладнює підбір методичного інструментарію для цілеспрямованої психологічної роботи з дітьми, в освітніх установах, відчувається нестача спеціальних програм, що враховують вікові особливості та фізичні можливості дітей.
Проведений теоретичний аналіз проблеми психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивної школи, свідчить про недостатню увагу до цієї проблеми, підвищення необхідності психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища.
Проблемою дослідження є протиріччя, де з одного боку, наукою та практикою доведено необхідність у кваліфікованій допомозі дітям з легким ступенем розумової відсталості, а з іншого – відсутні програми, спрямовані на надання психолого-педагогічного супроводу тих, хто навчається з легким ступенем розумової відсталості в умовах інклюзивної школи.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування, розробка та апробація програми формування психолого-педагогічного супроводу учнів із інтелектуальними порушеннями.
Завдання дослідження:
1) охарактеризувати проблему психолого-педагогічного супроводу в сучасних наукових дослідженнях;
2) теоретично розглянути специфіка психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища;
3) виявити особливі освітні потреби дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища;
4) дослідити методи та організація дослідження;
5) проаналізувати та інтерпретувати результатів дослідження психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища.
Об'єкт дослідження – психолого-педагогічний супровід учнів із інтелектуальними порушеннями.
Предмет дослідження - процес формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями.
У дослідженні висувалась наступна гіпотеза: психолого-педагогічний супровід учнів з легкою мірою розумової відсталості, буде ефективно за рахунок участі таких дітей у спеціально розробленій програмі формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями.
У дослідженні були використані такі методи дослідження:
- теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, дедукція, індукція, моделювання, систематизація психолого-педагогічних відомостей на тему дослідження);
- організаційні методи (порівняльний метод);
- емпіричні методи: графічна методика "Кактус" (М.А. Панченко), методика "Сюжетні картинки" (Р.Р. Калина), методика "Хто правий?" (Г.А. Цукерман);
- статистичні методи аналізу даних.
Методологічну та теоретичну основу дослідження основоположних психологічних ідей визначено в галузі дослідження психолого-педагогічного супроводу (Б.С. Братусь, О.С. Газинський, Ю.А. Герасименко, В.Г. Гончаренко, В.І. Довга , І. В. Діброва, Є. І. Казачук, А. Ю. Кодак, А. Б. Кулк, Л. М. Шипина та ін); психології розумово відсталих дітей та підлітків (Д.Б. Ісаєв, І.В. Макарів, В.Г. Петренко, С.Я. Рубінчук, А.В. Сатенко, Є.А. Тишина, Т.Ю. Четвер та ін); особливостей психолого-педагогічного супроводу тих, хто навчається з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивної школи (В.М. Богданова, Є.В. Казанчук, І.Ю. Куланчук, А.П. Овчаренко та ін).
Наукова новизна. Була розроблена в ході діяльності програма формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями, яка може широко застосовуватися в діяльності педагогів, психологів, соціальних педагогів та тьютерів в умовах інклюзивного середовища.
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатки.
ВИСНОВКИ
Психолого-педагогічний супровід учнів з інтелектуальними порушеннями є однією з головних умов організації інклюзивної освіти у зв'язку з тим, що дана комплексна технологія психолого-педагогічної підтримки та допомоги суб'єктам освітнього процесу виступає у вирішенні завдань розвитку, навчання, виховання та соціалізації представників з інтелектуальними порушеннями.
Обгрунтувавши актуальність вивчення цієї теми, представивши проблематику дослідження, було сформульовано мету дослідницької роботи, що полягає у теоретичному обгрунтуванні, розробці та апробації програми формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями.
Здійснивши теоретичний аналіз проблеми психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища було виявлено, що супровід є основною професійною діяльністю педагогів та психологів, орієнтованої на створення умов (педагогічних, психологічних, соціальних) для успішного навчання та розвитку в рамках освітнього процесу. Психолого-педагогічне супроводження – це комплексне психолого-педагогічне супроводження суб'єктів освітнього процесу, яке інтегрує у собі діагностичну, консультативну, просвітницьку, розвиваючу, корекційну роботу зокрема, в рамках інклюзивного середовища.
Вивчаючи особливості дітей з інтелектуальними порушеннями, було виявлено, що розумова відсталість легкого ступеня – це група різних спадкових, уроджених або рано набутих станів загального психічного недорозвинення з можливістю корекції та компенсації дефекту, попередження вторинних дефектів даного захворювання при цілеспрямованому, комплексному психолого-педагогічному супроводі, що включає п'ять основних етапів: підготовчий, діагностичний, аналітичний, корекційний, завершальний.
Розглядаючи особливі освітні потреби учнів з інтелектуальними порушеннями виявлено, що спеціальні (індивідуальні) умови регламентовані документи і включають технічні засоби, особливий зміст та методи навчання, а також медичні, соціальні та інші послуги, необхідні для успішного навчання представників з інтелектуальними порушеннями. В рамках психолого-педагогічного супроводу особливими освітніми потребами виступають: соціалізація учнів, формування та розвиток комунікативних та соціально-побутових навичок, поступове розширення освітнього простору, певна побудова процесу психолого-педагогічного супроводу, відповідність матеріально-технічного обладнання інтелектуальним порушенням.
Другий розділ роботи був присвячений емпіричному дослідженню психолого-педагогічного супроводу учнів із інтелектуальними порушеннями. Дослідницька діяльність здійснювалася у 2020-2021, навчання в було організовано за адаптованою основною освітньою програмою початкової загальної освіти учнів з обмеженими можливостями здоров'я. Вивчення психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями, було підрозділено чотирма етапу: підготовчий, організаційно-методичний, дослідно-експериментальний (констатуючий експеримент, формує експеримент, контрольний експеримент) і завершальний.
В емпіричному дослідженні взяло участь п'ять учнів з інтелектуальними порушеннями у віковому діапазоні 7-8 років. Для вивчення психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивної школи через індивідуально-особистісний розвиток, особливі освітні потреби цієї групи інтелектуальних порушень були застосовані наступні діагностичні методики: графічна методика «Кактус» (М.А. Панченко), методик «Сюжетні картинки» (Р.Р. Калина), методика «Хто має рацію?» (Г.А. Цукерман).
Констатуючий експеримент показав, що діти інтелектуальними порушеннями прагнуть домашнього захисту (80%), імпульсивні (60%), егоцентричні (60%), потайливі (60%) та інтровертані (60%). У них відсутнє чітке уявлення про моральні норми та норми соціальної взаємодії (40%), вони недостатньо добре розуміють різні моральні ситуації. Первинне діагностичне дослідження показало низькі комунікативні вміння (60%), соціальну незрілість, обмеженість життєвого досвіду, труднощі встановлення взаємовідносин із соціальним оточенням. Відповідно до отриманих даних актуалізувати розробку програми формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища.
Мета програми створення умов психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями за умов інклюзивного середовища у розвиток особливих освітніх потреб (комунікативні вміння, навички соціальної взаємодії). Програма розрахована на 34 заняття, розділені на три основні розділи: розвиток базових комунікативних навичок, розвиток здатності орієнтуватися у соціальних відносинах та розвиток саморегуляції та саморозвитку. При реалізації програми використані такі методи та прийоми як казкотерапія, мімічні та пантомімічні психогімнастичні етюди, психогімнастичні етюди та ігри на вираження окремих рис характеру та емоцій, фізкультхвилинка, самомасаж, релаксація.
За результатами реалізації програми формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища, було проведено контрольну діагностичну процедуру. Контрольна діагностика показала такі емоційні прояви, як: егоцентризм (100%), оптимізм (100%), інтровертованість (100%), прагнення до домашнього захисту (100%) та демонстративність (60%). На завершення реалізації програми став характерний високий рівень відносин до моральних норм (80%), переважно середній рівень комунікативних умінь (80%).
Для підтвердження гіпотези дослідницької діяльності, була проведена математико-статистична обробка даних показників особливих освітніх потреб (емоційні прояви, ставлення до моральних норм, комунікативні вміння), виконана в STATISTICA 12 із застосуванням статистичного методу для залежних вибірок – t-критерій Стьюдента 05. Результати перевірки достовірності зсуву виявляли достовірні відмінності у показниках комунікативної сфери та оптимізму учнів з інтелектуальними порушеннями. Таким чином був зроблений висновок про те, що програма формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного середовища впливає на комунікативні вміння і нормалізує емоційну сферу особистості, що сприятливо позначається на психолого-педагогічному супроводі особливих з розумовою відсталістю легкого ступеня.
На підставі вище поданих даних можемо говорити про те, що гіпотеза кваліфікаційної роботи, яка полягає у припущенні, що психолого-педагогічне супроводження учнів з інтелектуальними порушеннями, буде ефективно за рахунок участі таких дітей у спеціально розробленій програмі формування психолого-педагогічного супроводу учнів з інтелектуальними порушеннями – підтверджено частково, оскільки підтверджено зростання показників комунікативних умінь, сприятливий стан емоційної сфери, але достовірний вплив ставлення до моральних норм виявлено не було.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алтинчук Б.Т. Особливості моторної сфери у дітей із розумовою відсталістю. Colloquium-Journa. №2-3 (26). 2019. с. 7-9.
2. Аленюк Є.А. Психогімнастика у початковій школі: методичні матеріали на допомогу психологам та педагогам. Київ: Сфера, 2015. 88 с.
3. Богданова В.М. Психолого-педагогічне супроводження дітей із затримкою психічного розвитку фахівцями центру психолого-медико-соціального супроводу. Вісті Тернопільського державного педагогічного університету. №91. 2019. с. 10-13.
4. Бринза С.О. Інклюзивний підхід та інтегрована освіта дітей з особливими освітніми потребами. Спеціальна освіта. №3. 2010. с. 14-20.
5. Герасименко Ю.А. Психолого-педагогічне супроводження дітей зі складною структурою дефекту. Актуальні проблеми психології особистості: збірник наукових праць кафедри психології освіти Інституту психології. Харків, 2013. Вип. 11. с. 50-53.
6. Гончар В.Г. Комплексне медико-психолого-педагогічне супроводження осіб з обмеженими можливостями здоров'я в умовах безперервної інклюзивної освіти. Одеса. ОСФУ, 2014. 248 с.
7. Довга В.І. Актуальні проблеми психолого-педагогічного супроводу особистості. Науково-методичний електронний журнал «Науковий концепт». Т. 44. 2016. с. 1–8.
8. Євгенова О.В. Спеціальна педагогіка: навчальний посібник з практикумом для вузів. Київ: Влада, 2019. 478 с.
9. Зінкевич Т.Д. Практикум з казкотерапії. Львів: Мова, 2018. 320 с.
10. Ісаєв Д.Н. Практикум з психології розумово відсталих дітей та підлітків: навчальний посібник для студентів. Харків: Каро, 2012. 176 с.
11. Казка Є.В. Особливості психолого-педагогічного супроводу дітей з помірною та тяжкою розумовою відсталістю в системі навчання та виховання в школі VIII виду. Спеціальна освіта. №1. 2010. с. 46-56.
12. Кодацький А.Ю. Психолого-педагогічна безпека освітнього середовища дитячих установ: курс лекцій. Київ: Проспект, 2017. 461 с.
13. Козицький В.П. Психолого-педагогічний супровід дітей з раннім дитячим аутизмом в умовах літнього інклюзивного табору. Спеціальна освіта. №2. 2014. с. 14-20.
14. Короленко І.А. Психолого-педагогічне супроводження профорієнтаційної роботи зі школярами. Проблеми розвитку території. - №3 (65). 2013. с. 83-92.
15. Кряжицький Н.Л. Розвиток емоційного світу дітей. Львів: У-Факторія, 2014. 192 с.
16. Кузня О.І. Психолого-педагогічне супроводження дітей із розладами емоційно-вольової сфери. Київ: КЛС, 2013. 180 с.
17. Кулак А.Б. Психолого-педагогічне супроводження освітнього процесу: практичний досвід роботи. Соціальний простір. №5 (12). 2017. с. 1-8.
18. Кулак А.Б. Психолого-педагогічне супроводження школярів у системі додаткової освіти. Вісник КНУ. Серія «Педагогіка та психологія». №2. 2017. с. 150-156.
19. Лубовський В.І. Особливі освітні потреби. Психолого-педагогічні дослідження. №5. 2013. с. 61-66.
20. Маллер А.Р. Соціальне виховання та навчання дітей з відхиленнями у розвитку: Практичний посібник. Одеса: ОРКТІ, 2020, 124 с.
21. Мандель Б.Р. Психолого-педагогічне супроводження освітнього процесу у сучасному вузі. Одеса-Берлін: Дірект-Медіа, 2016. 276 с.
22. Муха С.Г. Інклюзивна освіта: зміст та практика. Світ науки, культури, освіти. №1 (50). 2015. с. 45-47.
23. Наумчук О.Р. Порівняльний аналіз та сучасні тенденції розвитку освіти дітей з особливими освітніми потребами в Україні та за кордоном. Світ науки, культури, освіти. №1 (50). 2015. с. 103-107.
24. Овчарук А.П. Поняття «Психолого-педагогічне супроводження дітей молодшого шкільного віку» як педагогічна категорія. Вісник Київського національного університету. №3 (4). 2012. с. 70-78.
25. Овчарук А.П. Етапи психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями мовлення та розвитку. Вісник Київського національного університету. №82-2. 2018. с. 128-131.
26. Ожина С.І. Тлумачний словник української мови. Київ: Світ та освіта, 2019. 1376 с.
27. Петренко В.Г. Психологія розумово відсталих школярів: навчальний посібник. Київ: Академія, 2012. 160 с.
28. Платонова С.В. Психолого-педагогічне супроводження сім'ї дитини з розумовою відсталістю. Науково-методичний електронний журнал «Наукрвий концепт». Т. 6. 2017. с. 269–273.
29. Рубченко С.Я. Психологія розумово відсталого школяра. Київ: ІОІ, 2016. 228 с.
30. Савченко А.Л. Інклюзивне та інтегроване навчання дітей з помірною та тяжкою розумовою відсталістю у спеціальній освітній установі. Ярославський педагогічний вісник. № 4. 2017. с. 122-125.
31. Ушинський Д.М. Великий тлумачний словник української мови. Київ: Слов'янський Дім Книги, 2017. 960 с.
32. Четанчук Т.Ю. Практика інклюзивної освіти школярів із розумовою відсталістю. Міжнародний науково-дослідний журнал. №4 (46). 2016. с. 116-118.
33. Державний освітній стандарт початкової загальної освіти. ДОС / відп. ред. А.А. Козачук. Київ: Просвітництво, 2019. 53 с.
34. Державний освітній стандарт початкової загальної освіти тих, хто навчається з обмеженими можливостями здоров'я. ДОС ОМЗ. Київ: Просвітництво, 2018. 404 с.
35. Державний освітній стандарт освіти учнів із розумовою відсталістю (інтелектуальними порушеннями). ДОС. Київ: Просвітництво, 2019. 78 с.
36. Закон України «Про освіту» №273-ЗУ. Київ: Проспект, 2019. 192 с.
37. Черня М.А. Психологічне супроводження розвитку дитини на етапі раннього дитинства. Вісник КНУ. №12. 2014. с. 318-320.
38. Вірт К.О. Психічні розлади дитячого віку у МКХ-11. PsyAndNeuro, 2018. URL:http://psyandneuro.uа/novosti/neurodevelopmental-disorders/
39. Грім В.Ю. Особливі освітні потреби дітей із обмеженими можливостями здоров'я. Одеса, 2016. URL: http://ppmsrybadm.edusite.uа/DswMedia/metodicheskayapapka.pdf
40. Калиновський Є.А. Психологія осіб із розумовою відсталістю: навч-метод. Посібник. Харків, 2017. URL: http://pedlib.uа/Books/6/0360/6_0360-1.shtml
41. Макарів І.В. Розумова відсталість у дітей та підлітків. Клінічні рекомендації (протокол лікування). ЛДБУ «Львівськиц науково-дослідний психоневрологічний інститут», 2015. URL: https://psychiatr.uа/download/2303?view=1&name=КР_УО..pdf
42. Професійний стандарт «Педагог-психолог (психолог у сфері освіти». – URL: https://gppc.uа/wp-content/uploads/2016/02/2.-Standart-pedagoga-psihologa.pdf
43. Стребінська Є.А. Рання діагностика розумової відсталості. Альманах Інституту корекційної педагогіки. №2. 2010. URL: https://alldef.uа/uа/articles/almanah-2/rannjaja-diagnostika-umstvennoj-otstalosti
44. ICD-11 для Mortality and Morbidity Statistics. Mental, behavioural або neurodevelopmental disorders. URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en
Немає коментарів:
Дописати коментар