Предмет: педагогіка, дидактика.
Тип роботи: дипломна, магістерська.
Об'єм роботи: 51 сторінок А4
Унікальність тексту: 84%
Напружена, нестійка соціально-політична і економічна обстановка, що склалася в даний час в нашій країні, обумовлює зростання різних відхилень в особистісному розвитку і поведінці підростаючого покоління. Серед них особливу тривогу викликає не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їхній цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес проявляється на межі переходу дитини з дитинства у дорослий стан - в підлітковому віці.
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ АГРЕСИВНОГО НЕВРОТИЗМУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
1.1. Агресивний невротизм особистості: види і форми прояву
1.2. Психологічні особливості підліткового віку
1.3. Соціально-педагогічний супровід як напрямок роботи психолога
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПІДЛІТКІВ СХИЛЬНИХ ДО АГРЕСИВНОГО НЕВРОТИЗМУ
2.1. Опис вибірки, методів діагностики та результати констатуючого експерименту
2.2. Програма соціально-педагогічний супровід підлітків схильних до агресивного невротизму
2.3 Оцінка ефективності програми соціально-педагогічного супроводу підлітків схильних до агресивного невротизму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Напружена, нестійка соціально-політична і економічна обстановка, що склалася в даний час в нашій країні, обумовлює зростання різних відхилень в особистісному розвитку і поведінці підростаючого покоління. Серед них особливу тривогу викликає не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їхній цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес проявляється на межі переходу дитини з дитинства у дорослий стан - в підлітковому віці.
Проблема агресивного нейротизму в підлітків зачіпає все суспільство в цілому, викликала і викликає глибоке занепокоєння серед батьків, психологів, педагогів, як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. Так як, по-перше, агресія є невід'ємною частиною динамічної характеристики активності і адаптивності людини. По-друге, особистість в соціальному плані повинна мати певний ступінь агресивності.
Підлітковий вік це період життя людини від 11-12 до 14-15 років. В цей самий короткий по астрономічному часу період підліток проходить великий шлях у своєму розвитку: через внутрішні конфлікти з самим собою і з іншими, через зовнішні зриви і сходження він зможе розраховувати на почуття особистості. Прагнення бути дорослим викликає опір з боку дійсності. Ніякого місця в системі відносин з дорослими дитина ще зайняти не може, і вона знаходить своє місце в дитячому співтоваристві. Для підліткового віку характерне панування дитячого співтовариства над дорослим. При спілкуванні з однолітками освоюються норми соціальної поведінки, норми моралі, встановлюються відносини рівності і поваги один до одного.
Центр життя з навчальної діяльності переноситься в діяльність спілкування. Спілкування у підлітків стає одним з провідних видів діяльності. Однак в існуючій складній економічній ситуації, різкого розшарування суспільства, спостерігається зростання емоційно психічної напруги підлітків, яка проявляється в відгородженості, закритості, підвищеної конфліктності, невмотивованої тривоги, відхід у віртуальний світ, агресивності. Внаслідок чого, підлітки не вміють спілкуватися і дружити один з одним, слухати і чути іншого, не вміють аналізувати свої переживання і говорити про них. Відсутня культура спілкування, звідси наслідок - розвиток комплексу неповноцінності, депресії, соціальної апатії, і природно агресивності. У зв'язку з чим сучасні підлітки поводяться зухвало, зарозуміло, демонстративно, часто агресивно, конфліктують, або навпаки - намагаються бути непоміченими, відчуваючи почуття сорому, замкнутості.
Розробленість дослідження. Багатопланове дослідження цієї проблеми у вітчизняній психології знайшли відображення в роботах багатьох авторів (Г.М. Андрєєва, В.В. Знаків, C.B. Енікополов, Л.П. Колчина, Н.Д. Левітів, О.Ю Михайлова, AA Реан, Е .В. Романин, С.Є. Рощин, Т.Г. Румянцева та ін.).
Проблема агресивного нейротизму в підлітків розглядається в різних контекстах, зокрема, підвищення їх психосоціальної адаптивності (Є. Ольшанська, В.А. Трійок). Увага саме до підліткового віку в значній мірі пов'язана з тим, що в цей період визначаються ті способи психосоціальної адаптації, які стають характерними для індивіда протягом усього подальшого життя. Аналізуються особливості невротичної поведінки підлітків (М.А. Алемаскин, С.А. Беличева, Г.М. Міньковський, І.А. Невський та ін.) і умови її корекції (Л.М. Семінюк, Д. І. Фельдштейн та ін.). Агресивність вивчається як об'єкт педагогічної діагностичної оцінки (С.Ф. Сироткін). Однак при всьому різноманітті досліджень в сучасній західній і вітчизняній психології відчувається недостатня розробленість багатьох аспектів проблеми агресивного невротизму.
У той же час, специфічні особливості соціально-педагогічного супроводу підлітків, схильних до агресивного невротизму потребують нових досліджень і розробок.
На сьогоднішній день в науковій літературі залишаються спірними питання про умови соціалізації дітей і підлітків, схильних до агресії, про шляхи соціально-педагогічної підтримки таких підлітків і ролі державних і громадських організацій у цих процесах.
Дана ситуація зумовила вибір об'єкта і предмета дослідження.
Об'єкт дослідження: агресивний нейротизм в підлітків.
Предмет дослідження: можливості соціально-педагогічного супроводу в роботі з підлітками схильними до агресивного невротизму.
Мета дослідження: в теоретичному і емпіричному плані вивчити можливості соціально-педагогічного супроводу підлітків схильних до агресивного невротизму.
Завдання дослідження:
1. Теоретичний аналіз з проблеми дослідження;
2. Оцінка агресивної поведінки підлітків;
3. Розробка та реалізація програми соціально-педагогічного супроводу підлітків схильних до агресивного невротизму;
4. Оцінка ефективності програми соціально-педагогічного супроводу.
Новизна дослідження полягає в розробці програми «Соціальний супровід агресивних підлітків».
Методи дослідження. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень в області психології. Теоретико-прикладне моделювання програми соціально-педагогічного супроводу. Констатуючий експеримент, спрямований на діагностику рівня агресивного невротизму підлітків. Формуючий експеримент, який має на меті визначити можливості соціально-педагогічного супроводу. Якісний аналіз зібраних фактичних даних; методи математичної обробки експериментальних даних (критерій Манна-Уїтні).
Для отримання діагностичних даних були застосовані тестові методики: 1) методика «Емоційна збудливість - врівноваженість» (Б. Смирнов); 2) Опитувальник Г. Айзенка (підлітковий); 3) Методика «Особистісна агресивність і конфліктність» (Е.П. Ільїн, П.А. Ковальов); 4) Опитувальник Басса-Дарки «Діагностика стану агресії».
Практична значимість. Отримані дані дозволяють адресно спрямувати увагу фахівців на розробку і вдосконалення методів психологічного впливу при формуванні емоційної стійкості і рівня агресивного невротизму у підлітків.
Психодіагностичний комплекс методик, використаних в дослідженні, може служити основою для розробки психодіагностичної програми при вивченні потенційних можливостей соціального супроводу підлітків, схильних до агресивного невротизму в рамках навчальних закладів. Матеріали дослідження можуть широко використовуватися в практиці соціально-педагогічної роботи з підлітками, при підготовці фахівців соціально-педагогічної сфери, а також викладачами ВНЗ при розробці спецкурсів з соціальної роботи, основ сімейного виховання і програм соціально-педагогічної практики, при підготовці педагогічних рад, нарад, круглих столів, присвячених проблемі соціалізації дитини. Вибірку склали 38 підлітків, віком від 13 до 14 років.
Структура дослідження: представлена робота включає вступ, два розділи, що включають шість пунктів, висновки, список використаних джерел і додатки.
ВИСНОВКИ
В результаті психолого-педагогічний аналізу агресивності в підлітковому віці представляється можливим зробити ряд важливих висновків.
1. Проблема підліткового невротизму є складним соціально-психологічним явищем, для вивчення якого застосовується безліч різних підходів. На основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з вивчення проблеми підліткового агресивного невротизму можна виявити, що агресивний невротизм розглядається як особистісна властивість, основу якої складає спрямованість особистості, що б систему відносин особистості до себе, інших, праці і суспільству в цілому.
2. Аналіз літератури показав, що психолого-педагогічний супровід можна розглядати в декількох аспектах: як професійну діяльність педагога-психолога, здатного надати допомогу і підтримку в індивідуальну освіту дитини; як процес, що містить комплекс цілеспрямованих послідовних педагогічних дій, що допомагають учневі зробити моральний самостійний вибір при вирішенні дитиною освітніх завдань; як взаємодія супроводжуючого і супроводжуваного; як технологію, що включає ряд послідовних етапів діяльності педагога, психолога та ін. спеціалістів із забезпечення навчальних досягнень учнями; як систему, що характеризує взаємозв'язок і взаємозумовленість елементів: цільового, змістовного, процесуального та результативного.
3. В результаті констатуючого експерименту було виявлено, що у підлітків, які виховуються в закритій соціальній системі, переважають екстрапунітивні реакції, ворожість і агресивний невротизм, підозрілість, сторожкість, вербальна агресія, спрямована на оточуючих, труднощі в ухваленні самостійного рішення, низька контрольованість свого життя.
Внаслідок цього була розроблена програма соціально-педагогічного супроводу підлітків, схильних до агресивного невротизму в умовах загальноосвітнього закладу.
4. Після проведення занять в рамках розробленої програми, були проведені контрольні дослідження агресивного невротизму в учнів 8 класу, аналізуючи всі результати дослідження, ми прийшли до висновку, що всі показники після програми в групі значно покращилися. В учнів після програми значно знизилися показники агресії, значно збільшилися показники емоційної стійкості.
5. На підставі поданих результатів, очевидно, що після проведення програми рівень емоційної збудливості учнів 8 класу знизився, для більшості підлітків характерні середній і високі рівні агресивного невротизму, однак знизилося число підлітків з високим рівнем агресивного невротизму.
Висновок - в цілому, для більшості підлітків характерний середній рівень агресивного невротизму. Це можна пояснити тим, що хлопчики більш стримані, і дисципліна, так само є причиною середньої емоційної збудливості підлітків, в ході проведення програми рівень агресивного невротизму в учнів знизився.
6. Проведене нами дослідження показало, що тьюторський супровід програми з подолання агресивного невротизму у підлітків показала зниження агресивних тенденцій і негативних психічних станів підлітків, які раніше проявлялись: в поведінці в формі вербальної, фізичної, предметної, емоційної агресії і агресії, спрямованої на себе, а тепер з'явилися значні позитивні зміни: підвищилася самооцінка, знизився рівень агресивності, зріс відсоток співпраці.
Всі ці дані доводять ефективність розробленої нами програми.
Таким чином, гіпотеза дослідження про те, що спеціально організовані умови соціально-педагогічного супроводу дозволять знизити рівень агресивного невротизму у підлітків знашло своє підтвердження в дослідженні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України» (з урахуванням поправок, внесених Законами України про поправки до Конституції України від 30.12.2008 № 6-ЗУ, від 30.12.2008 № 7-ЗУ, Від 05.02.2014 № 2-ЗУ, від 21.07.2014 № 11-ЗУ), 04.08.2014, № 31, ст. 4398.
2. Закон України від 24.07.1998 № 124-ФЗ (ред. Від 28.11.2015) «Про основні гарантії прав дитини в Україні» // Відомості Верховної Ради України, 1997, № 31, - Ст. 3802.
3. Закон України від 24.04.2008 № 48-ЗУ (ред. Від 28.11.2015) «Про опіку і піклування» // Відомості Верховної Ради України, 28.04.2008, № 17, ст. 1 755
4. Закон України від 02.11.2000 № 12-961 «Про захист прав дитини» // Довідкові правова система Консультант плюс.
5. Закон України від 02.11.2000 № 12-961 (ред. Від 21.04.2016) «Про захист прав дитини» // № 228, 08.12.2000.
6. Батюта М.Б. Вікова психологія: Навчальний посібник / М.Б. Батюта, Т.Н. Князєва. - К.: Логос, 2015. - 306 c.
7. Болотова А.К. Психологія розвитку та вікова психологія: Навчальний посібник / А.К. Болотова, О.Н. Молчанова. - К.: ІД ГУ ВШЕ, 2012. - 526 c.
8. Бурмінская Т.В. Взаємозв'язок особливостей розвитку особистості підлітків і форм агресивних реакцій: автореф. дис канд. психол. наук. – Івано-Франківськ, 2014.
9. Виготський Л.С. Психологія дитячого віку (1930) Л.С .Виготскій. - К.: Ексмо-прес, 2010. - 1008 с
10. Галагузова М. А. Соціальна педагогіка: навч. пос-е для студентів вищих. навч. закладів. К.: ВЛАДОС, 2011. 416 с.
11. Гоне А. Д. Робота вчителя з важкими підлітками: навч. пос е для вузів. К.: Академія, 2015.- 236 с.
12. Дарвиш О.Б. Вікова психологія / О.Б. Дарвиш. - К.: КДУ, 2013. - 264 c.
13. Дівіцина Н.Ф. Соціальна робота з дітьми групи ризику. - К.: гуманітаріїв. вид. центр «ВЛАДОС», 2014. - 351 с.
14. Дубровіна І.В. Практична психологія освіти: навч. посібник 4-е вид. - Л.: Основа, 2014. - 592 с.
15. Змановская Е. В. Девіантна поведінка особистості і групи: навч. пос-е. СПб .: Пітер, 2011. 352 с.
16. Кібірєв А.А. Організація діяльності шкіл по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх. - Харків, 2006. - 111 с.
17. Кулагіна І.Ю. Психологія розвитку та вікова психологія. Повний життєвий цикл розвитку людини: Навчальний пособи. / І.Ю. Кулагіна, В.Н. Колюцкий. - К.: Академічний проект, 2015. - 420 c.
18. Кулагіна І.Ю. Психологія розвитку та вікова психологія: Навчальний посібник для вузів / / І.Ю. Кулагіна. - К.: Академічний проект, 2015. - 420 c.
19. Малков В.Д. Кримінологія / В.Д.Малков. - К.: Юстіцінформ, - 2011, - 544 с.
20. Мандель Б.Р. Вікова психологія: Навчальний посібник / Б.Р. Мандель .. - К.: Вузівський підручник, НДЦ ІНФРА-М, 2013. - 352 c.
21. Мартинова В.В. Соціально-педагогічна робота з сім'єю: посібник для соціальних педагогів закладів освіти, фахівців ораганах управління освітою / В.В. Мартинова, А.Н. Ходосок - Дніпро: Нац. ін-т освіти, 2010. - 216 с.
22. Мудрик А. В. Соціальна педагогіка: Учеб. для студ. пед. вузів / Під ред. В.А. Сластенина. - 3-е изд., Испр. і доп. - К.: Видавничий центр «Академія», 2014. - 200 с.
23. Обухова Л.Ф. Вікова психологія: Підручник для академічного бакалаврату / Л.Ф. Обухова. - Люберці: Юрайт, 2016. - 460 c.
24. Обухова Л.Ф. Вікова психологія: Підручник для бакалаврів / Л.Ф. Обухова. - К.: Юрайт, 2013. - 460 c.
25. Овчарова Р. В. Батьківство як психологічний феномен: навчальний посібник. - К.: Київський психолого-соціальний інститут, 2006. - 496 с.
26. Осипова А.А. Введення в практичну психокорекцію: групові методи роботи. Уч. Посібник - К.: НПО «МОДЕК», 2015. - 240 с.
27. Павленок П.Д. Технології соціальної роботи з різними групами населення / П.Д. Павленок, М.Я. Руднєва. - К.: Инфра-М, 2011. - 240с.
28. Сакович Н.А. Психолого-педагогічний супровід дітей та сім'ї, які перебувають в соціально небезпечному положенні. - К.: АПО, 2010. - 183 с.
29. Самигін С.І. Психологія розвитку, вікова психологія для студентів вузів / С.І. Самигін; За заг. ред. Л.І. Щербакова. – Д.: Фенікс, 2013. - 220 c.
30. Хилько М.Е. Вікова психологія: Короткий курс лекцій / М.Є. Хилько, М.С. Ткачова. - К.: Юрайт, 2013. - 200 c.
31. Хухлаева О.В. Психологія розвитку та вікова психологія: Підручник для бакалаврів / О.В. Хухлаева, Е.В. Зиков, Г.В. Бубнова. - К.: Юрайт, 2013. - 367 c.
32. Шаповаленко І.В. Психологія розвитку та вікова психологія: Підручник для бакалаврів / І.В. Шаповаленко. - К.: Юрайт, 2013. - 567 c.
33. Шаповаленко И.В. Психология развития и возрастная психология: Учебник и практикум для академического бакалавриата / И.В. Шаповаленко. – Р.: Юрайт, 2016. - 576 c.
34. Андрее, А.М. Девиантное поведение подростков и молодежи: причины, особенности и меры предупреждения // Вестник Российского государственного торгово-экономического университета. 2010. № 4. С. 120- 125.
35. Анникова Л.В., Аббасов Д.И. Средства массовой информации как механизм формирования индивидуального сознания // Сб. науч. статей по матер. 78-й науч.-практ. конф. преподавателей и студентов СТГАУ - 2014. -С. 3-7.
36. Байер Е. Приемная семья для детей-сирот // Социальная педагогика. – 2009. – №1. – С.123-128.
37. Басалаева Н.В. Сопровождение подростков, находящихся в социально опасном положении //Социальная педагогика: вызовы XXI века: материалы междунар. научно-практ. конф.: в 2 т. – Красноярск, 2011. – Т. 2. – С.233-239.
38. Басалаева Н.В., Казакова, Т.В., Захарова, Т.В., Колокольникова З.У., Лобанова О.Б., Коршунова В.В. Психолого-педагогическое сопровождение подростков, находящихся в социально опасном положении // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 2-1.;
39. Бедулина Г.Ф. Работа с детьми и семьями, находящимися в социально опасном положении // Г.Ф. Бедулина, И.С. Бакун // Социально- педагогическая работа. – 2008. – № 9. – С. 47-53.
40. Белоцерковец Н.И., Каневская Ж.О. Особенности коррекции агрессивного поведения детей младшего школьного возраста средствами досуго-вой деятельности // Обучение и воспитание: методики и практика. - 2014. -№ 16. - С. 203-208.
41. БойкоС.С. Проблемы административно-юрисдикционной деятельности комиссий по делам несовершеннолетних и защите их прав. // Юристъ-Правоведъ. – 2014. - №6. – С. 34-38.
42. Ениколопов С.Н. Понятие агрессии в современной психологии / С.Н. Ениколопов // Прикладная психология. - 2001. - № 1. - С. 60-72.
13. Жигинас Н. В., Зверева Н. А., Гребенникова Е. В. Девиантное поведение подростков как искажение нравственного воспитания // Вестн. Томского гос. пед. ун-та (TSPU Bulletin). 2014. Вып. 1 (142). С. 39-44.
14. Змановская Е. В. Структурно-динамическая концепция девиантного поведения // Вестн. Томского гос. пед. ун-та. 2013. Вып. 5 (133). С. 189–194.
15. Ковалевская А.В. Психолого-педагогическая помощь детям, находящимся в социально опасном положении: пособие для педагогов- психологов общеобразоват. и соц.-пед. учреждений. – Минск: Зорны Верасок
, 2010. – 271 с.
16. Колосова О.Ю. Социально-философские аспекты глобализации // Система ценностей современного общества. - 2014. - № 36. - С. 130-134.
17. Комкова Е. И.. Ярославский педагогический вестник .Социальная активность детей с разными уровнями мышления.– 2011 – № 3 – Том II-248с.
18. Кузнецова С.О. Абрамова А.А., Психологические особенности агрессивности в подростковом возрасте // Электронный журнал
«Психологическая наука и образование psyedu.ru». 2014 № 1.
19. Мардахаев Л. В. Социально-педагогическое сопровождение и поддержка человека в жизненной ситуации // Педагогическое образование и наука. 2010. № 6. С. 4-11.
20. Мельникова М.Л. Когнитивно-поведенческая оценка агрессивного поведения подростков // Психологические проблемы развития и существования человека в современном мире: сб. науч. тр. - Екатеринбург: Урал. гос. пед. ун-т., 2008. - С. 8-18.
21. Нестеренко И.С Основные направления, формы и содержание деятельности школы по психолого-педагогическому сопровождению детей и подростков группы риска / И.С. Нестеренко // Вестник – 2009. – № 4. – С. 192-193.
22. Остапенко Г.С., Остапенко Р.И. Анализ особенностей личности подростков с девиантным поведением // Перспективы науки и образования. 2013. № 1. С. 54-60.
23. Панкратова Л. Э. Новые подходы в подготовке специалистов [Электронный ресурс]. URL: do.teleclinica.ru/206983/ (дата обращения: 25.01.2017).
24. Петрусевич Д. Ф. Сущностные характеристики девиантного поведения подростков // Вестн. Томского гос. пед. ун-та (TSPU Bulletin). 2011. Вып. 6 (108). С. 195-198.
Немає коментарів:
Дописати коментар